Merge branch 'master' into patch-1

6 files changed, 1760 insertions, 1 deletions

diff --git a/uk-ua/cypher-ua.html.markdown b/uk-ua/cypher-ua.html.markdown
new file mode 100644
index 00000000..e1eef5a2
--- /dev/null
+++ b/uk-ua/cypher-ua.html.markdown
@@ -0,0 +1,254 @@
+---
+language: cypher
+filename: LearnCypher.cql
+contributors:
+    - ["Théo Gauchoux", "https://github.com/TheoGauchoux"]
+translators:
+    - ["AstiaSun", "https://github.com/AstiaSun"]
+lang: uk-ua
+---
+
+Cypher - це мова запитів Neo4j для спрощення роботи з графами. Вона повторює синтаксис SQL та перемішує його з таким собі ascii стилем для відображення структури графа.
+Цей навчальний матеріал передбачає, що ви вже знайомі із концепцією графів, зобрема що таке вершини та зв'язки між ними.
+
+[Деталі тут](https://neo4j.com/developer/cypher-query-language/)
+
+
+Вершини
+---
+
+**Відображує запис у графі.**
+
+`()`
+Таким чином у запиті позначається пуста *вершина*. Використовується зазвичай для того, щоб позначити, що вона є, проте це не так вже й важливо для запиту.
+
+`(n)`
+Це вершина, яка має назву **n**, до неї можна повторно звертатись у запиті. Звернення до вершини **n** починається з нижнього підкреслення та використовує camelCase (верблюжий регіст).
+
+`(p:Person)`
+Можна також додати *ярлик* до вершини, в данному випадку - **Person**. Це як тип / клас / категорія. Назва *ярлика* починається з великої літери та використовує верблюжу нотацію.
+
+`(p:Person:Manager)`
+Вершина може мати кілька *ярликів*.
+
+`(p:Person {name : 'Théo Gauchoux', age : 22})`
+Вершина також може мати різні *властивості*, в данному випадку - **name** та **age**. Також мають починатися з великої літери та використовувати верблюжу нотацію.
+
+Наступні типи дозволяється використовувати у властивостях:
+
+ - Чиселиний
+ - Булевий
+ - Рядок
+ - Списки попередніх примітивних типів
+
+*Увага! В Cypher не існує типу, що відображає час. Замість нього можна використовувати рядок із визначеним шаблоном або чисельне відображення певної дати.*
+
+`p.name`
+За допомогою крапки можна звернутись до властивості вершини.
+
+
+Зв'язки (або ребра)
+---
+
+**Сполучають дві вершини**
+
+`[:KNOWS]`
+Це *зв'язок* з *ярликом* **KNOWS**. Це такий же самий *ярлик* як і у вершини. Починається з великої літери та використовує ВЕРХНІЙ\_РЕГІСТР\_ІЗ\_ЗМІЇНОЮ\_НОТАЦІЄЮ.
+
+`[k:KNOWS]`
+Це той же самий *зв'язок*, до якого можна звертатись через змінну **k**. Можна подалі використовувати у запиті, хоч це і не обов'язково. 
+
+`[k:KNOWS {since:2017}]`
+Той же *зв'язок*, але вже із *властивостями* (як у *вершини*), в данному випадку властивість - це  **since**.
+
+`[k:KNOWS*..4]`
+Це структурна інформація, яку використовують *шляхи*, які розглянуті нижче. В данному випадку, **\*..4** говорить: "Сумістити шаблон із зв'язком **k**, що повторюватиметься від одного до чотирьох разів."
+
+
+Шляхи
+---
+
+**Спосіб поєднувати вершини та зв'язки.**
+
+`(a:Person)-[:KNOWS]-(b:Person)`
+Шлях описує, що вершини **a** та **b** знають (knows) один одного.
+
+`(a:Person)-[:MANAGES]->(b:Person)`
+Шлях може бути направленим. Цей описує, що **а** є менеджером **b**.
+
+`(a:Person)-[:KNOWS]-(b:Person)-[:KNOWS]-(c:Person)`
+Можна створювати ланцюги зі зв'язків. Цей шлях описує друга друга (**a** знає **b**, який в свою чергу знає **c**).
+
+`(a:Person)-[:MANAGES]->(b:Person)-[:MANAGES]->(c:Person)`
+Ланцюг, аналогічно, також може бути направленим. Шлях описує, що **a** -  бос **b** і супер бос для **c**.
+
+Шаблони, які часто використовуються (з документації Neo4j):
+
+```
+// Друг-мого-друга 
+(user)-[:KNOWS]-(friend)-[:KNOWS]-(foaf)
+
+// Найкоротший шлях
+path = shortestPath( (user)-[:KNOWS*..5]-(other) )
+
+// Спільна фільтрація
+(user)-[:PURCHASED]->(product)<-[:PURCHASED]-()-[:PURCHASED]->(otherProduct)
+
+// Навігація по дереву
+(root)<-[:PARENT*]-(leaf:Category)-[:ITEM]->(data:Product)
+
+```
+
+
+Запити на створення
+---
+
+Створити нову вершину:
+```
+CREATE (a:Person {name:"Théo Gauchoux"})
+RETURN a
+```
+*`RETURN`  дозволяє повернути результат після виконання запиту. Можна повертати кілька значень, наприклад, `RETURN a, b`.*
+
+Створити новий зв'язок (із двома вершинами):
+```
+CREATE (a:Person)-[k:KNOWS]-(b:Person)
+RETURN a,k,b
+```
+
+Запити на знаходження
+---
+
+Знайти всі вершини:
+```
+MATCH (n)
+RETURN n
+```
+
+Знайти вершини за ярликом:
+```
+MATCH (a:Person)
+RETURN a
+```
+
+Знайти вершини за ярликом та властивістю:
+```
+MATCH (a:Person {name:"Théo Gauchoux"})
+RETURN a
+```
+
+Знайти вершини відповідно до зв'язків (ненаправлених):
+```
+MATCH (a)-[:KNOWS]-(b)
+RETURN a,b
+```
+
+Знайти вершини відповідно до зв'язків (направлених):
+```
+MATCH (a)-[:MANAGES]->(b)
+RETURN a,b
+```
+
+Знайти вершини за допомогою `WHERE`:
+```
+MATCH (p:Person {name:"Théo Gauchoux"})-[s:LIVES_IN]->(city:City)
+WHERE s.since = 2015
+RETURN p,state
+```
+
+Можна використовувати вираз `MATCH WHERE` разом із операцією `CREATE`:
+```
+MATCH (a), (b)
+WHERE a.name = "Jacquie" AND b.name = "Michel"
+CREATE (a)-[:KNOWS]-(b)
+```
+
+
+Запити на оновлення
+---
+
+Оновити окрему властивість вершини:
+```
+MATCH (p:Person)
+WHERE p.name = "Théo Gauchoux"
+SET p.age = 23
+```
+
+Оновити всі властивості вершини:
+```
+MATCH (p:Person)
+WHERE p.name = "Théo Gauchoux"
+SET p = {name: "Michel", age: 23}
+```
+
+Додати нову властивіcть до вершини:
+```
+MATCH (p:Person)
+WHERE p.name = "Théo Gauchoux"
+SET p + = {studies: "IT Engineering"}
+```
+
+Повісити ярлик на вершину:
+```
+MATCH (p:Person)
+WHERE p.name = "Théo Gauchoux"
+SET p:Internship
+```
+
+
+Запити на видалення
+---
+
+Видалити окрему вершину (пов'язані ребра повинні бути видалені перед цим):
+```
+MATCH (p:Person)-[relationship]-()
+WHERE p.name = "Théo Gauchoux"
+DELETE relationship, p
+```
+
+Видалити властивість певної вершини:
+```
+MATCH (p:Person)
+WHERE p.name = "Théo Gauchoux"
+REMOVE p.age
+```
+
+*Зверніть увагу, що ключове слово `REMOVE` це не те саме, що й  `DELETE`!*
+
+Видалити ярлик певної вершини: 
+```
+MATCH (p:Person)
+WHERE p.name = "Théo Gauchoux"
+DELETE p:Person
+```
+
+Видалити всю базу даних: 
+```
+MATCH (n)
+OPTIONAL MATCH (n)-[r]-()
+DELETE n, r
+```
+
+*Так, це `rm -rf /` на мові Cypher !*
+
+
+Інші корисні запити
+---
+
+`PROFILE`
+Перед виконанням, показати план виконання запитів.
+
+`COUNT(e)`
+Порахувати елементи (вершини та зв'язки), що відповідають **e**.
+
+`LIMIT x`
+Обмежити результат до x перших результатів.
+
+
+Особливі підказки
+---
+
+- У мові Cypher існують лише однорядкові коментарі, що позначаються двійним слешем : // Коментар
+- Можна виконати скрипт Cypher, збережений у файлі **.cql** прямо в Neo4j (прямо як імпорт). Проте, не можна мати мати кілька виразів в цьому файлі (розділених **;**).
+- Використовуйте командний рядок Neo4j для написання запитів Cypher, це легко і швидко.
+- Cypher планує бути стандартною мовою запитів для всіх графових баз даних (більш відома як  **OpenCypher**).
diff --git a/uk-ua/go-ua.html.markdown b/uk-ua/go-ua.html.markdown
new file mode 100644
index 00000000..933b34f9
--- /dev/null
+++ b/uk-ua/go-ua.html.markdown
@@ -0,0 +1,449 @@
+---
+name: Go
+category: language
+language: Go
+filename: learngo.go
+contributors:
+    - ["Sonia Keys", "https://github.com/soniakeys"]
+    - ["Christopher Bess", "https://github.com/cbess"]
+    - ["Jesse Johnson", "https://github.com/holocronweaver"]
+    - ["Quint Guvernator", "https://github.com/qguv"]
+    - ["Jose Donizetti", "https://github.com/josedonizetti"]
+    - ["Alexej Friesen", "https://github.com/heyalexej"]
+    - ["Clayton Walker", "https://github.com/cwalk"]
+    - ["Leonid Shevtsov", "https://github.com/leonid-shevtsov"]
+translators:
+    - ["AstiaSun", "https://github.com/AstiaSun"]
+lang: uk-ua
+---
+
+Go був створений для того, щоб виконати задачу. Це не останній тренд в теорії мов програмування, а спосіб вирішення реальних проблем.
+
+Він увібрав принципи з імперативних мов зі статичною типізацією.
+Go швидко компілюється та виконується, а його багатопоточність легка для
+вивчення, оскільки багатоядерні CPU стали буденністю. Ця мова програмування успішно використовується у кодах великих продуктів (~100 мільйонів в Google, Inc.)
+
+Go має чудову стандартну бібліотеку та чимале ком'юніті.
+
+```go
+// Однорядковий коментар
+/* Багато-
+ рядковий коментар */
+
+// Кожен файл вихідного коду має починатись із ключового слова package.
+// main - це спеціальна назва, що оголошує виконуваний код, а не бібліотеку.
+package main
+
+// import оголошує бібліотеки, що використовуються в даному файлі.
+import (
+	"fmt"       // Пакет стандартної бібліотеки Go.
+	"io/ioutil" // Цей пакет реалізує деякі I/O функції утиліт.
+	m "math"    // Бібліотека математичних операцій з локальним псевдонімом m.
+	"net/http"  // Так, веб сервер!
+	"os"        // Функції операційної системи, такі як робота з файловою системою.
+	"strconv"   // Перетворення текстових змінних.
+)
+
+// Оголошення функції. 
+// Функція main - особлива. Це вхідна точка для виконуваних програм.
+// Ви можете любити це, або ж ненавидіти, але Go використовує фігурні дужки.
+func main() {
+	// Println виводить рядок в stdout.
+	// Ця функція входить у пакет fmt.
+	fmt.Println("Hello world!")
+
+	// Викликати іншу функцію з цього файлу.
+	beyondHello()
+}
+
+// Аргументи функцій описуються у круглих дужках.
+// Навіть якщо ніякі аргументи не передаються, пусті круглі дужки - обов`язкові.
+func beyondHello() {
+	var x int // Оголошення змінної. Перед використанням змінні обов'язково мають бути оголошені.
+	x = 3     // Присвоєння значення.
+	// "Короткі" оголошення використовують := щоб окреслити тип, оголосити та присвоїти значення.
+	y := 4
+	sum, prod := learnMultiple(x, y)        // Функція повертає два значення.
+	fmt.Println("sum:", sum, "prod:", prod) // Просто вивід.
+	learnTypes()                            // < y хвилин, потрібно вивчити більше!
+}
+
+/* <- багаторядковий коментар
+Функції можуть мати параметри та повертати довільну кількість значень.
+В цьому прикладі `x`, `y` - це аргументи, а `sum`, `prod` - це змінні, що повертаються.
+Зверніть увагу, що `x` та `sum` мають тип `int`.
+*/
+func learnMultiple(x, y int) (sum, prod int) {
+	return x + y, x * y // Повернути два значення.
+}
+
+// Кілька вбудованих типів та літералів.
+func learnTypes() {
+	// Короткі оголошення зазвичай виконують все, що необхідно.
+	str := "Вчи Go!" // рядок (string).
+
+	s2 := `"Необроблений" текст
+може містити переноси рядків.` // Також має тип рядок.
+
+	// Не ASCII символи. Go використовує UTF-8.
+	g := 'Σ' // руничний тип, псевдонім для int32, містить позицію юнікод кода.
+
+	f := 3.14195 // float64, IEEE-754 64-бітне число з плаваючою крапкою.
+	c := 3 + 4i  // complex128, комплексні числа, що являють собою два float64.
+
+	// Синтаксис ініціалізації з var.
+	var u uint = 7 // Беззнаковий цілочисельний тип, проте розмір залежить від імплементації, так само як і int.
+	var pi float32 = 22. / 7
+
+	// Синтаксис перетворення типів з коротким оголошенням.
+	n := byte('\n') // Байт - це переіменований uint8.
+
+	// Розмір масива фіксований протягом часу виконання.
+	var a4 [4]int           // Масив з 4 чисел, всі проініціалізовані 0.
+	a5 := [...]int{3, 1, 5, 10, 100} // Масив проініціалізованих чисел з фіксованим розміром у 
+	// п'ять елементів, що мають значення 3, 1, 5, 10, та 100.
+
+	// Зрізи мають динамічний розмір. Переваги є і у масивів, й у зрізів, проте
+	// останні використовуються частіше.
+	s3 := []int{4, 5, 9}    // Порівняйте з a5. Тут немає трьокрапки.
+	s4 := make([]int, 4)    // Виділяє пам'ять для зрізу з 4 чисел, проініціалізованих 0.
+	var d2 [][]float64      // Декларація, нічого не виділяється.
+	bs := []byte("a slice") // Синтаксис переведення у інший тип.
+
+	// Оскільки зрізи динамічні, до них можна додавати елементи за необхідністю.
+	// Для цієї операції використовується вбудована функція append().
+	// Перший аргумент - це зріз, до якого додається елемент. Зазвичай 
+	// змінна масиву оновлюється на місці, як у прикладі нижче.
+	s := []int{1, 2, 3}		// В результаті отримуємо зріз із 3 чисел.
+	s = append(s, 4, 5, 6)	// додаємо 3 елементи. Зріз тепер довжини 6.
+	fmt.Println(s) // Оновлений зріз тепер має значення [1 2 3 4 5 6]
+
+	// Щоб об'єднати два зрізи, замість того, щоб проходитись по всім елементам,
+	// можна передати посилання на зріз із трьокрапкою, як у прикладі нижче. Таким чином,
+	// зріз розпакується і його елементи додадуться до зріза s.
+	s = append(s, []int{7, 8, 9}...)
+	fmt.Println(s)	// Оновлений зріз тепер дорівнює [1 2 3 4 5 6 7 8 9]
+
+	p, q := learnMemory() // Оголошує змінні p, q, що є вказівниками на числа.
+	fmt.Println(*p, *q)   // * іде попереду вказівника. Таким чином, виводяться числа.
+
+	// Асоціативний масив (map) - це динамічно розширюваний тип даних, як хеш
+	// або словник в інших мовах програмування
+	m := map[string]int{"three": 3, "four": 4}
+	m["one"] = 1
+
+	// В Go  змінні, які не використовуються, вважаються помилкою.
+	// Нижнє підкреслення дозволяє "використати" змінну, але проігнорувати значення.
+	_, _, _, _, _, _, _, _, _, _ = str, s2, g, f, u, pi, n, a5, s4, bs
+	// Зазвичай це використовується, щоб проігнорувати значення, що повертає функція.
+	// Наприклад, в скрипті нашвидкоруч можна проігнорувати помилку, яку повертає
+	// функція os.Create, вважаючи, що файл буде створений за будь-яких умов.
+	file, _ := os.Create("output.txt")
+	fmt.Fprint(file, "Приклад, як відбувається запис у файл.")
+	file.Close()
+	
+	// Вивід значень змінних.
+	fmt.Println(s, c, a4, s3, d2, m)
+
+	learnFlowControl() // Рухаємось далі.
+}
+
+// Навідміну від більшості інших мов програмування, функції в Go підтримують 
+// іменоване значення, що повертається. 
+// Змінні, значення яких повертається функцією, вказуються із зазначенням типу при
+// оголошенні функції. Таким чином, можна з легкістю повернути їхні значення в різних
+// точках коду, не перелічуючи їх після ключового слова return.
+func learnNamedReturns(x, y int) (z int) {
+	z = x * y
+	return // z не потрібно вказувати, при оголошенні описано змінну для повернення.
+}
+
+// Go використовує сміттєзбірник. В ньому використовуються вказівники, проте немає 
+// операцій з вказівниками. Можлива помилка при використовуванні вказівника nil, але не 
+// при збільшенні значення вказівника (перехід по адресам пам'яті). 
+func learnMemory() (p, q *int) {
+	// Іменовані змінні, що повертаються, p та q, мають тип вказівника на чисельне значення.
+	p = new(int) // Вбудована функція виділяє нову пам'ять.
+	// Виділена адреса пам'яті чисельного типу int ініціалізовується 0, p більше не nil.
+	s := make([]int, 20) // Виділити пам'ять для 20 чисел у вигляді суцільного блоку в пам'яті.
+	s[3] = 7             // Присвоїти значення одному з них.
+	r := -2              // Оголосити нову локальну змінну.
+	return &s[3], &r     // Оператор & повертає адресу в пам'яті об'єкта.
+}
+
+func expensiveComputation() float64 {
+	return m.Exp(10)
+}
+
+func learnFlowControl() {
+	// if твердження вимагає фігурні дужки, але не вимагає округлих.
+	if true {
+		fmt.Println("Кажу ж")
+	}
+	// Форматування стандартизовано командою командного рядка "go fmt". 
+	if false {
+		// Pout.
+	} else {
+		// Gloat.
+	}
+	// Використання перемикача (switch) замість ланцюга if-тверджень.
+	x := 42.0
+	switch x {
+	case 0:
+	case 1:
+	case 42:
+		// Кейси не "провалюються". Натомість, є ключове слово `fallthrough`:
+		// https://github.com/golang/go/wiki/Switch#fall-through (англ)
+	case 43:
+		// Недоступний.
+	default:
+		// Кейс за замовчуванням не обов'язковий.
+	}
+	// Як і if, формат оголошення циклу for не вимагає круглих дужок:
+	// Змінні, оголошені всередині if та for - належать цій області видимості.
+	for x := 0; x < 3; x++ { // ++ - це твердження.
+		fmt.Println("iteration", x)
+	}
+	// Тут x == 42.
+
+	// For - це єдиний цикл в Go, проте він має кілька різних форм.
+	for { // Ініціалізація циклу.
+		break    // Упс, помилково зайшли.
+		continue // Недоступне твердження.
+	}
+
+	// Можна використовувати діапазони, зрізи, рядки, асоціативні масиви, або ж
+	// канал для ітерації в циклі. Діапазон (range) повертає один (канал) або два
+	// значення (масив, зріз, рядок та асоціативний масив).
+	for key, value := range map[string]int{"one": 1, "two": 2, "three": 3} {
+		// для кожної пари в асоціативному масиві, надрукувати ключ та значення
+		fmt.Printf("key=%s, value=%d\n", key, value)
+	}
+	// якщо потрібне тільки значення, можна застосувати нижнє підкреслення як ключ
+	for _, name := range []string{"Bob", "Bill", "Joe"} {
+		fmt.Printf("Hello, %s\n", name)
+	}
+
+	// так само, як і з циклом for, оператор := в розгалуженні означає оголосити 
+	// локальну змінну в області видимості if та присвоїти значення. Далі
+	// значення змінної проходить перевірку y > x.
+	if y := expensiveComputation(); y > x {
+		x = y
+	}
+	// Літерали функцій - це замикання
+	xBig := func() bool {
+		return x > 10000 // Посилання на x, що був оголошений раніше, перед switch.
+	}
+	x = 99999
+	fmt.Println("xBig:", xBig()) // true
+	x = 1.3e3                    // Тобто, тепер x == 1300
+	fmt.Println("xBig:", xBig()) // false тепер.
+
+	// Функція може бути оголошена та викликана в одному рядку, поводячи себе 
+	// як аргумент функції, але за наступних умов:
+	// 1) літерал функції негайно викликається за допомогою ()
+	// 2) тип значення, що повертається, точно відповідає очікуваному типу аргументу
+	fmt.Println("Add + double two numbers: ",
+		func(a, b int) int {
+			return (a + b) * 2
+		}(10, 2)) // Викликаємо з аргументами 10 та 2
+	// => Додати + подвоїти два числа: 24
+
+	// Коли вам це знадобиться, ви полюбите це
+	goto love
+love:
+
+	learnFunctionFactory() // функція, що повертає функцію - це весело(3)(3)
+	learnDefer()      // Швидкий обхід до важливого ключового слова.
+	learnInterfaces() // Тут на вас чекає крута штука!
+}
+
+func learnFunctionFactory() {
+	// Два наступних твердження роблять однакові дії, але другий приклад частіше 
+	// застосовується
+	fmt.Println(sentenceFactory("summer")("A beautiful", "day!"))
+
+	d := sentenceFactory("summer")
+	fmt.Println(d("A beautiful", "day!"))
+	fmt.Println(d("A lazy", "afternoon!"))
+}
+
+// Декоратори звична річ для багатьох мов програмування. В Go їх можна реалізувати
+// за допомогою літералів функцій, що приймають аргументи.
+func sentenceFactory(mystring string) func(before, after string) string {
+	return func(before, after string) string {
+		return fmt.Sprintf("%s %s %s", before, mystring, after) // новий рядок
+	}
+}
+
+func learnDefer() (ok bool) {
+	// твердження defer змушує функцію посилатись на список. Список 
+	// збережених викликів виконується ПІСЛЯ того, як оточуюча функція закінчує
+	// виконання.
+	defer fmt.Println("відкладені твердження виконуються у зворотньому порядку (LIFO).")
+	defer fmt.Println("\nЦей рядок надрукується першим, тому що")
+	// Відкладення зазвичай використовується для того, щоб закрити файл. Таким чином,
+	// функція, що закриває файл, залишається близькою до функції, що відкриває файл.
+	return true
+}
+
+// Оголошує Stringer як тип інтерфейсу з одним методом, String.
+type Stringer interface {
+	String() string
+}
+
+// Оголошує pair як структуру з двома полями, цілими числами x та y.
+type pair struct {
+	x, y int
+}
+
+// Оголошує метод для типу pair. pair тепер реалізує Stringer, оскільки pair оголосив
+// всі методи в цьому інтерфейсі.
+func (p pair) String() string { // p тепер називається "приймачем"
+	// Sprintf - ще одна функція з пакету fmt.
+	// Крапка використовується, щоб звернутись до полів об'єкту p.
+	return fmt.Sprintf("(%d, %d)", p.x, p.y)
+}
+
+func learnInterfaces() {
+	// Синтаксис з використанням фігурних дужок називається "літералом структури".
+	// Він застосовується до ініціалізованої структури. Оператор := оголошує
+	// та ініціалізує p цією структурою.
+	p := pair{3, 4}
+	fmt.Println(p.String()) // Викликає метод String об'єкта p типу pair.
+	var i Stringer          // Оголошує і інтерфейсного типу Stringer.
+	i = p                   // Допустиме, оскільки pair реалізує Stringer
+	// Викликає метод String об'єкта і, що має тип Stringer. Виводить те ж саме, що й 
+	// аналогічний метод вище.
+	fmt.Println(i.String())
+
+	// Функції з бібліотеки fmt викликають метод String, щоб запросити у об'єкта
+	// своє представлення, яке можна надрукувати.
+	fmt.Println(p) // Виводить те ж саме, що й раніше.
+	fmt.Println(i) // Виводить те ж саме, що й раніше.
+
+	learnVariadicParams("great", "learning", "here!")
+}
+
+// Кількість аргументів функції може бути змінною.
+func learnVariadicParams(myStrings ...interface{}) {
+	// Пройтись по значенням всіх аргументів.
+	// _ - це ігнорування порядкового номеру аргумента в масиві.
+	for _, param := range myStrings {
+		fmt.Println("param:", param)
+	}
+
+	// Передати значення аргументів як параметр змінної величини.
+	fmt.Println("params:", fmt.Sprintln(myStrings...))
+
+	learnErrorHandling()
+}
+
+func learnErrorHandling() {
+	// Ідіома ", ok"використовується, щоб перевірити виконання команди без помилок.
+	m := map[int]string{3: "three", 4: "four"}
+	if x, ok := m[1]; !ok { // ok буде мати значення false, тому що 1 не знаходиться 
+							// в асоціативному масиві.
+		fmt.Println("немає таких")
+	} else {
+		fmt.Print(x) // x буде мати значення 1, якщо 1 знаходиться в m.
+	}
+	// Значення помилки повідомляє не тільки, що все добре, але й може розповісти 
+	// більше про проблему.
+	if _, err := strconv.Atoi("non-int"); err != nil { // _ ігнорує значення
+		// виводить помилку 'strconv.ParseInt: parsing "non-int": invalid syntax'
+		fmt.Println(err)
+	}
+	// Ми розглянемо інтерфейси дещо пізніше. А поки, розглянемо багатопоточність.
+	learnConcurrency()
+}
+
+// Канал с - це потокозохищений об'єкт для спілкування між потоками.
+func inc(i int, c chan int) {
+	c <- i + 1 // Оператор <- виконує операцію "надіслати",якщо змінна каналу 
+			   // знаходиться зліва від нього.
+}
+
+// inc виконує збільшення значення на 1. Ми використаємо його, щоб збільшувати
+// числа рівночасно.
+func learnConcurrency() {
+	// вже знайома функція make, яка раніше використовувалась для виділення пам'яті, 
+	// тут використовується для створення каналу. Make виділяє пам'ять та ініціалізує
+	// зрізи, асоційовані масиви та канали. Новостворений канал буде передавати 
+	// цілочисельні значення.
+	c := make(chan int)
+	// Запустити три одночасні ґорутини. Числа будуть збільшуватись рівночасно, імовірно
+	// паралельно якщо пристрій здатний до цього та правильно сконфігурований.
+	// Всі три ґорутини надсилають значення в один канал.
+	go inc(0, c) // Твердження go запускає нову ґорутину.
+	go inc(10, c)
+	go inc(-805, c)
+	// Читаємо три результати з каналу та друкуємо їх.
+	// Порядок результатів - невідомий!
+	fmt.Println(<-c, <-c, <-c) // якщо канал знаходиться справа від оператора <-, 
+								// він виконує функцію "приймача".
+
+	cs := make(chan string)       // Ще один канал, який примає рядки.
+	ccs := make(chan chan string) // Канал каналів рядків.
+	go func() { c <- 84 }()       // Запустимо нову ґорутину, щоб надіслати значення в канал с.
+	go func() { cs <- "wordy" }() // Надсилаємо "wordy" в канал cs.
+	// Ключове слово select має синтаксис, подібний до switch, проте кожен кейс
+	// включає в себе операцію з каналом. Він обирає довільний кейс з наявних, які готові
+	// комунікувати (передавати дані).
+	select {
+	case i := <-c: // Отримане значення може бути присвоєно змінній,
+		fmt.Printf("it's a %T", i)
+	case <-cs: // або значення може бути проігнороване.
+		fmt.Println("it's a string")
+	case <-ccs: // Пустий канал, не готовий комунікувати.
+		fmt.Println("Не відбудеться.")
+	}
+	// На цьому етапі, значення було прочитане або з с або з cs. Одна з двох
+	// ґорутин завершилась, але інша все ще заблокована.
+
+	learnWebProgramming() // Go вміє й у веб. Так, ти хочеш зробити це.
+}
+
+// Лиш одна функція з пакету http запускає веб сервер.
+func learnWebProgramming() {
+	
+	// перший аргумент ListenAndServe - це TCP адреса, який сервер буде слухати.
+	// Другий аргумент - це інтерфейс, а точніше http.Handler.
+	go func() {
+		err := http.ListenAndServe(":8080", pair{})
+		fmt.Println(err) // не ігноруйте помилки
+	}()
+
+	requestServer()
+}
+
+// pair матиме тип http.Handler, якщо реалізувати один його метод, ServeHTTP.
+func (p pair) ServeHTTP(w http.ResponseWriter, r *http.Request) {
+	// Відповідати на запити можна методом, що належить http.ResponseWriter.
+	w.Write([]byte("Ти вивчив Go за Y хвилин!"))
+}
+
+func requestServer() {
+	resp, err := http.Get("http://localhost:8080")
+	fmt.Println(err)
+	defer resp.Body.Close()
+	body, err := ioutil.ReadAll(resp.Body)
+	fmt.Printf("\nWebserver said: `%s`", string(body))
+}
+```
+
+## Подальше вивчення
+
+Основним джерелом всієї інформації про Go залишається [офіційна веб-сторінка](http://golang.org/). Там можна знайти уроки, інтерактивно пограти та багато про що почитати.
+Окрім туру, у [документації](https://golang.org/doc/) міститься інформація як писати чистий та ефективний код на Go, документація пакетів та окремих команд, а також історія релізів.
+
+Надзвичайно рекомендується ознайомитись із визначенням мови. Вона легко читається та на диво коротка (в порівнянні з іншими сучасними мовами).
+
+Можна погратись з кодом вище на [Go playground](https://play.golang.org/p/tnWMjr16Mm). Спробуй змінити його та запустити із свого браузера. Поміть, що можна використовувати [https://play.golang.org](https://play.golang.org) як [REPL](https://uk.wikipedia.org/wiki/REPL) до тестів та коду в твоєму браузері, без встановлення Go.
+
+В списку для прочитання новачкам в Go - [вихідний код стандартної бібліотеки](http://golang.org/src/pkg/). Код всеосяжно задокоментований, тому є найкращим прикладом з боку зручного для прочитання та швидкості розуміння коду на цій мові програмування. Приведений стиль та ідіоми Go.
+Крім того, можна просто натиснути на назву функції в [документації](http://golang.org/pkg/), щоб перейти до її реалізації.
+
+Іншим прекрасним посиланням для вивчення Go є [Go by example](https://gobyexample.com/).
+
+Go Mobile додає підтримку мобільних платформ (Android та iOS). Можна написати нативний код на Go  для мобільних застосунків або написати бібліотеку, що міститиме прив'язки (bindings) з пакету Go, які можуть бути викликані з Java (Android) та Objective-C (iOS). Деталі можна дізнатись на [веб-сторінці Go Mobile](https://github.com/golang/go/wiki/Mobile).
diff --git a/uk-ua/kotlin-ua.html.markdown b/uk-ua/kotlin-ua.html.markdown
new file mode 100644
index 00000000..5e79cc48
--- /dev/null
+++ b/uk-ua/kotlin-ua.html.markdown
@@ -0,0 +1,464 @@
+---
+language: kotlin
+filename: LearnKotlin-uk.kt
+lang: uk-ua
+contributors:
+    - ["S Webber", "https://github.com/s-webber"]
+translators:
+    - ["AstiaSun", "https://github.com/AstiaSun"]
+---
+
+Kotlin - це мова програмування зі статичною типізацією для JVM, Android та браузера. 
+Вона має 100% сумісність із Java.
+
+[Детальніше](https://kotlinlang.org/)
+
+```kotlin
+// Однорядкові коментарі починаються з //
+/*
+Такий вигляд мають багаторядкові коментарі
+*/
+
+// Ключове слово package працює так само, як і в Java.
+package com.learnxinyminutes.kotlin
+
+/*
+Точкою входу для програм на Kotlin є функція під назвою main.
+Вона приймає масив із аргументів, що були передані через командний рядок.
+Починаючи з Kotlin 1.3, функція main може бути оголошена без параметрів взагалі.
+*/
+fun main(args: Array<String>) {
+    /*
+    Оголошення змінних відбувається за допомогою ключових слів var або val.
+    Відмінність між ними полягає в тому, що значення змінних, оголошених через 
+    val, не можна змінювати. Водночас, змінній "var" можна переприсвоїти нове 
+    значення в подальшому.
+    */
+    val fooVal = 10 // більше ми не можемо змінити значення fooVal на інше
+    var fooVar = 10
+    fooVar = 20 // fooVar може змінювати значення
+
+    /*
+    В більшості випадків Kotlin може визначати, якого типу змінна, тому не 
+    потрібно щоразу точно вказувати її тип.
+    Тип змінної вказується наступним чином:
+    */
+    val foo: Int = 7
+
+    /*
+    Рядки мають аналогічне з Java представлення. Спеціальні символи 
+    позначаються за допомогою зворотнього слеша.
+    */
+    val fooString = "My String Is Here!"
+    val barString = "Printing on a new line?\nNo Problem!"
+    val bazString = "Do you want to add a tab?\tNo Problem!"
+    println(fooString)
+    println(barString)
+    println(bazString)
+
+    /*
+    Необроблений рядок розмежовується за допомогою потрійних лапок (""").
+    Необроблені рядки можуть містити переніс рядка (не спеціальний символ \n) та 
+    будь-які інші символи.
+    */
+    val fooRawString = """
+fun helloWorld(val name : String) {
+   println("Hello, world!")
+}
+"""
+    println(fooRawString)
+
+    /*
+    Рядки можуть містити шаблонні вирази.
+    Шаблонний вираз починається із символа доллара "$".
+    */
+    val fooTemplateString = "$fooString has ${fooString.length} characters"
+    println(fooTemplateString) // => My String Is Here! has 18 characters
+
+    /*
+    Щоб змінна могла мати значення null, потрібно це додатково вказати. 
+    Для цього після оголошеного типу змінної додається спеціальний символ "?".
+    Отримати значення такої змінної можна використавши оператор "?.".
+    Оператор "?:" застосовується, щоб оголосити альтернативне значення змінної 
+    у випадку, якщо вона буде рівна null.
+    */
+    var fooNullable: String? = "abc"
+    println(fooNullable?.length) // => 3
+    println(fooNullable?.length ?: -1) // => 3
+    fooNullable = null
+    println(fooNullable?.length) // => null
+    println(fooNullable?.length ?: -1) // => -1
+
+    /*
+    Функції оголошуються з використанням ключового слова fun.
+    Аргументи функції перелічуються у круглих дужках після назви функції.
+    Аргументи можуть мати значення за замовчуванням. Тип значення, що повертатиметься
+    функцією, вказується після оголошення аргументів за необхідністю.
+    */
+    fun hello(name: String = "world"): String {
+        return "Hello, $name!"
+    }
+    println(hello("foo")) // => Hello, foo!
+    println(hello(name = "bar")) // => Hello, bar!
+    println(hello()) // => Hello, world!
+
+    /*
+    Аргументи функції можуть бути помічені ключовим словом vararg. Це дозволяє 
+    приймати довільну кількість аргументів функції зазначеного типу.
+    */
+    fun varargExample(vararg names: Int) {
+        println("Argument has ${names.size} elements")
+    }
+    varargExample() // => Argument has 0 elements
+    varargExample(1) // => Argument has 1 elements
+    varargExample(1, 2, 3) // => Argument has 3 elements
+
+    /*
+    Коли функція складається з одного виразу, фігурні дужки не є обов'язковими. 
+    Тіло функції вказується після оператора "=".
+    */
+    fun odd(x: Int): Boolean = x % 2 == 1
+    println(odd(6)) // => false
+    println(odd(7)) // => true
+
+    // Якщо тип значення, що повертається функцією, може бути однозначно визначено, 
+    // його непотрібно вказувати.
+    fun even(x: Int) = x % 2 == 0
+    println(even(6)) // => true
+    println(even(7)) // => false
+
+    // Функції можуть приймати інші функції як аргументи, а також повертати інші функції.
+    fun not(f: (Int) -> Boolean): (Int) -> Boolean {
+        return {n -> !f.invoke(n)}
+    }
+    // Іменовані функції можуть бути вказані як аргументи за допомогою оператора "::".
+    val notOdd = not(::odd)
+    val notEven = not(::even)
+    // Лямбда-вирази також можуть бути аргументами функції.
+    val notZero = not {n -> n == 0}
+    /*
+    Якщо лямбда-вираз приймає лише один параметр, його оголошення може бути пропущене
+    (разом із ->). Всередині виразу до цього параметра можна звернутись через 
+    змінну "it".
+    */
+    val notPositive = not {it > 0}
+    for (i in 0..4) {
+        println("${notOdd(i)} ${notEven(i)} ${notZero(i)} ${notPositive(i)}")
+    }
+
+    // Ключове слово class використовується для оголошення класів.
+    class ExampleClass(val x: Int) {
+        fun memberFunction(y: Int): Int {
+            return x + y
+        }
+
+        infix fun infixMemberFunction(y: Int): Int {
+            return x * y
+        }
+    }
+    /*
+    Щоб створити новий об'єкт, потрібно викликати конструктор класу.
+    Зазначте, що в Kotlin немає ключового слова new.
+    */
+    val fooExampleClass = ExampleClass(7)
+    // Методи класу викликаються через крапку.
+    println(fooExampleClass.memberFunction(4)) // => 11
+    /*
+    Якщо функція була позначена ключовим словом infix, тоді її можна викликати через 
+    інфіксну нотацію.
+    */
+    println(fooExampleClass infixMemberFunction 4) // => 28
+
+    /*
+    Класи даних - це лаконічний спосіб створювати класи, що містимуть тільки дані.
+    Методи "hashCode"/"equals" та "toString" автоматично генеруються.
+    */
+    data class DataClassExample (val x: Int, val y: Int, val z: Int)
+    val fooData = DataClassExample(1, 2, 4)
+    println(fooData) // => DataClassExample(x=1, y=2, z=4)
+
+    // Класи даних також мають функцію "copy".
+    val fooCopy = fooData.copy(y = 100)
+    println(fooCopy) // => DataClassExample(x=1, y=100, z=4)
+
+    // Об'єкти можуть бути деструктурувані кількома способами. 
+    val (a, b, c) = fooCopy
+    println("$a $b $c") // => 1 100 4
+
+    // деструктурування у циклі for
+    for ((a, b, c) in listOf(fooData)) {
+        println("$a $b $c") // => 1 100 4
+    }
+
+    val mapData = mapOf("a" to 1, "b" to 2)
+    // Map.Entry також деструктурувуються
+    for ((key, value) in mapData) {
+        println("$key -> $value")
+    }
+
+    // Функція із "with" працює майже так само як це ж твердження у JavaScript.
+    data class MutableDataClassExample (var x: Int, var y: Int, var z: Int)
+    val fooMutableData = MutableDataClassExample(7, 4, 9)
+    with (fooMutableData) {
+        x -= 2
+        y += 2
+        z--
+    }
+    println(fooMutableData) // => MutableDataClassExample(x=5, y=6, z=8)
+
+    /*
+    Список можна створити використовуючи функцію listOf.
+    Список буде незмінним, тобто елементи не можна буде додавати або видаляти.
+    */
+    val fooList = listOf("a", "b", "c")
+    println(fooList.size) // => 3
+    println(fooList.first()) // => a
+    println(fooList.last()) // => c
+    // доступ до елементів здійснюється через їхні порядковий номер.
+    println(fooList[1]) // => b
+
+    // Змінні списки можна створити використовуючи функцію mutableListOf.
+    val fooMutableList = mutableListOf("a", "b", "c")
+    fooMutableList.add("d")
+    println(fooMutableList.last()) // => d
+    println(fooMutableList.size) // => 4
+
+    // Функція setOf  створює об'єкт типу множина.
+    val fooSet = setOf("a", "b", "c")
+    println(fooSet.contains("a")) // => true
+    println(fooSet.contains("z")) // => false
+
+    // mapOf створює асоціативний масив.
+    val fooMap = mapOf("a" to 8, "b" to 7, "c" to 9)
+    // Доступ до значень в асоціативних масивах здійснюється через їхні ключі.
+    println(fooMap["a"]) // => 8
+
+    /*
+    Послідовності представлені як колекції лінивих обчислень. Функція generateSequence
+    створює послідовність.
+    */
+    val fooSequence = generateSequence(1, { it + 1 })
+    val x = fooSequence.take(10).toList()
+    println(x) // => [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10]
+
+    // Приклад використання послідовностей, генерація чисел Фібоначчі:
+    fun fibonacciSequence(): Sequence<Long> {
+        var a = 0L
+        var b = 1L
+
+        fun next(): Long {
+            val result = a + b
+            a = b
+            b = result
+            return a
+        }
+
+        return generateSequence(::next)
+    }
+    val y = fibonacciSequence().take(10).toList()
+    println(y) // => [1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34, 55]
+
+    // Kotlin має функції вищого порядку для роботи з колекціями.
+    val z = (1..9).map {it * 3}
+                  .filter {it < 20}
+                  .groupBy {it % 2 == 0}
+                  .mapKeys {if (it.key) "even" else "odd"}
+    println(z) // => {odd=[3, 9, 15], even=[6, 12, 18]}
+
+    // Цикл for може використовуватись з будь-чим, що має ітератор.
+    for (c in "hello") {
+        println(c)
+    }
+
+    // Принцип роботи циклів "while" не відрізняється від інших мов програмування.
+    var ctr = 0
+    while (ctr < 5) {
+        println(ctr)
+        ctr++
+    }
+    do {
+        println(ctr)
+        ctr++
+    } while (ctr < 10)
+
+    /*
+    if може бути використаний як вираз, що повертає значення. Тому тернарний 
+    оператор ?: не потрібний в Kotlin.
+    */
+    val num = 5
+    val message = if (num % 2 == 0) "even" else "odd"
+    println("$num is $message") // => 5 is odd
+
+    // "when" використовується як альтернатива ланцюгам "if-else if".
+    val i = 10
+    when {
+        i < 7 -> println("first block")
+        fooString.startsWith("hello") -> println("second block")
+        else -> println("else block")
+    }
+
+    // "when" може приймати аргумент.
+    when (i) {
+        0, 21 -> println("0 or 21")
+        in 1..20 -> println("in the range 1 to 20")
+        else -> println("none of the above")
+    }
+
+    // "when" також може використовуватись як функція, що повертає значення.
+    var result = when (i) {
+        0, 21 -> "0 or 21"
+        in 1..20 -> "in the range 1 to 20"
+        else -> "none of the above"
+    }
+    println(result)
+
+    /*
+    Тип об'єкта можна перевірити використавши оператор is. Якщо перевірка проходить 
+    успішно, тоді можна використовувати об'єкт як данний тип не приводячи до нього 
+    додатково.
+    */
+    fun smartCastExample(x: Any) : Boolean {
+        if (x is Boolean) {
+            // x тепер має тип Boolean
+            return x
+        } else if (x is Int) {
+            // x тепер має тип Int
+            return x > 0
+        } else if (x is String) {
+            // x тепер має тип String
+            return x.isNotEmpty()
+        } else {
+            return false
+        }
+    }
+    println(smartCastExample("Hello, world!")) // => true
+    println(smartCastExample("")) // => false
+    println(smartCastExample(5)) // => true
+    println(smartCastExample(0)) // => false
+    println(smartCastExample(true)) // => true
+
+    // Smartcast (розумне приведення) також працює з блоком when
+    fun smartCastWhenExample(x: Any) = when (x) {
+        is Boolean -> x
+        is Int -> x > 0
+        is String -> x.isNotEmpty()
+        else -> false
+    }
+
+    /*
+    Розширення - це ще один спосіб розширити функціонал класу.
+    Подібні методи розширення реалізовані у С#.
+    */
+    fun String.remove(c: Char): String {
+        return this.filter {it != c}
+    }
+    println("Hello, world!".remove('l')) // => Heo, word!
+}
+
+// Класи перелічення також подібні до тих типів, що і в Java.
+enum class EnumExample {
+    A, B, C // Константи перелічення розділені комами.
+}
+fun printEnum() = println(EnumExample.A) // => A
+
+// Оскільки кожне перелічення - це об'єкт класу enum, воно може бути 
+// проініціалізоване наступним чином:
+enum class EnumExample(val value: Int) {
+    A(value = 1),
+    B(value = 2),
+    C(value = 3)
+}
+fun printProperty() = println(EnumExample.A.value) // => 1
+
+// Кожне перелічення має властивості, які дозволяють отримати його ім'я 
+// та порядок (позицію) в класі enum:
+fun printName() = println(EnumExample.A.name) // => A
+fun printPosition() = println(EnumExample.A.ordinal) // => 0
+
+/*
+Ключове слово object можна використати для створення об'єкту сінглтону. Об'єкт не 
+можна інстанціювати, проте на його унікальний екземпляр можна посилатись за іменем.
+Подібна можливість є в сінглтон об'єктах у Scala. 
+*/
+object ObjectExample {
+    fun hello(): String {
+        return "hello"
+    }
+
+    override fun toString(): String {
+        return "Hello, it's me, ${ObjectExample::class.simpleName}"
+    }
+}
+
+
+fun useSingletonObject() {
+    println(ObjectExample.hello()) // => hello
+    // В Kotlin, "Any" - це корінь ієрархії класів, так само, як і "Object" у Java.
+    val someRef: Any = ObjectExample
+    println(someRef) // => Hello, it's me, ObjectExample
+}
+
+
+/* 
+Оператор перевірки на те, що об'єкт не рівний null, (!!) перетворює будь-яке значення в ненульовий тип і кидає виняток, якщо значення рівне null.
+*/
+var b: String? = "abc"
+val l = b!!.length
+
+// Далі - приклади перевизначення методів класу Any в класі-насліднику
+data class Counter(var value: Int) {
+    // перевизначити Counter += Int
+    operator fun plusAssign(increment: Int) {
+        this.value += increment
+    }
+
+    // перевизначити Counter++ та ++Counter
+    operator fun inc() = Counter(value + 1)
+
+    // перевизначити Counter + Counter
+    operator fun plus(other: Counter) = Counter(this.value + other.value)
+
+    // перевизначити Counter * Counter
+    operator fun times(other: Counter) = Counter(this.value * other.value)
+
+    // перевизначити Counter * Int
+    operator fun times(value: Int) = Counter(this.value * value)
+
+    // перевизначити Counter in Counter
+    operator fun contains(other: Counter) = other.value == this.value
+
+    // перевизначити Counter[Int] = Int
+    operator fun set(index: Int, value: Int) {
+        this.value = index + value
+    }
+
+    // перевизначити виклик екземпляру Counter
+    operator fun invoke() = println("The value of the counter is $value")
+
+}
+// Можна також перевизначити оператори через методи розширення.
+// перевизначити -Counter
+operator fun Counter.unaryMinus() = Counter(-this.value)
+
+fun operatorOverloadingDemo() {
+    var counter1 = Counter(0)
+    var counter2 = Counter(5)
+    counter1 += 7
+    println(counter1) // => Counter(value=7)
+    println(counter1 + counter2) // => Counter(value=12)
+    println(counter1 * counter2) // => Counter(value=35)
+    println(counter2 * 2) // => Counter(value=10)
+    println(counter1 in Counter(5)) // => false
+    println(counter1 in Counter(7)) // => true
+    counter1[26] = 10
+    println(counter1) // => Counter(value=36)
+    counter1() // => The value of the counter is 36
+    println(-counter2) // => Counter(value=-5)
+}
+```
+
+### Подальше вивчення
+
+* [Уроки Kotlin](https://kotlinlang.org/docs/tutorials/)
+* [Спробувати попрацювати з Kotlin в браузері](https://play.kotlinlang.org/)
+* [Список корисних посилань](http://kotlin.link/)
diff --git a/uk-ua/mips-ua.html.markdown b/uk-ua/mips-ua.html.markdown
new file mode 100644
index 00000000..8d4517fe
--- /dev/null
+++ b/uk-ua/mips-ua.html.markdown
@@ -0,0 +1,366 @@
+---
+language: "MIPS Assembly"
+filename: MIPS.asm
+contributors:
+  - ["Stanley Lim", "https://github.com/Spiderpig86"]
+translators:
+  - ["AstiaSun", "https://github.com/AstiaSun"]
+lang: uk-ua
+---
+
+Мова ассемблера MIPS (англ. Microprocessor without Interlocked Pipeline Stages) була написана для роботи з мікропроцесорами MIPS, парадигма яких була описана в 1981 році [Джоном Геннессі](https://uk.wikipedia.org/wiki/Джон_Лерой_Геннессі). Ці RISC процесори використовуються у таких вбудованих системах, як маршрутизатори та мережеві шлюзи.
+
+[Детальніше](https://en.wikipedia.org/wiki/MIPS_architecture)
+
+```asm
+# Коментарі позначені як'#'
+
+# Всі символи після '#' ігноруються лексичним аналізатором асемблера.
+
+# Зазвичай програми поділяються на .data та .text частини
+
+.data # У цьому розділі дані зберігаються у пам'яті, виділеній в RAM, подібно до змінних
+	   # в мовах програмування вищого рівня
+
+  # Змінна оголошується наступним чином: [назва]: .[тип] [значення] 
+  # Наприклад:
+  hello_world: .asciiz "Hello World\n"      # Оголосити текстову змінну
+  num1: .word 42                            # word - це чисельний тип 32-бітного розряду
+
+  arr1: .word 1, 2, 3, 4, 5                 # Масив чисел
+  arr2: .byte 'a', 'b'                      # Масив буквених символів (розмір кожного - 1 байт)
+  buffer: .space 60                         # Виділити місце в RAM 
+                                            # (не очищується, тобто не заповнюється 0)
+
+  # Розміри типів даних
+  _byte: .byte 'a'                          # 1 байт
+  _halfword: .half 53                       # 2 байти
+  _word: .word 3                            # 4 байти
+  _float: .float 3.14                       # 4 байти
+  _double: .double 7.0                      # 8 байтів
+
+  .align 2                                  # Вирівнювання пам'яті даних, де число
+                                            # показує кількість байтів, вирівнених 
+                                            # у степені 2. (.align 2 означає 
+                                            # чисельне (word) вирівнювання оскільки 
+                                            # 2^2 = 4 байти)
+
+.text                                       # Розділ, що містить інструкції та
+                                            # логіку програми
+
+.globl _main                                # Оголошує назву інструкції як 
+                                            # глобальну, тобто, яка є доступною для
+                                            # всіх інших файлів
+
+  _main:                                    # програми MIPS виконують інструкції
+                                            # послідовно, тобто першочергово код
+                                            # буде виконуватись після цієї позначки
+
+    # Виведемо на екран "hello world"
+    la $a0, hello_world                     # Завантажує адресу тексту у пам'яті
+    li $v0, 4                               # Завантажує значення системної
+                                            # команди (вказуючи тип функціоналу)
+    syscall                                 # Виконує зазначену системну команду
+                                            # з обраним аргументом ($a0)
+
+    # Регістри (використовуються, щоб тримати дані протягом виконання програми)
+    # $t0 - $t9                             # Тимчасові регістри використовуються
+                                            # для проміжних обчислень всередині
+                                            # підпрограм (не зберігаються між 
+                                            # викликами функцій)
+
+    # $s0 - $s7                             # Збережені регістри, у яких значення 
+                                            # зберігаються між викликами підпрограм.
+                                            # Зазвичай зберігаються у стеку.
+
+    # $a0 - $a3                             # Регістри для передачі аргументів для 
+                                            # підпрограм
+    # $v0 - $v1                             # Регістри для значень, що повертаються
+                                            # від викликаної функції
+
+    # Типи інструкції завантаження / збереження
+    la $t0, label                           # Скопіювати адресу в пам'яті, де 
+                                            # зберігається значення змінної label 
+                                            # в регістр $t0
+    lw $t0, label                           # Скопіювати чисельне значення з пам'яті
+    lw $t1, 4($s0)                          # Скопіювати чисельне значення з адреси
+                                            # пам'яті регістра зі зміщенням в 
+                                            # 4 байти (адреса + 4)
+    lb $t2, label                           # Скопіювати буквений символ в частину
+                                            # нижчого порядку регістра $t2
+    lb $t2, 0($s0)                          # Скопіювати буквений символ з адреси
+                                            # в $s0 із зсувом 0
+    # Подібне використання і 'lh' для halfwords
+
+    sw $t0, label                           # Зберегти чисельне значення в адресу в 
+                                            # пам'яті, що відповідає змінній label
+    sw $t0, 8($s0)                          # Зберегти чисельне значення в адресу, 
+                                            # що зазначена у $s0, та зі зсувом у 8 байтів
+    # Така ж ідея використання 'sb' та 'sh' для буквених символів та halfwords. 
+    # 'sa' не існує
+    
+    
+### Математичні операції ###
+  _math:
+    # Пам'ятаємо, що попередньо потрібно завантажити дані в пам'ять
+    lw $t0, num                             # Із розділа з даними
+    li $t0, 5                               # Або безпосередньо з константи
+    li $t1, 6
+    add $t2, $t0, $t1                       # $t2 = $t0 + $t1
+    sub $t2, $t0, $t1                       # $t2 = $t0 - $t1
+    mul $t2, $t0, $t1                       # $t2 = $t0 * $t1
+    div $t2, $t0, $t1                       # $t2 = $t0 / $t1 (Може не підтримуватись
+                                            # деякими версіями MARS)
+    div $t0, $t1                            # Виконує $t0 / $t1. Отримати частку можна
+                                            # за допомогою команди 'mflo', остаток - 'mfhi'
+
+    # Бітовий зсув
+    sll $t0, $t0, 2                         # Побітовий зсув вліво на 2. Біти вищого порядку
+                                            # не зберігаються, нищого - заповнюються 0
+    sllv $t0, $t1, $t2                      # Зсув вліво зі змінною кількістю у
+                                            # регістрі
+    srl $t0, $t0, 5                         # Побітовий зсув вправо на 5 (не зберігає 
+                                            # біти, біти зліва заповнюються 0)
+    srlv $t0, $t1, $t2                      # Зсув вправо зі змінною кількістю у
+                                            # регістрі
+    sra $t0, $t0, 7                         # Побітовий арифметичний зсув вправо 
+                                            # (зберігає біти)
+    srav $t0, $t1, $t2                      # Зсув вправо зі змінною кількістю у 
+                                            # регістрі зі збереження значеннь бітів
+
+    # Побітові операції
+    and $t0, $t1, $t2                       # Побітове І (AND)
+    andi $t0, $t1, 0xFFF                    # Побітове І з безпосереднім значенням
+    or $t0, $t1, $t2                        # Побітове АБО (OR)
+    ori $t0, $t1, 0xFFF                     # Побітове АБО з безпосереднім значенням
+    xor $t0, $t1, $t2                       # Побітова виключна диз'юнкція (XOR)
+    xori $t0, $t1, 0xFFF                    # Побітове XOR з безпосереднім значенням
+    nor $t0, $t1, $t2                       # Побітова стрілка Пірса (NOR)
+
+## Розгалуження ##
+  _branching:
+    # В основному інструкції розгалуження мають наступну форму:
+    # <instr> <reg1> <reg2> <label>
+    # де label - це назва змінної, в яку ми хочемо перейти, якщо зазначене твердження
+    # правдиве
+
+    beq $t0, $t1, reg_eq                    # Перейдемо у розгалуження reg_eq
+                                            # якщо $t0 == $t1, інакше -
+                                            # виконати наступний рядок
+    bne $t0, $t1, reg_neq                   # Розгалужується, якщо $t0 != $t1
+    b branch_target                         # Розгалуження без умови завжди виконується
+    beqz $t0, req_eq_zero                   # Розгалужується, якщо $t0 == 0
+    bnez $t0, req_neq_zero                  # Розгалужується, якщо $t0 != 0
+    bgt $t0, $t1, t0_gt_t1                  # Розгалужується, якщо $t0 > $t1
+    bge $t0, $t1, t0_gte_t1                 # Розгалужується, якщо $t0 >= $t1
+    bgtz $t0, t0_gt0                        # Розгалужується, якщо $t0 > 0
+    blt $t0, $t1, t0_gt_t1                  # Розгалужується, якщо $t0 < $t1
+    ble $t0, $t1, t0_gte_t1                 # Розгалужується, якщо $t0 <= $t1
+    bltz $t0, t0_lt0                        # Розгалужується, якщо $t0 < 0
+    slt $s0, $t0, $t1                       # Інструкція, що посилає сигнал коли
+                                            # $t0 < $t1, результат зберігається в $s0 
+                                            # (1 - правдиве твердження)
+
+    # Просте твердження якщо (if)
+    # if (i == j)
+    #     f = g + h;
+    #  f = f - i;
+
+    # Нехай $s0 = f, $s1 = g, $s2 = h, $s3 = i, $s4 = j
+    bne $s3, $s4, L1 # if (i !=j)
+    add $s0, $s1, $s2 # f = g + h
+
+    L1:
+      sub $s0, $s0, $s3 # f = f - i
+    
+    # Нижче наведений приклад знаходження максимального значення з 3 чисел
+    # Пряма трансляція в Java з логіки MIPS:
+    # if (a > b)
+    #   if (a > c)
+    #     max = a;
+    #   else
+    #     max = c;
+    # else
+    #     max = b;
+    #   else
+    #     max = c;
+
+    # Нехай $s0 = a, $s1 = b, $s2 = c, $v0 = повернути регістр
+    ble $s0, $s1, a_LTE_b                   # якщо (a <= b) розгалуження(a_LTE_b)
+    ble $s0, $s2, max_C                     # якщо (a > b && a <=c) розгалуження(max_C)
+    move $v0, $s1                           # інакше [a > b && a > c] max = a
+    j done                                  # Перейти в кінець програми
+
+    a_LTE_b:                                # Мітка розгалуження, коли a <= b
+      ble $s1, $s2, max_C                   # якщо (a <= b && b <= c) розгалуження(max_C)
+      move $v0, $s1                         # якщо (a <= b && b > c) max = b
+      j done                                # Перейти в кінець програми
+
+    max_C:
+      move $v0, $s2                         # max = c
+
+    done:                                   # Кінець програми
+
+## Цикли ##
+  _loops:
+    # Цикл складається з умови виходу та з інструкції переходу після його завершення
+    li $t0, 0
+    while:
+      bgt $t0, 10, end_while                # Коли $t0 менше 10, продовжувати ітерації
+      addi $t0, $t0, 1                      # Збільшити значення
+      j while                               # Перейти на початок циклу
+    end_while:
+
+    # Транспонування 2D матриці
+    # Припустимо, що $a0 зберігає адресу цілочисельної матриці розмірністю 3 x 3
+    li $t0, 0                               # Лічильник для i
+    li $t1, 0                               # Лічильник для j
+    matrix_row:
+      bgt $t0, 3, matrix_row_end
+
+      matrix_col:
+        bgt $t1, 3, matrix_col_end
+
+        # ...
+
+        addi $t1, $t1, 1                  # Збільшити лічильник стовпця (col)
+      matrix_col_end:
+
+      # ...
+
+      addi $t0, $t0, 1
+    matrix_row_end:
+
+## Функції ##
+  _functions:
+    # Функції - це процедури, що викликаються, приймають аргументи та повертають значення
+
+    main:                                 # Програма починається з головної функції
+      jal return_1                        # jal збереже поточний ПЦ (програмний центр) в $ra,
+                                          # а потім перейде до return_1
+
+      # Як передати аргументи?
+      # По-перше, ми маємо передати значення аргументів у регістри аргументів
+      li $a0, 1
+      li $a1, 2
+      jal sum                             # Тепер ми можемо викликати функцію
+
+      # Як щодо рекурсії?
+      # Тут потрібно дещо більше роботи оскільки ми маємо впевнитись, що ми збережемо
+      # та зчитаємо попередній ПЦ в $ra, оскільки jal автоматично перепише її при виклику
+      li $a0, 3
+      jal fact
+
+      li $v0, 10
+      syscall
+    
+    # Ця функція повертає 1
+    return_1:
+      li $v0, 1                           # Завантажити val в регіст $v0
+      jr $ra                              # Повернутись до попереднього ПЦ і продовжити виконання 
+
+
+    # Функція з двома аргументами
+    sum:
+      add $v0, $a0, $a1
+      jr $ra                              # Повернутись
+
+    # Рекурсивна функція, яка знаходить факторіал
+    fact:
+      addi $sp, $sp, -8                   # Виділити місце в стеку
+      sw $s0, ($sp)                       # Зберегти регістр, що містить поточне число
+      sw $ra, 4($sp)                      # Зберегти попередній ПЦ
+
+      li $v0, 1                           # Проініціалізувати значення, що повертатиметься
+      beq $a0, 0, fact_done               # Закінчити, якщо параметр 0
+
+      # Інакше, продовжити рекурсію
+      move $s0, $a0                       # Скопіювати $a0 в $s0
+      sub $a0, $a0, 1
+      jal fact
+
+      mul $v0, $s0, $v0                   # Множення
+
+      fact_done:
+        lw $s0, ($sp)
+        lw $ra, ($sp)                     # Відновити ПЦ
+        addi $sp, $sp, 8
+
+        jr $ra
+
+## Макроси ##
+  _macros:
+    # Макроси надзвичайно корисні для заміни блоків коду, що повторюються, за допомогою
+    # однієї змінної, для покращення читабельності
+    # Це не заміна функцій.
+    # Вони мають бути оголошені перед використанням
+
+    # Макрос для виведення нових рядків (оскільки операція досить часто виконується)
+    .macro println()
+      la $a0, newline                     # Значення нового рядка зберігатиметься тут
+      li $v0, 4
+      syscall
+    .end_macro
+
+    println()                             # Асемблер скопіює цей блок коду сюди
+                                          # перед тим, як виконувати його
+
+    # Можна передавати параметри у макроси.
+    # Параметри позначаються знаком '%' з довільною назвою
+    .macro print_int(%num)
+      li $v0, 1
+      lw $a0, %num
+      syscall
+    .end_macro
+    
+    li $t0, 1
+    print_int($t0)
+    
+    # Значення також можна передавати безпосередньо в макроси
+    .macro immediates(%a, %b)
+      add $t0, %a, %b
+    .end_macro
+
+    immediates(3, 5)
+
+    # Одночасно із назвами змінних
+    .macro print(%string)
+      la $a0, %string
+      li $v0, 4
+      syscall
+    .end_macro
+
+    print(hello_world)
+
+## Масиви ##
+.data
+  list: .word 3, 0, 1, 2, 6                 # Це масив чисел
+  char_arr: .asciiz "hello"                 # Це текстовий масив
+  buffer: .space 128                        # Виділяє блок пам'яті, що
+                                            # автоматично не очищується
+                                            # Ці блоки пам'яті вирівнені
+                                            # вирівнені поруч один з одним
+
+.text
+  la $s0, list                              # Завантажити адресу списку
+  li $t0, 0                                 # Лічильник
+  li $t1, 5                                 # Довжина списку
+
+  loop:
+    bgt $t0, $t1, end_loop
+
+    lw $a0, ($s0)
+    li $v0, 1
+    syscall                                 # Вивести число
+
+    addi $s0, $s0, 4                        # Розмір числа - 4 байти
+    addi $t0, $t0, 1                        # Збільшити
+    j loop
+  end_loop:
+
+## Включення ##
+# Потрібно для імпорту сторонніх файлів у програму (насправді, код з цього файлу 
+# копіюється та вставляється в місце, де оголошений імпорт)
+.include "somefile.asm"
+
+```
diff --git a/uk-ua/python-ua.html.markdown b/uk-ua/python-ua.html.markdown
index 23bc1796..4091e433 100644
--- a/uk-ua/python-ua.html.markdown
+++ b/uk-ua/python-ua.html.markdown
@@ -9,7 +9,7 @@ contributors:
     - ["asyne", "https://github.com/justblah"]
     - ["habi", "http://github.com/habi"]
 translators:
-    - ["Oleg Gromyak", "https://github.com/ogroleg"]
+    - ["Oleh Hromiak", "https://github.com/ogroleg"]
 filename: learnpython-ua.py
 ---
 
diff --git a/uk-ua/wasm-ua.html.markdown b/uk-ua/wasm-ua.html.markdown
new file mode 100644
index 00000000..34f8cef8
--- /dev/null
+++ b/uk-ua/wasm-ua.html.markdown
@@ -0,0 +1,226 @@
+---
+language: WebAssembly
+lang: uk-ua
+filename: learnwasm-ua.wast
+contributors:
+    - ["Dean Shaff", "http://dean-shaff.github.io"]
+translators:
+    - ["Oleh Hromiak", "https://github.com/ogroleg"]
+---
+
+```
+;; learnwasm-ua.wast
+
+(module
+  ;; У WebAssembly весь код знаходиться в модулях. Будь-яка операція
+  ;; може бути записана за допомогою s-виразу. Також існує синтаксис "стек машини",
+  ;; втім, він не сумісний з проміжним бінарним представленням коду.
+
+  ;; Формат бінарного проміжного представлення майже повністю сумісний 
+  ;; з текстовим форматом WebAssembly.
+  ;; Деякі відмінності:
+  ;; local_set -> local.set
+  ;; local_get -> local.get
+
+  ;; Код розміщується у функціях
+
+  ;; Типи даних
+  (func $data_types
+    ;; WebAssembly має чотири типи даних:
+    ;; i32 - ціле число, 32 біти
+    ;; i64 - ціле число, 64 біти (не підтримується у JavaScript)
+    ;; f32 - число з плаваючою комою, 32 біти
+    ;; f64 - число з плаваючою комою, 64 біти
+
+    ;; Створити локальну змінну можна за допомогою ключового слова "local".
+    ;; Змінні потрібно оголошувати на початку функції.
+
+    (local $int_32 i32)
+    (local $int_64 i64)
+    (local $float_32 f32)
+    (local $float_64 f64)
+
+    ;; Змінні, оголошені вище, ще не ініціалізовані, себто, не мають значення.
+    ;; Давайте присвоїмо їм значення за допомогою <тип даних>.const:
+
+    (local.set $int_32 (i32.const 16))
+    (local.set $int_32 (i64.const 128))
+    (local.set $float_32 (f32.const 3.14))
+    (local.set $float_64 (f64.const 1.28))
+  )
+
+  ;; Базові операції
+  (func $basic_operations
+
+    ;; Нагадаємо, у WebAssembly будь-що є s-виразом, включно
+    ;; з математичними виразами або зчитуванням значень змінних
+
+    (local $add_result i32)
+    (local $mult_result f64)
+
+    (local.set $add_result (i32.add (i32.const 2) (i32.const 4)))
+    ;; тепер add_result дорівнює 6!
+
+    ;; Для кожної операції потрібно використовувати правильний тип:
+    ;; (local.set $mult_result (f32.mul (f32.const 2.0) (f32.const 4.0))) ;; Ніт! mult_result має тип f64!
+    (local.set $mult_result (f64.mul (f64.const 2.0) (f64.const 4.0))) ;; Ніт! mult_result має тип f64!
+
+    ;; У WebAssembly є вбудовані функції накшталт математики та побітових операцій.
+    ;; Варто зазначити, що тут відсутні вбудовані тригонометричні функції.
+    ;; Тож нам потрібно:
+    ;; - написати їх самостійно (не найкраща ідея)
+    ;; - звідкись їх імпортувати (як саме - побачимо згодом)
+  )
+
+  ;; Функції
+  ;; Параметри вказуються ключовим словом `param`, значення, що повертається - `result`
+  ;; Поточне значення стеку і є значенням функції, що повертається
+
+  ;; Ми можемо викликати інші функції за допомогою `call`
+
+  (func $get_16 (result i32)
+    (i32.const 16)
+  )
+
+  (func $add (param $param0 i32) (param $param1 i32) (result i32)
+    (i32.add
+      (local.get $param0)
+      (local.get $param1)
+    )
+  )
+
+  (func $double_16 (result i32)
+    (i32.mul
+      (i32.const 2)
+      (call $get_16))
+  )
+
+  ;; Досі ми не могли що-небудь вивести на консоль і не мали доступу
+  ;; до високорівневої математики (степеневі функції, обрахунок експоненти або тригонометрія).
+  ;; Більше того, ми навіть не могли викликати WASM функції у Javascript!
+  ;; Виклик цих функцій у WebAssembly залежить від того,
+  ;; де ми знаходимось - чи це Node.js, чи середовище браузера.
+
+  ;; Якщо ми у Node.js, то потрібно виконати два кроки. По-перше, ми маємо сконвертувати
+  ;; текстове представлення WASM у справжній код webassembly.
+  ;; Наприклад, ось так (Binaryen):
+
+  ;; wasm-as learn-wasm.wast -o learn-wasm.wasm
+
+  ;; Давай також застосуємо оптимізації:
+
+  ;; wasm-opt learn-wasm.wasm -o learn-wasm.opt.wasm -O3 --rse
+
+  ;; Тепер наш скомпільований WebAssembly можна завантажити у Node.js:
+  ;; const fs = require('fs')
+  ;; const instantiate = async function (inFilePath, _importObject) {
+  ;;  var importObject = {
+  ;;     console: {
+  ;;       log: (x) => console.log(x),
+  ;;     },
+  ;;     math: {
+  ;;       cos: (x) => Math.cos(x),
+  ;;     }
+  ;;   }
+  ;;  importObject = Object.assign(importObject, _importObject)
+  ;;
+  ;;  var buffer = fs.readFileSync(inFilePath)
+  ;;  var module = await WebAssembly.compile(buffer)
+  ;;  var instance = await WebAssembly.instantiate(module, importObject)
+  ;;  return instance.exports
+  ;; }
+  ;;
+  ;; const main = function () {
+  ;;   var wasmExports = await instantiate('learn-wasm.wasm')
+  ;;   wasmExports.print_args(1, 0)
+  ;; }
+
+  ;; Цей код зчитує функції з importObject
+  ;; (вказано у асинхронній JavaScript функції instantiate), а потім експортує функцію
+  ;; "print_args", яку ми викликаємо у Node.js
+
+  (import "console" "log" (func $print_i32 (param i32)))
+  (import "math" "cos" (func $cos (param f64) (result f64)))
+
+  (func $print_args (param $arg0 i32) (param $arg1 i32)
+    (call $print_i32 (local.get $arg0))
+    (call $print_i32 (local.get $arg1))
+  )
+  (export "print_args" (func $print_args))
+
+  ;; Завантаження даних з пам'яті WebAssembly.
+  ;; Наприклад, ми хочемо порахувати cos для елементів Javascript масиву.
+  ;; Нам потрібно отримати доступ до масиву і можливість ітерувати по ньому.
+  ;; У прикладі нижче ми змінимо існуючий масив.
+  ;; f64.load і f64.store приймають адресу числа у пам'яті *у байтах*.
+  ;; Для того, щоб отримати доступ до 3-го елементу масиву, ми маємо передати щось
+  ;; накшталт (i32.mul (i32.const 8) (i32.const 2)) у функцію f64.store.
+
+  ;; У JavaScript ми викличемо `apply_cos64` таким чином
+  ;; (використаємо функцію instantiate з попереднього прикладу):
+  ;;
+  ;; const main = function () {
+  ;;   var wasm = await instantiate('learn-wasm.wasm')
+  ;;   var n = 100
+  ;;   const memory = new Float64Array(wasm.memory.buffer, 0, n)
+  ;;   for (var i=0; i<n; i++) {
+  ;;     memory[i] = i;
+  ;;   }
+  ;;   wasm.apply_cos64(n)
+  ;; }
+  ;;
+  ;; Ця функція не буде працювати, якщо ми виділимо пам'ять для (створимо) Float32Array у JavaScript.
+
+  (memory (export "memory") 100)
+
+  (func $apply_cos64 (param $array_length i32)
+    ;; визначаємо змінну циклу або лічильник
+    (local $idx i32)
+    ;; визначаємо змінну для доступу до пам'яті
+    (local $idx_bytes i32)
+    ;; константа - кількість байтів у числі типу f64.
+    (local $bytes_per_double i32)
+
+    ;; визначаємо змінну, яка зберігатиме значення з пам'яті
+    (local $temp_f64 f64)
+
+    (local.set $idx (i32.const 0))
+    (local.set $idx_bytes (i32.const 0)) ;; не обов'язково
+    (local.set $bytes_per_double (i32.const 8))
+
+    (block
+      (loop
+        ;; записуємо у idx_bytes необхідне зміщення в пам'яті - для поточного числа.
+        (local.set $idx_bytes (i32.mul (local.get $idx) (local.get $bytes_per_double)))
+
+        ;; отримуємо число з пам'яті (за зміщенням):
+        (local.set $temp_f64 (f64.load (local.get $idx_bytes)))
+
+        ;; рахуємо cos:
+        (local.set $temp_64 (call $cos (local.get $temp_64)))
+
+        ;; тепер зберігаємо результат обчислень у пам'ять:
+        (f64.store
+          (local.get $idx_bytes)
+          (local.get $temp_64))
+
+        ;; або робимо все за один крок (альтернативний код)
+        (f64.store
+          (local.get $idx_bytes)
+          (call $cos
+            (f64.load
+              (local.get $idx_bytes))))
+
+        ;; збільшуємо лічильник на одиницю (інкремент)
+        (local.set $idx (i32.add (local.get $idx) (i32.const 1)))
+
+        ;; якщо лічильник дорівнює довжині масиву, то завершуємо цикл
+        (br_if 1 (i32.eq (local.get $idx) (local.get $array_length)))
+        (br 0)
+      )
+    )
+  )
+  (export "apply_cos64" (func $apply_cos64))
+)
+
+```