diff options
Diffstat (limited to 'uk-ua')
| -rw-r--r-- | uk-ua/javascript-ua.html.markdown | 2 | ||||
| -rw-r--r-- | uk-ua/json-ua.html.markdown | 24 | ||||
| -rw-r--r-- | uk-ua/ruby-ua.html.markdown | 625 |
3 files changed, 641 insertions, 10 deletions
diff --git a/uk-ua/javascript-ua.html.markdown b/uk-ua/javascript-ua.html.markdown index a84eba67..ac6a2bde 100644 --- a/uk-ua/javascript-ua.html.markdown +++ b/uk-ua/javascript-ua.html.markdown @@ -11,7 +11,7 @@ translators: lang: uk-ua --- -JavaScript було створено в 1995 році Бренданом Айком, який працював у копаніх Netscape. +JavaScript було створено в 1995 році Бренданом Айком, який працював у компанії Netscape. Він був задуманий як проста мова сценаріїв для веб-сайтів, який би доповнював Java для більш складних веб-застосунків. Але тісна інтеграція з веб-сторінками і вбудована підтримка браузерами призвела до того, що JavaScript став популярніший diff --git a/uk-ua/json-ua.html.markdown b/uk-ua/json-ua.html.markdown index a860e9a7..c9a3d3fb 100644 --- a/uk-ua/json-ua.html.markdown +++ b/uk-ua/json-ua.html.markdown @@ -1,24 +1,30 @@ --- language: json -filename: learnjson-ru.json +filename: learnjson-ua.json contributors: - ["Anna Harren", "https://github.com/iirelu"] - ["Marco Scannadinari", "https://github.com/marcoms"] translators: - ["Ehreshi Ivan", "https://github.com/IvanEh"] + - ["Serhii Maksymchuk", "https://github.com/Serg-Maximchuk"] lang: uk-ua --- -JSON - це надзвичайно простий формат обміну даними. Це мабуть буде найлегшим курсом -"Learn X in Y Minutes". +JSON - це надзвичайно простий формат обміну даними. Згідно з [json.org](http://json.org), для людей він легкий в написанні і читанні, а для комп’ютерів в розборі та генерації. -В загальному випадку в JSON немає коментарів, але більшість парсерів дозволяють -використовувати коментарі в С-стилі(//, /\* \*/). Можна залишити кому після останнього -поля, але все-таки краще такого уникати для кращої сумісності +JSON підтримує наступні структури даних: + +* Колекція пар ключ/значення (`{ "ключ": "значення" }`). У різних мовах програмування реалізується як об’єкт, запис, структура, словник, хеш-таблиця, іменований список або асоціативний масив. +* Впорядкований список значень (`[ "елемент0", "елемент1" ]`). У різних мовах програмування реалізується як масив, вектор, список або послідовність. +* Рядки: `"привіт"`, `"\"Лапки\""`, `"\u0abe"`, `"Новий рядок.\n"` +* Числа: `23`, `0.11`, `12e10`, `3.141e-10`, `1.23e+4` +* Інші: `true`, `false`, `null` + +JSON в чистій формі не містить коментарів, але більшість парсерів підтримують коментарі в C-стилі (`//`, `/* */`). Деякі парсери також не звертають уваги на кому після останнього поля, але їх варто уникати для кращої сумісності. ```json { - "ключ": "значеннь", + "ключ": "значення", "ключі": "завжди мають бути обгорнуті в подвійні лапки", "числа": 0, @@ -50,9 +56,9 @@ JSON - це надзвичайно простий формат обміну да ] ], - "альтернативнтй стиль": { + "альтернативний стиль": { "коментар": "Гляньте!" - , "позиція коми": "неважлива, поки вона знаходиться до наступного поля" + , "позиція коми": "неважлива, коректно якщо вона знаходиться перед наступним полем" , "інший коментар": "класно" }, diff --git a/uk-ua/ruby-ua.html.markdown b/uk-ua/ruby-ua.html.markdown new file mode 100644 index 00000000..74346dfe --- /dev/null +++ b/uk-ua/ruby-ua.html.markdown @@ -0,0 +1,625 @@ +--- +language: ruby +filename: learnruby-ua.rb +contributors: + - ["David Underwood", "http://theflyingdeveloper.com"] + - ["Joel Walden", "http://joelwalden.net"] + - ["Luke Holder", "http://twitter.com/lukeholder"] + - ["Tristan Hume", "http://thume.ca/"] + - ["Nick LaMuro", "https://github.com/NickLaMuro"] + - ["Marcos Brizeno", "http://www.about.me/marcosbrizeno"] + - ["Ariel Krakowski", "http://www.learneroo.com"] + - ["Dzianis Dashkevich", "https://github.com/dskecse"] + - ["Levi Bostian", "https://github.com/levibostian"] + - ["Rahil Momin", "https://github.com/iamrahil"] + - ["Gabriel Halley", "https://github.com/ghalley"] + - ["Persa Zula", "http://persazula.com"] + - ["Jake Faris", "https://github.com/farisj"] +translators: + - ["Serhii Maksymchuk", "https://github.com/Serg-Maximchuk"] +lang: uk-ua +--- + +Rubi — це інтерпретована, повністю об'єктно-орієнтована мова програмування з чіткою динамічною типізацією. + +```ruby +# Це коментар + +=begin +Це багаторядковий коментар +Ніхто їх не використовує +Тобі теж не варто +=end + +# В першу чергу: все являється об’єктом. + +# Числа це об’єкти + +3.class #=> Fixnum + +3.to_s #=> "3" + + +# Базова арифметика +1 + 1 #=> 2 +8 - 1 #=> 7 +10 * 2 #=> 20 +35 / 5 #=> 7 +2**5 #=> 32 +5 % 3 #=> 2 + +# Побітові оператори +3 & 5 #=> 1 +3 | 5 #=> 7 +3 ^ 5 #=> 6 + +# Арифметика це просто синтаксичний цукор +# для виклику методу об’єкта +1.+(3) #=> 4 +10.* 5 #=> 50 + +# Спеціальні значення теж об’єкти +nil # еквівалентно null в інших мовах +true # істина +false # хиба + +nil.class #=> NilClass +true.class #=> TrueClass +false.class #=> FalseClass + +# Рівність +1 == 1 #=> true +2 == 1 #=> false + +# Нерівність +1 != 1 #=> false +2 != 1 #=> true + +# Окрім власне false, nil це ще одне "хибне" значення + +!nil #=> true +!false #=> true +!0 #=> false + +# Інші порівняння +1 < 10 #=> true +1 > 10 #=> false +2 <= 2 #=> true +2 >= 2 #=> true + +# Комбінований оператор порівняння +1 <=> 10 #=> -1 +10 <=> 1 #=> 1 +1 <=> 1 #=> 0 + +# Логічні оператори +true && false #=> false +true || false #=> true +!true #=> false + +# Є альтернативні версії логічних операторів з набагато меншим +# прецедентом. Вони використовуються в конструкціях з контролем +# виконання ланцюга виразів які повертають булевий результат. + +# `do_something_else` викликається лише якщо `do_something` повертає true. +do_something() and do_something_else() +# `log_error` викликається лише якщо `do_something` повертає false. +do_something() or log_error() + + +# Strings це об’єкти + +'Я — рядок'.class #=> String +"Я теж рядок".class #=> String + +placeholder = 'використовувати інтерполяцію рядків' +"Я можу #{placeholder} коли користуюсь рядками в подвійних лапках" +#=> "Я можу використовувати інтерполяцію рядків коли користуюсь рядками в подвійних лапках" + +# Варто надавати перевагу рядкам в одинарних лапках де це можливо +# Рядки в подвійних лапках викликають додаткові внутрішні обчислення + +# Об’єднуйте рядки, але не з числами +'hello ' + 'world' #=> "hello world" +'hello ' + 3 #=> TypeError: can't convert Fixnum into String +'hello ' + 3.to_s #=> "hello 3" + +# Об’єднуйте рядки з операторами +'hello ' * 3 #=> "hello hello hello " + +# Додавання до рядка +'hello' << ' world' #=> "hello world" + +# Вивести рядок з переходом на новий рядок вкінці +puts "Я надрукований!" +#=> Я надрукований! +#=> nil + +# Вивести рядок без переходу на новий +print "Я надрукований!" +#=> Я надрукований! => nil + +# Змінні +x = 25 #=> 25 +x #=> 25 + +# Зверніть увагу, оператор присвоєння повертає присвоєне значення +# Отже можна робити одночасне присвоєння кількох змінних: +x = y = 10 #=> 10 +x #=> 10 +y #=> 10 + +# Для назв змінних використовується зміїний_регістр +snake_case = true + +# Використовуйте назви змінних які їх характеризують +path_to_project_root = '/good/name/' +path = '/bad/name/' + +# Символи (теж об’єкти) +# Символи є незмінними константами багаторазового використання, внутрішньо +# представлені цілочисельним значенням. Вони часто використовуються замість +# рядків щоб ефективно передати конкретні, значущі значення. + +:pending.class #=> Symbol + +status = :pending + +status == :pending #=> true + +status == 'pending' #=> false + +status == :approved #=> false + +# Масиви + +# Ось масив +array = [1, 2, 3, 4, 5] #=> [1, 2, 3, 4, 5] + +# Масиви можуть містити елементи різних типів +[1, 'hello', false] #=> [1, "hello", false] + +# Масиви можуть бути проіндексовані +# З початку +array[0] #=> 1 +array.first #=> 1 +array[12] #=> nil + +# Як і арифметика, доступ до елемента масиву у вигляді [індекс] — це лише +# синтаксичний цукор виклику методу [] об’єкта +array.[] 0 #=> 1 +array.[] 12 #=> nil + +# З кінця +array[-1] #=> 5 +array.last #=> 5 + +# З початковим індексом та довжиною +array[2, 3] #=> [3, 4, 5] + +# Реверс масиву +a=[1,2,3] +a.reverse! #=> [3,2,1] + +# Елементи масиву за діапазоном індексів +array[1..3] #=> [2, 3, 4] + +# Додавати елементи в масив можна так: +array << 6 #=> [1, 2, 3, 4, 5, 6] +# Або так: +array.push(6) #=> [1, 2, 3, 4, 5, 6] + +# Перевірити чи масив містить елемент +array.include?(1) #=> true + +# Хеш — це масив пар ключ/значення. +# Хеш оголошується з використанням фігурних дужок: +hash = { 'color' => 'green', 'number' => 5 } + +hash.keys #=> ['color', 'number'] + +# Значення в хеші може бути швидко знайдене за ключем: +hash['color'] #=> 'green' +hash['number'] #=> 5 + +# Запит значення за неіснуючим ключем повертає nil: +hash['nothing here'] #=> nil + +# Починаючи з Ruby 1.9 з’явився спеціальний синтаксис при використанні +# символів в якості ключів: +new_hash = { defcon: 3, action: true } + +new_hash.keys #=> [:defcon, :action] + +# Перевірка наявності ключів та значень в хеші +new_hash.key?(:defcon) #=> true +new_hash.value?(3) #=> true + +# Хеші та масиви — перелічувальні типи даних +# Вони мають багато корисних методів, такі як each, map, count, та інші. + +# Оператор вибору "if" +if true + 'якщо' +elsif false + 'інакше якщо, опціонально' +else + 'інакше, також опціонально' +end + +# Оператор циклу "for" +for counter in 1..5 + puts "ітерація #{counter}" +end +#=> ітерація 1 +#=> ітерація 2 +#=> ітерація 3 +#=> ітерація 4 +#=> ітерація 5 + +# Проте, ніхто не використовує "for" в циклах. +# Замість цього варто використовувати метод "each" і передати йому блок. +# Блок — це відокремлений код який можна передати в метод, наприклад в "each". +# Це аналог лямбда-виразів, анонімних функцій або замикань в інших мовах програмування. + +# Метод "each" для діапазону запускає блок один раз для кожного елементу діапазону. +# Лічильник передається блоку в якості аргументу. + +# Виклик методу "each" з блоком виглядає наступним чином: +(1..5).each do |counter| + puts "ітерація #{counter}" +end +#=> ітерація 1 +#=> ітерація 2 +#=> ітерація 3 +#=> ітерація 4 +#=> ітерація 5 + +# Також можна загорнути блок в фігурні дужки: +(1..5).each { |counter| puts "ітерація #{counter}" } + +# Вміст структур даних також може бути ітерований використовуючи метод "each": +array.each do |element| + puts "#{element} є елементом масиву" +end +hash.each do |key, value| + puts "#{key} є #{value}" +end + +# Якщо є необхідність індексувати ітерацію, можна використати метод "each_with_index": +array.each_with_index do |element, index| + puts "#{element} під номером #{index} в масиві" +end + +# Оператор циклу "while" +counter = 1 +while counter <= 5 do + puts "ітерація #{counter}" + counter += 1 +end +#=> ітерація 1 +#=> ітерація 2 +#=> ітерація 3 +#=> ітерація 4 +#=> ітерація 5 + +# Є й інші корисні функції для циклів, такі як "map", "reduce", +# "inject" та інші. Наприклад "map" в циклі проходить по масиву, +# виконує над елементами операцію(-ї) в блоці і повертає абсолютно +# новий масив. +array = [1,2,3,4,5] +doubled = array.map do |element| + element * 2 +end +puts doubled +#=> [2,4,6,8,10] +puts array +#=> [1,2,3,4,5] + +# Оператор множинного вибору +grade = 'B' + +case grade +when 'A' + puts 'Відмінно!' +when 'B' + puts 'Пощастить наступного разу' +when 'C' + puts 'Ти можеш краще' +when 'D' + puts 'Майже четвірка' +when 'E' + puts 'Випросив' +when 'F' + puts 'Не здав!' +else + puts 'Інша система оцінювання, так?' +end +#=> "Пощастить наступного разу" + +# Оператор "case" також може використовувати діапазон: +grade = 82 +case grade +when 90..100 + puts 'Ура!' +when 80...90 + puts 'Хороша робота' +when 60...80 + puts 'Ну, хоч щось' +else + puts 'Не здав!' +end +#=> "Хороша робота" + +# Обробка вийнятків: +begin + # код з можливим вийнятком + raise NoMemoryError, 'Ви використали всю пам’ять.' +rescue NoMemoryError => exception_variable + puts 'Помилка NoMemoryError', exception_variable +rescue RuntimeError => other_exception_variable + puts 'Помилка RuntimeError' +else + puts 'Цей код запуститься якщо вийнятків не було взагалі' +ensure + puts 'Цей код запуститься в будь-якому випадку' +end + +# Функції + +def double(x) + x * 2 +end + +# Функції (і всі блоки) неявно повертають значення останнього виразу +double(2) #=> 4 + +# Дужки не є обов’язковими якщо результат недвозначний +double 3 #=> 6 + +double double 3 #=> 12 + +def sum(x, y) + x + y +end + +# Аргументи методів розділяються комою +sum 3, 4 #=> 7 + +sum sum(3, 4), 5 #=> 12 + +# yield +# Всі методи мають неявний, опціональний параметр, який +# можна викликат за допомогою ключового слова 'yield' +def surround + puts '{' + yield + puts '}' +end + +surround { puts 'привіт світ' } + +# { +# привіт світ +# } + + +# Ви можете передати блок у функцію +# "&" позначає посилання на блок +def guests(&block) + block.call 'some_argument' +end + +# Ви можете передати список аргументів, вони будуть перетворені в масив +# Для цього існує оператор ("*") +def guests(*array) + array.each { |guest| puts guest } +end + +# Якщо метод повертає масив, ви можете використати деструктуризацію +def foods + ['млинці', 'бутерброд', 'лазанья'] +end +breakfast, lunch, dinner = foods +breakfast #=> 'млинці' +dinner #=> 'лазанья' + +# Зазвичай методи які повертають булевий результат закінчуються знаком питання +5.even? # false +5.odd? # true + +# І якщо метод закінчується знаком оклику, то він робить щось деструктивне +# типу зміни отриманого аргументу. Багато методів мають версію з "!" які +# змінюють аргумент, та без "!" що повертають новий об’єкт +company_name = "Дандер Міфлін" +company_name.upcase #=> "ДАНДЕР МІФЛІН" +company_name #=> "Дандер Міфлін" +company_name.upcase! # змінна company_name зміниться цього разу! +company_name #=> "ДАНДЕР МІФЛІН" + + +# Клас оголошується ключовим словом class +class Human + + # Змінна класу. Вона поширюється на всі екземпляри цього класу. + @@species = 'Homo sapiens' + + # Основний ініціалізатор + def initialize(name, age = 0) + # Призначення аргументу "name" до однойменної змінної екземпляру + @name = name + # Якщо аргумент "age" не заданий, то йому буде присвоєно дефолтне значення + # зі списку аргументів + @age = age + end + + # Метод-сетер + def name=(name) + @name = name + end + + # Метод-ґетер + def name + @name + end + + # Функціональність вище може бути інкапсульована використовуючи метод attr_accessor: + attr_accessor :name + + # Ґетери і сетери можуть бути створені індивідуально, наприклад: + attr_reader :name + attr_writer :name + + # Метод класу позначається ключовим словом "self", щоб відрізнити від + # методів екземпляра класу. + # Він може бути викликаний лише в класі, але не в екземплярі. + def self.say(msg) + puts msg + end + + def species + @@species + end +end + + +# Ініціалізуємо клас +jim = Human.new('Джим Галперт') + +dwight = Human.new('Дуайт Шрут') + +# Викличемо кілька методів +jim.species #=> "Homo sapiens" +jim.name #=> "Джим Галперт" +jim.name = "Джим Галперт II" #=> "Джим Галперт II" +jim.name #=> "Джим Галперт II" +dwight.species #=> "Homo sapiens" +dwight.name #=> "Дуайт Шрут" + +# Викликати метод класу +Human.say('Привіт') #=> "Привіт" + +# Область видимості змінних визначається способом оголошення імені змінної. +# Змінні, що починаються на "$" мають глобальну область видимості. +$var = "Я глобальна змінна" +defined? $var #=> "global-variable" + +# Зміннні, що опчинають на "@" мають область видимості екзкмпляра +@var = "Я змінна екземпляра" +defined? @var #=> "instance-variable" + +# Змінні, що починаються на "@@" мають область видимості класу +@@var = "Я змінна класу" +defined? @@var #=> "class variable" + +# Змінні, що починаються з великої букви, є константами +Var = "Я константа" +defined? Var #=> "constant" + +# Клас теж об’єкт. Тому клас може мати змінні екземпляра. +# Змінна класу поширюється між класом і всіма його нащадками. + +# Базовий клас +class Human + @@foo = 0 + + def self.foo + @@foo + end + + def self.foo=(value) + @@foo = value + end +end + +# Похідний клас (нащадок) +class Worker < Human +end + +Human.foo # 0 +Worker.foo # 0 + +Human.foo = 2 # 2 +Worker.foo # 2 + +# Змінна екземпляра класу не поширюється між класами-нащадками. +class Human + @bar = 0 + + def self.bar + @bar + end + + def self.bar=(value) + @bar = value + end +end + +class Doctor < Human +end + +Human.bar # 0 +Doctor.bar # nil + +module ModuleExample + def foo + 'foo' + end +end + +# Включення модулів додає їхні методи до екземплярів класу +# Розширення модулів додає їхні методи в сам клас + +class Person + include ModuleExample +end + +class Book + extend ModuleExample +end + +Person.foo # => NoMethodError: undefined method `foo' for Person:Class +Person.new.foo # => 'foo' +Book.foo # => 'foo' +Book.new.foo # => NoMethodError: undefined method `foo' + +# Колбек виконується при включенні і розширенні модуля + +module ConcernExample + def self.included(base) + base.extend(ClassMethods) + base.send(:include, InstanceMethods) + end + + module ClassMethods + def bar + 'bar' + end + end + + module InstanceMethods + def qux + 'qux' + end + end +end + +class Something + include ConcernExample +end + +Something.bar # => 'bar' +Something.qux # => NoMethodError: undefined method `qux' +Something.new.bar # => NoMethodError: undefined method `bar' +Something.new.qux # => 'qux' +``` + +## Додаткові ресурси + +- [Learn Ruby by Example with Challenges](http://www.learneroo.com/modules/61/nodes/338) - A variant of this reference with in-browser challenges. +- [An Interactive Tutorial for Ruby](https://rubymonk.com/) - Learn Ruby through a series of interactive tutorials. +- [Official Documentation](http://ruby-doc.org/core) +- [Ruby from other languages](https://www.ruby-lang.org/en/documentation/ruby-from-other-languages/) +- [Programming Ruby](http://www.amazon.com/Programming-Ruby-1-9-2-0-Programmers/dp/1937785491/) - An older [free edition](http://ruby-doc.com/docs/ProgrammingRuby/) is available online. +- [Ruby Style Guide](https://github.com/bbatsov/ruby-style-guide) - A community-driven Ruby coding style guide. +- [Try Ruby](http://tryruby.org) - Learn the basic of Ruby programming language, interactive in the browser. |