diff options
Diffstat (limited to 'uk-ua')
| -rw-r--r-- | uk-ua/bash-ua.html.markdown | 296 | ||||
| -rw-r--r-- | uk-ua/javascript-ua.html.markdown | 495 | ||||
| -rw-r--r-- | uk-ua/json-ua.html.markdown | 67 |
3 files changed, 858 insertions, 0 deletions
diff --git a/uk-ua/bash-ua.html.markdown b/uk-ua/bash-ua.html.markdown new file mode 100644 index 00000000..b7e4a5ba --- /dev/null +++ b/uk-ua/bash-ua.html.markdown @@ -0,0 +1,296 @@ +--- +category: tool +tool: bash +contributors: + - ["Max Yankov", "https://github.com/golergka"] + - ["Darren Lin", "https://github.com/CogBear"] + - ["Alexandre Medeiros", "http://alemedeiros.sdf.org"] + - ["Denis Arh", "https://github.com/darh"] + - ["akirahirose", "https://twitter.com/akirahirose"] + - ["Anton Strömkvist", "http://lutic.org/"] + - ["Rahil Momin", "https://github.com/iamrahil"] + - ["Gregrory Kielian", "https://github.com/gskielian"] + - ["Etan Reisner", "https://github.com/deryni"] +translators: + - ["Ehreshi Ivan", "https://github.com/IvanEh"] +lang: uk-ua +--- + +Bash - командна оболонка unix (unix shell), що також розповсюджувалась як оболонка для +операційної системи GNU і зараз використовується як командна оболонка за замовчуванням +для Linux i Max OS X. +Почти все нижеприведенные примеры могут быть частью shell-скриптов или исполнены напрямую в shell. +Майже всі приклади, що наведені нижче можуть бути частиною shell-скриптів або +виконані в оболонці + +[Більш детально тут.](http://www.gnu.org/software/bash/manual/bashref.html) + +```bash +#!/bin/bash +# Перший рядок скрипта - це shebang, який вказує системі, як потрібно виконувати +# скрипт. Як ви вже зрозуміли, коментарі починаються з #. Shebang - тоже коментар + +# Простий приклад hello world: +echo Hello world! + +# Окремі команди починаються з нового рядка або розділяються крапкою з комкою: +echo 'Перший рядок'; echo 'Другий рядок' + +# Оголошення змінної +VARIABLE="Просто рядок" + +# Але не так! +VARIABLE = "Просто рядок" +# Bash вирішить, що VARIABLE - це команда, яку він може виконати, +# і видасть помилку, тому що не зможе знайти її + +# І так також не можна писати: +VARIABLE= 'Просто рядок' +# Bash сприйме рядок 'Просто рядок' як команду. Але такої команди не має, тому +# видасть помилку. +# (тут 'VARIABLE=' інтерпретується як присвоєння тільки в контексті +# виконання команди 'Просто рядок') + +# Використання змінних: +echo $VARIABLE +echo "$VARIABLE" +echo '$VARIABLE' +# Коли ви використовуєте змінну - присвоюєте значення, експортуєте і т.д. - +# пишіть її імя без $. А для отримання значення змінної використовуйте $. +# Одинарні лапки ' не розкривають значення змінних + +# Підстановка рядків в змінні +echo ${VARIABLE/Просто/A} +# Цей вираз замінить перше входження підрядка "Просто" на "А" + +# Отримання підрядка із рядка +LENGTH=7 +echo ${VARIABLE:0:LENGTH} +# Цей вираз поверне тільки перші 7 символів змінної VARIABLE + +# Значення за замовчуванням +echo ${FOO:-"DefaultValueIfFOOIsMissingOrEmpty"} +# Це спрацює при відсутності значення (FOO=) і при пустому рядку (FOO="") +# Нуль (FOO=0) поверне 0. +# Зауважте, що у всіх випадках значення самої змінної FOO не зміниться + +# Вбудовані змінні: +# В bash є корисні вбудовані змінні, наприклад +echo "Значення, яке було повернуте в останній раз: $?" +echo "PID скрипта: $$" +echo "Кількість аргументів: $#" +echo "Аргументи скрипта: $@" +echo "Аргументи скрипта, розподілені по різним змінним: $1 $2..." + +# Зчитування змінних з пристроїв введення +echo "Як вас звати?" +read NAME # Зверніть увагу, що вам не потрібно оголошувати нову змінну +echo Привіт, $NAME! + +# В bash є звичайна умовна конструкція if: +# наберіть 'man test', щоб переглянути детальну інформацію про формати умов +if [ $NAME -ne $USER ] +then + echo "Ім’я користувача не збігається з введеним" +else + echo "Ім’я збігаєтьяс з іменем користувача" +fi + +# Зауважте! якщо $Name пуста, bash інтерпретує код вище як: +if [ -ne $USER ] +# що є неправильним синтаксисом +# тому безпечний спосіб використання потенційно пустих змінних має вигляд: +if [ "$Name" -ne $USER ] ... +# коли $Name пуста, інтерпретується наступним чином: +if [ "" -ne $USER ] ... +# що працює як і очікувалося + +# Умовне виконання (conditional execution) +echo "Виконується завжди" || echo "Виконається, якщо перша команда завершиться з помилкою" +echo "Виконується завжди" && echo "Виконається, якщо перша команда завершиться успішно" + +# Щоб використати && і || у конструкції if, потрібно декілька пар дужок: +if [ $NAME == "Steve" ] && [ $AGE -eq 15 ] +then + echo "Виконається, якщо $NAME="Steve" i AGE=15." +fi + +if [ $NAME == "Daniya" ] || [ $NAME == "Zach" ] +then + echo "Виконається, якщо NAME="Steve" або NAME="Zach"." +fi + +# Вирази позначаються наступним форматом: +echo $(( 10 + 5 )) + +# На відмінно від інших мов програмування, Bash - це командна оболонка, а +# отже, працює в контексті поточної директорії +ls + +# Ця команда може використовуватися з опціями +ls -l # Показати кожен файл і директорію на окремому рядку + +# Результат попередньої команди можна перенаправити на вхід наступної. +# Команда grep фільтрує вхід по шаблону. +# Таким чином ми можемо переглянути тільки *.txt файли в поточній директорії: +ls -l | grep "\.txt" + +# Ви можете перенаправ вхід і вихід команди (stdin, stdout, stderr). +# Наступна команда означає: читати із stdin, поки не зустрінеться ^EOF$, і +# перезаписати hello.py наступними рядками (до рядка "EOF"): +cat > hello.py << EOF +#!/usr/bin/env python +from __future__ import print_function +import sys +print("#stdout", file=sys.stdout) +print("#stderr", file=sys.stderr) +for line in sys.stdin: + print(line, file=sys.stdout) +EOF + +# Запуск hello.py з різними варіантами перенаправлення stdin, +# stdout, stderr (стандартні потоки введення, виведення і помилок): +python hello.py < "input.in" +python hello.py > "output.out" +python hello.py 2> "error.err" +python hello.py > "output-and-error.log" 2>&1 +python hello.py > /dev/null 2>&1 +# Поток помилок перезапише фпйл, якщо цей файл існує +# тому, якщо ви хочете дописувати до файлу, використовуйте ">>": +python hello.py >> "output.out" 2>> "error.err" + +# Перезаписати output.txt, дописати error.err і порахувати кількість рядків: +info bash 'Basic Shell Features' 'Redirections' > output.out 2>> error.err +wc -l output.out error.err + +# Запустити команду і вивести її файловий дескриптор (див.: man fd; наприклад /dev/fd/123) +echo <(echo "#helloworld") + +# Перезаписати output.txt рядком "#helloworld": +cat > output.out <(echo "#helloworld") +echo "#helloworld" > output.out +echo "#helloworld" | cat > output.out +echo "#helloworld" | tee output.out >/dev/null + +# Подчистить временные файлы с подробным выводом ('-i' - интерактивый режим) +# Очистити тимчасові файли з детальним виводом (додайте '-i' +# для інтерактивного режиму) +rm -v output.out error.err output-and-error.log + +# Команди можуть бути підставлені в інші команди використовуючи $(): +# наступна команда виводить кількість файлів і директорій в поточній директорії +echo "Тут $(ls | wc -l) елементів." + +# Те саме можна зробити використовуючи зворотні лапки +# Але вони не можуть бути вкладеними, тому перший варіант бажаніший +echo "Тут `ls | wc -l` елементів." + +# В Bash є структура case, яка схожа на switch в Java и C++: +case "$VARIABLE" in + # перерахуйте шаблони, які будуть використовуватися в якості умов + 0) echo "Тут нуль.";; + 1) echo "Тут один.";; + *) echo "Не пусте значення.";; +esac + +# Цикл for перебирає елементи передані в аргумент: +# Значення $VARIABLE буде напечатано тричі. +for VARIABLE in {1..3} +do + echo "$VARIABLE" +done + +# Aбо можна використати звичний синтаксис for: +for ((a=1; a <= 3; a++)) +do + echo $a +done + +# Цикл for можно використати, щоб виконувати дії над файлами. +# Цей код запустить команду 'cat' для файлів file1 и file2 +for VARIABLE in file1 file2 +do + cat "$VARIABLE" +done + +# ... або дії над виводом команд +# Запустимо cat для виведення із ls. +for OUTPUT in $(ls) +do + cat "$OUTPUT" +done + +# Цикл while: +while [ true ] +do + echo "Тіло циклу..." + break +done + +# Ви також можете оголосити функцію +# Оголошення: +function foo () +{ + echo "Аргументи функції доступні так само, як і аргументи скрипта: $@" + echo "$1 $2..." + echo "Це функція" + return 0 +} + +# Або просто +bar () +{ + echo "Інший спосіб оголошення функцій!" + return 0 +} + +# Виклик функцій +foo "Мое имя" $NAME + +# Є багато корисних команд: +# вивести останні 10 рядків файла file.txt +tail -n 10 file.txt +# вивести перші 10 рядків файла file.txt +head -n 10 file.txt +# відсортувати рядки file.txt +sort file.txt +# відібрати або пропустити рядки, що дублюються (з опцією -d відбирає) +uniq -d file.txt +# вивести тільки першу колонку перед символом ',' +cut -d ',' -f 1 file.txt +# замінити кожне 'okay' на 'great' у файлі file.txt (підтримується regex) +sed -i 's/okay/great/g' file.txt +# вивести в stdout все рядки з file.txt, що задовольняють шаблону regex; +# цей приклад виводить рядки, що починаються на foo і закінчуються на bar: +grep "^foo.*bar$" file.txt +# використайте опцію -c, щоб вивести кількість входжень +grep -c "^foo.*bar$" file.txt +# чтобы искать по строке, а не шаблону regex, используйте fgrep (или grep -F) +# щоб здійснити пошук по рядку, а не по шаблону regex, використовуйте fgrea (або grep -F) +fgrep "^foo.*bar$" file.txt + +# Читайте вбудовану документацію Bash командою 'help': +help +help help +help for +help return +help source +help . + +# Читайте Bash man-документацію +apropos bash +man 1 bash +man bash + +# Читайте документацію info (? для допомоги) +apropos info | grep '^info.*(' +man info +info info +info 5 info + +# Читайте bash info документацію: +info bash +info bash 'Bash Features' +info bash 6 +info --apropos bash +``` diff --git a/uk-ua/javascript-ua.html.markdown b/uk-ua/javascript-ua.html.markdown new file mode 100644 index 00000000..9614f9ca --- /dev/null +++ b/uk-ua/javascript-ua.html.markdown @@ -0,0 +1,495 @@ +--- +language: javascript +contributors: + - ["Adam Brenecki", "http://adam.brenecki.id.au"] + - ["Ariel Krakowski", "http://www.learneroo.com"] +filename: javascript-uk.js +translators: + - ["Ivan", "https://github.com/IvanEh"] + - ["Serhii Maksymchuk", "https://github.com/Serg-Maximchuk"] +lang: uk-ua +--- + +JavaScript було створено в 1995 році Бренданом Айком, який працював у копаніх Netscape. +Він був задуманий як проста мова сценаріїв для веб-сайтів, який би доповнював Java +для більш складних веб-застосунків. Але тісна інтеграція з веб-сторінками і +вбудована підтримка браузерами призвела до того, що JavaScript став популярніший +за власне Java. + +Зараз JavaScript не обмежується тільки веб-браузеорм. Наприклад, Node.js, +програмна платформа, що дозволяє виконувати JavaScript код з використанням +рушія V8 від браузера Google Chrome, стає все більш і більш популярною. + +```js +// С-подібні коментарі. Однорядкові коментарі починаються з двох символів /(слеш) +/* а багаторядкові коментарі починаються з послідовності слеша та зірочки і + закінчуються символами зірочка-слеш */ + +//Інструкції можуть закінчуватися крапкою з комою ; +doStuff(); + +// ... але не обов’язково, тому що крапка з комою автоматично вставляється на +// місці символу нового рядка, крім деяких випадків. +doStuff() + +// Ми завжди будемо використовувати крапку з комою в цьому посібнику, тому що ці +// винятки можуть призвести до неочікуваних результатів + +/////////////////////////////////// +// 1. Числа, Рядки і Оператори + +// В JavaScript числа зберігаються тільки в одному форматі (64-bit IEEE 754 double) +// Цей тип має 52-бітну мантису, якої достатньо для збереження чисел з +// точністю до 9✕10¹⁵. +3; // = 3 +1.5; // = 1.5 + +// Деякі прості арифметичні операції працють так, як ми очікуємо. +1 + 1; // = 2 +0.1 + 0.2; // = 0.30000000000000004 (а деякі - ні) +8 - 1; // = 7 +10 * 2; // = 20 +35 / 5; // = 7 + +// В тому числі ділення з остачею +5 / 2; // = 2.5 + +// В JavaScript є побітові операції; коли ви виконуєте таку операцію, +// число з плаваючою точкою переводиться в ціле зі знаком +// довжиною *до* 32 розрядів. +1 << 2; // = 4 + +// Пріоритет у виразах можна задати явно круглими дужками +(1 + 3) * 2; // = 8 + +// Є три спеціальні значення, які не є реальними числами: +Infinity; // "нескінченність", наприклад, як результат ділення на 0 +-Infinity; // "мінус нескінченність", як результат ділення від’ємного числа на 0 +NaN; // "не число", наприклад, ділення 0/0 + +// Логічні типи +true; +false; + +// Рядки створюються за допомогою подвійних та одинарних лапок +'абв'; +"Привіт, світе!"; + +// Для логічного заперечення використовується знак оклику. +!true; // = false +!false; // = true + +// Строга рівність === +1 === 1; // = true +2 === 1; // = false + +// Строга нерівність !== +1 !== 1; // = false +2 !== 1; // = true + +// Інші оператори порівняння +1 < 10; // = true +1 > 10; // = false +2 <= 2; // = true +2 >= 2; // = true + +// Рядки об’єднуються за допомогою оператора + +"hello, " + "world!"; // = "hello, world!" + +// І порівнюються за допомогою > та < +"a" < "b"; // = true + +// Перевірка на рівність з приведнням типів здійснюється оператором == +"5" == 5; // = true +null == undefined; // = true + +// ... але приведення не виконується при === +"5" === 5; // = false +null === undefined; // = false + +// ... приведення типів може призвести до дивних результатів +13 + !0; // 14 +"13" + !0; // '13true' + +// Можна отримати доступ до будь-якого символа рядка за допомгою charAt +"Це рядок".charAt(0); // = 'Ц' + +// ... або використати метод substring, щоб отримати більший кусок +"Hello, world".substring(0, 5); // = "Hello" + +// length - це не метод, а поле +"Hello".length; // = 5 + +// Типи null и undefined +null; // навмисна відсутність результату +undefined; // використовується для позначення відсутності присвоєного значення + +// false, null, undefined, NaN, 0 та "" — хиба; все інше - істина. +// Потрібно відмітити, що 0 — це хиба, а "0" — істина, не зважаючи на те що: +// 0 == "0". + +/////////////////////////////////// +// 2. Змінні, Масиви, Об’єкти + +// Змінні оголошуються за допомогою ключового слова var. JavaScript — мова з +// динамічною типізацією, тому не потрібно явно вказувати тип. Для присвоєння +// значення змінної використовується символ = +var someVar = 5; + +// якщо пропустити слово var, ви не отримаєте повідомлення про помилку, ... +someOtherVar = 10; + +// ... але вашу змінну буде створено в глобальному контексті, а не там, де +// ви її оголосили + +// Змінні, які оголошені без присвоєння, автоматично приймають значення undefined +var someThirdVar; // = undefined + +// У математичних операцій є скорочені форми: +someVar += 5; // як someVar = someVar + 5; +someVar *= 10; // тепер someVar = 100 + +// Інкремент і декремент +someVar++; // тепер someVar дорівнює 101 +someVar--; // а зараз 100 + +// Масиви — це нумеровані списки, які зберігають значення будь-якого типу. +var myArray = ["Привіт", 45, true]; + +// Доступ до елементів можна отримати за допомогою синтаксиса з квадратними дужками +// Індексація починається з нуля +myArray[1]; // = 45 + +// Масиви в JavaScript змінюють свою довжину при додаванні нових елементів +myArray.push("Привіт"); +myArray.length; // = 4 + +// Додавання і редагування елементів +myArray[3] = "світ"; + +// Об’єкти в JavaScript схожі на словники або асоціативні масиви в інших мовах +var myObj = {key1: "Hello", key2: "World"}; + +// Ключі - це рядки, але лапки не обов’язкі, якщо ключ задовольняє +// правилам формування назв змінних. Значення можуть бути будь-яких типів. +var myObj = {myKey: "myValue", "my other key": 4}; + +// Атрибути можна отримати використовуючи квадратні дужки +myObj["my other key"]; // = 4 + +// Або через точку, якщо ключ є правильним ідентифікатором +myObj.myKey; // = "myValue" + +// Об’єкти можна динамічно змінювати й додавати нові поля +myObj.myThirdKey = true; + +// Коли ви звертаєтесь до поля, що не існує, ви отримуєте значення undefined +myObj.myFourthKey; // = undefined + +/////////////////////////////////// +// 3. Керуючі конструкції + +// Синтаксис для цього розділу майже такий самий, як у Java + +// Умовна конструкція +var count = 1; +if (count == 3) { + // виконується, якщо count дорівнює 3 +} else if (count == 4) { + // .. +} else { + // ... +} + +// ... цикл while. +while (true){ + // Нескінченний цикл! +} + +// Цикл do-while такий самий, як while, але завжди виконується принаймні один раз. +var input +do { + input = getInput(); +} while (!isValid(input)) + +// цикл for такий самий, як в C і Java: +// ініціалізація; умова; крок. +for (var i = 0; i < 5; i++) { + // виконається 5 разів +} + +// && — логічне І, || — логічне АБО +if (house.size == "big" && house.color == "blue") { + house.contains = "bear"; +} +if (color == "red" || color == "blue") { + // колір червоний або синій +} + +// && та || використовують скорочене обчислення +// тому їх можна використовувати для задання значень за замовчуванням. +var name = otherName || "default"; + +// Оператор switch виконує перевірку на рівність за допомогою === +// використовуйте break, щоб призупити виконання наступного case, +grade = 4; +switch (grade) { + case 5: + console.log("Відмінно"); + break; + case 4: + console.log("Добре"); + break; + case 3: + console.log("Можна краще"); + break; + default: + console.log("Погано!"); + break; +} + + +/////////////////////////////////// +// 4. Функції, область видимості і замикання + +// Функції в JavaScript оголошуються за допомогою ключового слова function. +function myFunction(thing) { + return thing.toUpperCase(); +} +myFunction("foo"); // = "FOO" + +// Зверніть увагу, що значення яке буде повернено, повинно починатися на тому ж +// рядку, що і ключове слово return, інакше завжди буде повертатися значення undefined +// через автоматичну вставку крапки з комою +function myFunction() +{ + return // <- крапка з комою вставляється автоматично + { + thisIsAn: 'object literal' + } +} +myFunction(); // = undefined + +// В JavaScript функції - це об`єкти першого класу, тому вони можуть присвоюватися +// іншим змінним і передаватися іншим функціям, наприклад, щоб визначити обробник +// події. +function myFunction() { + // код буде виконано через 5 сек. +} +setTimeout(myFunction, 5000); +// setTimeout не є частиною мови, але реалізований в браузерах і Node.js + +// Функції не обов’язково мають мати ім’я при оголошенні — ви можете написати +// анонімну функцію як аргумент іншої функції +setTimeout(function() { + // Цей код буде виконано через п’ять секунд +}, 5000); + +// В JavaScript реалізована концепція області видимості; функції мають свою +// область видимості, а інші блоки не мають +if (true) { + var i = 5; +} +i; // = 5, а не undefined, як це звичайно буває в інших мовах + +// Така особливість призвела до шаблону "анонімних функцій, які викликають самих себе" +// що дозволяє уникнути проникнення змінних в глобальну область видимості +(function() { + var temporary = 5; + // об’єкт window зберігає глобальний контекст; таким чином ми можемо також додавати + // змінні до глобальної області + window.permanent = 10; +})(); +temporary; // повідомлення про помилку ReferenceError +permanent; // = 10 + +// Замикання - один з найпотужніших інструментів JavaScript. Якщо функція визначена +// всередині іншої функції, то внутрішня функція має доступ до змінних зовнішньої +// функції навіть після того, як код буде виконуватися поза контекстом зовнішньої функції +function sayHelloInFiveSeconds(name) { + var prompt = "Привіт, " + name + "!"; + // Внутрішня функція зберігається в локальній області так, + // ніби функція була оголошена за допомогою ключового слова var + function inner() { + alert(prompt); + } + setTimeout(inner, 5000); + // setTimeout асинхронна, тому функція sayHelloInFiveSeconds одразу завершиться, + // після чого setTimeout викличе функцію inner. Але функція inner + // «замкнута» кругом sayHelloInFiveSeconds, вона все рівно має доступ до змінної prompt +} +sayHelloInFiveSeconds("Адам"); // Через 5 с відкриється вікно «Привіт, Адам!» + +/////////////////////////////////// +// 5. Об’єкти: конструктори і прототипи + +// Об’єкти можуть містити функції +var myObj = { + myFunc: function() { + return "Hello, world!"; + } +}; +myObj.myFunc(); // = "Hello, world!" + +// Функції, що прикріплені до об’єктів мають доступ до поточного об’єкта за +// допомогою ключового слова this. +myObj = { + myString: "Hello, world!", + myFunc: function() { + return this.myString; + } +}; +myObj.myFunc(); // = "Hello, world!" + +// Значення this залежить від того, як функція викликається +// а не від того, де вона визначена. Таким чином наша функція не працює, якщо +// вона викликана не в контексті об’єкта +var myFunc = myObj.myFunc; +myFunc(); // = undefined + +// Функція може бути присвоєна іншому об’єкту. Тоді вона матиме доступ до +// цього об’єкта через this +var myOtherFunc = function() { +} +myObj.myOtherFunc = myOtherFunc; +myObj.myOtherFunc(); // = "HELLO, WORLD!" + +// Контекст виконання функції можна задати за допомогою сall або apply +var anotherFunc = function(s) { + return this.myString + s; +} +anotherFunc.call(myObj, " Hello!"); // = "Hello, world! Hello!" + +// Функцiя apply приймає в якості аргументу масив +anotherFunc.apply(myObj, [" Hello!"]); // = "Hello, world! Hello!" + +// apply можна використати, коли функція працює послідовністю аргументів, а +// ви хочете передати масив +Math.min(42, 6, 27); // = 6 +Math.min([42, 6, 27]); // = NaN (Ой-ой!) +Math.min.apply(Math, [42, 6, 27]); // = 6 + +// Але call і apply — тимчасові. Коли ми хочемо зв’язати функцію і об’єкт +// використовують bind +var boundFunc = anotherFunc.bind(myObj); +boundFunc(" Hello!"); // = "Hello world, Hello!" + +// Bind можна використати для задання аргументів +var product = function(a, b) { return a * b; } +var doubler = product.bind(this, 2); +doubler(8); // = 16 + +// Коли ви викликаєте функцію за допомогою ключового слова new, створюється новий об’єкт, +// доступний функції за допомогою this. Такі функції називають конструкторами. +var MyConstructor = function() { + this.myNumber = 5; +} +myNewObj = new MyConstructor(); // = {myNumber: 5} +myNewObj.myNumber; // = 5 + +// У кожного об’єкта є прототип. Коли ви звертаєтесь до поля, яке не існує в цьому +// об’єкті, інтерпретатор буде шукати поле в прототипі + +// Деякі реалізації мови дозволяють отримати доступ до прототипа об’єкта через +// "магічну" властивість __proto__. Це поле не є частиною стандарта, але існують +// стандартні способи використання прототипів, які ми побачимо пізніше +var myObj = { + myString: "Hello, world!" +}; +var myPrototype = { + meaningOfLife: 42, + myFunc: function() { + return this.myString.toLowerCase() + } +}; + +myObj.__proto__ = myPrototype; +myObj.meaningOfLife; // = 42 + +// Аналогічно для функцій +myObj.myFunc(); // = "Hello, world!" + +// Якщо інтерпретатор не знайде властивості в прототипі, то він продовжить пошук +// в прототипі прототипа і так далі +myPrototype.__proto__ = { + myBoolean: true +}; +myObj.myBoolean; // = true + +// Кожен об’єкт зберігає посилання на свій прототип. Це значить, що ми можемо змінити +// наш прототип, і наші зміни будуть всюди відображені. +myPrototype.meaningOfLife = 43; +myObj.meaningOfLife; // = 43 + +// Ми сказали, що властивість __proto__ нестандартна, і нема ніякого стандартного способу +// змінити прототип об’єкта, що вже існує. Але є два способи створити новий об’єкт із заданим +// прототипом + +// Перший спосіб — це Object.create, який з’явився в JavaScript недавно, +// а тому в деяких реалізаціях може бути недоступним. +var myObj = Object.create(myPrototype); +myObj.meaningOfLife; // = 43 + +// Другий спосіб: у конструкторів є властивість з іменем prototype. Це *не* +// прототип функції-конструктора, це прототип для нових об’єктів, які будуть створені +// цим конструктором і ключового слова new. +MyConstructor.prototype = { + myNumber: 5, + getMyNumber: function() { + return this.myNumber; + } +}; +var myNewObj2 = new MyConstructor(); +myNewObj2.getMyNumber(); // = 5 +myNewObj2.myNumber = 6 +myNewObj2.getMyNumber(); // = 6 + +// У вбудованих типів(рядок, число) теж є конструктори, які створють еквівалентні +// об’єкти-обгортки +var myNumber = 12; +var myNumberObj = new Number(12); +myNumber == myNumberObj; // = true + +// Але вони не ідентичні +typeof myNumber; // = 'number' +typeof myNumberObj; // = 'object' +myNumber === myNumberObj; // = false +if (0) { + // Цей код не виконається, тому що 0 - це хиба. +} + +// Об’єкти-обгортки і вбудовані типи мають спільні прототипи, тому +// ви можете розширити функціонал рядків: +String.prototype.firstCharacter = function() { + return this.charAt(0); +} +"abc".firstCharacter(); // = "a" + +// Такий прийом часто використовуються в поліфілах, які реалізують нові можливості +// JavaScript в старій реалізації мови, так що вони можуть бути використані в старих +// середовищах + +// Наприклад, Object.create доступний не у всіх реалізаціях, але ми можемо +// використати функції за допомогою наступного поліфіла: +if (Object.create === undefined) { // не перезаписуємо метод, якщо він існує + Object.create = function(proto) { + // Створюємо правильний конструктор з правильним прототипом + var Constructor = function(){}; + Constructor.prototype = proto; + + return new Constructor(); + } +} +``` + +## Що почитати + +[1]: https://developer.mozilla.org/en-US/docs/Web/JavaScript +[2]: https://developer.mozilla.org/en-US/docs/Web/JavaScript/A_re-introduction_to_JavaScript +[3]: https://developer.mozilla.org/en-US/docs/Using_the_W3C_DOM_Level_1_Core +[4]: http://www.learneroo.com/modules/64/nodes/350 +[5]: http://bonsaiden.github.io/JavaScript-Garden/ +[6]: http://www.amazon.com/gp/product/0596805527/ +[7]: https://developer.mozilla.org/en-US/docs/Web/JavaScript/A_re-introduction_to_JavaScript +[8]: http://eloquentjavascript.net/ +[9]: http://jstherightway.org/ diff --git a/uk-ua/json-ua.html.markdown b/uk-ua/json-ua.html.markdown new file mode 100644 index 00000000..a860e9a7 --- /dev/null +++ b/uk-ua/json-ua.html.markdown @@ -0,0 +1,67 @@ +--- +language: json +filename: learnjson-ru.json +contributors: + - ["Anna Harren", "https://github.com/iirelu"] + - ["Marco Scannadinari", "https://github.com/marcoms"] +translators: + - ["Ehreshi Ivan", "https://github.com/IvanEh"] +lang: uk-ua +--- + +JSON - це надзвичайно простий формат обміну даними. Це мабуть буде найлегшим курсом +"Learn X in Y Minutes". + +В загальному випадку в JSON немає коментарів, але більшість парсерів дозволяють +використовувати коментарі в С-стилі(//, /\* \*/). Можна залишити кому після останнього +поля, але все-таки краще такого уникати для кращої сумісності + +```json +{ + "ключ": "значеннь", + + "ключі": "завжди мають бути обгорнуті в подвійні лапки", + "числа": 0, + "рядки": "Пρивіт, світe. Допускаються всі unicode-символи разом із \"екрануванням\".", + "логічний тип": true, + "нічого": null, + + "велике число": 1.2e+100, + + "об’єкти": { + "коментар": "Більшість ваших структур будуть складатися з об’єктів", + + "масив": [0, 1, 2, 3, "масиви можуть містити будь-які типи", 5], + + "інший об’єкт": { + "коментар": "Об’єкти можуть містити інші об’єкти. Це дуже корисно." + } + }, + + "безглуздя": [ + { + "джерело калію": ["банани"] + }, + [ + [1, 0, 0, 0], + [0, 1, 0, 0], + [0, 0, 1, "нео"], + [0, 0, 0, 1] + ] + ], + + "альтернативнтй стиль": { + "коментар": "Гляньте!" + , "позиція коми": "неважлива, поки вона знаходиться до наступного поля" + , "інший коментар": "класно" + }, + + "Це було не довго": "І ви впорались! Тепер ви знаєте все про JSON." +} + +Одиничний масив значень теж є правильним JSON + +[1, 2, 3, "text", true] + + +``` |