diff options
Diffstat (limited to 'uk-ua')
| -rw-r--r-- | uk-ua/cypher-ua.html.markdown | 2 | ||||
| -rw-r--r-- | uk-ua/go-ua.html.markdown | 449 | ||||
| -rw-r--r-- | uk-ua/mips-ua.html.markdown | 366 |
3 files changed, 816 insertions, 1 deletions
diff --git a/uk-ua/cypher-ua.html.markdown b/uk-ua/cypher-ua.html.markdown index e1eef5a2..0911793b 100644 --- a/uk-ua/cypher-ua.html.markdown +++ b/uk-ua/cypher-ua.html.markdown @@ -1,6 +1,6 @@ --- language: cypher -filename: LearnCypher.cql +filename: LearnCypher-ua.cql contributors: - ["Théo Gauchoux", "https://github.com/TheoGauchoux"] translators: diff --git a/uk-ua/go-ua.html.markdown b/uk-ua/go-ua.html.markdown new file mode 100644 index 00000000..f980f7b1 --- /dev/null +++ b/uk-ua/go-ua.html.markdown @@ -0,0 +1,449 @@ +--- +name: Go +category: language +language: Go +filename: learngo-ua.go +contributors: + - ["Sonia Keys", "https://github.com/soniakeys"] + - ["Christopher Bess", "https://github.com/cbess"] + - ["Jesse Johnson", "https://github.com/holocronweaver"] + - ["Quint Guvernator", "https://github.com/qguv"] + - ["Jose Donizetti", "https://github.com/josedonizetti"] + - ["Alexej Friesen", "https://github.com/heyalexej"] + - ["Clayton Walker", "https://github.com/cwalk"] + - ["Leonid Shevtsov", "https://github.com/leonid-shevtsov"] +translators: + - ["AstiaSun", "https://github.com/AstiaSun"] +lang: uk-ua +--- + +Go був створений для того, щоб виконати задачу. Це не останній тренд в теорії мов програмування, а спосіб вирішення реальних проблем. + +Він увібрав принципи з імперативних мов зі статичною типізацією. +Go швидко компілюється та виконується, а його багатопоточність легка для +вивчення, оскільки багатоядерні CPU стали буденністю. Ця мова програмування успішно використовується у кодах великих продуктів (~100 мільйонів в Google, Inc.) + +Go має чудову стандартну бібліотеку та чимале ком'юніті. + +```go +// Однорядковий коментар +/* Багато- + рядковий коментар */ + +// Кожен файл вихідного коду має починатись із ключового слова package. +// main - це спеціальна назва, що оголошує виконуваний код, а не бібліотеку. +package main + +// import оголошує бібліотеки, що використовуються в даному файлі. +import ( + "fmt" // Пакет стандартної бібліотеки Go. + "io/ioutil" // Цей пакет реалізує деякі I/O функції утиліт. + m "math" // Бібліотека математичних операцій з локальним псевдонімом m. + "net/http" // Так, веб сервер! + "os" // Функції операційної системи, такі як робота з файловою системою. + "strconv" // Перетворення текстових змінних. +) + +// Оголошення функції. +// Функція main - особлива. Це вхідна точка для виконуваних програм. +// Ви можете любити це, або ж ненавидіти, але Go використовує фігурні дужки. +func main() { + // Println виводить рядок в stdout. + // Ця функція входить у пакет fmt. + fmt.Println("Hello world!") + + // Викликати іншу функцію з цього файлу. + beyondHello() +} + +// Аргументи функцій описуються у круглих дужках. +// Навіть якщо ніякі аргументи не передаються, пусті круглі дужки - обов`язкові. +func beyondHello() { + var x int // Оголошення змінної. Перед використанням змінні обов'язково мають бути оголошені. + x = 3 // Присвоєння значення. + // "Короткі" оголошення використовують := щоб окреслити тип, оголосити та присвоїти значення. + y := 4 + sum, prod := learnMultiple(x, y) // Функція повертає два значення. + fmt.Println("sum:", sum, "prod:", prod) // Просто вивід. + learnTypes() // < y хвилин, потрібно вивчити більше! +} + +/* <- багаторядковий коментар +Функції можуть мати параметри та повертати довільну кількість значень. +В цьому прикладі `x`, `y` - це аргументи, а `sum`, `prod` - це змінні, що повертаються. +Зверніть увагу, що `x` та `sum` мають тип `int`. +*/ +func learnMultiple(x, y int) (sum, prod int) { + return x + y, x * y // Повернути два значення. +} + +// Кілька вбудованих типів та літералів. +func learnTypes() { + // Короткі оголошення зазвичай виконують все, що необхідно. + str := "Вчи Go!" // рядок (string). + + s2 := `"Необроблений" текст +може містити переноси рядків.` // Також має тип рядок. + + // Не ASCII символи. Go використовує UTF-8. + g := 'Σ' // руничний тип, псевдонім для int32, містить позицію юнікод кода. + + f := 3.14195 // float64, IEEE-754 64-бітне число з плаваючою крапкою. + c := 3 + 4i // complex128, комплексні числа, що являють собою два float64. + + // Синтаксис ініціалізації з var. + var u uint = 7 // Беззнаковий цілочисельний тип, проте розмір залежить від імплементації, так само як і int. + var pi float32 = 22. / 7 + + // Синтаксис перетворення типів з коротким оголошенням. + n := byte('\n') // Байт - це переіменований uint8. + + // Розмір масива фіксований протягом часу виконання. + var a4 [4]int // Масив з 4 чисел, всі проініціалізовані 0. + a5 := [...]int{3, 1, 5, 10, 100} // Масив проініціалізованих чисел з фіксованим розміром у + // п'ять елементів, що мають значення 3, 1, 5, 10, та 100. + + // Зрізи мають динамічний розмір. Переваги є і у масивів, й у зрізів, проте + // останні використовуються частіше. + s3 := []int{4, 5, 9} // Порівняйте з a5. Тут немає трьокрапки. + s4 := make([]int, 4) // Виділяє пам'ять для зрізу з 4 чисел, проініціалізованих 0. + var d2 [][]float64 // Декларація, нічого не виділяється. + bs := []byte("a slice") // Синтаксис переведення у інший тип. + + // Оскільки зрізи динамічні, до них можна додавати елементи за необхідністю. + // Для цієї операції використовується вбудована функція append(). + // Перший аргумент - це зріз, до якого додається елемент. Зазвичай + // змінна масиву оновлюється на місці, як у прикладі нижче. + s := []int{1, 2, 3} // В результаті отримуємо зріз із 3 чисел. + s = append(s, 4, 5, 6) // додаємо 3 елементи. Зріз тепер довжини 6. + fmt.Println(s) // Оновлений зріз тепер має значення [1 2 3 4 5 6] + + // Щоб об'єднати два зрізи, замість того, щоб проходитись по всім елементам, + // можна передати посилання на зріз із трьокрапкою, як у прикладі нижче. Таким чином, + // зріз розпакується і його елементи додадуться до зріза s. + s = append(s, []int{7, 8, 9}...) + fmt.Println(s) // Оновлений зріз тепер дорівнює [1 2 3 4 5 6 7 8 9] + + p, q := learnMemory() // Оголошує змінні p, q, що є вказівниками на числа. + fmt.Println(*p, *q) // * іде попереду вказівника. Таким чином, виводяться числа. + + // Асоціативний масив (map) - це динамічно розширюваний тип даних, як хеш + // або словник в інших мовах програмування + m := map[string]int{"three": 3, "four": 4} + m["one"] = 1 + + // В Go змінні, які не використовуються, вважаються помилкою. + // Нижнє підкреслення дозволяє "використати" змінну, але проігнорувати значення. + _, _, _, _, _, _, _, _, _, _ = str, s2, g, f, u, pi, n, a5, s4, bs + // Зазвичай це використовується, щоб проігнорувати значення, що повертає функція. + // Наприклад, в скрипті нашвидкоруч можна проігнорувати помилку, яку повертає + // функція os.Create, вважаючи, що файл буде створений за будь-яких умов. + file, _ := os.Create("output.txt") + fmt.Fprint(file, "Приклад, як відбувається запис у файл.") + file.Close() + + // Вивід значень змінних. + fmt.Println(s, c, a4, s3, d2, m) + + learnFlowControl() // Рухаємось далі. +} + +// Навідміну від більшості інших мов програмування, функції в Go підтримують +// іменоване значення, що повертається. +// Змінні, значення яких повертається функцією, вказуються із зазначенням типу при +// оголошенні функції. Таким чином, можна з легкістю повернути їхні значення в різних +// точках коду, не перелічуючи їх після ключового слова return. +func learnNamedReturns(x, y int) (z int) { + z = x * y + return // z не потрібно вказувати, при оголошенні описано змінну для повернення. +} + +// Go використовує сміттєзбірник. В ньому використовуються вказівники, проте немає +// операцій з вказівниками. Можлива помилка при використовуванні вказівника nil, але не +// при збільшенні значення вказівника (перехід по адресам пам'яті). +func learnMemory() (p, q *int) { + // Іменовані змінні, що повертаються, p та q, мають тип вказівника на чисельне значення. + p = new(int) // Вбудована функція виділяє нову пам'ять. + // Виділена адреса пам'яті чисельного типу int ініціалізовується 0, p більше не nil. + s := make([]int, 20) // Виділити пам'ять для 20 чисел у вигляді суцільного блоку в пам'яті. + s[3] = 7 // Присвоїти значення одному з них. + r := -2 // Оголосити нову локальну змінну. + return &s[3], &r // Оператор & повертає адресу в пам'яті об'єкта. +} + +func expensiveComputation() float64 { + return m.Exp(10) +} + +func learnFlowControl() { + // if твердження вимагає фігурні дужки, але не вимагає округлих. + if true { + fmt.Println("Кажу ж") + } + // Форматування стандартизовано командою командного рядка "go fmt". + if false { + // Pout. + } else { + // Gloat. + } + // Використання перемикача (switch) замість ланцюга if-тверджень. + x := 42.0 + switch x { + case 0: + case 1: + case 42: + // Кейси не "провалюються". Натомість, є ключове слово `fallthrough`: + // https://github.com/golang/go/wiki/Switch#fall-through (англ) + case 43: + // Недоступний. + default: + // Кейс за замовчуванням не обов'язковий. + } + // Як і if, формат оголошення циклу for не вимагає круглих дужок: + // Змінні, оголошені всередині if та for - належать цій області видимості. + for x := 0; x < 3; x++ { // ++ - це твердження. + fmt.Println("iteration", x) + } + // Тут x == 42. + + // For - це єдиний цикл в Go, проте він має кілька різних форм. + for { // Ініціалізація циклу. + break // Упс, помилково зайшли. + continue // Недоступне твердження. + } + + // Можна використовувати діапазони, зрізи, рядки, асоціативні масиви, або ж + // канал для ітерації в циклі. Діапазон (range) повертає один (канал) або два + // значення (масив, зріз, рядок та асоціативний масив). + for key, value := range map[string]int{"one": 1, "two": 2, "three": 3} { + // для кожної пари в асоціативному масиві, надрукувати ключ та значення + fmt.Printf("key=%s, value=%d\n", key, value) + } + // якщо потрібне тільки значення, можна застосувати нижнє підкреслення як ключ + for _, name := range []string{"Bob", "Bill", "Joe"} { + fmt.Printf("Hello, %s\n", name) + } + + // так само, як і з циклом for, оператор := в розгалуженні означає оголосити + // локальну змінну в області видимості if та присвоїти значення. Далі + // значення змінної проходить перевірку y > x. + if y := expensiveComputation(); y > x { + x = y + } + // Літерали функцій - це замикання + xBig := func() bool { + return x > 10000 // Посилання на x, що був оголошений раніше, перед switch. + } + x = 99999 + fmt.Println("xBig:", xBig()) // true + x = 1.3e3 // Тобто, тепер x == 1300 + fmt.Println("xBig:", xBig()) // false тепер. + + // Функція може бути оголошена та викликана в одному рядку, поводячи себе + // як аргумент функції, але за наступних умов: + // 1) літерал функції негайно викликається за допомогою () + // 2) тип значення, що повертається, точно відповідає очікуваному типу аргументу + fmt.Println("Add + double two numbers: ", + func(a, b int) int { + return (a + b) * 2 + }(10, 2)) // Викликаємо з аргументами 10 та 2 + // => Додати + подвоїти два числа: 24 + + // Коли вам це знадобиться, ви полюбите це + goto love +love: + + learnFunctionFactory() // функція, що повертає функцію - це весело(3)(3) + learnDefer() // Швидкий обхід до важливого ключового слова. + learnInterfaces() // Тут на вас чекає крута штука! +} + +func learnFunctionFactory() { + // Два наступних твердження роблять однакові дії, але другий приклад частіше + // застосовується + fmt.Println(sentenceFactory("summer")("A beautiful", "day!")) + + d := sentenceFactory("summer") + fmt.Println(d("A beautiful", "day!")) + fmt.Println(d("A lazy", "afternoon!")) +} + +// Декоратори звична річ для багатьох мов програмування. В Go їх можна реалізувати +// за допомогою літералів функцій, що приймають аргументи. +func sentenceFactory(mystring string) func(before, after string) string { + return func(before, after string) string { + return fmt.Sprintf("%s %s %s", before, mystring, after) // новий рядок + } +} + +func learnDefer() (ok bool) { + // твердження defer змушує функцію посилатись на список. Список + // збережених викликів виконується ПІСЛЯ того, як оточуюча функція закінчує + // виконання. + defer fmt.Println("відкладені твердження виконуються у зворотньому порядку (LIFO).") + defer fmt.Println("\nЦей рядок надрукується першим, тому що") + // Відкладення зазвичай використовується для того, щоб закрити файл. Таким чином, + // функція, що закриває файл, залишається близькою до функції, що відкриває файл. + return true +} + +// Оголошує Stringer як тип інтерфейсу з одним методом, String. +type Stringer interface { + String() string +} + +// Оголошує pair як структуру з двома полями, цілими числами x та y. +type pair struct { + x, y int +} + +// Оголошує метод для типу pair. pair тепер реалізує Stringer, оскільки pair оголосив +// всі методи в цьому інтерфейсі. +func (p pair) String() string { // p тепер називається "приймачем" + // Sprintf - ще одна функція з пакету fmt. + // Крапка використовується, щоб звернутись до полів об'єкту p. + return fmt.Sprintf("(%d, %d)", p.x, p.y) +} + +func learnInterfaces() { + // Синтаксис з використанням фігурних дужок називається "літералом структури". + // Він застосовується до ініціалізованої структури. Оператор := оголошує + // та ініціалізує p цією структурою. + p := pair{3, 4} + fmt.Println(p.String()) // Викликає метод String об'єкта p типу pair. + var i Stringer // Оголошує і інтерфейсного типу Stringer. + i = p // Допустиме, оскільки pair реалізує Stringer + // Викликає метод String об'єкта і, що має тип Stringer. Виводить те ж саме, що й + // аналогічний метод вище. + fmt.Println(i.String()) + + // Функції з бібліотеки fmt викликають метод String, щоб запросити у об'єкта + // своє представлення, яке можна надрукувати. + fmt.Println(p) // Виводить те ж саме, що й раніше. + fmt.Println(i) // Виводить те ж саме, що й раніше. + + learnVariadicParams("great", "learning", "here!") +} + +// Кількість аргументів функції може бути змінною. +func learnVariadicParams(myStrings ...interface{}) { + // Пройтись по значенням всіх аргументів. + // _ - це ігнорування порядкового номеру аргумента в масиві. + for _, param := range myStrings { + fmt.Println("param:", param) + } + + // Передати значення аргументів як параметр змінної величини. + fmt.Println("params:", fmt.Sprintln(myStrings...)) + + learnErrorHandling() +} + +func learnErrorHandling() { + // Ідіома ", ok"використовується, щоб перевірити виконання команди без помилок. + m := map[int]string{3: "three", 4: "four"} + if x, ok := m[1]; !ok { // ok буде мати значення false, тому що 1 не знаходиться + // в асоціативному масиві. + fmt.Println("немає таких") + } else { + fmt.Print(x) // x буде мати значення 1, якщо 1 знаходиться в m. + } + // Значення помилки повідомляє не тільки, що все добре, але й може розповісти + // більше про проблему. + if _, err := strconv.Atoi("non-int"); err != nil { // _ ігнорує значення + // виводить помилку 'strconv.ParseInt: parsing "non-int": invalid syntax' + fmt.Println(err) + } + // Ми розглянемо інтерфейси дещо пізніше. А поки, розглянемо багатопоточність. + learnConcurrency() +} + +// Канал с - це потокозохищений об'єкт для спілкування між потоками. +func inc(i int, c chan int) { + c <- i + 1 // Оператор <- виконує операцію "надіслати",якщо змінна каналу + // знаходиться зліва від нього. +} + +// inc виконує збільшення значення на 1. Ми використаємо його, щоб збільшувати +// числа рівночасно. +func learnConcurrency() { + // вже знайома функція make, яка раніше використовувалась для виділення пам'яті, + // тут використовується для створення каналу. Make виділяє пам'ять та ініціалізує + // зрізи, асоційовані масиви та канали. Новостворений канал буде передавати + // цілочисельні значення. + c := make(chan int) + // Запустити три одночасні ґорутини. Числа будуть збільшуватись рівночасно, імовірно + // паралельно якщо пристрій здатний до цього та правильно сконфігурований. + // Всі три ґорутини надсилають значення в один канал. + go inc(0, c) // Твердження go запускає нову ґорутину. + go inc(10, c) + go inc(-805, c) + // Читаємо три результати з каналу та друкуємо їх. + // Порядок результатів - невідомий! + fmt.Println(<-c, <-c, <-c) // якщо канал знаходиться справа від оператора <-, + // він виконує функцію "приймача". + + cs := make(chan string) // Ще один канал, який примає рядки. + ccs := make(chan chan string) // Канал каналів рядків. + go func() { c <- 84 }() // Запустимо нову ґорутину, щоб надіслати значення в канал с. + go func() { cs <- "wordy" }() // Надсилаємо "wordy" в канал cs. + // Ключове слово select має синтаксис, подібний до switch, проте кожен кейс + // включає в себе операцію з каналом. Він обирає довільний кейс з наявних, які готові + // комунікувати (передавати дані). + select { + case i := <-c: // Отримане значення може бути присвоєно змінній, + fmt.Printf("it's a %T", i) + case <-cs: // або значення може бути проігнороване. + fmt.Println("it's a string") + case <-ccs: // Пустий канал, не готовий комунікувати. + fmt.Println("Не відбудеться.") + } + // На цьому етапі, значення було прочитане або з с або з cs. Одна з двох + // ґорутин завершилась, але інша все ще заблокована. + + learnWebProgramming() // Go вміє й у веб. Так, ти хочеш зробити це. +} + +// Лиш одна функція з пакету http запускає веб сервер. +func learnWebProgramming() { + + // перший аргумент ListenAndServe - це TCP адреса, який сервер буде слухати. + // Другий аргумент - це інтерфейс, а точніше http.Handler. + go func() { + err := http.ListenAndServe(":8080", pair{}) + fmt.Println(err) // не ігноруйте помилки + }() + + requestServer() +} + +// pair матиме тип http.Handler, якщо реалізувати один його метод, ServeHTTP. +func (p pair) ServeHTTP(w http.ResponseWriter, r *http.Request) { + // Відповідати на запити можна методом, що належить http.ResponseWriter. + w.Write([]byte("Ти вивчив Go за Y хвилин!")) +} + +func requestServer() { + resp, err := http.Get("http://localhost:8080") + fmt.Println(err) + defer resp.Body.Close() + body, err := ioutil.ReadAll(resp.Body) + fmt.Printf("\nWebserver said: `%s`", string(body)) +} +``` + +## Подальше вивчення + +Основним джерелом всієї інформації про Go залишається [офіційна веб-сторінка](http://golang.org/). Там можна знайти уроки, інтерактивно пограти та багато про що почитати. +Окрім туру, у [документації](https://golang.org/doc/) міститься інформація як писати чистий та ефективний код на Go, документація пакетів та окремих команд, а також історія релізів. + +Надзвичайно рекомендується ознайомитись із визначенням мови. Вона легко читається та на диво коротка (в порівнянні з іншими сучасними мовами). + +Можна погратись з кодом вище на [Go playground](https://play.golang.org/p/tnWMjr16Mm). Спробуй змінити його та запустити із свого браузера. Поміть, що можна використовувати [https://play.golang.org](https://play.golang.org) як [REPL](https://uk.wikipedia.org/wiki/REPL) до тестів та коду в твоєму браузері, без встановлення Go. + +В списку для прочитання новачкам в Go - [вихідний код стандартної бібліотеки](http://golang.org/src/pkg/). Код всеосяжно задокоментований, тому є найкращим прикладом з боку зручного для прочитання та швидкості розуміння коду на цій мові програмування. Приведений стиль та ідіоми Go. +Крім того, можна просто натиснути на назву функції в [документації](http://golang.org/pkg/), щоб перейти до її реалізації. + +Іншим прекрасним посиланням для вивчення Go є [Go by example](https://gobyexample.com/). + +Go Mobile додає підтримку мобільних платформ (Android та iOS). Можна написати нативний код на Go для мобільних застосунків або написати бібліотеку, що міститиме прив'язки (bindings) з пакету Go, які можуть бути викликані з Java (Android) та Objective-C (iOS). Деталі можна дізнатись на [веб-сторінці Go Mobile](https://github.com/golang/go/wiki/Mobile). diff --git a/uk-ua/mips-ua.html.markdown b/uk-ua/mips-ua.html.markdown new file mode 100644 index 00000000..8d4517fe --- /dev/null +++ b/uk-ua/mips-ua.html.markdown @@ -0,0 +1,366 @@ +--- +language: "MIPS Assembly" +filename: MIPS.asm +contributors: + - ["Stanley Lim", "https://github.com/Spiderpig86"] +translators: + - ["AstiaSun", "https://github.com/AstiaSun"] +lang: uk-ua +--- + +Мова ассемблера MIPS (англ. Microprocessor without Interlocked Pipeline Stages) була написана для роботи з мікропроцесорами MIPS, парадигма яких була описана в 1981 році [Джоном Геннессі](https://uk.wikipedia.org/wiki/Джон_Лерой_Геннессі). Ці RISC процесори використовуються у таких вбудованих системах, як маршрутизатори та мережеві шлюзи. + +[Детальніше](https://en.wikipedia.org/wiki/MIPS_architecture) + +```asm +# Коментарі позначені як'#' + +# Всі символи після '#' ігноруються лексичним аналізатором асемблера. + +# Зазвичай програми поділяються на .data та .text частини + +.data # У цьому розділі дані зберігаються у пам'яті, виділеній в RAM, подібно до змінних + # в мовах програмування вищого рівня + + # Змінна оголошується наступним чином: [назва]: .[тип] [значення] + # Наприклад: + hello_world: .asciiz "Hello World\n" # Оголосити текстову змінну + num1: .word 42 # word - це чисельний тип 32-бітного розряду + + arr1: .word 1, 2, 3, 4, 5 # Масив чисел + arr2: .byte 'a', 'b' # Масив буквених символів (розмір кожного - 1 байт) + buffer: .space 60 # Виділити місце в RAM + # (не очищується, тобто не заповнюється 0) + + # Розміри типів даних + _byte: .byte 'a' # 1 байт + _halfword: .half 53 # 2 байти + _word: .word 3 # 4 байти + _float: .float 3.14 # 4 байти + _double: .double 7.0 # 8 байтів + + .align 2 # Вирівнювання пам'яті даних, де число + # показує кількість байтів, вирівнених + # у степені 2. (.align 2 означає + # чисельне (word) вирівнювання оскільки + # 2^2 = 4 байти) + +.text # Розділ, що містить інструкції та + # логіку програми + +.globl _main # Оголошує назву інструкції як + # глобальну, тобто, яка є доступною для + # всіх інших файлів + + _main: # програми MIPS виконують інструкції + # послідовно, тобто першочергово код + # буде виконуватись після цієї позначки + + # Виведемо на екран "hello world" + la $a0, hello_world # Завантажує адресу тексту у пам'яті + li $v0, 4 # Завантажує значення системної + # команди (вказуючи тип функціоналу) + syscall # Виконує зазначену системну команду + # з обраним аргументом ($a0) + + # Регістри (використовуються, щоб тримати дані протягом виконання програми) + # $t0 - $t9 # Тимчасові регістри використовуються + # для проміжних обчислень всередині + # підпрограм (не зберігаються між + # викликами функцій) + + # $s0 - $s7 # Збережені регістри, у яких значення + # зберігаються між викликами підпрограм. + # Зазвичай зберігаються у стеку. + + # $a0 - $a3 # Регістри для передачі аргументів для + # підпрограм + # $v0 - $v1 # Регістри для значень, що повертаються + # від викликаної функції + + # Типи інструкції завантаження / збереження + la $t0, label # Скопіювати адресу в пам'яті, де + # зберігається значення змінної label + # в регістр $t0 + lw $t0, label # Скопіювати чисельне значення з пам'яті + lw $t1, 4($s0) # Скопіювати чисельне значення з адреси + # пам'яті регістра зі зміщенням в + # 4 байти (адреса + 4) + lb $t2, label # Скопіювати буквений символ в частину + # нижчого порядку регістра $t2 + lb $t2, 0($s0) # Скопіювати буквений символ з адреси + # в $s0 із зсувом 0 + # Подібне використання і 'lh' для halfwords + + sw $t0, label # Зберегти чисельне значення в адресу в + # пам'яті, що відповідає змінній label + sw $t0, 8($s0) # Зберегти чисельне значення в адресу, + # що зазначена у $s0, та зі зсувом у 8 байтів + # Така ж ідея використання 'sb' та 'sh' для буквених символів та halfwords. + # 'sa' не існує + + +### Математичні операції ### + _math: + # Пам'ятаємо, що попередньо потрібно завантажити дані в пам'ять + lw $t0, num # Із розділа з даними + li $t0, 5 # Або безпосередньо з константи + li $t1, 6 + add $t2, $t0, $t1 # $t2 = $t0 + $t1 + sub $t2, $t0, $t1 # $t2 = $t0 - $t1 + mul $t2, $t0, $t1 # $t2 = $t0 * $t1 + div $t2, $t0, $t1 # $t2 = $t0 / $t1 (Може не підтримуватись + # деякими версіями MARS) + div $t0, $t1 # Виконує $t0 / $t1. Отримати частку можна + # за допомогою команди 'mflo', остаток - 'mfhi' + + # Бітовий зсув + sll $t0, $t0, 2 # Побітовий зсув вліво на 2. Біти вищого порядку + # не зберігаються, нищого - заповнюються 0 + sllv $t0, $t1, $t2 # Зсув вліво зі змінною кількістю у + # регістрі + srl $t0, $t0, 5 # Побітовий зсув вправо на 5 (не зберігає + # біти, біти зліва заповнюються 0) + srlv $t0, $t1, $t2 # Зсув вправо зі змінною кількістю у + # регістрі + sra $t0, $t0, 7 # Побітовий арифметичний зсув вправо + # (зберігає біти) + srav $t0, $t1, $t2 # Зсув вправо зі змінною кількістю у + # регістрі зі збереження значеннь бітів + + # Побітові операції + and $t0, $t1, $t2 # Побітове І (AND) + andi $t0, $t1, 0xFFF # Побітове І з безпосереднім значенням + or $t0, $t1, $t2 # Побітове АБО (OR) + ori $t0, $t1, 0xFFF # Побітове АБО з безпосереднім значенням + xor $t0, $t1, $t2 # Побітова виключна диз'юнкція (XOR) + xori $t0, $t1, 0xFFF # Побітове XOR з безпосереднім значенням + nor $t0, $t1, $t2 # Побітова стрілка Пірса (NOR) + +## Розгалуження ## + _branching: + # В основному інструкції розгалуження мають наступну форму: + # <instr> <reg1> <reg2> <label> + # де label - це назва змінної, в яку ми хочемо перейти, якщо зазначене твердження + # правдиве + + beq $t0, $t1, reg_eq # Перейдемо у розгалуження reg_eq + # якщо $t0 == $t1, інакше - + # виконати наступний рядок + bne $t0, $t1, reg_neq # Розгалужується, якщо $t0 != $t1 + b branch_target # Розгалуження без умови завжди виконується + beqz $t0, req_eq_zero # Розгалужується, якщо $t0 == 0 + bnez $t0, req_neq_zero # Розгалужується, якщо $t0 != 0 + bgt $t0, $t1, t0_gt_t1 # Розгалужується, якщо $t0 > $t1 + bge $t0, $t1, t0_gte_t1 # Розгалужується, якщо $t0 >= $t1 + bgtz $t0, t0_gt0 # Розгалужується, якщо $t0 > 0 + blt $t0, $t1, t0_gt_t1 # Розгалужується, якщо $t0 < $t1 + ble $t0, $t1, t0_gte_t1 # Розгалужується, якщо $t0 <= $t1 + bltz $t0, t0_lt0 # Розгалужується, якщо $t0 < 0 + slt $s0, $t0, $t1 # Інструкція, що посилає сигнал коли + # $t0 < $t1, результат зберігається в $s0 + # (1 - правдиве твердження) + + # Просте твердження якщо (if) + # if (i == j) + # f = g + h; + # f = f - i; + + # Нехай $s0 = f, $s1 = g, $s2 = h, $s3 = i, $s4 = j + bne $s3, $s4, L1 # if (i !=j) + add $s0, $s1, $s2 # f = g + h + + L1: + sub $s0, $s0, $s3 # f = f - i + + # Нижче наведений приклад знаходження максимального значення з 3 чисел + # Пряма трансляція в Java з логіки MIPS: + # if (a > b) + # if (a > c) + # max = a; + # else + # max = c; + # else + # max = b; + # else + # max = c; + + # Нехай $s0 = a, $s1 = b, $s2 = c, $v0 = повернути регістр + ble $s0, $s1, a_LTE_b # якщо (a <= b) розгалуження(a_LTE_b) + ble $s0, $s2, max_C # якщо (a > b && a <=c) розгалуження(max_C) + move $v0, $s1 # інакше [a > b && a > c] max = a + j done # Перейти в кінець програми + + a_LTE_b: # Мітка розгалуження, коли a <= b + ble $s1, $s2, max_C # якщо (a <= b && b <= c) розгалуження(max_C) + move $v0, $s1 # якщо (a <= b && b > c) max = b + j done # Перейти в кінець програми + + max_C: + move $v0, $s2 # max = c + + done: # Кінець програми + +## Цикли ## + _loops: + # Цикл складається з умови виходу та з інструкції переходу після його завершення + li $t0, 0 + while: + bgt $t0, 10, end_while # Коли $t0 менше 10, продовжувати ітерації + addi $t0, $t0, 1 # Збільшити значення + j while # Перейти на початок циклу + end_while: + + # Транспонування 2D матриці + # Припустимо, що $a0 зберігає адресу цілочисельної матриці розмірністю 3 x 3 + li $t0, 0 # Лічильник для i + li $t1, 0 # Лічильник для j + matrix_row: + bgt $t0, 3, matrix_row_end + + matrix_col: + bgt $t1, 3, matrix_col_end + + # ... + + addi $t1, $t1, 1 # Збільшити лічильник стовпця (col) + matrix_col_end: + + # ... + + addi $t0, $t0, 1 + matrix_row_end: + +## Функції ## + _functions: + # Функції - це процедури, що викликаються, приймають аргументи та повертають значення + + main: # Програма починається з головної функції + jal return_1 # jal збереже поточний ПЦ (програмний центр) в $ra, + # а потім перейде до return_1 + + # Як передати аргументи? + # По-перше, ми маємо передати значення аргументів у регістри аргументів + li $a0, 1 + li $a1, 2 + jal sum # Тепер ми можемо викликати функцію + + # Як щодо рекурсії? + # Тут потрібно дещо більше роботи оскільки ми маємо впевнитись, що ми збережемо + # та зчитаємо попередній ПЦ в $ra, оскільки jal автоматично перепише її при виклику + li $a0, 3 + jal fact + + li $v0, 10 + syscall + + # Ця функція повертає 1 + return_1: + li $v0, 1 # Завантажити val в регіст $v0 + jr $ra # Повернутись до попереднього ПЦ і продовжити виконання + + + # Функція з двома аргументами + sum: + add $v0, $a0, $a1 + jr $ra # Повернутись + + # Рекурсивна функція, яка знаходить факторіал + fact: + addi $sp, $sp, -8 # Виділити місце в стеку + sw $s0, ($sp) # Зберегти регістр, що містить поточне число + sw $ra, 4($sp) # Зберегти попередній ПЦ + + li $v0, 1 # Проініціалізувати значення, що повертатиметься + beq $a0, 0, fact_done # Закінчити, якщо параметр 0 + + # Інакше, продовжити рекурсію + move $s0, $a0 # Скопіювати $a0 в $s0 + sub $a0, $a0, 1 + jal fact + + mul $v0, $s0, $v0 # Множення + + fact_done: + lw $s0, ($sp) + lw $ra, ($sp) # Відновити ПЦ + addi $sp, $sp, 8 + + jr $ra + +## Макроси ## + _macros: + # Макроси надзвичайно корисні для заміни блоків коду, що повторюються, за допомогою + # однієї змінної, для покращення читабельності + # Це не заміна функцій. + # Вони мають бути оголошені перед використанням + + # Макрос для виведення нових рядків (оскільки операція досить часто виконується) + .macro println() + la $a0, newline # Значення нового рядка зберігатиметься тут + li $v0, 4 + syscall + .end_macro + + println() # Асемблер скопіює цей блок коду сюди + # перед тим, як виконувати його + + # Можна передавати параметри у макроси. + # Параметри позначаються знаком '%' з довільною назвою + .macro print_int(%num) + li $v0, 1 + lw $a0, %num + syscall + .end_macro + + li $t0, 1 + print_int($t0) + + # Значення також можна передавати безпосередньо в макроси + .macro immediates(%a, %b) + add $t0, %a, %b + .end_macro + + immediates(3, 5) + + # Одночасно із назвами змінних + .macro print(%string) + la $a0, %string + li $v0, 4 + syscall + .end_macro + + print(hello_world) + +## Масиви ## +.data + list: .word 3, 0, 1, 2, 6 # Це масив чисел + char_arr: .asciiz "hello" # Це текстовий масив + buffer: .space 128 # Виділяє блок пам'яті, що + # автоматично не очищується + # Ці блоки пам'яті вирівнені + # вирівнені поруч один з одним + +.text + la $s0, list # Завантажити адресу списку + li $t0, 0 # Лічильник + li $t1, 5 # Довжина списку + + loop: + bgt $t0, $t1, end_loop + + lw $a0, ($s0) + li $v0, 1 + syscall # Вивести число + + addi $s0, $s0, 4 # Розмір числа - 4 байти + addi $t0, $t0, 1 # Збільшити + j loop + end_loop: + +## Включення ## +# Потрібно для імпорту сторонніх файлів у програму (насправді, код з цього файлу +# копіюється та вставляється в місце, де оголошений імпорт) +.include "somefile.asm" + +``` |