diff options
Diffstat (limited to 'uk-ua/go-ua.html.markdown')
| -rw-r--r-- | uk-ua/go-ua.html.markdown | 449 | 
1 files changed, 449 insertions, 0 deletions
| diff --git a/uk-ua/go-ua.html.markdown b/uk-ua/go-ua.html.markdown new file mode 100644 index 00000000..f980f7b1 --- /dev/null +++ b/uk-ua/go-ua.html.markdown @@ -0,0 +1,449 @@ +--- +name: Go +category: language +language: Go +filename: learngo-ua.go +contributors: +    - ["Sonia Keys", "https://github.com/soniakeys"] +    - ["Christopher Bess", "https://github.com/cbess"] +    - ["Jesse Johnson", "https://github.com/holocronweaver"] +    - ["Quint Guvernator", "https://github.com/qguv"] +    - ["Jose Donizetti", "https://github.com/josedonizetti"] +    - ["Alexej Friesen", "https://github.com/heyalexej"] +    - ["Clayton Walker", "https://github.com/cwalk"] +    - ["Leonid Shevtsov", "https://github.com/leonid-shevtsov"] +translators: +    - ["AstiaSun", "https://github.com/AstiaSun"] +lang: uk-ua +--- + +Go був створений для того, щоб виконати задачу. Це не останній тренд в теорії мов програмування, а спосіб вирішення реальних проблем. + +Він увібрав принципи з імперативних мов зі статичною типізацією. +Go швидко компілюється та виконується, а його багатопоточність легка для +вивчення, оскільки багатоядерні CPU стали буденністю. Ця мова програмування успішно використовується у кодах великих продуктів (~100 мільйонів в Google, Inc.) + +Go має чудову стандартну бібліотеку та чимале ком'юніті. + +```go +// Однорядковий коментар +/* Багато- + рядковий коментар */ + +// Кожен файл вихідного коду має починатись із ключового слова package. +// main - це спеціальна назва, що оголошує виконуваний код, а не бібліотеку. +package main + +// import оголошує бібліотеки, що використовуються в даному файлі. +import ( +	"fmt"       // Пакет стандартної бібліотеки Go. +	"io/ioutil" // Цей пакет реалізує деякі I/O функції утиліт. +	m "math"    // Бібліотека математичних операцій з локальним псевдонімом m. +	"net/http"  // Так, веб сервер! +	"os"        // Функції операційної системи, такі як робота з файловою системою. +	"strconv"   // Перетворення текстових змінних. +) + +// Оголошення функції.  +// Функція main - особлива. Це вхідна точка для виконуваних програм. +// Ви можете любити це, або ж ненавидіти, але Go використовує фігурні дужки. +func main() { +	// Println виводить рядок в stdout. +	// Ця функція входить у пакет fmt. +	fmt.Println("Hello world!") + +	// Викликати іншу функцію з цього файлу. +	beyondHello() +} + +// Аргументи функцій описуються у круглих дужках. +// Навіть якщо ніякі аргументи не передаються, пусті круглі дужки - обов`язкові. +func beyondHello() { +	var x int // Оголошення змінної. Перед використанням змінні обов'язково мають бути оголошені. +	x = 3     // Присвоєння значення. +	// "Короткі" оголошення використовують := щоб окреслити тип, оголосити та присвоїти значення. +	y := 4 +	sum, prod := learnMultiple(x, y)        // Функція повертає два значення. +	fmt.Println("sum:", sum, "prod:", prod) // Просто вивід. +	learnTypes()                            // < y хвилин, потрібно вивчити більше! +} + +/* <- багаторядковий коментар +Функції можуть мати параметри та повертати довільну кількість значень. +В цьому прикладі `x`, `y` - це аргументи, а `sum`, `prod` - це змінні, що повертаються. +Зверніть увагу, що `x` та `sum` мають тип `int`. +*/ +func learnMultiple(x, y int) (sum, prod int) { +	return x + y, x * y // Повернути два значення. +} + +// Кілька вбудованих типів та літералів. +func learnTypes() { +	// Короткі оголошення зазвичай виконують все, що необхідно. +	str := "Вчи Go!" // рядок (string). + +	s2 := `"Необроблений" текст +може містити переноси рядків.` // Також має тип рядок. + +	// Не ASCII символи. Go використовує UTF-8. +	g := 'Σ' // руничний тип, псевдонім для int32, містить позицію юнікод кода. + +	f := 3.14195 // float64, IEEE-754 64-бітне число з плаваючою крапкою. +	c := 3 + 4i  // complex128, комплексні числа, що являють собою два float64. + +	// Синтаксис ініціалізації з var. +	var u uint = 7 // Беззнаковий цілочисельний тип, проте розмір залежить від імплементації, так само як і int. +	var pi float32 = 22. / 7 + +	// Синтаксис перетворення типів з коротким оголошенням. +	n := byte('\n') // Байт - це переіменований uint8. + +	// Розмір масива фіксований протягом часу виконання. +	var a4 [4]int           // Масив з 4 чисел, всі проініціалізовані 0. +	a5 := [...]int{3, 1, 5, 10, 100} // Масив проініціалізованих чисел з фіксованим розміром у  +	// п'ять елементів, що мають значення 3, 1, 5, 10, та 100. + +	// Зрізи мають динамічний розмір. Переваги є і у масивів, й у зрізів, проте +	// останні використовуються частіше. +	s3 := []int{4, 5, 9}    // Порівняйте з a5. Тут немає трьокрапки. +	s4 := make([]int, 4)    // Виділяє пам'ять для зрізу з 4 чисел, проініціалізованих 0. +	var d2 [][]float64      // Декларація, нічого не виділяється. +	bs := []byte("a slice") // Синтаксис переведення у інший тип. + +	// Оскільки зрізи динамічні, до них можна додавати елементи за необхідністю. +	// Для цієї операції використовується вбудована функція append(). +	// Перший аргумент - це зріз, до якого додається елемент. Зазвичай  +	// змінна масиву оновлюється на місці, як у прикладі нижче. +	s := []int{1, 2, 3}		// В результаті отримуємо зріз із 3 чисел. +	s = append(s, 4, 5, 6)	// додаємо 3 елементи. Зріз тепер довжини 6. +	fmt.Println(s) // Оновлений зріз тепер має значення [1 2 3 4 5 6] + +	// Щоб об'єднати два зрізи, замість того, щоб проходитись по всім елементам, +	// можна передати посилання на зріз із трьокрапкою, як у прикладі нижче. Таким чином, +	// зріз розпакується і його елементи додадуться до зріза s. +	s = append(s, []int{7, 8, 9}...) +	fmt.Println(s)	// Оновлений зріз тепер дорівнює [1 2 3 4 5 6 7 8 9] + +	p, q := learnMemory() // Оголошує змінні p, q, що є вказівниками на числа. +	fmt.Println(*p, *q)   // * іде попереду вказівника. Таким чином, виводяться числа. + +	// Асоціативний масив (map) - це динамічно розширюваний тип даних, як хеш +	// або словник в інших мовах програмування +	m := map[string]int{"three": 3, "four": 4} +	m["one"] = 1 + +	// В Go  змінні, які не використовуються, вважаються помилкою. +	// Нижнє підкреслення дозволяє "використати" змінну, але проігнорувати значення. +	_, _, _, _, _, _, _, _, _, _ = str, s2, g, f, u, pi, n, a5, s4, bs +	// Зазвичай це використовується, щоб проігнорувати значення, що повертає функція. +	// Наприклад, в скрипті нашвидкоруч можна проігнорувати помилку, яку повертає +	// функція os.Create, вважаючи, що файл буде створений за будь-яких умов. +	file, _ := os.Create("output.txt") +	fmt.Fprint(file, "Приклад, як відбувається запис у файл.") +	file.Close() +	 +	// Вивід значень змінних. +	fmt.Println(s, c, a4, s3, d2, m) + +	learnFlowControl() // Рухаємось далі. +} + +// Навідміну від більшості інших мов програмування, функції в Go підтримують  +// іменоване значення, що повертається.  +// Змінні, значення яких повертається функцією, вказуються із зазначенням типу при +// оголошенні функції. Таким чином, можна з легкістю повернути їхні значення в різних +// точках коду, не перелічуючи їх після ключового слова return. +func learnNamedReturns(x, y int) (z int) { +	z = x * y +	return // z не потрібно вказувати, при оголошенні описано змінну для повернення. +} + +// Go використовує сміттєзбірник. В ньому використовуються вказівники, проте немає  +// операцій з вказівниками. Можлива помилка при використовуванні вказівника nil, але не  +// при збільшенні значення вказівника (перехід по адресам пам'яті).  +func learnMemory() (p, q *int) { +	// Іменовані змінні, що повертаються, p та q, мають тип вказівника на чисельне значення. +	p = new(int) // Вбудована функція виділяє нову пам'ять. +	// Виділена адреса пам'яті чисельного типу int ініціалізовується 0, p більше не nil. +	s := make([]int, 20) // Виділити пам'ять для 20 чисел у вигляді суцільного блоку в пам'яті. +	s[3] = 7             // Присвоїти значення одному з них. +	r := -2              // Оголосити нову локальну змінну. +	return &s[3], &r     // Оператор & повертає адресу в пам'яті об'єкта. +} + +func expensiveComputation() float64 { +	return m.Exp(10) +} + +func learnFlowControl() { +	// if твердження вимагає фігурні дужки, але не вимагає округлих. +	if true { +		fmt.Println("Кажу ж") +	} +	// Форматування стандартизовано командою командного рядка "go fmt".  +	if false { +		// Pout. +	} else { +		// Gloat. +	} +	// Використання перемикача (switch) замість ланцюга if-тверджень. +	x := 42.0 +	switch x { +	case 0: +	case 1: +	case 42: +		// Кейси не "провалюються". Натомість, є ключове слово `fallthrough`: +		// https://github.com/golang/go/wiki/Switch#fall-through (англ) +	case 43: +		// Недоступний. +	default: +		// Кейс за замовчуванням не обов'язковий. +	} +	// Як і if, формат оголошення циклу for не вимагає круглих дужок: +	// Змінні, оголошені всередині if та for - належать цій області видимості. +	for x := 0; x < 3; x++ { // ++ - це твердження. +		fmt.Println("iteration", x) +	} +	// Тут x == 42. + +	// For - це єдиний цикл в Go, проте він має кілька різних форм. +	for { // Ініціалізація циклу. +		break    // Упс, помилково зайшли. +		continue // Недоступне твердження. +	} + +	// Можна використовувати діапазони, зрізи, рядки, асоціативні масиви, або ж +	// канал для ітерації в циклі. Діапазон (range) повертає один (канал) або два +	// значення (масив, зріз, рядок та асоціативний масив). +	for key, value := range map[string]int{"one": 1, "two": 2, "three": 3} { +		// для кожної пари в асоціативному масиві, надрукувати ключ та значення +		fmt.Printf("key=%s, value=%d\n", key, value) +	} +	// якщо потрібне тільки значення, можна застосувати нижнє підкреслення як ключ +	for _, name := range []string{"Bob", "Bill", "Joe"} { +		fmt.Printf("Hello, %s\n", name) +	} + +	// так само, як і з циклом for, оператор := в розгалуженні означає оголосити  +	// локальну змінну в області видимості if та присвоїти значення. Далі +	// значення змінної проходить перевірку y > x. +	if y := expensiveComputation(); y > x { +		x = y +	} +	// Літерали функцій - це замикання +	xBig := func() bool { +		return x > 10000 // Посилання на x, що був оголошений раніше, перед switch. +	} +	x = 99999 +	fmt.Println("xBig:", xBig()) // true +	x = 1.3e3                    // Тобто, тепер x == 1300 +	fmt.Println("xBig:", xBig()) // false тепер. + +	// Функція може бути оголошена та викликана в одному рядку, поводячи себе  +	// як аргумент функції, але за наступних умов: +	// 1) літерал функції негайно викликається за допомогою () +	// 2) тип значення, що повертається, точно відповідає очікуваному типу аргументу +	fmt.Println("Add + double two numbers: ", +		func(a, b int) int { +			return (a + b) * 2 +		}(10, 2)) // Викликаємо з аргументами 10 та 2 +	// => Додати + подвоїти два числа: 24 + +	// Коли вам це знадобиться, ви полюбите це +	goto love +love: + +	learnFunctionFactory() // функція, що повертає функцію - це весело(3)(3) +	learnDefer()      // Швидкий обхід до важливого ключового слова. +	learnInterfaces() // Тут на вас чекає крута штука! +} + +func learnFunctionFactory() { +	// Два наступних твердження роблять однакові дії, але другий приклад частіше  +	// застосовується +	fmt.Println(sentenceFactory("summer")("A beautiful", "day!")) + +	d := sentenceFactory("summer") +	fmt.Println(d("A beautiful", "day!")) +	fmt.Println(d("A lazy", "afternoon!")) +} + +// Декоратори звична річ для багатьох мов програмування. В Go їх можна реалізувати +// за допомогою літералів функцій, що приймають аргументи. +func sentenceFactory(mystring string) func(before, after string) string { +	return func(before, after string) string { +		return fmt.Sprintf("%s %s %s", before, mystring, after) // новий рядок +	} +} + +func learnDefer() (ok bool) { +	// твердження defer змушує функцію посилатись на список. Список  +	// збережених викликів виконується ПІСЛЯ того, як оточуюча функція закінчує +	// виконання. +	defer fmt.Println("відкладені твердження виконуються у зворотньому порядку (LIFO).") +	defer fmt.Println("\nЦей рядок надрукується першим, тому що") +	// Відкладення зазвичай використовується для того, щоб закрити файл. Таким чином, +	// функція, що закриває файл, залишається близькою до функції, що відкриває файл. +	return true +} + +// Оголошує Stringer як тип інтерфейсу з одним методом, String. +type Stringer interface { +	String() string +} + +// Оголошує pair як структуру з двома полями, цілими числами x та y. +type pair struct { +	x, y int +} + +// Оголошує метод для типу pair. pair тепер реалізує Stringer, оскільки pair оголосив +// всі методи в цьому інтерфейсі. +func (p pair) String() string { // p тепер називається "приймачем" +	// Sprintf - ще одна функція з пакету fmt. +	// Крапка використовується, щоб звернутись до полів об'єкту p. +	return fmt.Sprintf("(%d, %d)", p.x, p.y) +} + +func learnInterfaces() { +	// Синтаксис з використанням фігурних дужок називається "літералом структури". +	// Він застосовується до ініціалізованої структури. Оператор := оголошує +	// та ініціалізує p цією структурою. +	p := pair{3, 4} +	fmt.Println(p.String()) // Викликає метод String об'єкта p типу pair. +	var i Stringer          // Оголошує і інтерфейсного типу Stringer. +	i = p                   // Допустиме, оскільки pair реалізує Stringer +	// Викликає метод String об'єкта і, що має тип Stringer. Виводить те ж саме, що й  +	// аналогічний метод вище. +	fmt.Println(i.String()) + +	// Функції з бібліотеки fmt викликають метод String, щоб запросити у об'єкта +	// своє представлення, яке можна надрукувати. +	fmt.Println(p) // Виводить те ж саме, що й раніше. +	fmt.Println(i) // Виводить те ж саме, що й раніше. + +	learnVariadicParams("great", "learning", "here!") +} + +// Кількість аргументів функції може бути змінною. +func learnVariadicParams(myStrings ...interface{}) { +	// Пройтись по значенням всіх аргументів. +	// _ - це ігнорування порядкового номеру аргумента в масиві. +	for _, param := range myStrings { +		fmt.Println("param:", param) +	} + +	// Передати значення аргументів як параметр змінної величини. +	fmt.Println("params:", fmt.Sprintln(myStrings...)) + +	learnErrorHandling() +} + +func learnErrorHandling() { +	// Ідіома ", ok"використовується, щоб перевірити виконання команди без помилок. +	m := map[int]string{3: "three", 4: "four"} +	if x, ok := m[1]; !ok { // ok буде мати значення false, тому що 1 не знаходиться  +							// в асоціативному масиві. +		fmt.Println("немає таких") +	} else { +		fmt.Print(x) // x буде мати значення 1, якщо 1 знаходиться в m. +	} +	// Значення помилки повідомляє не тільки, що все добре, але й може розповісти  +	// більше про проблему. +	if _, err := strconv.Atoi("non-int"); err != nil { // _ ігнорує значення +		// виводить помилку 'strconv.ParseInt: parsing "non-int": invalid syntax' +		fmt.Println(err) +	} +	// Ми розглянемо інтерфейси дещо пізніше. А поки, розглянемо багатопоточність. +	learnConcurrency() +} + +// Канал с - це потокозохищений об'єкт для спілкування між потоками. +func inc(i int, c chan int) { +	c <- i + 1 // Оператор <- виконує операцію "надіслати",якщо змінна каналу  +			   // знаходиться зліва від нього. +} + +// inc виконує збільшення значення на 1. Ми використаємо його, щоб збільшувати +// числа рівночасно. +func learnConcurrency() { +	// вже знайома функція make, яка раніше використовувалась для виділення пам'яті,  +	// тут використовується для створення каналу. Make виділяє пам'ять та ініціалізує +	// зрізи, асоційовані масиви та канали. Новостворений канал буде передавати  +	// цілочисельні значення. +	c := make(chan int) +	// Запустити три одночасні ґорутини. Числа будуть збільшуватись рівночасно, імовірно +	// паралельно якщо пристрій здатний до цього та правильно сконфігурований. +	// Всі три ґорутини надсилають значення в один канал. +	go inc(0, c) // Твердження go запускає нову ґорутину. +	go inc(10, c) +	go inc(-805, c) +	// Читаємо три результати з каналу та друкуємо їх. +	// Порядок результатів - невідомий! +	fmt.Println(<-c, <-c, <-c) // якщо канал знаходиться справа від оператора <-,  +								// він виконує функцію "приймача". + +	cs := make(chan string)       // Ще один канал, який примає рядки. +	ccs := make(chan chan string) // Канал каналів рядків. +	go func() { c <- 84 }()       // Запустимо нову ґорутину, щоб надіслати значення в канал с. +	go func() { cs <- "wordy" }() // Надсилаємо "wordy" в канал cs. +	// Ключове слово select має синтаксис, подібний до switch, проте кожен кейс +	// включає в себе операцію з каналом. Він обирає довільний кейс з наявних, які готові +	// комунікувати (передавати дані). +	select { +	case i := <-c: // Отримане значення може бути присвоєно змінній, +		fmt.Printf("it's a %T", i) +	case <-cs: // або значення може бути проігнороване. +		fmt.Println("it's a string") +	case <-ccs: // Пустий канал, не готовий комунікувати. +		fmt.Println("Не відбудеться.") +	} +	// На цьому етапі, значення було прочитане або з с або з cs. Одна з двох +	// ґорутин завершилась, але інша все ще заблокована. + +	learnWebProgramming() // Go вміє й у веб. Так, ти хочеш зробити це. +} + +// Лиш одна функція з пакету http запускає веб сервер. +func learnWebProgramming() { +	 +	// перший аргумент ListenAndServe - це TCP адреса, який сервер буде слухати. +	// Другий аргумент - це інтерфейс, а точніше http.Handler. +	go func() { +		err := http.ListenAndServe(":8080", pair{}) +		fmt.Println(err) // не ігноруйте помилки +	}() + +	requestServer() +} + +// pair матиме тип http.Handler, якщо реалізувати один його метод, ServeHTTP. +func (p pair) ServeHTTP(w http.ResponseWriter, r *http.Request) { +	// Відповідати на запити можна методом, що належить http.ResponseWriter. +	w.Write([]byte("Ти вивчив Go за Y хвилин!")) +} + +func requestServer() { +	resp, err := http.Get("http://localhost:8080") +	fmt.Println(err) +	defer resp.Body.Close() +	body, err := ioutil.ReadAll(resp.Body) +	fmt.Printf("\nWebserver said: `%s`", string(body)) +} +``` + +## Подальше вивчення + +Основним джерелом всієї інформації про Go залишається [офіційна веб-сторінка](http://golang.org/). Там можна знайти уроки, інтерактивно пограти та багато про що почитати. +Окрім туру, у [документації](https://golang.org/doc/) міститься інформація як писати чистий та ефективний код на Go, документація пакетів та окремих команд, а також історія релізів. + +Надзвичайно рекомендується ознайомитись із визначенням мови. Вона легко читається та на диво коротка (в порівнянні з іншими сучасними мовами). + +Можна погратись з кодом вище на [Go playground](https://play.golang.org/p/tnWMjr16Mm). Спробуй змінити його та запустити із свого браузера. Поміть, що можна використовувати [https://play.golang.org](https://play.golang.org) як [REPL](https://uk.wikipedia.org/wiki/REPL) до тестів та коду в твоєму браузері, без встановлення Go. + +В списку для прочитання новачкам в Go - [вихідний код стандартної бібліотеки](http://golang.org/src/pkg/). Код всеосяжно задокоментований, тому є найкращим прикладом з боку зручного для прочитання та швидкості розуміння коду на цій мові програмування. Приведений стиль та ідіоми Go. +Крім того, можна просто натиснути на назву функції в [документації](http://golang.org/pkg/), щоб перейти до її реалізації. + +Іншим прекрасним посиланням для вивчення Go є [Go by example](https://gobyexample.com/). + +Go Mobile додає підтримку мобільних платформ (Android та iOS). Можна написати нативний код на Go  для мобільних застосунків або написати бібліотеку, що міститиме прив'язки (bindings) з пакету Go, які можуть бути викликані з Java (Android) та Objective-C (iOS). Деталі можна дізнатись на [веб-сторінці Go Mobile](https://github.com/golang/go/wiki/Mobile). | 
