Resolve conflicts from merge

3 files changed, 858 insertions, 0 deletions

diff --git a/uk-ua/bash-ua.html.markdown b/uk-ua/bash-ua.html.markdown
new file mode 100644
index 00000000..b7e4a5ba
--- /dev/null
+++ b/uk-ua/bash-ua.html.markdown
@@ -0,0 +1,296 @@
+---
+category: tool
+tool: bash
+contributors:
+    - ["Max Yankov", "https://github.com/golergka"]
+    - ["Darren Lin", "https://github.com/CogBear"]
+    - ["Alexandre Medeiros", "http://alemedeiros.sdf.org"]
+    - ["Denis Arh", "https://github.com/darh"]
+    - ["akirahirose", "https://twitter.com/akirahirose"]
+    - ["Anton Strömkvist", "http://lutic.org/"]
+    - ["Rahil Momin", "https://github.com/iamrahil"]
+    - ["Gregrory Kielian", "https://github.com/gskielian"]
+    - ["Etan Reisner", "https://github.com/deryni"]
+translators:
+    - ["Ehreshi Ivan", "https://github.com/IvanEh"]
+lang: uk-ua
+---
+
+Bash - командна оболонка unix (unix shell), що також розповсюджувалась як оболонка для
+операційної системи GNU і зараз використовується як командна оболонка за замовчуванням
+для Linux i Max OS X.
+Почти все нижеприведенные примеры могут быть частью shell-скриптов или исполнены напрямую в shell.
+Майже всі приклади, що наведені нижче можуть бути частиною shell-скриптів або
+виконані в оболонці
+
+[Більш детально тут.](http://www.gnu.org/software/bash/manual/bashref.html)
+
+```bash
+#!/bin/bash
+# Перший рядок скрипта - це shebang, який вказує системі, як потрібно виконувати
+# скрипт. Як ви вже зрозуміли, коментарі починаються з #. Shebang - тоже коментар
+
+# Простий приклад hello world:
+echo Hello world!
+
+# Окремі команди починаються з нового рядка або розділяються крапкою з комкою:
+echo 'Перший рядок'; echo 'Другий рядок'
+
+# Оголошення змінної
+VARIABLE="Просто рядок"
+
+# Але не так!
+VARIABLE = "Просто рядок"
+# Bash вирішить, що VARIABLE - це команда, яку він може виконати,
+# і видасть помилку, тому що не зможе знайти її
+
+# І так також не можна писати:
+VARIABLE= 'Просто рядок'
+# Bash сприйме рядок 'Просто рядок' як команду. Але такої команди не має, тому
+# видасть помилку. 
+# (тут 'VARIABLE=' інтерпретується як присвоєння тільки в контексті
+# виконання команди 'Просто рядок')
+
+# Використання змінних:
+echo $VARIABLE
+echo "$VARIABLE"
+echo '$VARIABLE'
+# Коли ви використовуєте змінну - присвоюєте значення, експортуєте і т.д. -
+# пишіть її імя без $. А для отримання значення змінної використовуйте $.
+# Одинарні лапки ' не розкривають значення змінних
+
+# Підстановка рядків в змінні
+echo ${VARIABLE/Просто/A}
+# Цей вираз замінить перше входження підрядка "Просто" на "А"
+
+# Отримання підрядка із рядка
+LENGTH=7
+echo ${VARIABLE:0:LENGTH}
+# Цей вираз поверне тільки перші 7 символів змінної VARIABLE
+
+# Значення за замовчуванням
+echo ${FOO:-"DefaultValueIfFOOIsMissingOrEmpty"}
+# Це спрацює при відсутності значення (FOO=) і при пустому рядку (FOO="")
+# Нуль (FOO=0) поверне 0.
+# Зауважте, що у всіх випадках значення самої змінної FOO не зміниться
+
+# Вбудовані змінні:
+# В bash є корисні вбудовані змінні, наприклад
+echo "Значення, яке було повернуте в останній раз: $?"
+echo "PID скрипта: $$"
+echo "Кількість аргументів: $#"
+echo "Аргументи скрипта: $@"
+echo "Аргументи скрипта, розподілені по різним змінним: $1 $2..."
+
+# Зчитування змінних з пристроїв  введення
+echo "Як вас звати?"
+read NAME # Зверніть увагу, що вам не потрібно оголошувати нову змінну
+echo Привіт, $NAME!
+
+# В bash є звичайна умовна конструкція if:
+# наберіть 'man test', щоб переглянути детальну інформацію про формати умов
+if [ $NAME -ne $USER ]
+then
+    echo "Ім’я користувача не збігається з введеним"
+else
+    echo "Ім’я збігаєтьяс з іменем користувача"
+fi
+
+# Зауважте! якщо $Name пуста, bash інтерпретує код вище як:
+if [ -ne $USER ]
+# що є неправильним синтаксисом
+# тому безпечний спосіб використання потенційно пустих змінних має вигляд:
+if [ "$Name" -ne $USER ] ...
+# коли $Name пуста, інтерпретується наступним чином:
+if [ "" -ne $USER ] ...
+# що працює як і очікувалося
+
+# Умовне виконання (conditional execution)
+echo "Виконується завжди" || echo "Виконається, якщо перша команда завершиться з помилкою"
+echo "Виконується завжди" && echo "Виконається, якщо перша команда завершиться успішно"
+
+# Щоб використати && і || у конструкції if, потрібно декілька пар дужок:
+if [ $NAME == "Steve" ] && [ $AGE -eq 15 ]
+then
+    echo "Виконається, якщо $NAME="Steve" i AGE=15."
+fi
+
+if [ $NAME == "Daniya" ] || [ $NAME == "Zach" ]
+then
+    echo "Виконається, якщо NAME="Steve" або NAME="Zach"."
+fi
+
+# Вирази позначаються наступним форматом:
+echo $(( 10 + 5 ))
+
+# На відмінно від інших мов програмування, Bash - це командна оболонка, а
+# отже, працює в контексті поточної директорії
+ls
+
+# Ця команда може використовуватися з опціями
+ls -l # Показати кожен файл і директорію на окремому рядку
+
+# Результат попередньої команди можна перенаправити на вхід наступної.
+# Команда grep фільтрує вхід по шаблону.
+# Таким чином ми можемо переглянути тільки *.txt файли в поточній директорії:
+ls -l | grep "\.txt"
+
+# Ви можете перенаправ вхід і вихід команди (stdin, stdout, stderr).
+# Наступна команда означає: читати із stdin, поки не зустрінеться ^EOF$, і
+# перезаписати hello.py наступними рядками (до рядка "EOF"):
+cat > hello.py << EOF
+#!/usr/bin/env python
+from __future__ import print_function
+import sys
+print("#stdout", file=sys.stdout)
+print("#stderr", file=sys.stderr)
+for line in sys.stdin:
+    print(line, file=sys.stdout)
+EOF
+
+# Запуск hello.py з різними варіантами перенаправлення stdin, 
+# stdout, stderr (стандартні потоки введення, виведення і помилок):
+python hello.py < "input.in"
+python hello.py > "output.out"
+python hello.py 2> "error.err"
+python hello.py > "output-and-error.log" 2>&1
+python hello.py > /dev/null 2>&1
+# Поток помилок перезапише фпйл, якщо цей файл існує
+# тому, якщо ви хочете дописувати до файлу, використовуйте ">>":
+python hello.py >> "output.out" 2>> "error.err"
+
+# Перезаписати output.txt, дописати error.err і порахувати кількість рядків:
+info bash 'Basic Shell Features' 'Redirections' > output.out 2>> error.err
+wc -l output.out error.err
+
+# Запустити команду і вивести її файловий дескриптор (див.: man fd; наприклад /dev/fd/123)
+echo <(echo "#helloworld")
+
+# Перезаписати output.txt рядком "#helloworld":
+cat > output.out <(echo "#helloworld")
+echo "#helloworld" > output.out
+echo "#helloworld" | cat > output.out
+echo "#helloworld" | tee output.out >/dev/null
+
+# Подчистить временные файлы с подробным выводом ('-i' - интерактивый режим)
+# Очистити тимчасові файли з детальним виводом (додайте '-i'
+# для інтерактивного режиму)
+rm -v output.out error.err output-and-error.log
+
+# Команди можуть бути підставлені в інші команди використовуючи $():
+# наступна команда виводить кількість файлів і директорій в поточній директорії
+echo "Тут $(ls | wc -l) елементів."
+
+# Те саме можна зробити використовуючи зворотні лапки
+# Але вони не можуть бути вкладеними, тому перший варіант бажаніший
+echo "Тут `ls | wc -l` елементів."
+
+# В Bash є структура case, яка схожа на switch в Java и C++:
+case "$VARIABLE" in 
+    # перерахуйте шаблони, які будуть використовуватися в якості умов
+    0) echo "Тут нуль.";;
+    1) echo "Тут один.";;
+    *) echo "Не пусте значення.";;
+esac
+
+# Цикл for перебирає елементи передані в аргумент:
+# Значення $VARIABLE буде напечатано тричі.
+for VARIABLE in {1..3}
+do
+    echo "$VARIABLE"
+done
+
+# Aбо можна використати звичний синтаксис for:
+for ((a=1; a <= 3; a++))
+do
+    echo $a
+done
+
+# Цикл for можно використати, щоб виконувати дії над файлами.
+# Цей код запустить команду 'cat' для файлів file1 и file2
+for VARIABLE in file1 file2
+do
+    cat "$VARIABLE"
+done
+
+# ... або дії над виводом команд
+# Запустимо cat для виведення із ls.
+for OUTPUT in $(ls)
+do
+    cat "$OUTPUT"
+done
+
+# Цикл while:
+while [ true ]
+do
+    echo "Тіло циклу..."
+    break
+done
+
+# Ви також можете оголосити функцію
+# Оголошення:
+function foo ()
+{
+    echo "Аргументи функції доступні так само, як і аргументи скрипта: $@"
+    echo "$1 $2..."
+    echo "Це функція"
+    return 0
+}
+
+# Або просто
+bar ()
+{
+    echo "Інший спосіб оголошення функцій!"
+    return 0
+}
+
+# Виклик функцій
+foo "Мое имя" $NAME
+
+# Є багато корисних команд:
+# вивести останні 10 рядків файла file.txt
+tail -n 10 file.txt
+# вивести перші 10 рядків файла file.txt
+head -n 10 file.txt
+# відсортувати рядки file.txt
+sort file.txt
+# відібрати або пропустити рядки, що дублюються (з опцією -d відбирає)
+uniq -d file.txt
+# вивести тільки першу колонку перед символом ','
+cut -d ',' -f 1 file.txt
+# замінити кожне 'okay' на 'great' у файлі file.txt (підтримується regex)
+sed -i 's/okay/great/g' file.txt
+# вивести в stdout все рядки з file.txt, що задовольняють шаблону regex;
+# цей приклад виводить рядки, що починаються на foo і закінчуються на bar:
+grep "^foo.*bar$" file.txt
+# використайте опцію -c, щоб вивести кількість входжень
+grep -c "^foo.*bar$" file.txt
+# чтобы искать по строке, а не шаблону regex, используйте fgrep (или grep -F)
+# щоб здійснити пошук по рядку, а не по шаблону regex, використовуйте fgrea (або grep -F)
+fgrep "^foo.*bar$" file.txt 
+
+# Читайте вбудовану документацію Bash командою 'help':
+help
+help help
+help for
+help return
+help source
+help .
+
+# Читайте Bash man-документацію
+apropos bash
+man 1 bash
+man bash
+
+# Читайте документацію info (? для допомоги)
+apropos info | grep '^info.*('
+man info
+info info
+info 5 info
+
+# Читайте bash info документацію:
+info bash
+info bash 'Bash Features'
+info bash 6
+info --apropos bash
+```
diff --git a/uk-ua/javascript-ua.html.markdown b/uk-ua/javascript-ua.html.markdown
new file mode 100644
index 00000000..9614f9ca
--- /dev/null
+++ b/uk-ua/javascript-ua.html.markdown
@@ -0,0 +1,495 @@
+---
+language: javascript
+contributors:
+    - ["Adam Brenecki", "http://adam.brenecki.id.au"]
+    - ["Ariel Krakowski", "http://www.learneroo.com"]
+filename: javascript-uk.js
+translators:
+  - ["Ivan", "https://github.com/IvanEh"]
+  - ["Serhii Maksymchuk", "https://github.com/Serg-Maximchuk"]
+lang: uk-ua
+---
+
+JavaScript було створено в 1995 році Бренданом Айком, який працював у копаніх Netscape.
+Він був задуманий як проста мова сценаріїв для веб-сайтів, який би доповнював Java
+для більш складних веб-застосунків. Але тісна інтеграція з веб-сторінками і
+вбудована підтримка браузерами призвела до того, що JavaScript став популярніший
+за власне Java.
+
+Зараз JavaScript не обмежується тільки веб-браузеорм. Наприклад, Node.js,
+програмна платформа, що дозволяє виконувати JavaScript код з використанням
+рушія V8 від браузера Google Chrome, стає все більш і більш популярною.
+
+```js
+// С-подібні коментарі. Однорядкові коментарі починаються з двох символів /(слеш)
+/* а багаторядкові коментарі починаються з послідовності слеша та зірочки і
+   закінчуються символами зірочка-слеш */
+
+//Інструкції можуть закінчуватися крапкою з комою ;
+doStuff();
+
+// ... але не обов’язково, тому що крапка з комою автоматично вставляється на
+// місці символу нового рядка, крім деяких випадків.
+doStuff()
+
+// Ми завжди будемо використовувати крапку з комою в цьому посібнику, тому що ці
+// винятки можуть призвести до неочікуваних результатів
+
+///////////////////////////////////
+// 1. Числа, Рядки і Оператори
+
+// В JavaScript числа зберігаються тільки в одному форматі (64-bit IEEE 754 double)
+// Цей тип має 52-бітну мантису, якої достатньо для збереження чисел з
+// точністю до 9✕10¹⁵.
+3; // = 3
+1.5; // = 1.5
+
+// Деякі прості арифметичні операції працють так, як ми очікуємо.
+1 + 1; // = 2
+0.1 + 0.2; // = 0.30000000000000004 (а деякі - ні)
+8 - 1; // = 7
+10 * 2; // = 20
+35 / 5; // = 7
+
+// В тому числі ділення з остачею
+5 / 2; // = 2.5
+
+// В JavaScript є побітові операції; коли ви виконуєте таку операцію,
+// число з плаваючою точкою переводиться в ціле зі знаком
+// довжиною *до* 32 розрядів.
+1 << 2; // = 4
+
+// Пріоритет у виразах можна задати явно круглими дужками
+(1 + 3) * 2; // = 8
+
+// Є три спеціальні значення, які не є реальними числами:
+Infinity; // "нескінченність", наприклад, як результат ділення на 0
+-Infinity; // "мінус нескінченність", як результат ділення від’ємного числа на 0
+NaN; // "не число", наприклад, ділення 0/0
+
+// Логічні типи
+true;
+false;
+
+// Рядки створюються за допомогою подвійних та одинарних лапок
+'абв';
+"Привіт, світе!";
+
+// Для логічного заперечення використовується знак оклику.
+!true; // = false
+!false; // = true
+
+// Строга рівність ===
+1 === 1; // = true
+2 === 1; // = false
+
+// Строга нерівність !==
+1 !== 1; // = false
+2 !== 1; // = true
+
+// Інші оператори порівняння
+1 < 10; // = true
+1 > 10; // = false
+2 <= 2; // = true
+2 >= 2; // = true
+
+// Рядки об’єднуються за допомогою оператора +
+"hello, " + "world!"; // = "hello, world!"
+
+// І порівнюються за допомогою > та <
+"a" < "b"; // = true
+
+// Перевірка на рівність з приведнням типів здійснюється оператором ==
+"5" == 5; // = true
+null == undefined; // = true
+
+// ... але приведення не виконується при ===
+"5" === 5; // = false
+null === undefined; // = false 
+
+// ... приведення типів може призвести до дивних результатів
+13 + !0; // 14
+"13" + !0; // '13true'
+
+// Можна отримати доступ до будь-якого символа рядка за допомгою charAt
+"Це рядок".charAt(0);  // = 'Ц'
+
+// ... або використати метод substring, щоб отримати більший кусок
+"Hello, world".substring(0, 5); // = "Hello"
+
+// length - це не метод, а поле
+"Hello".length; // = 5
+
+// Типи null и undefined
+null; // навмисна відсутність результату
+undefined; // використовується для позначення відсутності присвоєного значення
+
+// false, null, undefined, NaN, 0 та "" — хиба; все інше - істина.
+// Потрібно відмітити, що 0 — це хиба, а "0" — істина, не зважаючи на те що:
+// 0 == "0".
+
+///////////////////////////////////
+// 2. Змінні, Масиви, Об’єкти
+
+// Змінні оголошуються за допомогою ключового слова var. JavaScript — мова з
+// динамічною типізацією, тому не потрібно явно вказувати тип. Для присвоєння
+// значення змінної використовується символ =
+var someVar = 5;
+
+// якщо пропустити слово var, ви не отримаєте повідомлення про помилку, ...
+someOtherVar = 10;
+
+// ... але вашу змінну буде створено в глобальному контексті, а не там, де
+// ви її оголосили
+
+// Змінні, які оголошені без присвоєння, автоматично приймають значення undefined
+var someThirdVar; // = undefined
+
+// У математичних операцій є скорочені форми:
+someVar += 5; // як someVar = someVar + 5;
+someVar *= 10; // тепер someVar = 100
+
+// Інкремент і декремент
+someVar++; // тепер someVar дорівнює 101
+someVar--; // а зараз 100
+
+// Масиви — це нумеровані списки, які зберігають значення будь-якого типу.
+var myArray = ["Привіт", 45, true];
+
+// Доступ до елементів можна отримати за допомогою синтаксиса з квадратними дужками
+// Індексація починається з нуля
+myArray[1]; // = 45
+
+// Масиви в JavaScript змінюють свою довжину при додаванні нових елементів
+myArray.push("Привіт");
+myArray.length; // = 4
+
+// Додавання і редагування елементів
+myArray[3] = "світ";
+
+// Об’єкти в JavaScript схожі на словники або асоціативні масиви в інших мовах
+var myObj = {key1: "Hello", key2: "World"};
+
+// Ключі - це рядки, але лапки не обов’язкі, якщо ключ задовольняє
+// правилам формування назв змінних. Значення можуть бути будь-яких типів.
+var myObj = {myKey: "myValue", "my other key": 4};
+
+// Атрибути можна отримати використовуючи квадратні дужки
+myObj["my other key"]; // = 4
+
+// Або через точку, якщо ключ є правильним ідентифікатором
+myObj.myKey; // = "myValue"
+
+// Об’єкти можна динамічно змінювати й додавати нові поля
+myObj.myThirdKey = true;
+
+// Коли ви звертаєтесь до поля, що не існує, ви отримуєте значення undefined
+myObj.myFourthKey; // = undefined
+
+///////////////////////////////////
+// 3. Керуючі конструкції
+
+// Синтаксис для цього розділу майже такий самий, як у Java
+
+// Умовна конструкція
+var count = 1;
+if (count == 3) {
+    // виконується, якщо count дорівнює 3
+} else if (count == 4) {
+    // ..
+} else {
+    // ...
+}
+
+// ...  цикл while.
+while (true){
+    // Нескінченний цикл!
+}
+
+// Цикл do-while такий самий, як while, але завжди виконується принаймні один раз.
+var input
+do {
+    input = getInput();
+} while (!isValid(input))
+
+// цикл for такий самий, як в C і Java:
+// ініціалізація; умова; крок.
+for (var i = 0; i < 5; i++) {
+    // виконається 5 разів
+}
+
+// && — логічне І, || — логічне АБО
+if (house.size == "big" && house.color == "blue") {
+    house.contains = "bear";
+}
+if (color == "red" || color == "blue") {
+    // колір червоний або синій
+}
+
+// && та || використовують скорочене обчислення
+// тому їх можна використовувати для задання значень за замовчуванням.
+var name = otherName || "default";
+
+// Оператор switch виконує перевірку на рівність за допомогою ===
+// використовуйте break, щоб призупити виконання наступного case,  
+grade = 4;
+switch (grade) {
+  case 5:
+    console.log("Відмінно");
+    break;
+  case 4:
+    console.log("Добре");
+    break;
+  case 3:
+    console.log("Можна краще");
+    break;
+  default:
+    console.log("Погано!");
+    break;
+}
+
+
+///////////////////////////////////
+// 4. Функції, область видимості і замикання
+
+// Функції в  JavaScript оголошуються за допомогою ключового слова function.
+function myFunction(thing) {
+    return thing.toUpperCase();
+}
+myFunction("foo"); // = "FOO"
+ 
+// Зверніть увагу, що значення яке буде повернено, повинно починатися на тому ж
+// рядку, що і ключове слово return, інакше завжди буде повертатися значення undefined
+// через автоматичну вставку крапки з комою
+function myFunction()
+{
+    return // <- крапка з комою вставляється автоматично
+    {
+        thisIsAn: 'object literal'
+    }
+}
+myFunction(); // = undefined
+
+// В JavaScript функції - це об`єкти першого класу, тому вони можуть присвоюватися
+// іншим змінним і передаватися іншим функціям, наприклад, щоб визначити обробник
+// події.
+function myFunction() {
+    // код буде виконано через 5 сек.
+}
+setTimeout(myFunction, 5000);
+// setTimeout не є частиною мови, але реалізований в браузерах і Node.js
+
+// Функції не обов’язково мають мати ім’я при оголошенні — ви можете написати
+// анонімну функцію як аргумент іншої функції
+setTimeout(function() {
+    // Цей код буде виконано через п’ять секунд
+}, 5000);
+
+// В JavaScript реалізована концепція області видимості; функції мають свою
+// область видимості, а інші блоки не мають
+if (true) {
+    var i = 5;
+}
+i; // = 5, а не undefined, як це звичайно буває в інших мовах
+
+// Така особливість призвела до шаблону "анонімних функцій, які викликають самих себе"
+// що дозволяє уникнути проникнення змінних в глобальну область видимості
+(function() {
+    var temporary = 5;
+    // об’єкт window зберігає глобальний контекст; таким чином ми можемо також додавати
+    // змінні до глобальної області
+    window.permanent = 10;
+})();
+temporary; // повідомлення про помилку ReferenceError
+permanent; // = 10
+
+// Замикання - один з найпотужніших інструментів JavaScript. Якщо функція визначена
+// всередині іншої функції, то внутрішня функція має доступ до змінних зовнішньої
+// функції навіть після того, як код буде виконуватися поза контекстом зовнішньої функції
+function sayHelloInFiveSeconds(name) {
+    var prompt = "Привіт, " + name + "!";
+    // Внутрішня функція зберігається в локальній області так,
+    // ніби функція була оголошена за допомогою ключового слова var
+    function inner() {
+        alert(prompt);
+    }
+    setTimeout(inner, 5000);
+    // setTimeout асинхронна, тому функція sayHelloInFiveSeconds одразу завершиться,
+    // після чого setTimeout викличе функцію inner. Але функція inner
+    // «замкнута» кругом sayHelloInFiveSeconds, вона все рівно має доступ до змінної prompt
+}
+sayHelloInFiveSeconds("Адам"); // Через 5 с відкриється вікно «Привіт, Адам!»
+
+///////////////////////////////////
+// 5. Об’єкти: конструктори і прототипи
+
+// Об’єкти можуть містити функції
+var myObj = {
+    myFunc: function() {
+        return "Hello, world!";
+    }
+};
+myObj.myFunc(); // = "Hello, world!"
+
+// Функції, що прикріплені до об’єктів мають доступ до поточного об’єкта за 
+// допомогою ключового слова this.
+myObj = {
+    myString: "Hello, world!",
+    myFunc: function() {
+        return this.myString;
+    }
+};
+myObj.myFunc(); // = "Hello, world!"
+
+// Значення this залежить від того, як функція викликається
+// а не від того, де вона визначена. Таким чином наша функція не працює, якщо
+// вона викликана не в контексті об’єкта
+var myFunc = myObj.myFunc;
+myFunc(); // = undefined
+
+// Функція може бути присвоєна іншому об’єкту. Тоді вона матиме доступ до 
+// цього об’єкта через this
+var myOtherFunc = function() {
+}
+myObj.myOtherFunc = myOtherFunc;
+myObj.myOtherFunc(); // = "HELLO, WORLD!"
+
+// Контекст виконання функції можна задати за допомогою сall або apply
+var anotherFunc = function(s) {
+    return this.myString + s;
+}
+anotherFunc.call(myObj, " Hello!"); // = "Hello, world! Hello!"
+
+// Функцiя apply приймає в якості аргументу масив
+anotherFunc.apply(myObj, [" Hello!"]); // = "Hello, world! Hello!"
+
+// apply можна використати, коли функція працює послідовністю аргументів, а
+// ви хочете передати масив
+Math.min(42, 6, 27); // = 6
+Math.min([42, 6, 27]); // = NaN (Ой-ой!)
+Math.min.apply(Math, [42, 6, 27]); // = 6
+
+// Але call і apply — тимчасові. Коли ми хочемо зв’язати функцію і об’єкт 
+// використовують bind
+var boundFunc = anotherFunc.bind(myObj);
+boundFunc(" Hello!"); // = "Hello world, Hello!"
+
+// Bind можна використати для задання аргументів
+var product = function(a, b) { return a * b; }
+var doubler = product.bind(this, 2);
+doubler(8); // = 16
+
+// Коли ви викликаєте функцію за допомогою ключового слова new, створюється новий об’єкт,
+// доступний функції за допомогою this. Такі функції називають конструкторами.
+var MyConstructor = function() {
+    this.myNumber = 5;
+}
+myNewObj = new MyConstructor(); // = {myNumber: 5}
+myNewObj.myNumber; // = 5
+
+// У кожного об’єкта є прототип. Коли ви звертаєтесь до поля, яке не існує в цьому
+// об’єкті, інтерпретатор буде шукати поле в прототипі
+
+// Деякі реалізації мови дозволяють отримати доступ до прототипа об’єкта через
+// "магічну" властивість __proto__. Це поле не є частиною стандарта, але існують
+// стандартні способи використання прототипів, які ми побачимо пізніше
+var myObj = {
+    myString: "Hello, world!"
+};
+var myPrototype = {
+    meaningOfLife: 42,
+    myFunc: function() {
+        return this.myString.toLowerCase()
+    }
+};
+
+myObj.__proto__ = myPrototype;
+myObj.meaningOfLife; // = 42
+
+// Аналогічно для функцій
+myObj.myFunc(); // = "Hello, world!"
+
+// Якщо інтерпретатор не знайде властивості в прототипі, то він продовжить пошук
+// в прототипі прототипа і так далі
+myPrototype.__proto__ = {
+    myBoolean: true
+};
+myObj.myBoolean; // = true
+
+// Кожен об’єкт зберігає посилання на свій прототип. Це значить, що ми можемо змінити
+// наш прототип, і наші зміни будуть всюди відображені.
+myPrototype.meaningOfLife = 43;
+myObj.meaningOfLife; // = 43
+
+// Ми сказали, що властивість __proto__ нестандартна, і нема ніякого стандартного способу
+// змінити прототип об’єкта, що вже існує. Але є два способи створити новий об’єкт із заданим
+// прототипом
+
+// Перший спосіб — це Object.create, який з’явився в JavaScript недавно,
+// а тому в деяких реалізаціях може бути недоступним.
+var myObj = Object.create(myPrototype);
+myObj.meaningOfLife; // = 43
+
+// Другий спосіб: у конструкторів є властивість з іменем prototype. Це *не*
+// прототип функції-конструктора, це прототип для нових об’єктів, які будуть створені
+// цим конструктором і ключового слова new.
+MyConstructor.prototype = {
+    myNumber: 5,
+    getMyNumber: function() {
+        return this.myNumber;
+    }
+};
+var myNewObj2 = new MyConstructor();
+myNewObj2.getMyNumber(); // = 5
+myNewObj2.myNumber = 6
+myNewObj2.getMyNumber(); // = 6
+
+// У вбудованих типів(рядок, число) теж є конструктори, які створють еквівалентні
+// об’єкти-обгортки
+var myNumber = 12;
+var myNumberObj = new Number(12);
+myNumber == myNumberObj; // = true
+
+// Але вони не ідентичні
+typeof myNumber; // = 'number'
+typeof myNumberObj; // = 'object'
+myNumber === myNumberObj; // = false
+if (0) {
+    // Цей код не виконається, тому що 0 - це хиба.
+}
+
+// Об’єкти-обгортки і вбудовані типи мають спільні прототипи, тому
+// ви можете розширити функціонал рядків:
+String.prototype.firstCharacter = function() {
+    return this.charAt(0);
+}
+"abc".firstCharacter(); // = "a"
+
+// Такий прийом часто використовуються в поліфілах, які реалізують нові можливості
+// JavaScript в старій реалізації мови, так що вони можуть бути використані в старих
+// середовищах
+
+// Наприклад, Object.create доступний не у всіх реалізаціях, але ми можемо
+// використати функції за допомогою наступного поліфіла:
+if (Object.create === undefined) { // не перезаписуємо метод, якщо він існує
+    Object.create = function(proto) {
+        // Створюємо правильний конструктор з правильним прототипом
+        var Constructor = function(){};
+        Constructor.prototype = proto;
+    
+        return new Constructor();
+    }
+}
+```
+
+## Що почитати
+
+[1]: https://developer.mozilla.org/en-US/docs/Web/JavaScript
+[2]: https://developer.mozilla.org/en-US/docs/Web/JavaScript/A_re-introduction_to_JavaScript
+[3]: https://developer.mozilla.org/en-US/docs/Using_the_W3C_DOM_Level_1_Core
+[4]: http://www.learneroo.com/modules/64/nodes/350
+[5]: http://bonsaiden.github.io/JavaScript-Garden/
+[6]: http://www.amazon.com/gp/product/0596805527/
+[7]: https://developer.mozilla.org/en-US/docs/Web/JavaScript/A_re-introduction_to_JavaScript
+[8]: http://eloquentjavascript.net/
+[9]: http://jstherightway.org/
diff --git a/uk-ua/json-ua.html.markdown b/uk-ua/json-ua.html.markdown
new file mode 100644
index 00000000..8ee12a93
--- /dev/null
+++ b/uk-ua/json-ua.html.markdown
@@ -0,0 +1,67 @@
+---
+language: json
+filename: learnjson-ru.json
+contributors:
+  - ["Anna Harren", "https://github.com/iirelu"]
+  - ["Marco Scannadinari", "https://github.com/marcoms"]
+translators:
+  - ["Ehreshi Ivan", "https://github.com/IvanEh"]
+lang: uk-ua
+---
+
+JSON - це надзвичайно простий формат обміну даними. Це мабуть буде найлегшим курсом 
+"Learn X in Y Minutes".
+
+В загальному випадку в JSON немає коментарів, але більшість парсерів дозволяють 
+використовувати коментарі в С-стилі(//, /\* \*/). Можна залишити кому після останнього
+поля, але все-таки краще такого уникати для кращої сумісності
+
+```json
+{
+  "ключ": "значеннь",
+  
+  "ключі": "завжди мають бути обгорнуті в подвійні лапки",
+  "числа": 0,
+  "рядки": "Пρивет, світ. Допускаються всі unicode-символи разом з \"екрануванням\".",
+  "логічний тип": true,
+  "нічого": null,
+
+  "велике число": 1.2e+100,
+
+  "об’єкти": {
+    "коментар": "Більшість ваших структур будуть складатися з об’єктів",
+
+    "масив": [0, 1, 2, 3, "масиви можуть містити будь-які типи", 5],
+
+    "інший об’єкт": {
+      "коментра": "Об’єкти можуть містити інші об’єкти. Це дуже корисно."
+    }
+  },
+
+  "безглуздя": [
+    {
+      "джерело калія": ["банани"]
+    },
+    [
+      [1, 0, 0, 0],
+      [0, 1, 0, 0],
+      [0, 0, 1, "нео"],
+      [0, 0, 0, 1]
+    ]
+  ],
+  
+  "альтернативнтй стиль": {
+    "коментар": "Гляньте!"
+  , "позиція коми": "неважлива, поки вона знаходиться до наступного поля"
+  , "інший коментар": "класно"
+  },
+
+  "Це було не довго": "І ви справилист. Тепер ви знаєте все про JSON."
+}
+
+Одиничний масив значень теж є правильним JSON
+
+[1, 2, 3, "text", true]
+
+
+```