diff options
Diffstat (limited to 'uk-ua')
| -rw-r--r-- | uk-ua/bash-ua.html.markdown | 16 | ||||
| -rw-r--r-- | uk-ua/cypher-ua.html.markdown | 254 | ||||
| -rw-r--r-- | uk-ua/go-ua.html.markdown | 449 | ||||
| -rw-r--r-- | uk-ua/java-ua.html.markdown | 55 | ||||
| -rw-r--r-- | uk-ua/javascript-ua.html.markdown | 20 | ||||
| -rw-r--r-- | uk-ua/kotlin-ua.html.markdown | 464 | ||||
| -rw-r--r-- | uk-ua/mips-ua.html.markdown | 366 | ||||
| -rw-r--r-- | uk-ua/pythonlegacy-ua.html.markdown | 818 | ||||
| -rw-r--r-- | uk-ua/rust-ua.html.markdown | 331 | ||||
| -rw-r--r-- | uk-ua/wasm-ua.html.markdown | 226 |
10 files changed, 2953 insertions, 46 deletions
diff --git a/uk-ua/bash-ua.html.markdown b/uk-ua/bash-ua.html.markdown index b7e4a5ba..c6e9ebb1 100644 --- a/uk-ua/bash-ua.html.markdown +++ b/uk-ua/bash-ua.html.markdown @@ -13,13 +13,13 @@ contributors: - ["Etan Reisner", "https://github.com/deryni"] translators: - ["Ehreshi Ivan", "https://github.com/IvanEh"] + - ["Serhii Maksymchuk", "https://github.com/Serg-Maximchuk"] lang: uk-ua --- Bash - командна оболонка unix (unix shell), що також розповсюджувалась як оболонка для операційної системи GNU і зараз використовується як командна оболонка за замовчуванням для Linux i Max OS X. -Почти все нижеприведенные примеры могут быть частью shell-скриптов или исполнены напрямую в shell. Майже всі приклади, що наведені нижче можуть бути частиною shell-скриптів або виконані в оболонці @@ -28,7 +28,7 @@ Bash - командна оболонка unix (unix shell), що також ро ```bash #!/bin/bash # Перший рядок скрипта - це shebang, який вказує системі, як потрібно виконувати -# скрипт. Як ви вже зрозуміли, коментарі починаються з #. Shebang - тоже коментар +# скрипт. Як ви вже зрозуміли, коментарі починаються з #. Shebang - також коментар # Простий приклад hello world: echo Hello world! @@ -123,7 +123,7 @@ fi # Вирази позначаються наступним форматом: echo $(( 10 + 5 )) -# На відмінно від інших мов програмування, Bash - це командна оболонка, а +# На відміну від інших мов програмування, Bash - це командна оболонка, а # отже, працює в контексті поточної директорії ls @@ -135,7 +135,7 @@ ls -l # Показати кожен файл і директорію на окр # Таким чином ми можемо переглянути тільки *.txt файли в поточній директорії: ls -l | grep "\.txt" -# Ви можете перенаправ вхід і вихід команди (stdin, stdout, stderr). +# Ви можете перенаправити вхід і вихід команди (stdin, stdout, stderr). # Наступна команда означає: читати із stdin, поки не зустрінеться ^EOF$, і # перезаписати hello.py наступними рядками (до рядка "EOF"): cat > hello.py << EOF @@ -155,7 +155,7 @@ python hello.py > "output.out" python hello.py 2> "error.err" python hello.py > "output-and-error.log" 2>&1 python hello.py > /dev/null 2>&1 -# Поток помилок перезапише фпйл, якщо цей файл існує +# Потік помилок перезапише файл, якщо цей файл існує # тому, якщо ви хочете дописувати до файлу, використовуйте ">>": python hello.py >> "output.out" 2>> "error.err" @@ -172,7 +172,6 @@ echo "#helloworld" > output.out echo "#helloworld" | cat > output.out echo "#helloworld" | tee output.out >/dev/null -# Подчистить временные файлы с подробным выводом ('-i' - интерактивый режим) # Очистити тимчасові файли з детальним виводом (додайте '-i' # для інтерактивного режиму) rm -v output.out error.err output-and-error.log @@ -194,7 +193,7 @@ case "$VARIABLE" in esac # Цикл for перебирає елементи передані в аргумент: -# Значення $VARIABLE буде напечатано тричі. +# Значення $VARIABLE буде надруковано тричі. for VARIABLE in {1..3} do echo "$VARIABLE" @@ -260,12 +259,11 @@ uniq -d file.txt cut -d ',' -f 1 file.txt # замінити кожне 'okay' на 'great' у файлі file.txt (підтримується regex) sed -i 's/okay/great/g' file.txt -# вивести в stdout все рядки з file.txt, що задовольняють шаблону regex; +# вивести в stdout всі рядки з file.txt, що задовольняють шаблону regex; # цей приклад виводить рядки, що починаються на foo і закінчуються на bar: grep "^foo.*bar$" file.txt # використайте опцію -c, щоб вивести кількість входжень grep -c "^foo.*bar$" file.txt -# чтобы искать по строке, а не шаблону regex, используйте fgrep (или grep -F) # щоб здійснити пошук по рядку, а не по шаблону regex, використовуйте fgrea (або grep -F) fgrep "^foo.*bar$" file.txt diff --git a/uk-ua/cypher-ua.html.markdown b/uk-ua/cypher-ua.html.markdown new file mode 100644 index 00000000..0911793b --- /dev/null +++ b/uk-ua/cypher-ua.html.markdown @@ -0,0 +1,254 @@ +--- +language: cypher +filename: LearnCypher-ua.cql +contributors: + - ["Théo Gauchoux", "https://github.com/TheoGauchoux"] +translators: + - ["AstiaSun", "https://github.com/AstiaSun"] +lang: uk-ua +--- + +Cypher - це мова запитів Neo4j для спрощення роботи з графами. Вона повторює синтаксис SQL та перемішує його з таким собі ascii стилем для відображення структури графа. +Цей навчальний матеріал передбачає, що ви вже знайомі із концепцією графів, зобрема що таке вершини та зв'язки між ними. + +[Деталі тут](https://neo4j.com/developer/cypher-query-language/) + + +Вершини +--- + +**Відображує запис у графі.** + +`()` +Таким чином у запиті позначається пуста *вершина*. Використовується зазвичай для того, щоб позначити, що вона є, проте це не так вже й важливо для запиту. + +`(n)` +Це вершина, яка має назву **n**, до неї можна повторно звертатись у запиті. Звернення до вершини **n** починається з нижнього підкреслення та використовує camelCase (верблюжий регіст). + +`(p:Person)` +Можна також додати *ярлик* до вершини, в данному випадку - **Person**. Це як тип / клас / категорія. Назва *ярлика* починається з великої літери та використовує верблюжу нотацію. + +`(p:Person:Manager)` +Вершина може мати кілька *ярликів*. + +`(p:Person {name : 'Théo Gauchoux', age : 22})` +Вершина також може мати різні *властивості*, в данному випадку - **name** та **age**. Також мають починатися з великої літери та використовувати верблюжу нотацію. + +Наступні типи дозволяється використовувати у властивостях: + + - Чиселиний + - Булевий + - Рядок + - Списки попередніх примітивних типів + +*Увага! В Cypher не існує типу, що відображає час. Замість нього можна використовувати рядок із визначеним шаблоном або чисельне відображення певної дати.* + +`p.name` +За допомогою крапки можна звернутись до властивості вершини. + + +Зв'язки (або ребра) +--- + +**Сполучають дві вершини** + +`[:KNOWS]` +Це *зв'язок* з *ярликом* **KNOWS**. Це такий же самий *ярлик* як і у вершини. Починається з великої літери та використовує ВЕРХНІЙ\_РЕГІСТР\_ІЗ\_ЗМІЇНОЮ\_НОТАЦІЄЮ. + +`[k:KNOWS]` +Це той же самий *зв'язок*, до якого можна звертатись через змінну **k**. Можна подалі використовувати у запиті, хоч це і не обов'язково. + +`[k:KNOWS {since:2017}]` +Той же *зв'язок*, але вже із *властивостями* (як у *вершини*), в данному випадку властивість - це **since**. + +`[k:KNOWS*..4]` +Це структурна інформація, яку використовують *шляхи*, які розглянуті нижче. В данному випадку, **\*..4** говорить: "Сумістити шаблон із зв'язком **k**, що повторюватиметься від одного до чотирьох разів." + + +Шляхи +--- + +**Спосіб поєднувати вершини та зв'язки.** + +`(a:Person)-[:KNOWS]-(b:Person)` +Шлях описує, що вершини **a** та **b** знають (knows) один одного. + +`(a:Person)-[:MANAGES]->(b:Person)` +Шлях може бути направленим. Цей описує, що **а** є менеджером **b**. + +`(a:Person)-[:KNOWS]-(b:Person)-[:KNOWS]-(c:Person)` +Можна створювати ланцюги зі зв'язків. Цей шлях описує друга друга (**a** знає **b**, який в свою чергу знає **c**). + +`(a:Person)-[:MANAGES]->(b:Person)-[:MANAGES]->(c:Person)` +Ланцюг, аналогічно, також може бути направленим. Шлях описує, що **a** - бос **b** і супер бос для **c**. + +Шаблони, які часто використовуються (з документації Neo4j): + +``` +// Друг-мого-друга +(user)-[:KNOWS]-(friend)-[:KNOWS]-(foaf) + +// Найкоротший шлях +path = shortestPath( (user)-[:KNOWS*..5]-(other) ) + +// Спільна фільтрація +(user)-[:PURCHASED]->(product)<-[:PURCHASED]-()-[:PURCHASED]->(otherProduct) + +// Навігація по дереву +(root)<-[:PARENT*]-(leaf:Category)-[:ITEM]->(data:Product) + +``` + + +Запити на створення +--- + +Створити нову вершину: +``` +CREATE (a:Person {name:"Théo Gauchoux"}) +RETURN a +``` +*`RETURN` дозволяє повернути результат після виконання запиту. Можна повертати кілька значень, наприклад, `RETURN a, b`.* + +Створити новий зв'язок (із двома вершинами): +``` +CREATE (a:Person)-[k:KNOWS]-(b:Person) +RETURN a,k,b +``` + +Запити на знаходження +--- + +Знайти всі вершини: +``` +MATCH (n) +RETURN n +``` + +Знайти вершини за ярликом: +``` +MATCH (a:Person) +RETURN a +``` + +Знайти вершини за ярликом та властивістю: +``` +MATCH (a:Person {name:"Théo Gauchoux"}) +RETURN a +``` + +Знайти вершини відповідно до зв'язків (ненаправлених): +``` +MATCH (a)-[:KNOWS]-(b) +RETURN a,b +``` + +Знайти вершини відповідно до зв'язків (направлених): +``` +MATCH (a)-[:MANAGES]->(b) +RETURN a,b +``` + +Знайти вершини за допомогою `WHERE`: +``` +MATCH (p:Person {name:"Théo Gauchoux"})-[s:LIVES_IN]->(city:City) +WHERE s.since = 2015 +RETURN p,state +``` + +Можна використовувати вираз `MATCH WHERE` разом із операцією `CREATE`: +``` +MATCH (a), (b) +WHERE a.name = "Jacquie" AND b.name = "Michel" +CREATE (a)-[:KNOWS]-(b) +``` + + +Запити на оновлення +--- + +Оновити окрему властивість вершини: +``` +MATCH (p:Person) +WHERE p.name = "Théo Gauchoux" +SET p.age = 23 +``` + +Оновити всі властивості вершини: +``` +MATCH (p:Person) +WHERE p.name = "Théo Gauchoux" +SET p = {name: "Michel", age: 23} +``` + +Додати нову властивіcть до вершини: +``` +MATCH (p:Person) +WHERE p.name = "Théo Gauchoux" +SET p + = {studies: "IT Engineering"} +``` + +Повісити ярлик на вершину: +``` +MATCH (p:Person) +WHERE p.name = "Théo Gauchoux" +SET p:Internship +``` + + +Запити на видалення +--- + +Видалити окрему вершину (пов'язані ребра повинні бути видалені перед цим): +``` +MATCH (p:Person)-[relationship]-() +WHERE p.name = "Théo Gauchoux" +DELETE relationship, p +``` + +Видалити властивість певної вершини: +``` +MATCH (p:Person) +WHERE p.name = "Théo Gauchoux" +REMOVE p.age +``` + +*Зверніть увагу, що ключове слово `REMOVE` це не те саме, що й `DELETE`!* + +Видалити ярлик певної вершини: +``` +MATCH (p:Person) +WHERE p.name = "Théo Gauchoux" +DELETE p:Person +``` + +Видалити всю базу даних: +``` +MATCH (n) +OPTIONAL MATCH (n)-[r]-() +DELETE n, r +``` + +*Так, це `rm -rf /` на мові Cypher !* + + +Інші корисні запити +--- + +`PROFILE` +Перед виконанням, показати план виконання запитів. + +`COUNT(e)` +Порахувати елементи (вершини та зв'язки), що відповідають **e**. + +`LIMIT x` +Обмежити результат до x перших результатів. + + +Особливі підказки +--- + +- У мові Cypher існують лише однорядкові коментарі, що позначаються двійним слешем : // Коментар +- Можна виконати скрипт Cypher, збережений у файлі **.cql** прямо в Neo4j (прямо як імпорт). Проте, не можна мати мати кілька виразів в цьому файлі (розділених **;**). +- Використовуйте командний рядок Neo4j для написання запитів Cypher, це легко і швидко. +- Cypher планує бути стандартною мовою запитів для всіх графових баз даних (більш відома як **OpenCypher**). diff --git a/uk-ua/go-ua.html.markdown b/uk-ua/go-ua.html.markdown new file mode 100644 index 00000000..f980f7b1 --- /dev/null +++ b/uk-ua/go-ua.html.markdown @@ -0,0 +1,449 @@ +--- +name: Go +category: language +language: Go +filename: learngo-ua.go +contributors: + - ["Sonia Keys", "https://github.com/soniakeys"] + - ["Christopher Bess", "https://github.com/cbess"] + - ["Jesse Johnson", "https://github.com/holocronweaver"] + - ["Quint Guvernator", "https://github.com/qguv"] + - ["Jose Donizetti", "https://github.com/josedonizetti"] + - ["Alexej Friesen", "https://github.com/heyalexej"] + - ["Clayton Walker", "https://github.com/cwalk"] + - ["Leonid Shevtsov", "https://github.com/leonid-shevtsov"] +translators: + - ["AstiaSun", "https://github.com/AstiaSun"] +lang: uk-ua +--- + +Go був створений для того, щоб виконати задачу. Це не останній тренд в теорії мов програмування, а спосіб вирішення реальних проблем. + +Він увібрав принципи з імперативних мов зі статичною типізацією. +Go швидко компілюється та виконується, а його багатопоточність легка для +вивчення, оскільки багатоядерні CPU стали буденністю. Ця мова програмування успішно використовується у кодах великих продуктів (~100 мільйонів в Google, Inc.) + +Go має чудову стандартну бібліотеку та чимале ком'юніті. + +```go +// Однорядковий коментар +/* Багато- + рядковий коментар */ + +// Кожен файл вихідного коду має починатись із ключового слова package. +// main - це спеціальна назва, що оголошує виконуваний код, а не бібліотеку. +package main + +// import оголошує бібліотеки, що використовуються в даному файлі. +import ( + "fmt" // Пакет стандартної бібліотеки Go. + "io/ioutil" // Цей пакет реалізує деякі I/O функції утиліт. + m "math" // Бібліотека математичних операцій з локальним псевдонімом m. + "net/http" // Так, веб сервер! + "os" // Функції операційної системи, такі як робота з файловою системою. + "strconv" // Перетворення текстових змінних. +) + +// Оголошення функції. +// Функція main - особлива. Це вхідна точка для виконуваних програм. +// Ви можете любити це, або ж ненавидіти, але Go використовує фігурні дужки. +func main() { + // Println виводить рядок в stdout. + // Ця функція входить у пакет fmt. + fmt.Println("Hello world!") + + // Викликати іншу функцію з цього файлу. + beyondHello() +} + +// Аргументи функцій описуються у круглих дужках. +// Навіть якщо ніякі аргументи не передаються, пусті круглі дужки - обов`язкові. +func beyondHello() { + var x int // Оголошення змінної. Перед використанням змінні обов'язково мають бути оголошені. + x = 3 // Присвоєння значення. + // "Короткі" оголошення використовують := щоб окреслити тип, оголосити та присвоїти значення. + y := 4 + sum, prod := learnMultiple(x, y) // Функція повертає два значення. + fmt.Println("sum:", sum, "prod:", prod) // Просто вивід. + learnTypes() // < y хвилин, потрібно вивчити більше! +} + +/* <- багаторядковий коментар +Функції можуть мати параметри та повертати довільну кількість значень. +В цьому прикладі `x`, `y` - це аргументи, а `sum`, `prod` - це змінні, що повертаються. +Зверніть увагу, що `x` та `sum` мають тип `int`. +*/ +func learnMultiple(x, y int) (sum, prod int) { + return x + y, x * y // Повернути два значення. +} + +// Кілька вбудованих типів та літералів. +func learnTypes() { + // Короткі оголошення зазвичай виконують все, що необхідно. + str := "Вчи Go!" // рядок (string). + + s2 := `"Необроблений" текст +може містити переноси рядків.` // Також має тип рядок. + + // Не ASCII символи. Go використовує UTF-8. + g := 'Σ' // руничний тип, псевдонім для int32, містить позицію юнікод кода. + + f := 3.14195 // float64, IEEE-754 64-бітне число з плаваючою крапкою. + c := 3 + 4i // complex128, комплексні числа, що являють собою два float64. + + // Синтаксис ініціалізації з var. + var u uint = 7 // Беззнаковий цілочисельний тип, проте розмір залежить від імплементації, так само як і int. + var pi float32 = 22. / 7 + + // Синтаксис перетворення типів з коротким оголошенням. + n := byte('\n') // Байт - це переіменований uint8. + + // Розмір масива фіксований протягом часу виконання. + var a4 [4]int // Масив з 4 чисел, всі проініціалізовані 0. + a5 := [...]int{3, 1, 5, 10, 100} // Масив проініціалізованих чисел з фіксованим розміром у + // п'ять елементів, що мають значення 3, 1, 5, 10, та 100. + + // Зрізи мають динамічний розмір. Переваги є і у масивів, й у зрізів, проте + // останні використовуються частіше. + s3 := []int{4, 5, 9} // Порівняйте з a5. Тут немає трьокрапки. + s4 := make([]int, 4) // Виділяє пам'ять для зрізу з 4 чисел, проініціалізованих 0. + var d2 [][]float64 // Декларація, нічого не виділяється. + bs := []byte("a slice") // Синтаксис переведення у інший тип. + + // Оскільки зрізи динамічні, до них можна додавати елементи за необхідністю. + // Для цієї операції використовується вбудована функція append(). + // Перший аргумент - це зріз, до якого додається елемент. Зазвичай + // змінна масиву оновлюється на місці, як у прикладі нижче. + s := []int{1, 2, 3} // В результаті отримуємо зріз із 3 чисел. + s = append(s, 4, 5, 6) // додаємо 3 елементи. Зріз тепер довжини 6. + fmt.Println(s) // Оновлений зріз тепер має значення [1 2 3 4 5 6] + + // Щоб об'єднати два зрізи, замість того, щоб проходитись по всім елементам, + // можна передати посилання на зріз із трьокрапкою, як у прикладі нижче. Таким чином, + // зріз розпакується і його елементи додадуться до зріза s. + s = append(s, []int{7, 8, 9}...) + fmt.Println(s) // Оновлений зріз тепер дорівнює [1 2 3 4 5 6 7 8 9] + + p, q := learnMemory() // Оголошує змінні p, q, що є вказівниками на числа. + fmt.Println(*p, *q) // * іде попереду вказівника. Таким чином, виводяться числа. + + // Асоціативний масив (map) - це динамічно розширюваний тип даних, як хеш + // або словник в інших мовах програмування + m := map[string]int{"three": 3, "four": 4} + m["one"] = 1 + + // В Go змінні, які не використовуються, вважаються помилкою. + // Нижнє підкреслення дозволяє "використати" змінну, але проігнорувати значення. + _, _, _, _, _, _, _, _, _, _ = str, s2, g, f, u, pi, n, a5, s4, bs + // Зазвичай це використовується, щоб проігнорувати значення, що повертає функція. + // Наприклад, в скрипті нашвидкоруч можна проігнорувати помилку, яку повертає + // функція os.Create, вважаючи, що файл буде створений за будь-яких умов. + file, _ := os.Create("output.txt") + fmt.Fprint(file, "Приклад, як відбувається запис у файл.") + file.Close() + + // Вивід значень змінних. + fmt.Println(s, c, a4, s3, d2, m) + + learnFlowControl() // Рухаємось далі. +} + +// Навідміну від більшості інших мов програмування, функції в Go підтримують +// іменоване значення, що повертається. +// Змінні, значення яких повертається функцією, вказуються із зазначенням типу при +// оголошенні функції. Таким чином, можна з легкістю повернути їхні значення в різних +// точках коду, не перелічуючи їх після ключового слова return. +func learnNamedReturns(x, y int) (z int) { + z = x * y + return // z не потрібно вказувати, при оголошенні описано змінну для повернення. +} + +// Go використовує сміттєзбірник. В ньому використовуються вказівники, проте немає +// операцій з вказівниками. Можлива помилка при використовуванні вказівника nil, але не +// при збільшенні значення вказівника (перехід по адресам пам'яті). +func learnMemory() (p, q *int) { + // Іменовані змінні, що повертаються, p та q, мають тип вказівника на чисельне значення. + p = new(int) // Вбудована функція виділяє нову пам'ять. + // Виділена адреса пам'яті чисельного типу int ініціалізовується 0, p більше не nil. + s := make([]int, 20) // Виділити пам'ять для 20 чисел у вигляді суцільного блоку в пам'яті. + s[3] = 7 // Присвоїти значення одному з них. + r := -2 // Оголосити нову локальну змінну. + return &s[3], &r // Оператор & повертає адресу в пам'яті об'єкта. +} + +func expensiveComputation() float64 { + return m.Exp(10) +} + +func learnFlowControl() { + // if твердження вимагає фігурні дужки, але не вимагає округлих. + if true { + fmt.Println("Кажу ж") + } + // Форматування стандартизовано командою командного рядка "go fmt". + if false { + // Pout. + } else { + // Gloat. + } + // Використання перемикача (switch) замість ланцюга if-тверджень. + x := 42.0 + switch x { + case 0: + case 1: + case 42: + // Кейси не "провалюються". Натомість, є ключове слово `fallthrough`: + // https://github.com/golang/go/wiki/Switch#fall-through (англ) + case 43: + // Недоступний. + default: + // Кейс за замовчуванням не обов'язковий. + } + // Як і if, формат оголошення циклу for не вимагає круглих дужок: + // Змінні, оголошені всередині if та for - належать цій області видимості. + for x := 0; x < 3; x++ { // ++ - це твердження. + fmt.Println("iteration", x) + } + // Тут x == 42. + + // For - це єдиний цикл в Go, проте він має кілька різних форм. + for { // Ініціалізація циклу. + break // Упс, помилково зайшли. + continue // Недоступне твердження. + } + + // Можна використовувати діапазони, зрізи, рядки, асоціативні масиви, або ж + // канал для ітерації в циклі. Діапазон (range) повертає один (канал) або два + // значення (масив, зріз, рядок та асоціативний масив). + for key, value := range map[string]int{"one": 1, "two": 2, "three": 3} { + // для кожної пари в асоціативному масиві, надрукувати ключ та значення + fmt.Printf("key=%s, value=%d\n", key, value) + } + // якщо потрібне тільки значення, можна застосувати нижнє підкреслення як ключ + for _, name := range []string{"Bob", "Bill", "Joe"} { + fmt.Printf("Hello, %s\n", name) + } + + // так само, як і з циклом for, оператор := в розгалуженні означає оголосити + // локальну змінну в області видимості if та присвоїти значення. Далі + // значення змінної проходить перевірку y > x. + if y := expensiveComputation(); y > x { + x = y + } + // Літерали функцій - це замикання + xBig := func() bool { + return x > 10000 // Посилання на x, що був оголошений раніше, перед switch. + } + x = 99999 + fmt.Println("xBig:", xBig()) // true + x = 1.3e3 // Тобто, тепер x == 1300 + fmt.Println("xBig:", xBig()) // false тепер. + + // Функція може бути оголошена та викликана в одному рядку, поводячи себе + // як аргумент функції, але за наступних умов: + // 1) літерал функції негайно викликається за допомогою () + // 2) тип значення, що повертається, точно відповідає очікуваному типу аргументу + fmt.Println("Add + double two numbers: ", + func(a, b int) int { + return (a + b) * 2 + }(10, 2)) // Викликаємо з аргументами 10 та 2 + // => Додати + подвоїти два числа: 24 + + // Коли вам це знадобиться, ви полюбите це + goto love +love: + + learnFunctionFactory() // функція, що повертає функцію - це весело(3)(3) + learnDefer() // Швидкий обхід до важливого ключового слова. + learnInterfaces() // Тут на вас чекає крута штука! +} + +func learnFunctionFactory() { + // Два наступних твердження роблять однакові дії, але другий приклад частіше + // застосовується + fmt.Println(sentenceFactory("summer")("A beautiful", "day!")) + + d := sentenceFactory("summer") + fmt.Println(d("A beautiful", "day!")) + fmt.Println(d("A lazy", "afternoon!")) +} + +// Декоратори звична річ для багатьох мов програмування. В Go їх можна реалізувати +// за допомогою літералів функцій, що приймають аргументи. +func sentenceFactory(mystring string) func(before, after string) string { + return func(before, after string) string { + return fmt.Sprintf("%s %s %s", before, mystring, after) // новий рядок + } +} + +func learnDefer() (ok bool) { + // твердження defer змушує функцію посилатись на список. Список + // збережених викликів виконується ПІСЛЯ того, як оточуюча функція закінчує + // виконання. + defer fmt.Println("відкладені твердження виконуються у зворотньому порядку (LIFO).") + defer fmt.Println("\nЦей рядок надрукується першим, тому що") + // Відкладення зазвичай використовується для того, щоб закрити файл. Таким чином, + // функція, що закриває файл, залишається близькою до функції, що відкриває файл. + return true +} + +// Оголошує Stringer як тип інтерфейсу з одним методом, String. +type Stringer interface { + String() string +} + +// Оголошує pair як структуру з двома полями, цілими числами x та y. +type pair struct { + x, y int +} + +// Оголошує метод для типу pair. pair тепер реалізує Stringer, оскільки pair оголосив +// всі методи в цьому інтерфейсі. +func (p pair) String() string { // p тепер називається "приймачем" + // Sprintf - ще одна функція з пакету fmt. + // Крапка використовується, щоб звернутись до полів об'єкту p. + return fmt.Sprintf("(%d, %d)", p.x, p.y) +} + +func learnInterfaces() { + // Синтаксис з використанням фігурних дужок називається "літералом структури". + // Він застосовується до ініціалізованої структури. Оператор := оголошує + // та ініціалізує p цією структурою. + p := pair{3, 4} + fmt.Println(p.String()) // Викликає метод String об'єкта p типу pair. + var i Stringer // Оголошує і інтерфейсного типу Stringer. + i = p // Допустиме, оскільки pair реалізує Stringer + // Викликає метод String об'єкта і, що має тип Stringer. Виводить те ж саме, що й + // аналогічний метод вище. + fmt.Println(i.String()) + + // Функції з бібліотеки fmt викликають метод String, щоб запросити у об'єкта + // своє представлення, яке можна надрукувати. + fmt.Println(p) // Виводить те ж саме, що й раніше. + fmt.Println(i) // Виводить те ж саме, що й раніше. + + learnVariadicParams("great", "learning", "here!") +} + +// Кількість аргументів функції може бути змінною. +func learnVariadicParams(myStrings ...interface{}) { + // Пройтись по значенням всіх аргументів. + // _ - це ігнорування порядкового номеру аргумента в масиві. + for _, param := range myStrings { + fmt.Println("param:", param) + } + + // Передати значення аргументів як параметр змінної величини. + fmt.Println("params:", fmt.Sprintln(myStrings...)) + + learnErrorHandling() +} + +func learnErrorHandling() { + // Ідіома ", ok"використовується, щоб перевірити виконання команди без помилок. + m := map[int]string{3: "three", 4: "four"} + if x, ok := m[1]; !ok { // ok буде мати значення false, тому що 1 не знаходиться + // в асоціативному масиві. + fmt.Println("немає таких") + } else { + fmt.Print(x) // x буде мати значення 1, якщо 1 знаходиться в m. + } + // Значення помилки повідомляє не тільки, що все добре, але й може розповісти + // більше про проблему. + if _, err := strconv.Atoi("non-int"); err != nil { // _ ігнорує значення + // виводить помилку 'strconv.ParseInt: parsing "non-int": invalid syntax' + fmt.Println(err) + } + // Ми розглянемо інтерфейси дещо пізніше. А поки, розглянемо багатопоточність. + learnConcurrency() +} + +// Канал с - це потокозохищений об'єкт для спілкування між потоками. +func inc(i int, c chan int) { + c <- i + 1 // Оператор <- виконує операцію "надіслати",якщо змінна каналу + // знаходиться зліва від нього. +} + +// inc виконує збільшення значення на 1. Ми використаємо його, щоб збільшувати +// числа рівночасно. +func learnConcurrency() { + // вже знайома функція make, яка раніше використовувалась для виділення пам'яті, + // тут використовується для створення каналу. Make виділяє пам'ять та ініціалізує + // зрізи, асоційовані масиви та канали. Новостворений канал буде передавати + // цілочисельні значення. + c := make(chan int) + // Запустити три одночасні ґорутини. Числа будуть збільшуватись рівночасно, імовірно + // паралельно якщо пристрій здатний до цього та правильно сконфігурований. + // Всі три ґорутини надсилають значення в один канал. + go inc(0, c) // Твердження go запускає нову ґорутину. + go inc(10, c) + go inc(-805, c) + // Читаємо три результати з каналу та друкуємо їх. + // Порядок результатів - невідомий! + fmt.Println(<-c, <-c, <-c) // якщо канал знаходиться справа від оператора <-, + // він виконує функцію "приймача". + + cs := make(chan string) // Ще один канал, який примає рядки. + ccs := make(chan chan string) // Канал каналів рядків. + go func() { c <- 84 }() // Запустимо нову ґорутину, щоб надіслати значення в канал с. + go func() { cs <- "wordy" }() // Надсилаємо "wordy" в канал cs. + // Ключове слово select має синтаксис, подібний до switch, проте кожен кейс + // включає в себе операцію з каналом. Він обирає довільний кейс з наявних, які готові + // комунікувати (передавати дані). + select { + case i := <-c: // Отримане значення може бути присвоєно змінній, + fmt.Printf("it's a %T", i) + case <-cs: // або значення може бути проігнороване. + fmt.Println("it's a string") + case <-ccs: // Пустий канал, не готовий комунікувати. + fmt.Println("Не відбудеться.") + } + // На цьому етапі, значення було прочитане або з с або з cs. Одна з двох + // ґорутин завершилась, але інша все ще заблокована. + + learnWebProgramming() // Go вміє й у веб. Так, ти хочеш зробити це. +} + +// Лиш одна функція з пакету http запускає веб сервер. +func learnWebProgramming() { + + // перший аргумент ListenAndServe - це TCP адреса, який сервер буде слухати. + // Другий аргумент - це інтерфейс, а точніше http.Handler. + go func() { + err := http.ListenAndServe(":8080", pair{}) + fmt.Println(err) // не ігноруйте помилки + }() + + requestServer() +} + +// pair матиме тип http.Handler, якщо реалізувати один його метод, ServeHTTP. +func (p pair) ServeHTTP(w http.ResponseWriter, r *http.Request) { + // Відповідати на запити можна методом, що належить http.ResponseWriter. + w.Write([]byte("Ти вивчив Go за Y хвилин!")) +} + +func requestServer() { + resp, err := http.Get("http://localhost:8080") + fmt.Println(err) + defer resp.Body.Close() + body, err := ioutil.ReadAll(resp.Body) + fmt.Printf("\nWebserver said: `%s`", string(body)) +} +``` + +## Подальше вивчення + +Основним джерелом всієї інформації про Go залишається [офіційна веб-сторінка](http://golang.org/). Там можна знайти уроки, інтерактивно пограти та багато про що почитати. +Окрім туру, у [документації](https://golang.org/doc/) міститься інформація як писати чистий та ефективний код на Go, документація пакетів та окремих команд, а також історія релізів. + +Надзвичайно рекомендується ознайомитись із визначенням мови. Вона легко читається та на диво коротка (в порівнянні з іншими сучасними мовами). + +Можна погратись з кодом вище на [Go playground](https://play.golang.org/p/tnWMjr16Mm). Спробуй змінити його та запустити із свого браузера. Поміть, що можна використовувати [https://play.golang.org](https://play.golang.org) як [REPL](https://uk.wikipedia.org/wiki/REPL) до тестів та коду в твоєму браузері, без встановлення Go. + +В списку для прочитання новачкам в Go - [вихідний код стандартної бібліотеки](http://golang.org/src/pkg/). Код всеосяжно задокоментований, тому є найкращим прикладом з боку зручного для прочитання та швидкості розуміння коду на цій мові програмування. Приведений стиль та ідіоми Go. +Крім того, можна просто натиснути на назву функції в [документації](http://golang.org/pkg/), щоб перейти до її реалізації. + +Іншим прекрасним посиланням для вивчення Go є [Go by example](https://gobyexample.com/). + +Go Mobile додає підтримку мобільних платформ (Android та iOS). Можна написати нативний код на Go для мобільних застосунків або написати бібліотеку, що міститиме прив'язки (bindings) з пакету Go, які можуть бути викликані з Java (Android) та Objective-C (iOS). Деталі можна дізнатись на [веб-сторінці Go Mobile](https://github.com/golang/go/wiki/Mobile). diff --git a/uk-ua/java-ua.html.markdown b/uk-ua/java-ua.html.markdown index 1ea30f3d..40d56988 100644 --- a/uk-ua/java-ua.html.markdown +++ b/uk-ua/java-ua.html.markdown @@ -1,5 +1,6 @@ --- language: java +filename: LearnJava-ua.java contributors: - ["Jake Prather", "http://github.com/JakeHP"] - ["Jakukyo Friel", "http://weakish.github.io"] @@ -11,8 +12,8 @@ contributors: translators: - ["Oleksandr Tatarchuk", "https://github.com/tatarchuk"] - ["Andre Polykanine", "https://github.com/Oire"] -filename: LearnJavaUa.java lang: uk-ua + --- Java є об’єктно-орієнтованою мовою програмування загального призначення з підтримкою паралельного програмування, яка базується на класах. @@ -29,7 +30,7 @@ JavaDoc-коментар виглядає так. Використовуєтьс // Імпорт класу ArrayList з пакета java.util import java.util.ArrayList; -// Імпорт усіх класів з пакета java.security +// Імпорт усіх класів з пакета java.security import java.security.*; // Кожний .java файл містить один зовнішній публічний клас, ім’я якого співпадає @@ -98,13 +99,13 @@ public class LearnJava { // Примітка: Java не має беззнакових типів. - // Float — 32-бітне число з рухомою комою одиничної точності за стандартом IEEE 754 + // Float — 32-бітне число з рухомою комою одиничної точності за стандартом IEEE 754 // 2^-149 <= float <= (2-2^-23) * 2^127 float fooFloat = 234.5f; // f або F використовується для позначення того, що змінна має тип float; // інакше трактується як double. - // Double — 64-бітне число з рухомою комою подвійної точності за стандартом IEEE 754 + // Double — 64-бітне число з рухомою комою подвійної точності за стандартом IEEE 754 // 2^-1074 <= x <= (2-2^-52) * 2^1023 double fooDouble = 123.4; @@ -129,13 +130,13 @@ public class LearnJava { // байтів, операції над ними виконуються функціями, які мають клас BigInteger // // BigInteger можна ініціалізувати, використовуючи масив байтів чи рядок. - + BigInteger fooBigInteger = new BigInteger(fooByteArray); // BigDecimal — Незмінні знакові дробові числа довільної точності // - // BigDecimal складається з двох частин: цілого числа довільної точності + // BigDecimal складається з двох частин: цілого числа довільної точності // з немасштабованим значенням та 32-бітного масштабованого цілого числа // // BigDecimal дозволяє розробникам контролювати десяткове округлення. @@ -146,10 +147,10 @@ public class LearnJava { // чи немасштабованим значенням (BigInteger) і масштабованим значенням (int). BigDecimal fooBigDecimal = new BigDecimal(fooBigInteger, fooInt); - + // Для дотримання заданої точності рекомендується використовувати - // конструктор, який приймає String - + // конструктор, який приймає String + BigDecimal tenCents = new BigDecimal("0.1"); @@ -294,7 +295,7 @@ public class LearnJava { // Виконається 10 разів, fooFor 0->9 } System.out.println("Значення fooFor: " + fooFor); - + // Вихід із вкладеного циклу через мітку outer: for (int i = 0; i < 10; i++) { @@ -305,7 +306,7 @@ public class LearnJava { } } } - + // Цикл For Each // Призначений для перебору масивів та колекцій int[] fooList = {1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9}; @@ -317,7 +318,7 @@ public class LearnJava { // Оператор вибору Switch Case // Оператор вибору працює з типами даних byte, short, char, int. - // Також працює з переліками Enum, + // Також працює з переліками Enum, // класом String та класами-обгортками примітивних типів: // Character, Byte, Short та Integer. int month = 3; @@ -333,7 +334,7 @@ public class LearnJava { break; } System.out.println("Результат Switch Case: " + monthString); - + // Починаючи з Java 7 і далі, вибір рядкових змінних здійснюється так: String myAnswer = "можливо"; switch(myAnswer) { @@ -397,7 +398,7 @@ public class LearnJava { // toString повертає рядкове представлення об’єкту. System.out.println("Інформація про об’єкт trek: " + trek.toString()); - + // У Java немає синтаксису для явного створення статичних колекцій. // Це можна зробити так: @@ -553,7 +554,7 @@ public interface Digestible { // Можна створити клас, що реалізує обидва інтерфейси. public class Fruit implements Edible, Digestible { - + @Override public void eat() { // ... @@ -591,7 +592,7 @@ public class ExampleClass extends ExampleClassParent implements InterfaceOne, // Позначення класу як абстрактного означає, що оголошені у ньому методи мають // бути реалізовані у дочірніх класах. Подібно до інтерфейсів, не можна створити екземпляри // абстракних класів, але їх можна успадковувати. Нащадок зобов’язаний реалізувати всі абстрактні -// методи. на відміну від інтерфейсів, абстрактні класи можуть мати як визначені, +// методи. На відміну від інтерфейсів, абстрактні класи можуть мати як визначені, // так і абстрактні методи. Методи в інтерфейсах не мають тіла, // за винятком статичних методів, а змінні неявно мають модифікатор final, на відміну від // абстрактного класу. Абстрактні класи МОЖУТЬ мати метод «main». @@ -693,41 +694,41 @@ public abstract class Mammal() public enum Day { SUNDAY, MONDAY, TUESDAY, WEDNESDAY, - THURSDAY, FRIDAY, SATURDAY + THURSDAY, FRIDAY, SATURDAY } // Перелік Day можна використовувати так: public class EnumTest { - + // Змінна того же типу, що й перелік Day day; - + public EnumTest(Day day) { this.day = day; } - + public void tellItLikeItIs() { switch (day) { case MONDAY: - System.out.println("Понеділкі важкі."); + System.out.println("Понеділки важкі."); break; - + case FRIDAY: System.out.println("П’ятниці краще."); break; - - case SATURDAY: + + case SATURDAY: case SUNDAY: System.out.println("Вихідні найліпші."); break; - + default: System.out.println("Середина тижня так собі."); break; } } - + public static void main(String[] args) { EnumTest firstDay = new EnumTest(Day.MONDAY); firstDay.tellItLikeItIs(); // => Понеділки важкі. @@ -736,7 +737,7 @@ public class EnumTest { } } -// Переліки набагато потужніші, ніж тут показано. +// Переліки набагато потужніші, ніж тут показано. // Тіло переліків може містити методи та інші змінні. // Дивіться більше тут: https://docs.oracle.com/javase/tutorial/java/javaOO/enum.html diff --git a/uk-ua/javascript-ua.html.markdown b/uk-ua/javascript-ua.html.markdown index ac6a2bde..2f17f586 100644 --- a/uk-ua/javascript-ua.html.markdown +++ b/uk-ua/javascript-ua.html.markdown @@ -1,7 +1,7 @@ --- language: javascript contributors: - - ["Adam Brenecki", "http://adam.brenecki.id.au"] + - ["Leigh Brenecki", "https://leigh.net.au"] - ["Ariel Krakowski", "http://www.learneroo.com"] - ["clearsense", "https://github.com/clearsense"] filename: javascript-uk.js @@ -17,7 +17,7 @@ JavaScript було створено в 1995 році Бренданом Айк вбудована підтримка браузерами призвела до того, що JavaScript став популярніший за власне Java. -Зараз JavaScript не обмежується тільки веб-браузеорм. Наприклад, Node.js, +Зараз JavaScript не обмежується тільки веб-браузером. Наприклад, Node.js, програмна платформа, що дозволяє виконувати JavaScript код з використанням рушія V8 від браузера Google Chrome, стає все більш і більш популярною. @@ -45,7 +45,7 @@ doStuff() 3; // = 3 1.5; // = 1.5 -// Деякі прості арифметичні операції працють так, як ми очікуємо. +// Деякі прості арифметичні операції працюють так, як ми очікуємо. 1 + 1; // = 2 0.1 + 0.2; // = 0.30000000000000004 (а деякі - ні) 8 - 1; // = 7 @@ -106,7 +106,7 @@ null == undefined; // = true // ... але приведення не виконується при === "5" === 5; // = false -null === undefined; // = false +null === undefined; // = false // ... приведення типів може призвести до дивних результатів 13 + !0; // 14 @@ -171,7 +171,7 @@ myArray[3] = "світ"; // Об’єкти в JavaScript схожі на словники або асоціативні масиви в інших мовах var myObj = {key1: "Hello", key2: "World"}; -// Ключі - це рядки, але лапки не обов’язкі, якщо ключ задовольняє +// Ключі - це рядки, але лапки не обов’язкові, якщо ключ задовольняє // правилам формування назв змінних. Значення можуть бути будь-яких типів. var myObj = {myKey: "myValue", "my other key": 4}; @@ -258,7 +258,7 @@ function myFunction(thing) { return thing.toUpperCase(); } myFunction("foo"); // = "FOO" - + // Зверніть увагу, що значення яке буде повернено, повинно починатися на тому ж // рядку, що і ключове слово return, інакше завжди буде повертатися значення undefined // через автоматичну вставку крапки з комою @@ -332,7 +332,7 @@ var myObj = { }; myObj.myFunc(); // = "Hello, world!" -// Функції, що прикріплені до об’єктів мають доступ до поточного об’єкта за +// Функції, що прикріплені до об’єктів мають доступ до поточного об’єкта за // допомогою ключового слова this. myObj = { myString: "Hello, world!", @@ -348,7 +348,7 @@ myObj.myFunc(); // = "Hello, world!" var myFunc = myObj.myFunc; myFunc(); // = undefined -// Функція може бути присвоєна іншому об’єкту. Тоді вона матиме доступ до +// Функція може бути присвоєна іншому об’єкту. Тоді вона матиме доступ до // цього об’єкта через this var myOtherFunc = function() { return this.myString.toUpperCase(); @@ -371,7 +371,7 @@ Math.min(42, 6, 27); // = 6 Math.min([42, 6, 27]); // = NaN (Ой-ой!) Math.min.apply(Math, [42, 6, 27]); // = 6 -// Але call і apply — тимчасові. Коли ми хочемо зв’язати функцію і об’єкт +// Але call і apply — тимчасові. Коли ми хочемо зв’язати функцію і об’єкт // використовують bind var boundFunc = anotherFunc.bind(myObj); boundFunc(" Hello!"); // = "Hello world, Hello!" @@ -475,7 +475,7 @@ if (Object.create === undefined) { // не перезаписуємо метод // Створюємо правильний конструктор з правильним прототипом var Constructor = function(){}; Constructor.prototype = proto; - + return new Constructor(); } } diff --git a/uk-ua/kotlin-ua.html.markdown b/uk-ua/kotlin-ua.html.markdown new file mode 100644 index 00000000..5e79cc48 --- /dev/null +++ b/uk-ua/kotlin-ua.html.markdown @@ -0,0 +1,464 @@ +--- +language: kotlin +filename: LearnKotlin-uk.kt +lang: uk-ua +contributors: + - ["S Webber", "https://github.com/s-webber"] +translators: + - ["AstiaSun", "https://github.com/AstiaSun"] +--- + +Kotlin - це мова програмування зі статичною типізацією для JVM, Android та браузера. +Вона має 100% сумісність із Java. + +[Детальніше](https://kotlinlang.org/) + +```kotlin +// Однорядкові коментарі починаються з // +/* +Такий вигляд мають багаторядкові коментарі +*/ + +// Ключове слово package працює так само, як і в Java. +package com.learnxinyminutes.kotlin + +/* +Точкою входу для програм на Kotlin є функція під назвою main. +Вона приймає масив із аргументів, що були передані через командний рядок. +Починаючи з Kotlin 1.3, функція main може бути оголошена без параметрів взагалі. +*/ +fun main(args: Array<String>) { + /* + Оголошення змінних відбувається за допомогою ключових слів var або val. + Відмінність між ними полягає в тому, що значення змінних, оголошених через + val, не можна змінювати. Водночас, змінній "var" можна переприсвоїти нове + значення в подальшому. + */ + val fooVal = 10 // більше ми не можемо змінити значення fooVal на інше + var fooVar = 10 + fooVar = 20 // fooVar може змінювати значення + + /* + В більшості випадків Kotlin може визначати, якого типу змінна, тому не + потрібно щоразу точно вказувати її тип. + Тип змінної вказується наступним чином: + */ + val foo: Int = 7 + + /* + Рядки мають аналогічне з Java представлення. Спеціальні символи + позначаються за допомогою зворотнього слеша. + */ + val fooString = "My String Is Here!" + val barString = "Printing on a new line?\nNo Problem!" + val bazString = "Do you want to add a tab?\tNo Problem!" + println(fooString) + println(barString) + println(bazString) + + /* + Необроблений рядок розмежовується за допомогою потрійних лапок ("""). + Необроблені рядки можуть містити переніс рядка (не спеціальний символ \n) та + будь-які інші символи. + */ + val fooRawString = """ +fun helloWorld(val name : String) { + println("Hello, world!") +} +""" + println(fooRawString) + + /* + Рядки можуть містити шаблонні вирази. + Шаблонний вираз починається із символа доллара "$". + */ + val fooTemplateString = "$fooString has ${fooString.length} characters" + println(fooTemplateString) // => My String Is Here! has 18 characters + + /* + Щоб змінна могла мати значення null, потрібно це додатково вказати. + Для цього після оголошеного типу змінної додається спеціальний символ "?". + Отримати значення такої змінної можна використавши оператор "?.". + Оператор "?:" застосовується, щоб оголосити альтернативне значення змінної + у випадку, якщо вона буде рівна null. + */ + var fooNullable: String? = "abc" + println(fooNullable?.length) // => 3 + println(fooNullable?.length ?: -1) // => 3 + fooNullable = null + println(fooNullable?.length) // => null + println(fooNullable?.length ?: -1) // => -1 + + /* + Функції оголошуються з використанням ключового слова fun. + Аргументи функції перелічуються у круглих дужках після назви функції. + Аргументи можуть мати значення за замовчуванням. Тип значення, що повертатиметься + функцією, вказується після оголошення аргументів за необхідністю. + */ + fun hello(name: String = "world"): String { + return "Hello, $name!" + } + println(hello("foo")) // => Hello, foo! + println(hello(name = "bar")) // => Hello, bar! + println(hello()) // => Hello, world! + + /* + Аргументи функції можуть бути помічені ключовим словом vararg. Це дозволяє + приймати довільну кількість аргументів функції зазначеного типу. + */ + fun varargExample(vararg names: Int) { + println("Argument has ${names.size} elements") + } + varargExample() // => Argument has 0 elements + varargExample(1) // => Argument has 1 elements + varargExample(1, 2, 3) // => Argument has 3 elements + + /* + Коли функція складається з одного виразу, фігурні дужки не є обов'язковими. + Тіло функції вказується після оператора "=". + */ + fun odd(x: Int): Boolean = x % 2 == 1 + println(odd(6)) // => false + println(odd(7)) // => true + + // Якщо тип значення, що повертається функцією, може бути однозначно визначено, + // його непотрібно вказувати. + fun even(x: Int) = x % 2 == 0 + println(even(6)) // => true + println(even(7)) // => false + + // Функції можуть приймати інші функції як аргументи, а також повертати інші функції. + fun not(f: (Int) -> Boolean): (Int) -> Boolean { + return {n -> !f.invoke(n)} + } + // Іменовані функції можуть бути вказані як аргументи за допомогою оператора "::". + val notOdd = not(::odd) + val notEven = not(::even) + // Лямбда-вирази також можуть бути аргументами функції. + val notZero = not {n -> n == 0} + /* + Якщо лямбда-вираз приймає лише один параметр, його оголошення може бути пропущене + (разом із ->). Всередині виразу до цього параметра можна звернутись через + змінну "it". + */ + val notPositive = not {it > 0} + for (i in 0..4) { + println("${notOdd(i)} ${notEven(i)} ${notZero(i)} ${notPositive(i)}") + } + + // Ключове слово class використовується для оголошення класів. + class ExampleClass(val x: Int) { + fun memberFunction(y: Int): Int { + return x + y + } + + infix fun infixMemberFunction(y: Int): Int { + return x * y + } + } + /* + Щоб створити новий об'єкт, потрібно викликати конструктор класу. + Зазначте, що в Kotlin немає ключового слова new. + */ + val fooExampleClass = ExampleClass(7) + // Методи класу викликаються через крапку. + println(fooExampleClass.memberFunction(4)) // => 11 + /* + Якщо функція була позначена ключовим словом infix, тоді її можна викликати через + інфіксну нотацію. + */ + println(fooExampleClass infixMemberFunction 4) // => 28 + + /* + Класи даних - це лаконічний спосіб створювати класи, що містимуть тільки дані. + Методи "hashCode"/"equals" та "toString" автоматично генеруються. + */ + data class DataClassExample (val x: Int, val y: Int, val z: Int) + val fooData = DataClassExample(1, 2, 4) + println(fooData) // => DataClassExample(x=1, y=2, z=4) + + // Класи даних також мають функцію "copy". + val fooCopy = fooData.copy(y = 100) + println(fooCopy) // => DataClassExample(x=1, y=100, z=4) + + // Об'єкти можуть бути деструктурувані кількома способами. + val (a, b, c) = fooCopy + println("$a $b $c") // => 1 100 4 + + // деструктурування у циклі for + for ((a, b, c) in listOf(fooData)) { + println("$a $b $c") // => 1 100 4 + } + + val mapData = mapOf("a" to 1, "b" to 2) + // Map.Entry також деструктурувуються + for ((key, value) in mapData) { + println("$key -> $value") + } + + // Функція із "with" працює майже так само як це ж твердження у JavaScript. + data class MutableDataClassExample (var x: Int, var y: Int, var z: Int) + val fooMutableData = MutableDataClassExample(7, 4, 9) + with (fooMutableData) { + x -= 2 + y += 2 + z-- + } + println(fooMutableData) // => MutableDataClassExample(x=5, y=6, z=8) + + /* + Список можна створити використовуючи функцію listOf. + Список буде незмінним, тобто елементи не можна буде додавати або видаляти. + */ + val fooList = listOf("a", "b", "c") + println(fooList.size) // => 3 + println(fooList.first()) // => a + println(fooList.last()) // => c + // доступ до елементів здійснюється через їхні порядковий номер. + println(fooList[1]) // => b + + // Змінні списки можна створити використовуючи функцію mutableListOf. + val fooMutableList = mutableListOf("a", "b", "c") + fooMutableList.add("d") + println(fooMutableList.last()) // => d + println(fooMutableList.size) // => 4 + + // Функція setOf створює об'єкт типу множина. + val fooSet = setOf("a", "b", "c") + println(fooSet.contains("a")) // => true + println(fooSet.contains("z")) // => false + + // mapOf створює асоціативний масив. + val fooMap = mapOf("a" to 8, "b" to 7, "c" to 9) + // Доступ до значень в асоціативних масивах здійснюється через їхні ключі. + println(fooMap["a"]) // => 8 + + /* + Послідовності представлені як колекції лінивих обчислень. Функція generateSequence + створює послідовність. + */ + val fooSequence = generateSequence(1, { it + 1 }) + val x = fooSequence.take(10).toList() + println(x) // => [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10] + + // Приклад використання послідовностей, генерація чисел Фібоначчі: + fun fibonacciSequence(): Sequence<Long> { + var a = 0L + var b = 1L + + fun next(): Long { + val result = a + b + a = b + b = result + return a + } + + return generateSequence(::next) + } + val y = fibonacciSequence().take(10).toList() + println(y) // => [1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34, 55] + + // Kotlin має функції вищого порядку для роботи з колекціями. + val z = (1..9).map {it * 3} + .filter {it < 20} + .groupBy {it % 2 == 0} + .mapKeys {if (it.key) "even" else "odd"} + println(z) // => {odd=[3, 9, 15], even=[6, 12, 18]} + + // Цикл for може використовуватись з будь-чим, що має ітератор. + for (c in "hello") { + println(c) + } + + // Принцип роботи циклів "while" не відрізняється від інших мов програмування. + var ctr = 0 + while (ctr < 5) { + println(ctr) + ctr++ + } + do { + println(ctr) + ctr++ + } while (ctr < 10) + + /* + if може бути використаний як вираз, що повертає значення. Тому тернарний + оператор ?: не потрібний в Kotlin. + */ + val num = 5 + val message = if (num % 2 == 0) "even" else "odd" + println("$num is $message") // => 5 is odd + + // "when" використовується як альтернатива ланцюгам "if-else if". + val i = 10 + when { + i < 7 -> println("first block") + fooString.startsWith("hello") -> println("second block") + else -> println("else block") + } + + // "when" може приймати аргумент. + when (i) { + 0, 21 -> println("0 or 21") + in 1..20 -> println("in the range 1 to 20") + else -> println("none of the above") + } + + // "when" також може використовуватись як функція, що повертає значення. + var result = when (i) { + 0, 21 -> "0 or 21" + in 1..20 -> "in the range 1 to 20" + else -> "none of the above" + } + println(result) + + /* + Тип об'єкта можна перевірити використавши оператор is. Якщо перевірка проходить + успішно, тоді можна використовувати об'єкт як данний тип не приводячи до нього + додатково. + */ + fun smartCastExample(x: Any) : Boolean { + if (x is Boolean) { + // x тепер має тип Boolean + return x + } else if (x is Int) { + // x тепер має тип Int + return x > 0 + } else if (x is String) { + // x тепер має тип String + return x.isNotEmpty() + } else { + return false + } + } + println(smartCastExample("Hello, world!")) // => true + println(smartCastExample("")) // => false + println(smartCastExample(5)) // => true + println(smartCastExample(0)) // => false + println(smartCastExample(true)) // => true + + // Smartcast (розумне приведення) також працює з блоком when + fun smartCastWhenExample(x: Any) = when (x) { + is Boolean -> x + is Int -> x > 0 + is String -> x.isNotEmpty() + else -> false + } + + /* + Розширення - це ще один спосіб розширити функціонал класу. + Подібні методи розширення реалізовані у С#. + */ + fun String.remove(c: Char): String { + return this.filter {it != c} + } + println("Hello, world!".remove('l')) // => Heo, word! +} + +// Класи перелічення також подібні до тих типів, що і в Java. +enum class EnumExample { + A, B, C // Константи перелічення розділені комами. +} +fun printEnum() = println(EnumExample.A) // => A + +// Оскільки кожне перелічення - це об'єкт класу enum, воно може бути +// проініціалізоване наступним чином: +enum class EnumExample(val value: Int) { + A(value = 1), + B(value = 2), + C(value = 3) +} +fun printProperty() = println(EnumExample.A.value) // => 1 + +// Кожне перелічення має властивості, які дозволяють отримати його ім'я +// та порядок (позицію) в класі enum: +fun printName() = println(EnumExample.A.name) // => A +fun printPosition() = println(EnumExample.A.ordinal) // => 0 + +/* +Ключове слово object можна використати для створення об'єкту сінглтону. Об'єкт не +можна інстанціювати, проте на його унікальний екземпляр можна посилатись за іменем. +Подібна можливість є в сінглтон об'єктах у Scala. +*/ +object ObjectExample { + fun hello(): String { + return "hello" + } + + override fun toString(): String { + return "Hello, it's me, ${ObjectExample::class.simpleName}" + } +} + + +fun useSingletonObject() { + println(ObjectExample.hello()) // => hello + // В Kotlin, "Any" - це корінь ієрархії класів, так само, як і "Object" у Java. + val someRef: Any = ObjectExample + println(someRef) // => Hello, it's me, ObjectExample +} + + +/* +Оператор перевірки на те, що об'єкт не рівний null, (!!) перетворює будь-яке значення в ненульовий тип і кидає виняток, якщо значення рівне null. +*/ +var b: String? = "abc" +val l = b!!.length + +// Далі - приклади перевизначення методів класу Any в класі-насліднику +data class Counter(var value: Int) { + // перевизначити Counter += Int + operator fun plusAssign(increment: Int) { + this.value += increment + } + + // перевизначити Counter++ та ++Counter + operator fun inc() = Counter(value + 1) + + // перевизначити Counter + Counter + operator fun plus(other: Counter) = Counter(this.value + other.value) + + // перевизначити Counter * Counter + operator fun times(other: Counter) = Counter(this.value * other.value) + + // перевизначити Counter * Int + operator fun times(value: Int) = Counter(this.value * value) + + // перевизначити Counter in Counter + operator fun contains(other: Counter) = other.value == this.value + + // перевизначити Counter[Int] = Int + operator fun set(index: Int, value: Int) { + this.value = index + value + } + + // перевизначити виклик екземпляру Counter + operator fun invoke() = println("The value of the counter is $value") + +} +// Можна також перевизначити оператори через методи розширення. +// перевизначити -Counter +operator fun Counter.unaryMinus() = Counter(-this.value) + +fun operatorOverloadingDemo() { + var counter1 = Counter(0) + var counter2 = Counter(5) + counter1 += 7 + println(counter1) // => Counter(value=7) + println(counter1 + counter2) // => Counter(value=12) + println(counter1 * counter2) // => Counter(value=35) + println(counter2 * 2) // => Counter(value=10) + println(counter1 in Counter(5)) // => false + println(counter1 in Counter(7)) // => true + counter1[26] = 10 + println(counter1) // => Counter(value=36) + counter1() // => The value of the counter is 36 + println(-counter2) // => Counter(value=-5) +} +``` + +### Подальше вивчення + +* [Уроки Kotlin](https://kotlinlang.org/docs/tutorials/) +* [Спробувати попрацювати з Kotlin в браузері](https://play.kotlinlang.org/) +* [Список корисних посилань](http://kotlin.link/) diff --git a/uk-ua/mips-ua.html.markdown b/uk-ua/mips-ua.html.markdown new file mode 100644 index 00000000..8d4517fe --- /dev/null +++ b/uk-ua/mips-ua.html.markdown @@ -0,0 +1,366 @@ +--- +language: "MIPS Assembly" +filename: MIPS.asm +contributors: + - ["Stanley Lim", "https://github.com/Spiderpig86"] +translators: + - ["AstiaSun", "https://github.com/AstiaSun"] +lang: uk-ua +--- + +Мова ассемблера MIPS (англ. Microprocessor without Interlocked Pipeline Stages) була написана для роботи з мікропроцесорами MIPS, парадигма яких була описана в 1981 році [Джоном Геннессі](https://uk.wikipedia.org/wiki/Джон_Лерой_Геннессі). Ці RISC процесори використовуються у таких вбудованих системах, як маршрутизатори та мережеві шлюзи. + +[Детальніше](https://en.wikipedia.org/wiki/MIPS_architecture) + +```asm +# Коментарі позначені як'#' + +# Всі символи після '#' ігноруються лексичним аналізатором асемблера. + +# Зазвичай програми поділяються на .data та .text частини + +.data # У цьому розділі дані зберігаються у пам'яті, виділеній в RAM, подібно до змінних + # в мовах програмування вищого рівня + + # Змінна оголошується наступним чином: [назва]: .[тип] [значення] + # Наприклад: + hello_world: .asciiz "Hello World\n" # Оголосити текстову змінну + num1: .word 42 # word - це чисельний тип 32-бітного розряду + + arr1: .word 1, 2, 3, 4, 5 # Масив чисел + arr2: .byte 'a', 'b' # Масив буквених символів (розмір кожного - 1 байт) + buffer: .space 60 # Виділити місце в RAM + # (не очищується, тобто не заповнюється 0) + + # Розміри типів даних + _byte: .byte 'a' # 1 байт + _halfword: .half 53 # 2 байти + _word: .word 3 # 4 байти + _float: .float 3.14 # 4 байти + _double: .double 7.0 # 8 байтів + + .align 2 # Вирівнювання пам'яті даних, де число + # показує кількість байтів, вирівнених + # у степені 2. (.align 2 означає + # чисельне (word) вирівнювання оскільки + # 2^2 = 4 байти) + +.text # Розділ, що містить інструкції та + # логіку програми + +.globl _main # Оголошує назву інструкції як + # глобальну, тобто, яка є доступною для + # всіх інших файлів + + _main: # програми MIPS виконують інструкції + # послідовно, тобто першочергово код + # буде виконуватись після цієї позначки + + # Виведемо на екран "hello world" + la $a0, hello_world # Завантажує адресу тексту у пам'яті + li $v0, 4 # Завантажує значення системної + # команди (вказуючи тип функціоналу) + syscall # Виконує зазначену системну команду + # з обраним аргументом ($a0) + + # Регістри (використовуються, щоб тримати дані протягом виконання програми) + # $t0 - $t9 # Тимчасові регістри використовуються + # для проміжних обчислень всередині + # підпрограм (не зберігаються між + # викликами функцій) + + # $s0 - $s7 # Збережені регістри, у яких значення + # зберігаються між викликами підпрограм. + # Зазвичай зберігаються у стеку. + + # $a0 - $a3 # Регістри для передачі аргументів для + # підпрограм + # $v0 - $v1 # Регістри для значень, що повертаються + # від викликаної функції + + # Типи інструкції завантаження / збереження + la $t0, label # Скопіювати адресу в пам'яті, де + # зберігається значення змінної label + # в регістр $t0 + lw $t0, label # Скопіювати чисельне значення з пам'яті + lw $t1, 4($s0) # Скопіювати чисельне значення з адреси + # пам'яті регістра зі зміщенням в + # 4 байти (адреса + 4) + lb $t2, label # Скопіювати буквений символ в частину + # нижчого порядку регістра $t2 + lb $t2, 0($s0) # Скопіювати буквений символ з адреси + # в $s0 із зсувом 0 + # Подібне використання і 'lh' для halfwords + + sw $t0, label # Зберегти чисельне значення в адресу в + # пам'яті, що відповідає змінній label + sw $t0, 8($s0) # Зберегти чисельне значення в адресу, + # що зазначена у $s0, та зі зсувом у 8 байтів + # Така ж ідея використання 'sb' та 'sh' для буквених символів та halfwords. + # 'sa' не існує + + +### Математичні операції ### + _math: + # Пам'ятаємо, що попередньо потрібно завантажити дані в пам'ять + lw $t0, num # Із розділа з даними + li $t0, 5 # Або безпосередньо з константи + li $t1, 6 + add $t2, $t0, $t1 # $t2 = $t0 + $t1 + sub $t2, $t0, $t1 # $t2 = $t0 - $t1 + mul $t2, $t0, $t1 # $t2 = $t0 * $t1 + div $t2, $t0, $t1 # $t2 = $t0 / $t1 (Може не підтримуватись + # деякими версіями MARS) + div $t0, $t1 # Виконує $t0 / $t1. Отримати частку можна + # за допомогою команди 'mflo', остаток - 'mfhi' + + # Бітовий зсув + sll $t0, $t0, 2 # Побітовий зсув вліво на 2. Біти вищого порядку + # не зберігаються, нищого - заповнюються 0 + sllv $t0, $t1, $t2 # Зсув вліво зі змінною кількістю у + # регістрі + srl $t0, $t0, 5 # Побітовий зсув вправо на 5 (не зберігає + # біти, біти зліва заповнюються 0) + srlv $t0, $t1, $t2 # Зсув вправо зі змінною кількістю у + # регістрі + sra $t0, $t0, 7 # Побітовий арифметичний зсув вправо + # (зберігає біти) + srav $t0, $t1, $t2 # Зсув вправо зі змінною кількістю у + # регістрі зі збереження значеннь бітів + + # Побітові операції + and $t0, $t1, $t2 # Побітове І (AND) + andi $t0, $t1, 0xFFF # Побітове І з безпосереднім значенням + or $t0, $t1, $t2 # Побітове АБО (OR) + ori $t0, $t1, 0xFFF # Побітове АБО з безпосереднім значенням + xor $t0, $t1, $t2 # Побітова виключна диз'юнкція (XOR) + xori $t0, $t1, 0xFFF # Побітове XOR з безпосереднім значенням + nor $t0, $t1, $t2 # Побітова стрілка Пірса (NOR) + +## Розгалуження ## + _branching: + # В основному інструкції розгалуження мають наступну форму: + # <instr> <reg1> <reg2> <label> + # де label - це назва змінної, в яку ми хочемо перейти, якщо зазначене твердження + # правдиве + + beq $t0, $t1, reg_eq # Перейдемо у розгалуження reg_eq + # якщо $t0 == $t1, інакше - + # виконати наступний рядок + bne $t0, $t1, reg_neq # Розгалужується, якщо $t0 != $t1 + b branch_target # Розгалуження без умови завжди виконується + beqz $t0, req_eq_zero # Розгалужується, якщо $t0 == 0 + bnez $t0, req_neq_zero # Розгалужується, якщо $t0 != 0 + bgt $t0, $t1, t0_gt_t1 # Розгалужується, якщо $t0 > $t1 + bge $t0, $t1, t0_gte_t1 # Розгалужується, якщо $t0 >= $t1 + bgtz $t0, t0_gt0 # Розгалужується, якщо $t0 > 0 + blt $t0, $t1, t0_gt_t1 # Розгалужується, якщо $t0 < $t1 + ble $t0, $t1, t0_gte_t1 # Розгалужується, якщо $t0 <= $t1 + bltz $t0, t0_lt0 # Розгалужується, якщо $t0 < 0 + slt $s0, $t0, $t1 # Інструкція, що посилає сигнал коли + # $t0 < $t1, результат зберігається в $s0 + # (1 - правдиве твердження) + + # Просте твердження якщо (if) + # if (i == j) + # f = g + h; + # f = f - i; + + # Нехай $s0 = f, $s1 = g, $s2 = h, $s3 = i, $s4 = j + bne $s3, $s4, L1 # if (i !=j) + add $s0, $s1, $s2 # f = g + h + + L1: + sub $s0, $s0, $s3 # f = f - i + + # Нижче наведений приклад знаходження максимального значення з 3 чисел + # Пряма трансляція в Java з логіки MIPS: + # if (a > b) + # if (a > c) + # max = a; + # else + # max = c; + # else + # max = b; + # else + # max = c; + + # Нехай $s0 = a, $s1 = b, $s2 = c, $v0 = повернути регістр + ble $s0, $s1, a_LTE_b # якщо (a <= b) розгалуження(a_LTE_b) + ble $s0, $s2, max_C # якщо (a > b && a <=c) розгалуження(max_C) + move $v0, $s1 # інакше [a > b && a > c] max = a + j done # Перейти в кінець програми + + a_LTE_b: # Мітка розгалуження, коли a <= b + ble $s1, $s2, max_C # якщо (a <= b && b <= c) розгалуження(max_C) + move $v0, $s1 # якщо (a <= b && b > c) max = b + j done # Перейти в кінець програми + + max_C: + move $v0, $s2 # max = c + + done: # Кінець програми + +## Цикли ## + _loops: + # Цикл складається з умови виходу та з інструкції переходу після його завершення + li $t0, 0 + while: + bgt $t0, 10, end_while # Коли $t0 менше 10, продовжувати ітерації + addi $t0, $t0, 1 # Збільшити значення + j while # Перейти на початок циклу + end_while: + + # Транспонування 2D матриці + # Припустимо, що $a0 зберігає адресу цілочисельної матриці розмірністю 3 x 3 + li $t0, 0 # Лічильник для i + li $t1, 0 # Лічильник для j + matrix_row: + bgt $t0, 3, matrix_row_end + + matrix_col: + bgt $t1, 3, matrix_col_end + + # ... + + addi $t1, $t1, 1 # Збільшити лічильник стовпця (col) + matrix_col_end: + + # ... + + addi $t0, $t0, 1 + matrix_row_end: + +## Функції ## + _functions: + # Функції - це процедури, що викликаються, приймають аргументи та повертають значення + + main: # Програма починається з головної функції + jal return_1 # jal збереже поточний ПЦ (програмний центр) в $ra, + # а потім перейде до return_1 + + # Як передати аргументи? + # По-перше, ми маємо передати значення аргументів у регістри аргументів + li $a0, 1 + li $a1, 2 + jal sum # Тепер ми можемо викликати функцію + + # Як щодо рекурсії? + # Тут потрібно дещо більше роботи оскільки ми маємо впевнитись, що ми збережемо + # та зчитаємо попередній ПЦ в $ra, оскільки jal автоматично перепише її при виклику + li $a0, 3 + jal fact + + li $v0, 10 + syscall + + # Ця функція повертає 1 + return_1: + li $v0, 1 # Завантажити val в регіст $v0 + jr $ra # Повернутись до попереднього ПЦ і продовжити виконання + + + # Функція з двома аргументами + sum: + add $v0, $a0, $a1 + jr $ra # Повернутись + + # Рекурсивна функція, яка знаходить факторіал + fact: + addi $sp, $sp, -8 # Виділити місце в стеку + sw $s0, ($sp) # Зберегти регістр, що містить поточне число + sw $ra, 4($sp) # Зберегти попередній ПЦ + + li $v0, 1 # Проініціалізувати значення, що повертатиметься + beq $a0, 0, fact_done # Закінчити, якщо параметр 0 + + # Інакше, продовжити рекурсію + move $s0, $a0 # Скопіювати $a0 в $s0 + sub $a0, $a0, 1 + jal fact + + mul $v0, $s0, $v0 # Множення + + fact_done: + lw $s0, ($sp) + lw $ra, ($sp) # Відновити ПЦ + addi $sp, $sp, 8 + + jr $ra + +## Макроси ## + _macros: + # Макроси надзвичайно корисні для заміни блоків коду, що повторюються, за допомогою + # однієї змінної, для покращення читабельності + # Це не заміна функцій. + # Вони мають бути оголошені перед використанням + + # Макрос для виведення нових рядків (оскільки операція досить часто виконується) + .macro println() + la $a0, newline # Значення нового рядка зберігатиметься тут + li $v0, 4 + syscall + .end_macro + + println() # Асемблер скопіює цей блок коду сюди + # перед тим, як виконувати його + + # Можна передавати параметри у макроси. + # Параметри позначаються знаком '%' з довільною назвою + .macro print_int(%num) + li $v0, 1 + lw $a0, %num + syscall + .end_macro + + li $t0, 1 + print_int($t0) + + # Значення також можна передавати безпосередньо в макроси + .macro immediates(%a, %b) + add $t0, %a, %b + .end_macro + + immediates(3, 5) + + # Одночасно із назвами змінних + .macro print(%string) + la $a0, %string + li $v0, 4 + syscall + .end_macro + + print(hello_world) + +## Масиви ## +.data + list: .word 3, 0, 1, 2, 6 # Це масив чисел + char_arr: .asciiz "hello" # Це текстовий масив + buffer: .space 128 # Виділяє блок пам'яті, що + # автоматично не очищується + # Ці блоки пам'яті вирівнені + # вирівнені поруч один з одним + +.text + la $s0, list # Завантажити адресу списку + li $t0, 0 # Лічильник + li $t1, 5 # Довжина списку + + loop: + bgt $t0, $t1, end_loop + + lw $a0, ($s0) + li $v0, 1 + syscall # Вивести число + + addi $s0, $s0, 4 # Розмір числа - 4 байти + addi $t0, $t0, 1 # Збільшити + j loop + end_loop: + +## Включення ## +# Потрібно для імпорту сторонніх файлів у програму (насправді, код з цього файлу +# копіюється та вставляється в місце, де оголошений імпорт) +.include "somefile.asm" + +``` diff --git a/uk-ua/pythonlegacy-ua.html.markdown b/uk-ua/pythonlegacy-ua.html.markdown new file mode 100644 index 00000000..e2a6d19e --- /dev/null +++ b/uk-ua/pythonlegacy-ua.html.markdown @@ -0,0 +1,818 @@ +--- +language: Python 2 (legacy) +lang: uk-ua +contributors: + - ["Louie Dinh", "http://ldinh.ca"] + - ["Amin Bandali", "https://aminb.org"] + - ["Andre Polykanine", "https://github.com/Oire"] + - ["evuez", "http://github.com/evuez"] + - ["asyne", "https://github.com/justblah"] + - ["habi", "http://github.com/habi"] +translators: + - ["Oleh Hromiak", "https://github.com/ogroleg"] +filename: learnpythonlegacy-ua.py +--- + +Мову Python створив Гвідо ван Россум на початку 90-х. Наразі це одна з +найбільш популярних мов. Я закохався у Python завдяки простому і зрозумілому +синтаксису. Це майже як виконуваний псевдокод. + +З вдячністю чекаю ваших відгуків: [@louiedinh](http://twitter.com/louiedinh) +або louiedinh [at] [поштовий сервіс від Google] + +Примітка: Ця стаття стосується Python 2.7, проте має працювати і +у інших версіях Python 2.x. Python 2.7 підходить до кінця свого терміну, +його підтримку припинять у 2020, тож наразі краще починати вивчення Python +з версії 3.x. +Аби вивчити Python 3.x, звертайтесь до статті по Python 3. + +```python +# Однорядкові коментарі починаються з символу решітки. + +""" Текст, що займає декілька рядків, + може бути записаний з використанням 3 знаків " і + зазвичай використовується у якості + вбудованої документації +""" + +#################################################### +## 1. Примітивні типи даних та оператори +#################################################### + +# У вас є числа +3 # => 3 + +# Математика працює досить передбачувано +1 + 1 # => 2 +8 - 1 # => 7 +10 * 2 # => 20 +35 / 5 # => 7 + +# А ось з діленням все трохи складніше. Воно цілочисельне і результат +# автоматично округлюється у меншу сторону. +5 / 2 # => 2 + +# Аби правильно ділити, спершу варто дізнатися про числа +# з плаваючою комою. +2.0 # Це число з плаваючою комою +11.0 / 4.0 # => 2.75 ох... Так набагато краще + +# Результат цілочисельного ділення округлюється у меншу сторону +# як для додатніх, так і для від'ємних чисел. +5 // 3 # => 1 +5.0 // 3.0 # => 1.0 # Працює і для чисел з плаваючою комою +-5 // 3 # => -2 +-5.0 // 3.0 # => -2.0 + +# Зверніть увагу, що ми також можемо імпортувати модуль для ділення, +# див. розділ Модулі +# аби звичне ділення працювало при використанні лише '/'. +from __future__ import division + +11 / 4 # => 2.75 ...звичне ділення +11 // 4 # => 2 ...цілочисельне ділення + +# Залишок від ділення +7 % 3 # => 1 + +# Піднесення до степеня +2 ** 4 # => 16 + +# Приорітет операцій вказується дужками +(1 + 3) * 2 # => 8 + +# Логічні оператори +# Зверніть увагу: ключові слова «and» і «or» чутливі до регістру букв +True and False # => False +False or True # => True + +# Завважте, що логічні оператори також використовуються і з цілими числами +0 and 2 # => 0 +-5 or 0 # => -5 +0 == False # => True +2 == True # => False +1 == True # => True + +# Для заперечення використовується not +not True # => False +not False # => True + +# Рівність — це == +1 == 1 # => True +2 == 1 # => False + +# Нерівність — це != +1 != 1 # => False +2 != 1 # => True + +# Ще трохи порівнянь +1 < 10 # => True +1 > 10 # => False +2 <= 2 # => True +2 >= 2 # => True + +# Порівняння можуть бути записані ланцюжком! +1 < 2 < 3 # => True +2 < 3 < 2 # => False + +# Рядки позначаються символом " або ' +"Це рядок." +'Це теж рядок.' + +# І рядки також можна додавати! +"Привіт " + "світ!" # => "Привіт світ!" +# Рядки можна додавати і без '+' +"Привіт " "світ!" # => "Привіт світ!" + +# ... або множити +"Привіт" * 3 # => "ПривітПривітПривіт" + +# З рядком можна працювати як зі списком символів +"Це рядок"[0] # => 'Ц' + +# Ви можете дізнатися довжину рядка +len("Це рядок") # => 8 + +# Символ % використовується для форматування рядків, наприклад: +"%s можуть бути %s" % ("рядки", "інтерпольовані") + +# Новий спосіб форматування рядків — використання методу format. +# Це бажаний спосіб. +"{} є {}".format("Це", "заповнювач") +"{0} можуть бути {1}".format("рядки", "форматовані") +# Якщо ви не хочете рахувати, то можете скористатися ключовими словами. +"{name} хоче з'істи {food}".format(name="Боб", food="лазанью") + +# None - це об'єкт +None # => None + +# Не використовуйте оператор рівності '=='' для порівняння +# об'єктів з None. Використовуйте для цього «is» +"etc" is None # => False +None is None # => True + +# Оператор 'is' перевіряє ідентичність об'єктів. Він не +# дуже корисний при роботі з примітивними типами, проте +# незамінний при роботі з об'єктами. + +# None, 0 і порожні рядки/списки рівні False. +# Всі інші значення рівні True +bool(0) # => False +bool("") # => False + + +#################################################### +## 2. Змінні та колекції +#################################################### + +# В Python є оператор print +print "Я Python. Приємно познайомитись!" # => Я Python. Приємно познайомитись! + +# Отримати дані з консолі просто +input_string_var = raw_input( + "Введіть щось: ") # Повертає дані у вигляді рядка +input_var = input("Введіть щось: ") # Працює з даними як з кодом на python +# Застереження: будьте обережні при використанні методу input() + +# Оголошувати змінні перед ініціалізацією не потрібно. +some_var = 5 # За угодою використовується нижній_регістр_з_підкресленнями +some_var # => 5 + +# При спробі доступу до неініціалізованої змінної +# виникне виняткова ситуація. +# Див. розділ Потік управління, аби дізнатись про винятки більше. +some_other_var # Помилка в імені + +# if може використовуватися як вираз +# Такий запис еквівалентний тернарному оператору '?:' у мові С +"yahoo!" if 3 > 2 else 2 # => "yahoo!" + +# Списки зберігають послідовності +li = [] +# Можна одразу створити заповнений список +other_li = [4, 5, 6] + +# Об'єкти додаються у кінець списку за допомогою методу append +li.append(1) # li тепер дорівнює [1] +li.append(2) # li тепер дорівнює [1, 2] +li.append(4) # li тепер дорівнює [1, 2, 4] +li.append(3) # li тепер дорівнює [1, 2, 4, 3] +# І видаляються з кінця методом pop +li.pop() # => повертає 3 і li стає рівним [1, 2, 4] +# Повернемо елемент назад +li.append(3) # li тепер знову дорівнює [1, 2, 4, 3] + +# Поводьтесь зі списком як зі звичайним масивом +li[0] # => 1 +# Присвоюйте нові значення вже ініціалізованим індексам за допомогою = +li[0] = 42 +li[0] # => 42 +li[0] = 1 # Зверніть увагу: повертаємось до попереднього значення +# Звертаємось до останнього елементу +li[-1] # => 3 + +# Спроба вийти за границі масиву призводить до помилки в індексі +li[4] # помилка в індексі + +# Можна звертатися до діапазону, використовуючи так звані зрізи +# (Для тих, хто любить математику: це називається замкнуто-відкритий інтервал). +li[1:3] # => [2, 4] +# Опускаємо початок +li[2:] # => [4, 3] +# Опускаємо кінець +li[:3] # => [1, 2, 4] +# Вибираємо кожен другий елемент +li[::2] # => [1, 4] +# Перевертаємо список +li[::-1] # => [3, 4, 2, 1] +# Використовуйте суміш вищеназваного для більш складних зрізів +# li[початок:кінець:крок] + +# Видаляємо довільні елементи зі списку оператором del +del li[2] # li тепер [1, 2, 3] + +# Ви можете додавати списки +li + other_li # => [1, 2, 3, 4, 5, 6] +# Зверніть увагу: значення li та other_li при цьому не змінились. + +# Поєднувати списки можна за допомогою методу extend +li.extend(other_li) # Тепер li дорівнює [1, 2, 3, 4, 5, 6] + +# Видалити перше входження значення +li.remove(2) # Тепер li дорівнює [1, 3, 4, 5, 6] +li.remove(2) # Помилка значення, оскільки у списку li немає 2 + +# Вставити елемент за вказаним індексом +li.insert(1, 2) # li знову дорівнює [1, 2, 3, 4, 5, 6] + +# Отримати індекс першого знайденого елементу +li.index(2) # => 1 +li.index(7) # Помилка значення, оскільки у списку li немає 7 + +# Перевірити елемент на входження у список можна оператором in +1 in li # => True + +# Довжина списку обчислюється за допомогою функції len +len(li) # => 6 + +# Кортежі схожі на списки, лише незмінні +tup = (1, 2, 3) +tup[0] # => 1 +tup[0] = 3 # Виникає помилка типу + +# Все те ж саме можна робити і з кортежами +len(tup) # => 3 +tup + (4, 5, 6) # => (1, 2, 3, 4, 5, 6) +tup[:2] # => (1, 2) +2 in tup # => True + +# Ви можете розпаковувати кортежі (або списки) у змінні +a, b, c = (1, 2, 3) # a == 1, b == 2 и c == 3 +d, e, f = 4, 5, 6 # дужки можна опустити +# Кортежі створюються за замовчуванням, якщо дужки опущено +g = 4, 5, 6 # => (4, 5, 6) +# Дивіться, як легко обміняти значення двох змінних +e, d = d, e # тепер d дорівнює 5, а e дорівнює 4 + +# Словники містять асоціативні масиви +empty_dict = {} +# Ось так описується попередньо заповнений словник +filled_dict = {"one": 1, "two": 2, "three": 3} + +# Значення можна отримати так само, як і зі списку +filled_dict["one"] # => 1 + +# Можна отримати всі ключі у виді списку за допомогою методу keys +filled_dict.keys() # => ["three", "two", "one"] +# Примітка: збереження порядку ключів у словників не гарантується +# Ваші результати можуть не співпадати з цими. + +# Можна отримати і всі значення у вигляді списку, використовуйте метод values +filled_dict.values() # => [3, 2, 1] +# Те ж зауваження щодо порядку ключів діє і тут + +# Отримуйте всі пари ключ-значення у вигляді списку кортежів +# за допомогою "items()" +filled_dict.items() # => [("one", 1), ("two", 2), ("three", 3)] + +# За допомогою оператору in можна перевіряти ключі на входження у словник +"one" in filled_dict # => True +1 in filled_dict # => False + +# Спроба отримати значення за неіснуючим ключем викине помилку ключа +filled_dict["four"] # помилка ключа + +# Аби уникнути цього, використовуйте метод get() +filled_dict.get("one") # => 1 +filled_dict.get("four") # => None +# Метод get також приймає аргумент за замовчуванням, значення якого буде +# повернуто при відсутності вказаного ключа +filled_dict.get("one", 4) # => 1 +filled_dict.get("four", 4) # => 4 +# Зверніть увагу, що filled_dict.get("four") все ще => None +# (get не встановлює значення елементу словника) + +# Присвоюйте значення ключам так само, як і в списках +filled_dict["four"] = 4 # тепер filled_dict["four"] => 4 + +# Метод setdefault() вставляє пару ключ-значення лише +# за відсутності такого ключа +filled_dict.setdefault("five", 5) # filled_dict["five"] повертає 5 +filled_dict.setdefault("five", 6) # filled_dict["five"] все ще повертає 5 + + +# Множини містять... ну, загалом, множини +# (які схожі на списки, проте в них не може бути елементів, які повторюються) +empty_set = set() +# Ініціалізація множини набором значень +some_set = set([1,2,2,3,4]) # some_set тепер дорівнює set([1, 2, 3, 4]) + +# Порядок не гарантовано, хоча інколи множини виглядають відсортованими +another_set = set([4, 3, 2, 2, 1]) # another_set тепер set([1, 2, 3, 4]) + +# Починаючи з Python 2.7, ви можете використовувати {}, аби створити множину +filled_set = {1, 2, 2, 3, 4} # => {1, 2, 3, 4} + +# Додавання нових елементів у множину +filled_set.add(5) # filled_set тепер дорівнює {1, 2, 3, 4, 5} + +# Перетин множин: & +other_set = {3, 4, 5, 6} +filled_set & other_set # => {3, 4, 5} + +# Об'єднання множин: | +filled_set | other_set # => {1, 2, 3, 4, 5, 6} + +# Різниця множин: - +{1,2,3,4} - {2,3,5} # => {1, 4} + +# Симетрична різниця множин: ^ +{1, 2, 3, 4} ^ {2, 3, 5} # => {1, 4, 5} + +# Перевіряємо чи множина зліва є надмножиною множини справа +{1, 2} >= {1, 2, 3} # => False + +# Перевіряємо чи множина зліва є підмножиною множини справа +{1, 2} <= {1, 2, 3} # => True + +# Перевірка на входження у множину: in +2 in filled_set # => True +10 in filled_set # => False + + +#################################################### +## 3. Потік управління +#################################################### + +# Для початку створимо змінну +some_var = 5 + +# Так виглядає вираз if. Відступи у python дуже важливі! +# результат: «some_var менше, ніж 10» +if some_var > 10: + print("some_var набагато більше, ніж 10.") +elif some_var < 10: # Вираз elif є необов'язковим. + print("some_var менше, ніж 10.") +else: # Це теж необов'язково. + print("some_var дорівнює 10.") + + +""" +Цикли For проходять по спискам + +Результат: + собака — це ссавець + кішка — це ссавець + миша — це ссавець +""" +for animal in ["собака", "кішка", "миша"]: + # Можете використовувати оператор {0} для інтерполяції форматованих рядків + print "{0} — це ссавець".format(animal) + +""" +"range(число)" повертає список чисел +від нуля до заданого числа +Друкує: + 0 + 1 + 2 + 3 +""" +for i in range(4): + print(i) +""" +"range(нижня_границя, верхня_границя)" повертає список чисел +від нижньої границі до верхньої +Друкує: + 4 + 5 + 6 + 7 +""" +for i in range(4, 8): + print i + +""" +Цикли while продовжуються до тих пір, поки вказана умова не стане хибною. +Друкує: + 0 + 1 + 2 + 3 +""" +x = 0 +while x < 4: + print(x) + x += 1 # Короткий запис для x = x + 1 + +# Обробляйте винятки блоками try/except + +# Працює у Python 2.6 і вище: +try: + # Аби створити виняток, використовується raise + raise IndexError("Помилка у індексі!") +except IndexError as e: + pass # pass — оператор, який нічого не робить. Зазвичай тут відбувається + # відновлення після помилки. +except (TypeError, NameError): + pass # Винятки можна обробляти групами, якщо потрібно. +else: # Необов'язковий вираз. Має слідувати за останнім блоком except + print("Все добре!") # Виконається лише якщо не було ніяких винятків +finally: # Виконується у будь-якому випадку + print "Тут ми можемо звільнити ресурси" + +# Замість try/finally для звільнення ресурсів +# ви можете використовувати вираз with +with open("myfile.txt") as f: + for line in f: + print line + + +#################################################### +## 4. Функції +#################################################### + +# Використовуйте def для створення нових функцій +def add(x, y): + print "x дорівнює {0}, а y дорівнює {1}".format(x, y) + return x + y # Повертайте результат за допомогою ключового слова return + + +# Виклик функції з аргументами +add(5, 6) # => друкує «x дорівнює 5, а y дорівнює 6» і повертає 11 + +# Інший спосіб виклику функції — виклик з іменованими аргументами +add(y=6, x=5) # Іменовані аргументи можна вказувати у будь-якому порядку + + +# Ви можете визначити функцію, яка приймає змінну кількість аргументів, +# які будуть інтерпретовані як кортеж, за допомогою * +def varargs(*args): + return args + + +varargs(1, 2, 3) # => (1,2,3) + + +# А також можете визначити функцію, яка приймає змінне число +# іменованих аргументів, котрі будуть інтерпретовані як словник, за допомогою ** +def keyword_args(**kwargs): + return kwargs + + +# Давайте подивимось що з цього вийде +keyword_args(big="foot", loch="ness") # => {"big": "foot", "loch": "ness"} + +# Якщо хочете, можете використовувати обидва способи одночасно +def all_the_args(*args, **kwargs): + print(args) + print(kwargs) + + +""" +all_the_args(1, 2, a=3, b=4) друкує: + (1, 2) + {"a": 3, "b": 4} +""" + +# Коли викликаєте функції, то можете зробити навпаки! +# Використовуйте символ * аби розпакувати позиційні аргументи і +# ** для іменованих аргументів +args = (1, 2, 3, 4) +kwargs = {"a": 3, "b": 4} +all_the_args(*args) # еквівалентно foo(1, 2, 3, 4) +all_the_args(**kwargs) # еквівалентно foo(a=3, b=4) +all_the_args(*args, **kwargs) # еквівалентно foo(1, 2, 3, 4, a=3, b=4) + +# ви можете передавати довільне число позиційних або іменованих аргументів +# іншим функціям, які їх приймають, розпаковуючи за допомогою +# * або ** відповідно +def pass_all_the_args(*args, **kwargs): + all_the_args(*args, **kwargs) + print varargs(*args) + print keyword_args(**kwargs) + + +# Область визначення функцій +x = 5 + + +def set_x(num): + # Локальна змінна x - не те ж саме, що глобальна змінна x + x = num # => 43 + print x # => 43 + + +def set_global_x(num): + global x + print x # => 5 + x = num # глобальна змінна x тепер дорівнює 6 + print x # => 6 + + +set_x(43) +set_global_x(6) + +# В Python функції є об'єктами першого класу +def create_adder(x): + def adder(y): + return x + y + + return adder + + +add_10 = create_adder(10) +add_10(3) # => 13 + +# Також є і анонімні функції +(lambda x: x > 2)(3) # => True +(lambda x, y: x ** 2 + y ** 2)(2, 1) # => 5 + +# Присутні вбудовані функції вищого порядку +map(add_10, [1, 2, 3]) # => [11, 12, 13] +map(max, [1, 2, 3], [4, 2, 1]) # => [4, 2, 3] + +filter(lambda x: x > 5, [3, 4, 5, 6, 7]) # => [6, 7] + +# Для зручного відображення і фільтрації можна використовувати +# включення у вигляді списків +[add_10(i) for i in [1, 2, 3]] # => [11, 12, 13] +[x for x in [3, 4, 5, 6, 7] if x > 5] # => [6, 7] + +# Ви також можете скористатися включеннями множин та словників +{x for x in 'abcddeef' if x in 'abc'} # => {'a', 'b', 'c'} +{x: x ** 2 for x in range(5)} # => {0: 0, 1: 1, 2: 4, 3: 9, 4: 16} + + +#################################################### +## 5. Класи +#################################################### + +# Аби отримати клас, ми наслідуємо object. +class Human(object): + # Атрибут класу. Він розділяється всіма екземплярами цього класу. + species = "H. sapiens" + + # Звичайний конструктор, буде викликаний при ініціалізації екземпляру класу + # Зверніть увагу, що подвійне підкреслення на початку та наприкінці імені + # використовується для позначення об'єктів та атрибутів, + # які використовуються Python, але знаходяться у просторах імен, + # якими керує користувач. Не варто вигадувати для них імена самостійно. + def __init__(self, name): + # Присвоєння значення аргумента атрибуту класу name + self.name = name + + # Ініціалізуємо властивість + self.age = 0 + + # Метод екземпляру. Всі методи приймають self у якості першого аргументу + def say(self, msg): + return "%s: %s" % (self.name, msg) + + # Методи класу розділяються між усіма екземплярами + # Вони викликаються з вказанням викликаючого класу + # у якості першого аргументу + @classmethod + def get_species(cls): + return cls.species + + # Статичний метод викликається без посилання на клас або екземпляр + @staticmethod + def grunt(): + return "*grunt*" + + # Властивість. + # Перетворює метод age() в атрибут тільки для читання + # з таким же ім'ям. + @property + def age(self): + return self._age + + # Це дозволяє змінювати значення властивості + @age.setter + def age(self, age): + self._age = age + + # Це дозволяє видаляти властивість + @age.deleter + def age(self): + del self._age + + +# Створюємо екземпляр класу +i = Human(name="Данило") +print(i.say("привіт")) # Друкує: «Данило: привіт» + +j = Human("Меланка") +print(j.say("Привіт")) # Друкує: «Меланка: привіт» + +# Виклик методу класу +i.get_species() # => "H. sapiens" + +# Зміна розділюваного атрибуту +Human.species = "H. neanderthalensis" +i.get_species() # => "H. neanderthalensis" +j.get_species() # => "H. neanderthalensis" + +# Виклик статичного методу +Human.grunt() # => "*grunt*" + +# Оновлюємо властивість +i.age = 42 + +# Отримуємо значення +i.age # => 42 + +# Видаляємо властивість +del i.age +i.age # => виникає помилка атрибуту + +#################################################### +## 6. Модулі +#################################################### + +# Ви можете імпортувати модулі +import math + +print(math.sqrt(16)) # => 4.0 + +# Ви можете імпортувати окремі функції з модуля +from math import ceil, floor + +print(ceil(3.7)) # => 4.0 +print(floor(3.7)) # => 3.0 + +# Можете імпортувати всі функції модуля. +# Попередження: краще так не робіть +from math import * + +# Можете скорочувати імена модулів +import math as m + +math.sqrt(16) == m.sqrt(16) # => True +# Ви також можете переконатися, що функції еквівалентні +from math import sqrt + +math.sqrt == m.sqrt == sqrt # => True + +# Модулі в Python — це звичайні Python-файли. Ви +# можете писати свої модулі та імпортувати їх. Назва +# модуля співпадає з назвою файлу. + +# Ви можете дізнатися, які функції та атрибути визначені +# в модулі +import math + +dir(math) + + +# Якщо у вас є Python скрипт з назвою math.py у тій же папці, що +# і ваш поточний скрипт, то файл math.py +# може бути завантажено замість вбудованого у Python модуля. +# Так трапляється, оскільки локальна папка має перевагу +# над вбудованими у Python бібліотеками. + +#################################################### +## 7. Додатково +#################################################### + +# Генератори +# Генератор "генерує" значення тоді, коли вони запитуються, замість того, +# щоб зберігати все одразу + +# Метод нижче (*НЕ* генератор) подвоює всі значення і зберігає їх +# в `double_arr`. При великих розмірах може знадобитися багато ресурсів! +def double_numbers(iterable): + double_arr = [] + for i in iterable: + double_arr.append(i + i) + return double_arr + + +# Тут ми спочатку подвоюємо всі значення, потім повертаємо їх, +# аби перевірити умову +for value in double_numbers(range(1000000)): # `test_non_generator` + print value + if value > 5: + break + + +# Натомість ми можемо скористатися генератором, аби "згенерувати" +# подвійне значення, як тільки воно буде запитане +def double_numbers_generator(iterable): + for i in iterable: + yield i + i + + +# Той самий код, але вже з генератором, тепер дозволяє нам пройтися по +# значенням і подвоювати їх одне за одним якраз тоді, коли вони обробляються +# за нашою логікою, одне за одним. А як тільки ми бачимо, що value > 5, ми +# виходимо з циклу і більше не подвоюємо більшість значень, +# які отримали на вхід (НАБАГАТО ШВИДШЕ!) +for value in double_numbers_generator(xrange(1000000)): # `test_generator` + print value + if value > 5: + break + +# Між іншим: ви помітили використання `range` у `test_non_generator` і +# `xrange` у `test_generator`? +# Як `double_numbers_generator` є версією-генератором `double_numbers`, так +# і `xrange` є аналогом `range`, але у вигляді генератора. +# `range` поверне нам масив з 1000000 значень +# `xrange`, у свою чергу, згенерує 1000000 значень для нас тоді, +# коли ми їх запитуємо / будемо проходитись по ним. + +# Аналогічно включенням у вигляді списків, ви можете створювати включення +# у вигляді генераторів. +values = (-x for x in [1, 2, 3, 4, 5]) +for x in values: + print(x) # друкує -1 -2 -3 -4 -5 + +# Включення у вигляді генератора можна явно перетворити у список +values = (-x for x in [1, 2, 3, 4, 5]) +gen_to_list = list(values) +print(gen_to_list) # => [-1, -2, -3, -4, -5] + +# Декоратори +# Декоратор – це функція вищого порядку, яка приймає та повертає функцію. +# Простий приклад використання – декоратор add_apples додає елемент 'Apple' в +# список fruits, який повертає цільова функція get_fruits. +def add_apples(func): + def get_fruits(): + fruits = func() + fruits.append('Apple') + return fruits + return get_fruits + +@add_apples +def get_fruits(): + return ['Banana', 'Mango', 'Orange'] + +# Друкуємо список разом з елементом 'Apple', який знаходиться в ньому: +# Banana, Mango, Orange, Apple +print ', '.join(get_fruits()) + +# У цьому прикладі beg обертає say +# Beg викличе say. Якщо say_please дорівнюватиме True, то повідомлення, +# що повертається, буде змінено. +from functools import wraps + + +def beg(target_function): + @wraps(target_function) + def wrapper(*args, **kwargs): + msg, say_please = target_function(*args, **kwargs) + if say_please: + return "{} {}".format(msg, "Будь ласка! Я бідний :(") + return msg + + return wrapper + + +@beg +def say(say_please=False): + msg = "Ви можете купити мені пива?" + return msg, say_please + + +print say() # Ви можете купити мені пива? +print say(say_please=True) # Ви можете купити мені пива? Будь ласка! Я бідний :( +``` + +## Готові до більшого? + +### Безкоштовні онлайн-матеріали + +* [Learn Python The Hard Way](http://learnpythonthehardway.org/book/) +* [Dive Into Python](http://www.diveintopython.net/) +* [Официальная документация](http://docs.python.org/2.6/) +* [Hitchhiker's Guide to Python](http://docs.python-guide.org/en/latest/) +* [Python Module of the Week](http://pymotw.com/2/) +* [A Crash Course in Python for Scientists](http://nbviewer.ipython.org/5920182) + +### Платні + +* [Programming Python](http://www.amazon.com/gp/product/0596158106/ref=as_li_qf_sp_asin_tl?ie=UTF8&camp=1789&creative=9325&creativeASIN=0596158106&linkCode=as2&tag=homebits04-20) +* [Dive Into Python](http://www.amazon.com/gp/product/1441413022/ref=as_li_tf_tl?ie=UTF8&camp=1789&creative=9325&creativeASIN=1441413022&linkCode=as2&tag=homebits04-20) +* [Python Essential Reference](http://www.amazon.com/gp/product/0672329786/ref=as_li_tf_tl?ie=UTF8&camp=1789&creative=9325&creativeASIN=0672329786&linkCode=as2&tag=homebits04-20) + diff --git a/uk-ua/rust-ua.html.markdown b/uk-ua/rust-ua.html.markdown new file mode 100644 index 00000000..4ec2b7c9 --- /dev/null +++ b/uk-ua/rust-ua.html.markdown @@ -0,0 +1,331 @@ +--- +language: rust +contributors: + - ["P1start", "http://p1start.github.io/"] +translators: + - ["Volodymyr Korniichuk", "https://github.com/ezhikus"] +filename: learnrust-uk.rs +lang: uk-ua +--- + +Rust - це мова програмування, що розрабляється спільнотою Mozilla Research +Rust поєднує в собі низькорівневий контроль швидкодії з високорівневими +інструментами забезпечення гарантій цілісності та безпеки. + +Rust досягає своїх цілей без автоматичного збирання сміття і не вимагає +наявності певного середовища виконання, що робить можливим пряму заміну +бібліотек, написаних на мові С на бібліотеки, написані на Rust. + +Перший реліз Rust (версія 0.1) вийшла в січні 2012 року і з тих пір оновлення +виходили так часто, що загальною порадою розробникам було не чекати якоїсь +стабільної версії, а використовувати нічні збірки компілятора. + +15 травня 2015 року вийшла версія Rust 1.0. Для цієї версії була дана гарантія +зворотної сумісності. Подальші нічні збірки покращили швидкість компіляції та +деякі інші аспекти. На даний момент оновлення Rust виходять кожні 6 тижнів. +Бета-версія Rust 1.1 вийшла одночасно з релізом Rust 1.0. + +Не зважаючи на те, що Rust є відносно низькорівневою мовою програмування, в +ній є деякі концепти, притаманні високорівневим мовам. Це робить Rust не лише +швидким, але й досить зручним та ефективним інструментом розробки. + +```rust +// Це коментар. Він починається в цьому рядку... +// і продовжується в цьому + +/// Цей коментар включає в себе документацію і підтримує markdown. +/// # Приклади +/// +/// ``` +/// let five = 5 +/// ``` + +/////////////// +// 1. Основи // +/////////////// + +#[allow(dead_code)] +// Функції +// `i32` - це 32-бітний цілочислений знаковий тип даних +fn add2(x: i32, y: i32) -> i32 { + // неявне повернення результату (в кінці рядку немає крапки з комою) + x + y +} + +#[allow(unused_variables)] +#[allow(unused_assignments)] +#[allow(dead_code)] +// Головна функція +fn main() { + // Числа // + + // Незмінне число + let x: i32 = 1; + + // суфікси для позначення цілого числа та числа з плаваючою змінною + let y: i32 = 13i32; + let f: f64 = 1.3f64; + + // Вивід типів + // Як правило, Rust може самостійно визначити тип змінної, отож + // ви можете не прописувати його явно + // В даному документі типи явно прописані в багатьох місцях, це зроблено + // виключно в навчальних цілях. В реальному коді вивід типів спрацює + // в більшості випадків + let implicit_x = 1; + let implicit_f = 1.3; + + // арифметика + let sum = x + y + 13; + + // Змінні + let mut mutable = 1; + mutable = 4; + mutable += 2; + + // Строки // + + // Строкові літерали + let x: &str = "Привіт, світ!"; + + // Друк на екран + println!("{} {}", f, x); // 1.3 Привіт, світ! + + // `String` – строка, що розміщується в "купі" + let s: String = "hello world".to_string(); + + // Строковий зріз - це незмінне відображення якоїсь строки (або її частини) + // Зріз можна розглядати як константну пару покажчиків (на початок та кінець + // якоїсь строки) + let s_slice: &str = &s; + + println!("{} {}", s, s_slice); // Привіт, світ! Привіт, світ! + + // Вектори/масиви // + + // Масив фіксованого розміру + let four_ints: [i32; 4] = [1, 2, 3, 4]; + + // Масив змінного розміру (вектор) + let mut vector: Vec<i32> = vec![1, 2, 3, 4]; + vector.push(5); + + // Зріз - незмінне відображення масиву + // Це схоже на строковий зріз, але в даному випадку мова йде про вектори + let slice: &[i32] = &vector; + + // Використовуйте `{:?}` щоб вивести щось в цілях відлагодження + println!("{:?} {:?}", vector, slice); // [1, 2, 3, 4, 5] [1, 2, 3, 4, 5] + + // Кортеж // + + // Кортеж - це набір фіксованого розміру, що включає значення кількох типів + let x: (i32, &str, f64) = (1, "привіт", 3.4); + + // розбираємо кортеж "х" на окремі змінні "a", "b" та "с" + let (a, b, c) = x; + println!("{} {} {}", a, b, c); // 1 привіт 3.4 + + // доступ по індексу + println!("{}", x.1); // привіт + + ////////////// + // 2. Типи // + ////////////// + + // Структура + struct Point { + x: i32, + y: i32, + } + + let origin: Point = Point { x: 0, y: 0 }; + + // Структура з безіменними полями, "кортежна структура" + struct Point2(i32, i32); + + let origin2 = Point2(0, 0); + + // перелічуваний тип даних + enum Direction { + Left, + Right, + Up, + Down, + } + + let up = Direction::Up; + + // перелічуваний тип даних з полями + enum OptionalI32 { + AnI32(i32), + Nothing, + } + + let two: OptionalI32 = OptionalI32::AnI32(2); + let nothing = OptionalI32::Nothing; + + // Узагальнене програмування // + + struct Foo<T> { bar: T } + + // Ось так стандартна бібліотека Rust оголошує `Option` + enum Optional<T> { + SomeVal(T), + NoVal, + } + + // Методи // + + impl<T> Foo<T> { + // Методи приймають неявний параметр `self` + fn get_bar(self) -> T { + self.bar + } + } + + let a_foo = Foo { bar: 1 }; + println!("{}", a_foo.get_bar()); // 1 + + // Типажі (в інших мовах програмування схожою сутністю є інтерфейси) // + + trait Frobnicate<T> { + fn frobnicate(self) -> Option<T>; + } + + impl<T> Frobnicate<T> for Foo<T> { + fn frobnicate(self) -> Option<T> { + Some(self.bar) + } + } + + let another_foo = Foo { bar: 1 }; + println!("{:?}", another_foo.frobnicate()); // Some(1) + + ///////////////////////// + // 3. Відповідність шаблону // + ///////////////////////// + + let foo = OptionalI32::AnI32(1); + match foo { + OptionalI32::AnI32(n) => println!("Це тип i32: {}", n), + OptionalI32::Nothing => println!("Це ніщо!"), + } + + // Складніший приклад + struct FooBar { x: i32, y: OptionalI32 } + let bar = FooBar { x: 15, y: OptionalI32::AnI32(32) }; + + match bar { + FooBar { x: 0, y: OptionalI32::AnI32(0) } => + println!("Числа рівні нулю!"), + FooBar { x: n, y: OptionalI32::AnI32(m) } if n == m => + println!("Числа однакові"), + FooBar { x: n, y: OptionalI32::AnI32(m) } => + println!("Числа різні: {} {}", n, m), + FooBar { x: _, y: OptionalI32::Nothing } => + println!("Друге число - ніщо!"), + } + + ///////////////////// + // 4. Потік керування // + ///////////////////// + + // Цикл `for` + let array = [1, 2, 3]; + for i in array.iter() { + println!("{}", i); + } + + // Діапазони + for i in 0u32..10 { + print!("{} ", i); + } + println!(""); + // друкує `0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 ` + + // `if` + if 1 == 1 { + println!("Математика працює!"); + } else { + println!("Ой, лишенько..."); + } + + // `if` як вираз + let value = if true { + "добре" + } else { + "погано" + }; + + // Цикл `while` + while 1 == 1 { + println!("Всесвіт функціонує стабільно."); + // Вираз break перериває цикл + break + } + + // Нескінченний цикл + loop { + println!("Привіт!"); + // Вираз break перериває цикл + break + } + + ///////////////////////////////// + // 5. Вказівники і безпека пам'яті // + ///////////////////////////////// + + // Володіючий вказівник - тільки хтось один може "володіти" вказівником в + // будь-який момент. Це означає, що коли "Box" вийде за межі області + // видимості - його можна безпечно звільнити + let mut mine: Box<i32> = Box::new(3); + *mine = 5; // розіменування `mine` з присвоєнням йому нового значення + // `now_its_mine` перебирає на себе володіння над `mine`. Іншими словами, + // `mine` переміщується. + let mut now_its_mine = mine; + *now_its_mine += 2; + + println!("{}", now_its_mine); // 7 + // println!("{}", mine); // цей код не скомпілюється, оскільки тепер + // покажчиком на дані володіє `now_its_mine` + + // Посилання – незмінний вказівник на дані + // При створенні посилання на якесь значення, ми говоримо, що значення + // було "запозичене". Поки значення є запозиченим - воно не може бути + // змінене або переміщене. Запозичення пропадає, як тільки стається вихід з + // області видимості, де було створене посилання + let mut var = 4; + var = 3; + let ref_var: &i32 = &var; + + println!("{}", var); // На відміну від `mine`, `var` можна використати + println!("{}", *ref_var); + // var = 5; // цей код не скомпілюється, оскільки `var` зараз є запозиченим + // *ref_var = 6; // цей код також не зкомпілюється, оскільки `ref_var` + // є незмінним посиланням + + // Змінне посилання + // Значення можна запозичити з можливістю зміни. У цьому випадку доступ до + // оригінального значення втрачається. + let mut var2 = 4; + let ref_var2: &mut i32 = &mut var2; + *ref_var2 += 2; // '*' використовується для доступу до змінного посилання + + println!("{}", *ref_var2); // 6 , // при заміні на var2 код не зкомпілюється + // ref_var2 має тип &mut i32, отож зберігає посилання на i32, а не значення + // var2 = 2; // цей рядок не зкомпілюється, оскільки `var2` є запозиченим. +} +``` + +## Матеріали для самовдосконалення + +В даному матеріалі ми оглянули лише основи Rust. Більше матеріалу ви можете +знайти на сайті +[The Rust Programming Language](http://doc.rust-lang.org/book/index.html) +Також існує Reddit-розділ [/r/rust](http://reddit.com/r/rust). Люди на каналі +irc.mozilla.org також завжди раді допомогти новачкам. + +Ви можете спробувати можливості Rust за допомогою онлайн-компілятора на сторінці +[Rust playpen](http://play.rust-lang.org) або +[Rust website](http://rust-lang.org). diff --git a/uk-ua/wasm-ua.html.markdown b/uk-ua/wasm-ua.html.markdown new file mode 100644 index 00000000..34f8cef8 --- /dev/null +++ b/uk-ua/wasm-ua.html.markdown @@ -0,0 +1,226 @@ +--- +language: WebAssembly +lang: uk-ua +filename: learnwasm-ua.wast +contributors: + - ["Dean Shaff", "http://dean-shaff.github.io"] +translators: + - ["Oleh Hromiak", "https://github.com/ogroleg"] +--- + +``` +;; learnwasm-ua.wast + +(module + ;; У WebAssembly весь код знаходиться в модулях. Будь-яка операція + ;; може бути записана за допомогою s-виразу. Також існує синтаксис "стек машини", + ;; втім, він не сумісний з проміжним бінарним представленням коду. + + ;; Формат бінарного проміжного представлення майже повністю сумісний + ;; з текстовим форматом WebAssembly. + ;; Деякі відмінності: + ;; local_set -> local.set + ;; local_get -> local.get + + ;; Код розміщується у функціях + + ;; Типи даних + (func $data_types + ;; WebAssembly має чотири типи даних: + ;; i32 - ціле число, 32 біти + ;; i64 - ціле число, 64 біти (не підтримується у JavaScript) + ;; f32 - число з плаваючою комою, 32 біти + ;; f64 - число з плаваючою комою, 64 біти + + ;; Створити локальну змінну можна за допомогою ключового слова "local". + ;; Змінні потрібно оголошувати на початку функції. + + (local $int_32 i32) + (local $int_64 i64) + (local $float_32 f32) + (local $float_64 f64) + + ;; Змінні, оголошені вище, ще не ініціалізовані, себто, не мають значення. + ;; Давайте присвоїмо їм значення за допомогою <тип даних>.const: + + (local.set $int_32 (i32.const 16)) + (local.set $int_32 (i64.const 128)) + (local.set $float_32 (f32.const 3.14)) + (local.set $float_64 (f64.const 1.28)) + ) + + ;; Базові операції + (func $basic_operations + + ;; Нагадаємо, у WebAssembly будь-що є s-виразом, включно + ;; з математичними виразами або зчитуванням значень змінних + + (local $add_result i32) + (local $mult_result f64) + + (local.set $add_result (i32.add (i32.const 2) (i32.const 4))) + ;; тепер add_result дорівнює 6! + + ;; Для кожної операції потрібно використовувати правильний тип: + ;; (local.set $mult_result (f32.mul (f32.const 2.0) (f32.const 4.0))) ;; Ніт! mult_result має тип f64! + (local.set $mult_result (f64.mul (f64.const 2.0) (f64.const 4.0))) ;; Ніт! mult_result має тип f64! + + ;; У WebAssembly є вбудовані функції накшталт математики та побітових операцій. + ;; Варто зазначити, що тут відсутні вбудовані тригонометричні функції. + ;; Тож нам потрібно: + ;; - написати їх самостійно (не найкраща ідея) + ;; - звідкись їх імпортувати (як саме - побачимо згодом) + ) + + ;; Функції + ;; Параметри вказуються ключовим словом `param`, значення, що повертається - `result` + ;; Поточне значення стеку і є значенням функції, що повертається + + ;; Ми можемо викликати інші функції за допомогою `call` + + (func $get_16 (result i32) + (i32.const 16) + ) + + (func $add (param $param0 i32) (param $param1 i32) (result i32) + (i32.add + (local.get $param0) + (local.get $param1) + ) + ) + + (func $double_16 (result i32) + (i32.mul + (i32.const 2) + (call $get_16)) + ) + + ;; Досі ми не могли що-небудь вивести на консоль і не мали доступу + ;; до високорівневої математики (степеневі функції, обрахунок експоненти або тригонометрія). + ;; Більше того, ми навіть не могли викликати WASM функції у Javascript! + ;; Виклик цих функцій у WebAssembly залежить від того, + ;; де ми знаходимось - чи це Node.js, чи середовище браузера. + + ;; Якщо ми у Node.js, то потрібно виконати два кроки. По-перше, ми маємо сконвертувати + ;; текстове представлення WASM у справжній код webassembly. + ;; Наприклад, ось так (Binaryen): + + ;; wasm-as learn-wasm.wast -o learn-wasm.wasm + + ;; Давай також застосуємо оптимізації: + + ;; wasm-opt learn-wasm.wasm -o learn-wasm.opt.wasm -O3 --rse + + ;; Тепер наш скомпільований WebAssembly можна завантажити у Node.js: + ;; const fs = require('fs') + ;; const instantiate = async function (inFilePath, _importObject) { + ;; var importObject = { + ;; console: { + ;; log: (x) => console.log(x), + ;; }, + ;; math: { + ;; cos: (x) => Math.cos(x), + ;; } + ;; } + ;; importObject = Object.assign(importObject, _importObject) + ;; + ;; var buffer = fs.readFileSync(inFilePath) + ;; var module = await WebAssembly.compile(buffer) + ;; var instance = await WebAssembly.instantiate(module, importObject) + ;; return instance.exports + ;; } + ;; + ;; const main = function () { + ;; var wasmExports = await instantiate('learn-wasm.wasm') + ;; wasmExports.print_args(1, 0) + ;; } + + ;; Цей код зчитує функції з importObject + ;; (вказано у асинхронній JavaScript функції instantiate), а потім експортує функцію + ;; "print_args", яку ми викликаємо у Node.js + + (import "console" "log" (func $print_i32 (param i32))) + (import "math" "cos" (func $cos (param f64) (result f64))) + + (func $print_args (param $arg0 i32) (param $arg1 i32) + (call $print_i32 (local.get $arg0)) + (call $print_i32 (local.get $arg1)) + ) + (export "print_args" (func $print_args)) + + ;; Завантаження даних з пам'яті WebAssembly. + ;; Наприклад, ми хочемо порахувати cos для елементів Javascript масиву. + ;; Нам потрібно отримати доступ до масиву і можливість ітерувати по ньому. + ;; У прикладі нижче ми змінимо існуючий масив. + ;; f64.load і f64.store приймають адресу числа у пам'яті *у байтах*. + ;; Для того, щоб отримати доступ до 3-го елементу масиву, ми маємо передати щось + ;; накшталт (i32.mul (i32.const 8) (i32.const 2)) у функцію f64.store. + + ;; У JavaScript ми викличемо `apply_cos64` таким чином + ;; (використаємо функцію instantiate з попереднього прикладу): + ;; + ;; const main = function () { + ;; var wasm = await instantiate('learn-wasm.wasm') + ;; var n = 100 + ;; const memory = new Float64Array(wasm.memory.buffer, 0, n) + ;; for (var i=0; i<n; i++) { + ;; memory[i] = i; + ;; } + ;; wasm.apply_cos64(n) + ;; } + ;; + ;; Ця функція не буде працювати, якщо ми виділимо пам'ять для (створимо) Float32Array у JavaScript. + + (memory (export "memory") 100) + + (func $apply_cos64 (param $array_length i32) + ;; визначаємо змінну циклу або лічильник + (local $idx i32) + ;; визначаємо змінну для доступу до пам'яті + (local $idx_bytes i32) + ;; константа - кількість байтів у числі типу f64. + (local $bytes_per_double i32) + + ;; визначаємо змінну, яка зберігатиме значення з пам'яті + (local $temp_f64 f64) + + (local.set $idx (i32.const 0)) + (local.set $idx_bytes (i32.const 0)) ;; не обов'язково + (local.set $bytes_per_double (i32.const 8)) + + (block + (loop + ;; записуємо у idx_bytes необхідне зміщення в пам'яті - для поточного числа. + (local.set $idx_bytes (i32.mul (local.get $idx) (local.get $bytes_per_double))) + + ;; отримуємо число з пам'яті (за зміщенням): + (local.set $temp_f64 (f64.load (local.get $idx_bytes))) + + ;; рахуємо cos: + (local.set $temp_64 (call $cos (local.get $temp_64))) + + ;; тепер зберігаємо результат обчислень у пам'ять: + (f64.store + (local.get $idx_bytes) + (local.get $temp_64)) + + ;; або робимо все за один крок (альтернативний код) + (f64.store + (local.get $idx_bytes) + (call $cos + (f64.load + (local.get $idx_bytes)))) + + ;; збільшуємо лічильник на одиницю (інкремент) + (local.set $idx (i32.add (local.get $idx) (i32.const 1))) + + ;; якщо лічильник дорівнює довжині масиву, то завершуємо цикл + (br_if 1 (i32.eq (local.get $idx) (local.get $array_length))) + (br 0) + ) + ) + ) + (export "apply_cos64" (func $apply_cos64)) +) + +``` |