Merge branch 'master' into patch-4

1 files changed, 449 insertions, 0 deletions

diff --git a/uk-ua/go-ua.html.markdown b/uk-ua/go-ua.html.markdown
new file mode 100644
index 00000000..933b34f9
--- /dev/null
+++ b/uk-ua/go-ua.html.markdown
@@ -0,0 +1,449 @@
+---
+name: Go
+category: language
+language: Go
+filename: learngo.go
+contributors:
+    - ["Sonia Keys", "https://github.com/soniakeys"]
+    - ["Christopher Bess", "https://github.com/cbess"]
+    - ["Jesse Johnson", "https://github.com/holocronweaver"]
+    - ["Quint Guvernator", "https://github.com/qguv"]
+    - ["Jose Donizetti", "https://github.com/josedonizetti"]
+    - ["Alexej Friesen", "https://github.com/heyalexej"]
+    - ["Clayton Walker", "https://github.com/cwalk"]
+    - ["Leonid Shevtsov", "https://github.com/leonid-shevtsov"]
+translators:
+    - ["AstiaSun", "https://github.com/AstiaSun"]
+lang: uk-ua
+---
+
+Go був створений для того, щоб виконати задачу. Це не останній тренд в теорії мов програмування, а спосіб вирішення реальних проблем.
+
+Він увібрав принципи з імперативних мов зі статичною типізацією.
+Go швидко компілюється та виконується, а його багатопоточність легка для
+вивчення, оскільки багатоядерні CPU стали буденністю. Ця мова програмування успішно використовується у кодах великих продуктів (~100 мільйонів в Google, Inc.)
+
+Go має чудову стандартну бібліотеку та чимале ком'юніті.
+
+```go
+// Однорядковий коментар
+/* Багато-
+ рядковий коментар */
+
+// Кожен файл вихідного коду має починатись із ключового слова package.
+// main - це спеціальна назва, що оголошує виконуваний код, а не бібліотеку.
+package main
+
+// import оголошує бібліотеки, що використовуються в даному файлі.
+import (
+	"fmt"       // Пакет стандартної бібліотеки Go.
+	"io/ioutil" // Цей пакет реалізує деякі I/O функції утиліт.
+	m "math"    // Бібліотека математичних операцій з локальним псевдонімом m.
+	"net/http"  // Так, веб сервер!
+	"os"        // Функції операційної системи, такі як робота з файловою системою.
+	"strconv"   // Перетворення текстових змінних.
+)
+
+// Оголошення функції. 
+// Функція main - особлива. Це вхідна точка для виконуваних програм.
+// Ви можете любити це, або ж ненавидіти, але Go використовує фігурні дужки.
+func main() {
+	// Println виводить рядок в stdout.
+	// Ця функція входить у пакет fmt.
+	fmt.Println("Hello world!")
+
+	// Викликати іншу функцію з цього файлу.
+	beyondHello()
+}
+
+// Аргументи функцій описуються у круглих дужках.
+// Навіть якщо ніякі аргументи не передаються, пусті круглі дужки - обов`язкові.
+func beyondHello() {
+	var x int // Оголошення змінної. Перед використанням змінні обов'язково мають бути оголошені.
+	x = 3     // Присвоєння значення.
+	// "Короткі" оголошення використовують := щоб окреслити тип, оголосити та присвоїти значення.
+	y := 4
+	sum, prod := learnMultiple(x, y)        // Функція повертає два значення.
+	fmt.Println("sum:", sum, "prod:", prod) // Просто вивід.
+	learnTypes()                            // < y хвилин, потрібно вивчити більше!
+}
+
+/* <- багаторядковий коментар
+Функції можуть мати параметри та повертати довільну кількість значень.
+В цьому прикладі `x`, `y` - це аргументи, а `sum`, `prod` - це змінні, що повертаються.
+Зверніть увагу, що `x` та `sum` мають тип `int`.
+*/
+func learnMultiple(x, y int) (sum, prod int) {
+	return x + y, x * y // Повернути два значення.
+}
+
+// Кілька вбудованих типів та літералів.
+func learnTypes() {
+	// Короткі оголошення зазвичай виконують все, що необхідно.
+	str := "Вчи Go!" // рядок (string).
+
+	s2 := `"Необроблений" текст
+може містити переноси рядків.` // Також має тип рядок.
+
+	// Не ASCII символи. Go використовує UTF-8.
+	g := 'Σ' // руничний тип, псевдонім для int32, містить позицію юнікод кода.
+
+	f := 3.14195 // float64, IEEE-754 64-бітне число з плаваючою крапкою.
+	c := 3 + 4i  // complex128, комплексні числа, що являють собою два float64.
+
+	// Синтаксис ініціалізації з var.
+	var u uint = 7 // Беззнаковий цілочисельний тип, проте розмір залежить від імплементації, так само як і int.
+	var pi float32 = 22. / 7
+
+	// Синтаксис перетворення типів з коротким оголошенням.
+	n := byte('\n') // Байт - це переіменований uint8.
+
+	// Розмір масива фіксований протягом часу виконання.
+	var a4 [4]int           // Масив з 4 чисел, всі проініціалізовані 0.
+	a5 := [...]int{3, 1, 5, 10, 100} // Масив проініціалізованих чисел з фіксованим розміром у 
+	// п'ять елементів, що мають значення 3, 1, 5, 10, та 100.
+
+	// Зрізи мають динамічний розмір. Переваги є і у масивів, й у зрізів, проте
+	// останні використовуються частіше.
+	s3 := []int{4, 5, 9}    // Порівняйте з a5. Тут немає трьокрапки.
+	s4 := make([]int, 4)    // Виділяє пам'ять для зрізу з 4 чисел, проініціалізованих 0.
+	var d2 [][]float64      // Декларація, нічого не виділяється.
+	bs := []byte("a slice") // Синтаксис переведення у інший тип.
+
+	// Оскільки зрізи динамічні, до них можна додавати елементи за необхідністю.
+	// Для цієї операції використовується вбудована функція append().
+	// Перший аргумент - це зріз, до якого додається елемент. Зазвичай 
+	// змінна масиву оновлюється на місці, як у прикладі нижче.
+	s := []int{1, 2, 3}		// В результаті отримуємо зріз із 3 чисел.
+	s = append(s, 4, 5, 6)	// додаємо 3 елементи. Зріз тепер довжини 6.
+	fmt.Println(s) // Оновлений зріз тепер має значення [1 2 3 4 5 6]
+
+	// Щоб об'єднати два зрізи, замість того, щоб проходитись по всім елементам,
+	// можна передати посилання на зріз із трьокрапкою, як у прикладі нижче. Таким чином,
+	// зріз розпакується і його елементи додадуться до зріза s.
+	s = append(s, []int{7, 8, 9}...)
+	fmt.Println(s)	// Оновлений зріз тепер дорівнює [1 2 3 4 5 6 7 8 9]
+
+	p, q := learnMemory() // Оголошує змінні p, q, що є вказівниками на числа.
+	fmt.Println(*p, *q)   // * іде попереду вказівника. Таким чином, виводяться числа.
+
+	// Асоціативний масив (map) - це динамічно розширюваний тип даних, як хеш
+	// або словник в інших мовах програмування
+	m := map[string]int{"three": 3, "four": 4}
+	m["one"] = 1
+
+	// В Go  змінні, які не використовуються, вважаються помилкою.
+	// Нижнє підкреслення дозволяє "використати" змінну, але проігнорувати значення.
+	_, _, _, _, _, _, _, _, _, _ = str, s2, g, f, u, pi, n, a5, s4, bs
+	// Зазвичай це використовується, щоб проігнорувати значення, що повертає функція.
+	// Наприклад, в скрипті нашвидкоруч можна проігнорувати помилку, яку повертає
+	// функція os.Create, вважаючи, що файл буде створений за будь-яких умов.
+	file, _ := os.Create("output.txt")
+	fmt.Fprint(file, "Приклад, як відбувається запис у файл.")
+	file.Close()
+	
+	// Вивід значень змінних.
+	fmt.Println(s, c, a4, s3, d2, m)
+
+	learnFlowControl() // Рухаємось далі.
+}
+
+// Навідміну від більшості інших мов програмування, функції в Go підтримують 
+// іменоване значення, що повертається. 
+// Змінні, значення яких повертається функцією, вказуються із зазначенням типу при
+// оголошенні функції. Таким чином, можна з легкістю повернути їхні значення в різних
+// точках коду, не перелічуючи їх після ключового слова return.
+func learnNamedReturns(x, y int) (z int) {
+	z = x * y
+	return // z не потрібно вказувати, при оголошенні описано змінну для повернення.
+}
+
+// Go використовує сміттєзбірник. В ньому використовуються вказівники, проте немає 
+// операцій з вказівниками. Можлива помилка при використовуванні вказівника nil, але не 
+// при збільшенні значення вказівника (перехід по адресам пам'яті). 
+func learnMemory() (p, q *int) {
+	// Іменовані змінні, що повертаються, p та q, мають тип вказівника на чисельне значення.
+	p = new(int) // Вбудована функція виділяє нову пам'ять.
+	// Виділена адреса пам'яті чисельного типу int ініціалізовується 0, p більше не nil.
+	s := make([]int, 20) // Виділити пам'ять для 20 чисел у вигляді суцільного блоку в пам'яті.
+	s[3] = 7             // Присвоїти значення одному з них.
+	r := -2              // Оголосити нову локальну змінну.
+	return &s[3], &r     // Оператор & повертає адресу в пам'яті об'єкта.
+}
+
+func expensiveComputation() float64 {
+	return m.Exp(10)
+}
+
+func learnFlowControl() {
+	// if твердження вимагає фігурні дужки, але не вимагає округлих.
+	if true {
+		fmt.Println("Кажу ж")
+	}
+	// Форматування стандартизовано командою командного рядка "go fmt". 
+	if false {
+		// Pout.
+	} else {
+		// Gloat.
+	}
+	// Використання перемикача (switch) замість ланцюга if-тверджень.
+	x := 42.0
+	switch x {
+	case 0:
+	case 1:
+	case 42:
+		// Кейси не "провалюються". Натомість, є ключове слово `fallthrough`:
+		// https://github.com/golang/go/wiki/Switch#fall-through (англ)
+	case 43:
+		// Недоступний.
+	default:
+		// Кейс за замовчуванням не обов'язковий.
+	}
+	// Як і if, формат оголошення циклу for не вимагає круглих дужок:
+	// Змінні, оголошені всередині if та for - належать цій області видимості.
+	for x := 0; x < 3; x++ { // ++ - це твердження.
+		fmt.Println("iteration", x)
+	}
+	// Тут x == 42.
+
+	// For - це єдиний цикл в Go, проте він має кілька різних форм.
+	for { // Ініціалізація циклу.
+		break    // Упс, помилково зайшли.
+		continue // Недоступне твердження.
+	}
+
+	// Можна використовувати діапазони, зрізи, рядки, асоціативні масиви, або ж
+	// канал для ітерації в циклі. Діапазон (range) повертає один (канал) або два
+	// значення (масив, зріз, рядок та асоціативний масив).
+	for key, value := range map[string]int{"one": 1, "two": 2, "three": 3} {
+		// для кожної пари в асоціативному масиві, надрукувати ключ та значення
+		fmt.Printf("key=%s, value=%d\n", key, value)
+	}
+	// якщо потрібне тільки значення, можна застосувати нижнє підкреслення як ключ
+	for _, name := range []string{"Bob", "Bill", "Joe"} {
+		fmt.Printf("Hello, %s\n", name)
+	}
+
+	// так само, як і з циклом for, оператор := в розгалуженні означає оголосити 
+	// локальну змінну в області видимості if та присвоїти значення. Далі
+	// значення змінної проходить перевірку y > x.
+	if y := expensiveComputation(); y > x {
+		x = y
+	}
+	// Літерали функцій - це замикання
+	xBig := func() bool {
+		return x > 10000 // Посилання на x, що був оголошений раніше, перед switch.
+	}
+	x = 99999
+	fmt.Println("xBig:", xBig()) // true
+	x = 1.3e3                    // Тобто, тепер x == 1300
+	fmt.Println("xBig:", xBig()) // false тепер.
+
+	// Функція може бути оголошена та викликана в одному рядку, поводячи себе 
+	// як аргумент функції, але за наступних умов:
+	// 1) літерал функції негайно викликається за допомогою ()
+	// 2) тип значення, що повертається, точно відповідає очікуваному типу аргументу
+	fmt.Println("Add + double two numbers: ",
+		func(a, b int) int {
+			return (a + b) * 2
+		}(10, 2)) // Викликаємо з аргументами 10 та 2
+	// => Додати + подвоїти два числа: 24
+
+	// Коли вам це знадобиться, ви полюбите це
+	goto love
+love:
+
+	learnFunctionFactory() // функція, що повертає функцію - це весело(3)(3)
+	learnDefer()      // Швидкий обхід до важливого ключового слова.
+	learnInterfaces() // Тут на вас чекає крута штука!
+}
+
+func learnFunctionFactory() {
+	// Два наступних твердження роблять однакові дії, але другий приклад частіше 
+	// застосовується
+	fmt.Println(sentenceFactory("summer")("A beautiful", "day!"))
+
+	d := sentenceFactory("summer")
+	fmt.Println(d("A beautiful", "day!"))
+	fmt.Println(d("A lazy", "afternoon!"))
+}
+
+// Декоратори звична річ для багатьох мов програмування. В Go їх можна реалізувати
+// за допомогою літералів функцій, що приймають аргументи.
+func sentenceFactory(mystring string) func(before, after string) string {
+	return func(before, after string) string {
+		return fmt.Sprintf("%s %s %s", before, mystring, after) // новий рядок
+	}
+}
+
+func learnDefer() (ok bool) {
+	// твердження defer змушує функцію посилатись на список. Список 
+	// збережених викликів виконується ПІСЛЯ того, як оточуюча функція закінчує
+	// виконання.
+	defer fmt.Println("відкладені твердження виконуються у зворотньому порядку (LIFO).")
+	defer fmt.Println("\nЦей рядок надрукується першим, тому що")
+	// Відкладення зазвичай використовується для того, щоб закрити файл. Таким чином,
+	// функція, що закриває файл, залишається близькою до функції, що відкриває файл.
+	return true
+}
+
+// Оголошує Stringer як тип інтерфейсу з одним методом, String.
+type Stringer interface {
+	String() string
+}
+
+// Оголошує pair як структуру з двома полями, цілими числами x та y.
+type pair struct {
+	x, y int
+}
+
+// Оголошує метод для типу pair. pair тепер реалізує Stringer, оскільки pair оголосив
+// всі методи в цьому інтерфейсі.
+func (p pair) String() string { // p тепер називається "приймачем"
+	// Sprintf - ще одна функція з пакету fmt.
+	// Крапка використовується, щоб звернутись до полів об'єкту p.
+	return fmt.Sprintf("(%d, %d)", p.x, p.y)
+}
+
+func learnInterfaces() {
+	// Синтаксис з використанням фігурних дужок називається "літералом структури".
+	// Він застосовується до ініціалізованої структури. Оператор := оголошує
+	// та ініціалізує p цією структурою.
+	p := pair{3, 4}
+	fmt.Println(p.String()) // Викликає метод String об'єкта p типу pair.
+	var i Stringer          // Оголошує і інтерфейсного типу Stringer.
+	i = p                   // Допустиме, оскільки pair реалізує Stringer
+	// Викликає метод String об'єкта і, що має тип Stringer. Виводить те ж саме, що й 
+	// аналогічний метод вище.
+	fmt.Println(i.String())
+
+	// Функції з бібліотеки fmt викликають метод String, щоб запросити у об'єкта
+	// своє представлення, яке можна надрукувати.
+	fmt.Println(p) // Виводить те ж саме, що й раніше.
+	fmt.Println(i) // Виводить те ж саме, що й раніше.
+
+	learnVariadicParams("great", "learning", "here!")
+}
+
+// Кількість аргументів функції може бути змінною.
+func learnVariadicParams(myStrings ...interface{}) {
+	// Пройтись по значенням всіх аргументів.
+	// _ - це ігнорування порядкового номеру аргумента в масиві.
+	for _, param := range myStrings {
+		fmt.Println("param:", param)
+	}
+
+	// Передати значення аргументів як параметр змінної величини.
+	fmt.Println("params:", fmt.Sprintln(myStrings...))
+
+	learnErrorHandling()
+}
+
+func learnErrorHandling() {
+	// Ідіома ", ok"використовується, щоб перевірити виконання команди без помилок.
+	m := map[int]string{3: "three", 4: "four"}
+	if x, ok := m[1]; !ok { // ok буде мати значення false, тому що 1 не знаходиться 
+							// в асоціативному масиві.
+		fmt.Println("немає таких")
+	} else {
+		fmt.Print(x) // x буде мати значення 1, якщо 1 знаходиться в m.
+	}
+	// Значення помилки повідомляє не тільки, що все добре, але й може розповісти 
+	// більше про проблему.
+	if _, err := strconv.Atoi("non-int"); err != nil { // _ ігнорує значення
+		// виводить помилку 'strconv.ParseInt: parsing "non-int": invalid syntax'
+		fmt.Println(err)
+	}
+	// Ми розглянемо інтерфейси дещо пізніше. А поки, розглянемо багатопоточність.
+	learnConcurrency()
+}
+
+// Канал с - це потокозохищений об'єкт для спілкування між потоками.
+func inc(i int, c chan int) {
+	c <- i + 1 // Оператор <- виконує операцію "надіслати",якщо змінна каналу 
+			   // знаходиться зліва від нього.
+}
+
+// inc виконує збільшення значення на 1. Ми використаємо його, щоб збільшувати
+// числа рівночасно.
+func learnConcurrency() {
+	// вже знайома функція make, яка раніше використовувалась для виділення пам'яті, 
+	// тут використовується для створення каналу. Make виділяє пам'ять та ініціалізує
+	// зрізи, асоційовані масиви та канали. Новостворений канал буде передавати 
+	// цілочисельні значення.
+	c := make(chan int)
+	// Запустити три одночасні ґорутини. Числа будуть збільшуватись рівночасно, імовірно
+	// паралельно якщо пристрій здатний до цього та правильно сконфігурований.
+	// Всі три ґорутини надсилають значення в один канал.
+	go inc(0, c) // Твердження go запускає нову ґорутину.
+	go inc(10, c)
+	go inc(-805, c)
+	// Читаємо три результати з каналу та друкуємо їх.
+	// Порядок результатів - невідомий!
+	fmt.Println(<-c, <-c, <-c) // якщо канал знаходиться справа від оператора <-, 
+								// він виконує функцію "приймача".
+
+	cs := make(chan string)       // Ще один канал, який примає рядки.
+	ccs := make(chan chan string) // Канал каналів рядків.
+	go func() { c <- 84 }()       // Запустимо нову ґорутину, щоб надіслати значення в канал с.
+	go func() { cs <- "wordy" }() // Надсилаємо "wordy" в канал cs.
+	// Ключове слово select має синтаксис, подібний до switch, проте кожен кейс
+	// включає в себе операцію з каналом. Він обирає довільний кейс з наявних, які готові
+	// комунікувати (передавати дані).
+	select {
+	case i := <-c: // Отримане значення може бути присвоєно змінній,
+		fmt.Printf("it's a %T", i)
+	case <-cs: // або значення може бути проігнороване.
+		fmt.Println("it's a string")
+	case <-ccs: // Пустий канал, не готовий комунікувати.
+		fmt.Println("Не відбудеться.")
+	}
+	// На цьому етапі, значення було прочитане або з с або з cs. Одна з двох
+	// ґорутин завершилась, але інша все ще заблокована.
+
+	learnWebProgramming() // Go вміє й у веб. Так, ти хочеш зробити це.
+}
+
+// Лиш одна функція з пакету http запускає веб сервер.
+func learnWebProgramming() {
+	
+	// перший аргумент ListenAndServe - це TCP адреса, який сервер буде слухати.
+	// Другий аргумент - це інтерфейс, а точніше http.Handler.
+	go func() {
+		err := http.ListenAndServe(":8080", pair{})
+		fmt.Println(err) // не ігноруйте помилки
+	}()
+
+	requestServer()
+}
+
+// pair матиме тип http.Handler, якщо реалізувати один його метод, ServeHTTP.
+func (p pair) ServeHTTP(w http.ResponseWriter, r *http.Request) {
+	// Відповідати на запити можна методом, що належить http.ResponseWriter.
+	w.Write([]byte("Ти вивчив Go за Y хвилин!"))
+}
+
+func requestServer() {
+	resp, err := http.Get("http://localhost:8080")
+	fmt.Println(err)
+	defer resp.Body.Close()
+	body, err := ioutil.ReadAll(resp.Body)
+	fmt.Printf("\nWebserver said: `%s`", string(body))
+}
+```
+
+## Подальше вивчення
+
+Основним джерелом всієї інформації про Go залишається [офіційна веб-сторінка](http://golang.org/). Там можна знайти уроки, інтерактивно пограти та багато про що почитати.
+Окрім туру, у [документації](https://golang.org/doc/) міститься інформація як писати чистий та ефективний код на Go, документація пакетів та окремих команд, а також історія релізів.
+
+Надзвичайно рекомендується ознайомитись із визначенням мови. Вона легко читається та на диво коротка (в порівнянні з іншими сучасними мовами).
+
+Можна погратись з кодом вище на [Go playground](https://play.golang.org/p/tnWMjr16Mm). Спробуй змінити його та запустити із свого браузера. Поміть, що можна використовувати [https://play.golang.org](https://play.golang.org) як [REPL](https://uk.wikipedia.org/wiki/REPL) до тестів та коду в твоєму браузері, без встановлення Go.
+
+В списку для прочитання новачкам в Go - [вихідний код стандартної бібліотеки](http://golang.org/src/pkg/). Код всеосяжно задокоментований, тому є найкращим прикладом з боку зручного для прочитання та швидкості розуміння коду на цій мові програмування. Приведений стиль та ідіоми Go.
+Крім того, можна просто натиснути на назву функції в [документації](http://golang.org/pkg/), щоб перейти до її реалізації.
+
+Іншим прекрасним посиланням для вивчення Go є [Go by example](https://gobyexample.com/).
+
+Go Mobile додає підтримку мобільних платформ (Android та iOS). Можна написати нативний код на Go  для мобільних застосунків або написати бібліотеку, що міститиме прив'язки (bindings) з пакету Go, які можуть бути викликані з Java (Android) та Objective-C (iOS). Деталі можна дізнатись на [веб-сторінці Go Mobile](https://github.com/golang/go/wiki/Mobile).