diff options
Diffstat (limited to 'uk-ua')
| -rw-r--r-- | uk-ua/cypher-ua.html.markdown | 254 | ||||
| -rw-r--r-- | uk-ua/go-ua.html.markdown | 449 | ||||
| -rw-r--r-- | uk-ua/kotlin-ua.html.markdown | 464 |
3 files changed, 1167 insertions, 0 deletions
diff --git a/uk-ua/cypher-ua.html.markdown b/uk-ua/cypher-ua.html.markdown new file mode 100644 index 00000000..e1eef5a2 --- /dev/null +++ b/uk-ua/cypher-ua.html.markdown @@ -0,0 +1,254 @@ +--- +language: cypher +filename: LearnCypher.cql +contributors: + - ["Théo Gauchoux", "https://github.com/TheoGauchoux"] +translators: + - ["AstiaSun", "https://github.com/AstiaSun"] +lang: uk-ua +--- + +Cypher - це мова запитів Neo4j для спрощення роботи з графами. Вона повторює синтаксис SQL та перемішує його з таким собі ascii стилем для відображення структури графа. +Цей навчальний матеріал передбачає, що ви вже знайомі із концепцією графів, зобрема що таке вершини та зв'язки між ними. + +[Деталі тут](https://neo4j.com/developer/cypher-query-language/) + + +Вершини +--- + +**Відображує запис у графі.** + +`()` +Таким чином у запиті позначається пуста *вершина*. Використовується зазвичай для того, щоб позначити, що вона є, проте це не так вже й важливо для запиту. + +`(n)` +Це вершина, яка має назву **n**, до неї можна повторно звертатись у запиті. Звернення до вершини **n** починається з нижнього підкреслення та використовує camelCase (верблюжий регіст). + +`(p:Person)` +Можна також додати *ярлик* до вершини, в данному випадку - **Person**. Це як тип / клас / категорія. Назва *ярлика* починається з великої літери та використовує верблюжу нотацію. + +`(p:Person:Manager)` +Вершина може мати кілька *ярликів*. + +`(p:Person {name : 'Théo Gauchoux', age : 22})` +Вершина також може мати різні *властивості*, в данному випадку - **name** та **age**. Також мають починатися з великої літери та використовувати верблюжу нотацію. + +Наступні типи дозволяється використовувати у властивостях: + + - Чиселиний + - Булевий + - Рядок + - Списки попередніх примітивних типів + +*Увага! В Cypher не існує типу, що відображає час. Замість нього можна використовувати рядок із визначеним шаблоном або чисельне відображення певної дати.* + +`p.name` +За допомогою крапки можна звернутись до властивості вершини. + + +Зв'язки (або ребра) +--- + +**Сполучають дві вершини** + +`[:KNOWS]` +Це *зв'язок* з *ярликом* **KNOWS**. Це такий же самий *ярлик* як і у вершини. Починається з великої літери та використовує ВЕРХНІЙ\_РЕГІСТР\_ІЗ\_ЗМІЇНОЮ\_НОТАЦІЄЮ. + +`[k:KNOWS]` +Це той же самий *зв'язок*, до якого можна звертатись через змінну **k**. Можна подалі використовувати у запиті, хоч це і не обов'язково. + +`[k:KNOWS {since:2017}]` +Той же *зв'язок*, але вже із *властивостями* (як у *вершини*), в данному випадку властивість - це **since**. + +`[k:KNOWS*..4]` +Це структурна інформація, яку використовують *шляхи*, які розглянуті нижче. В данному випадку, **\*..4** говорить: "Сумістити шаблон із зв'язком **k**, що повторюватиметься від одного до чотирьох разів." + + +Шляхи +--- + +**Спосіб поєднувати вершини та зв'язки.** + +`(a:Person)-[:KNOWS]-(b:Person)` +Шлях описує, що вершини **a** та **b** знають (knows) один одного. + +`(a:Person)-[:MANAGES]->(b:Person)` +Шлях може бути направленим. Цей описує, що **а** є менеджером **b**. + +`(a:Person)-[:KNOWS]-(b:Person)-[:KNOWS]-(c:Person)` +Можна створювати ланцюги зі зв'язків. Цей шлях описує друга друга (**a** знає **b**, який в свою чергу знає **c**). + +`(a:Person)-[:MANAGES]->(b:Person)-[:MANAGES]->(c:Person)` +Ланцюг, аналогічно, також може бути направленим. Шлях описує, що **a** - бос **b** і супер бос для **c**. + +Шаблони, які часто використовуються (з документації Neo4j): + +``` +// Друг-мого-друга +(user)-[:KNOWS]-(friend)-[:KNOWS]-(foaf) + +// Найкоротший шлях +path = shortestPath( (user)-[:KNOWS*..5]-(other) ) + +// Спільна фільтрація +(user)-[:PURCHASED]->(product)<-[:PURCHASED]-()-[:PURCHASED]->(otherProduct) + +// Навігація по дереву +(root)<-[:PARENT*]-(leaf:Category)-[:ITEM]->(data:Product) + +``` + + +Запити на створення +--- + +Створити нову вершину: +``` +CREATE (a:Person {name:"Théo Gauchoux"}) +RETURN a +``` +*`RETURN` дозволяє повернути результат після виконання запиту. Можна повертати кілька значень, наприклад, `RETURN a, b`.* + +Створити новий зв'язок (із двома вершинами): +``` +CREATE (a:Person)-[k:KNOWS]-(b:Person) +RETURN a,k,b +``` + +Запити на знаходження +--- + +Знайти всі вершини: +``` +MATCH (n) +RETURN n +``` + +Знайти вершини за ярликом: +``` +MATCH (a:Person) +RETURN a +``` + +Знайти вершини за ярликом та властивістю: +``` +MATCH (a:Person {name:"Théo Gauchoux"}) +RETURN a +``` + +Знайти вершини відповідно до зв'язків (ненаправлених): +``` +MATCH (a)-[:KNOWS]-(b) +RETURN a,b +``` + +Знайти вершини відповідно до зв'язків (направлених): +``` +MATCH (a)-[:MANAGES]->(b) +RETURN a,b +``` + +Знайти вершини за допомогою `WHERE`: +``` +MATCH (p:Person {name:"Théo Gauchoux"})-[s:LIVES_IN]->(city:City) +WHERE s.since = 2015 +RETURN p,state +``` + +Можна використовувати вираз `MATCH WHERE` разом із операцією `CREATE`: +``` +MATCH (a), (b) +WHERE a.name = "Jacquie" AND b.name = "Michel" +CREATE (a)-[:KNOWS]-(b) +``` + + +Запити на оновлення +--- + +Оновити окрему властивість вершини: +``` +MATCH (p:Person) +WHERE p.name = "Théo Gauchoux" +SET p.age = 23 +``` + +Оновити всі властивості вершини: +``` +MATCH (p:Person) +WHERE p.name = "Théo Gauchoux" +SET p = {name: "Michel", age: 23} +``` + +Додати нову властивіcть до вершини: +``` +MATCH (p:Person) +WHERE p.name = "Théo Gauchoux" +SET p + = {studies: "IT Engineering"} +``` + +Повісити ярлик на вершину: +``` +MATCH (p:Person) +WHERE p.name = "Théo Gauchoux" +SET p:Internship +``` + + +Запити на видалення +--- + +Видалити окрему вершину (пов'язані ребра повинні бути видалені перед цим): +``` +MATCH (p:Person)-[relationship]-() +WHERE p.name = "Théo Gauchoux" +DELETE relationship, p +``` + +Видалити властивість певної вершини: +``` +MATCH (p:Person) +WHERE p.name = "Théo Gauchoux" +REMOVE p.age +``` + +*Зверніть увагу, що ключове слово `REMOVE` це не те саме, що й `DELETE`!* + +Видалити ярлик певної вершини: +``` +MATCH (p:Person) +WHERE p.name = "Théo Gauchoux" +DELETE p:Person +``` + +Видалити всю базу даних: +``` +MATCH (n) +OPTIONAL MATCH (n)-[r]-() +DELETE n, r +``` + +*Так, це `rm -rf /` на мові Cypher !* + + +Інші корисні запити +--- + +`PROFILE` +Перед виконанням, показати план виконання запитів. + +`COUNT(e)` +Порахувати елементи (вершини та зв'язки), що відповідають **e**. + +`LIMIT x` +Обмежити результат до x перших результатів. + + +Особливі підказки +--- + +- У мові Cypher існують лише однорядкові коментарі, що позначаються двійним слешем : // Коментар +- Можна виконати скрипт Cypher, збережений у файлі **.cql** прямо в Neo4j (прямо як імпорт). Проте, не можна мати мати кілька виразів в цьому файлі (розділених **;**). +- Використовуйте командний рядок Neo4j для написання запитів Cypher, це легко і швидко. +- Cypher планує бути стандартною мовою запитів для всіх графових баз даних (більш відома як **OpenCypher**). diff --git a/uk-ua/go-ua.html.markdown b/uk-ua/go-ua.html.markdown new file mode 100644 index 00000000..933b34f9 --- /dev/null +++ b/uk-ua/go-ua.html.markdown @@ -0,0 +1,449 @@ +--- +name: Go +category: language +language: Go +filename: learngo.go +contributors: + - ["Sonia Keys", "https://github.com/soniakeys"] + - ["Christopher Bess", "https://github.com/cbess"] + - ["Jesse Johnson", "https://github.com/holocronweaver"] + - ["Quint Guvernator", "https://github.com/qguv"] + - ["Jose Donizetti", "https://github.com/josedonizetti"] + - ["Alexej Friesen", "https://github.com/heyalexej"] + - ["Clayton Walker", "https://github.com/cwalk"] + - ["Leonid Shevtsov", "https://github.com/leonid-shevtsov"] +translators: + - ["AstiaSun", "https://github.com/AstiaSun"] +lang: uk-ua +--- + +Go був створений для того, щоб виконати задачу. Це не останній тренд в теорії мов програмування, а спосіб вирішення реальних проблем. + +Він увібрав принципи з імперативних мов зі статичною типізацією. +Go швидко компілюється та виконується, а його багатопоточність легка для +вивчення, оскільки багатоядерні CPU стали буденністю. Ця мова програмування успішно використовується у кодах великих продуктів (~100 мільйонів в Google, Inc.) + +Go має чудову стандартну бібліотеку та чимале ком'юніті. + +```go +// Однорядковий коментар +/* Багато- + рядковий коментар */ + +// Кожен файл вихідного коду має починатись із ключового слова package. +// main - це спеціальна назва, що оголошує виконуваний код, а не бібліотеку. +package main + +// import оголошує бібліотеки, що використовуються в даному файлі. +import ( + "fmt" // Пакет стандартної бібліотеки Go. + "io/ioutil" // Цей пакет реалізує деякі I/O функції утиліт. + m "math" // Бібліотека математичних операцій з локальним псевдонімом m. + "net/http" // Так, веб сервер! + "os" // Функції операційної системи, такі як робота з файловою системою. + "strconv" // Перетворення текстових змінних. +) + +// Оголошення функції. +// Функція main - особлива. Це вхідна точка для виконуваних програм. +// Ви можете любити це, або ж ненавидіти, але Go використовує фігурні дужки. +func main() { + // Println виводить рядок в stdout. + // Ця функція входить у пакет fmt. + fmt.Println("Hello world!") + + // Викликати іншу функцію з цього файлу. + beyondHello() +} + +// Аргументи функцій описуються у круглих дужках. +// Навіть якщо ніякі аргументи не передаються, пусті круглі дужки - обов`язкові. +func beyondHello() { + var x int // Оголошення змінної. Перед використанням змінні обов'язково мають бути оголошені. + x = 3 // Присвоєння значення. + // "Короткі" оголошення використовують := щоб окреслити тип, оголосити та присвоїти значення. + y := 4 + sum, prod := learnMultiple(x, y) // Функція повертає два значення. + fmt.Println("sum:", sum, "prod:", prod) // Просто вивід. + learnTypes() // < y хвилин, потрібно вивчити більше! +} + +/* <- багаторядковий коментар +Функції можуть мати параметри та повертати довільну кількість значень. +В цьому прикладі `x`, `y` - це аргументи, а `sum`, `prod` - це змінні, що повертаються. +Зверніть увагу, що `x` та `sum` мають тип `int`. +*/ +func learnMultiple(x, y int) (sum, prod int) { + return x + y, x * y // Повернути два значення. +} + +// Кілька вбудованих типів та літералів. +func learnTypes() { + // Короткі оголошення зазвичай виконують все, що необхідно. + str := "Вчи Go!" // рядок (string). + + s2 := `"Необроблений" текст +може містити переноси рядків.` // Також має тип рядок. + + // Не ASCII символи. Go використовує UTF-8. + g := 'Σ' // руничний тип, псевдонім для int32, містить позицію юнікод кода. + + f := 3.14195 // float64, IEEE-754 64-бітне число з плаваючою крапкою. + c := 3 + 4i // complex128, комплексні числа, що являють собою два float64. + + // Синтаксис ініціалізації з var. + var u uint = 7 // Беззнаковий цілочисельний тип, проте розмір залежить від імплементації, так само як і int. + var pi float32 = 22. / 7 + + // Синтаксис перетворення типів з коротким оголошенням. + n := byte('\n') // Байт - це переіменований uint8. + + // Розмір масива фіксований протягом часу виконання. + var a4 [4]int // Масив з 4 чисел, всі проініціалізовані 0. + a5 := [...]int{3, 1, 5, 10, 100} // Масив проініціалізованих чисел з фіксованим розміром у + // п'ять елементів, що мають значення 3, 1, 5, 10, та 100. + + // Зрізи мають динамічний розмір. Переваги є і у масивів, й у зрізів, проте + // останні використовуються частіше. + s3 := []int{4, 5, 9} // Порівняйте з a5. Тут немає трьокрапки. + s4 := make([]int, 4) // Виділяє пам'ять для зрізу з 4 чисел, проініціалізованих 0. + var d2 [][]float64 // Декларація, нічого не виділяється. + bs := []byte("a slice") // Синтаксис переведення у інший тип. + + // Оскільки зрізи динамічні, до них можна додавати елементи за необхідністю. + // Для цієї операції використовується вбудована функція append(). + // Перший аргумент - це зріз, до якого додається елемент. Зазвичай + // змінна масиву оновлюється на місці, як у прикладі нижче. + s := []int{1, 2, 3} // В результаті отримуємо зріз із 3 чисел. + s = append(s, 4, 5, 6) // додаємо 3 елементи. Зріз тепер довжини 6. + fmt.Println(s) // Оновлений зріз тепер має значення [1 2 3 4 5 6] + + // Щоб об'єднати два зрізи, замість того, щоб проходитись по всім елементам, + // можна передати посилання на зріз із трьокрапкою, як у прикладі нижче. Таким чином, + // зріз розпакується і його елементи додадуться до зріза s. + s = append(s, []int{7, 8, 9}...) + fmt.Println(s) // Оновлений зріз тепер дорівнює [1 2 3 4 5 6 7 8 9] + + p, q := learnMemory() // Оголошує змінні p, q, що є вказівниками на числа. + fmt.Println(*p, *q) // * іде попереду вказівника. Таким чином, виводяться числа. + + // Асоціативний масив (map) - це динамічно розширюваний тип даних, як хеш + // або словник в інших мовах програмування + m := map[string]int{"three": 3, "four": 4} + m["one"] = 1 + + // В Go змінні, які не використовуються, вважаються помилкою. + // Нижнє підкреслення дозволяє "використати" змінну, але проігнорувати значення. + _, _, _, _, _, _, _, _, _, _ = str, s2, g, f, u, pi, n, a5, s4, bs + // Зазвичай це використовується, щоб проігнорувати значення, що повертає функція. + // Наприклад, в скрипті нашвидкоруч можна проігнорувати помилку, яку повертає + // функція os.Create, вважаючи, що файл буде створений за будь-яких умов. + file, _ := os.Create("output.txt") + fmt.Fprint(file, "Приклад, як відбувається запис у файл.") + file.Close() + + // Вивід значень змінних. + fmt.Println(s, c, a4, s3, d2, m) + + learnFlowControl() // Рухаємось далі. +} + +// Навідміну від більшості інших мов програмування, функції в Go підтримують +// іменоване значення, що повертається. +// Змінні, значення яких повертається функцією, вказуються із зазначенням типу при +// оголошенні функції. Таким чином, можна з легкістю повернути їхні значення в різних +// точках коду, не перелічуючи їх після ключового слова return. +func learnNamedReturns(x, y int) (z int) { + z = x * y + return // z не потрібно вказувати, при оголошенні описано змінну для повернення. +} + +// Go використовує сміттєзбірник. В ньому використовуються вказівники, проте немає +// операцій з вказівниками. Можлива помилка при використовуванні вказівника nil, але не +// при збільшенні значення вказівника (перехід по адресам пам'яті). +func learnMemory() (p, q *int) { + // Іменовані змінні, що повертаються, p та q, мають тип вказівника на чисельне значення. + p = new(int) // Вбудована функція виділяє нову пам'ять. + // Виділена адреса пам'яті чисельного типу int ініціалізовується 0, p більше не nil. + s := make([]int, 20) // Виділити пам'ять для 20 чисел у вигляді суцільного блоку в пам'яті. + s[3] = 7 // Присвоїти значення одному з них. + r := -2 // Оголосити нову локальну змінну. + return &s[3], &r // Оператор & повертає адресу в пам'яті об'єкта. +} + +func expensiveComputation() float64 { + return m.Exp(10) +} + +func learnFlowControl() { + // if твердження вимагає фігурні дужки, але не вимагає округлих. + if true { + fmt.Println("Кажу ж") + } + // Форматування стандартизовано командою командного рядка "go fmt". + if false { + // Pout. + } else { + // Gloat. + } + // Використання перемикача (switch) замість ланцюга if-тверджень. + x := 42.0 + switch x { + case 0: + case 1: + case 42: + // Кейси не "провалюються". Натомість, є ключове слово `fallthrough`: + // https://github.com/golang/go/wiki/Switch#fall-through (англ) + case 43: + // Недоступний. + default: + // Кейс за замовчуванням не обов'язковий. + } + // Як і if, формат оголошення циклу for не вимагає круглих дужок: + // Змінні, оголошені всередині if та for - належать цій області видимості. + for x := 0; x < 3; x++ { // ++ - це твердження. + fmt.Println("iteration", x) + } + // Тут x == 42. + + // For - це єдиний цикл в Go, проте він має кілька різних форм. + for { // Ініціалізація циклу. + break // Упс, помилково зайшли. + continue // Недоступне твердження. + } + + // Можна використовувати діапазони, зрізи, рядки, асоціативні масиви, або ж + // канал для ітерації в циклі. Діапазон (range) повертає один (канал) або два + // значення (масив, зріз, рядок та асоціативний масив). + for key, value := range map[string]int{"one": 1, "two": 2, "three": 3} { + // для кожної пари в асоціативному масиві, надрукувати ключ та значення + fmt.Printf("key=%s, value=%d\n", key, value) + } + // якщо потрібне тільки значення, можна застосувати нижнє підкреслення як ключ + for _, name := range []string{"Bob", "Bill", "Joe"} { + fmt.Printf("Hello, %s\n", name) + } + + // так само, як і з циклом for, оператор := в розгалуженні означає оголосити + // локальну змінну в області видимості if та присвоїти значення. Далі + // значення змінної проходить перевірку y > x. + if y := expensiveComputation(); y > x { + x = y + } + // Літерали функцій - це замикання + xBig := func() bool { + return x > 10000 // Посилання на x, що був оголошений раніше, перед switch. + } + x = 99999 + fmt.Println("xBig:", xBig()) // true + x = 1.3e3 // Тобто, тепер x == 1300 + fmt.Println("xBig:", xBig()) // false тепер. + + // Функція може бути оголошена та викликана в одному рядку, поводячи себе + // як аргумент функції, але за наступних умов: + // 1) літерал функції негайно викликається за допомогою () + // 2) тип значення, що повертається, точно відповідає очікуваному типу аргументу + fmt.Println("Add + double two numbers: ", + func(a, b int) int { + return (a + b) * 2 + }(10, 2)) // Викликаємо з аргументами 10 та 2 + // => Додати + подвоїти два числа: 24 + + // Коли вам це знадобиться, ви полюбите це + goto love +love: + + learnFunctionFactory() // функція, що повертає функцію - це весело(3)(3) + learnDefer() // Швидкий обхід до важливого ключового слова. + learnInterfaces() // Тут на вас чекає крута штука! +} + +func learnFunctionFactory() { + // Два наступних твердження роблять однакові дії, але другий приклад частіше + // застосовується + fmt.Println(sentenceFactory("summer")("A beautiful", "day!")) + + d := sentenceFactory("summer") + fmt.Println(d("A beautiful", "day!")) + fmt.Println(d("A lazy", "afternoon!")) +} + +// Декоратори звична річ для багатьох мов програмування. В Go їх можна реалізувати +// за допомогою літералів функцій, що приймають аргументи. +func sentenceFactory(mystring string) func(before, after string) string { + return func(before, after string) string { + return fmt.Sprintf("%s %s %s", before, mystring, after) // новий рядок + } +} + +func learnDefer() (ok bool) { + // твердження defer змушує функцію посилатись на список. Список + // збережених викликів виконується ПІСЛЯ того, як оточуюча функція закінчує + // виконання. + defer fmt.Println("відкладені твердження виконуються у зворотньому порядку (LIFO).") + defer fmt.Println("\nЦей рядок надрукується першим, тому що") + // Відкладення зазвичай використовується для того, щоб закрити файл. Таким чином, + // функція, що закриває файл, залишається близькою до функції, що відкриває файл. + return true +} + +// Оголошує Stringer як тип інтерфейсу з одним методом, String. +type Stringer interface { + String() string +} + +// Оголошує pair як структуру з двома полями, цілими числами x та y. +type pair struct { + x, y int +} + +// Оголошує метод для типу pair. pair тепер реалізує Stringer, оскільки pair оголосив +// всі методи в цьому інтерфейсі. +func (p pair) String() string { // p тепер називається "приймачем" + // Sprintf - ще одна функція з пакету fmt. + // Крапка використовується, щоб звернутись до полів об'єкту p. + return fmt.Sprintf("(%d, %d)", p.x, p.y) +} + +func learnInterfaces() { + // Синтаксис з використанням фігурних дужок називається "літералом структури". + // Він застосовується до ініціалізованої структури. Оператор := оголошує + // та ініціалізує p цією структурою. + p := pair{3, 4} + fmt.Println(p.String()) // Викликає метод String об'єкта p типу pair. + var i Stringer // Оголошує і інтерфейсного типу Stringer. + i = p // Допустиме, оскільки pair реалізує Stringer + // Викликає метод String об'єкта і, що має тип Stringer. Виводить те ж саме, що й + // аналогічний метод вище. + fmt.Println(i.String()) + + // Функції з бібліотеки fmt викликають метод String, щоб запросити у об'єкта + // своє представлення, яке можна надрукувати. + fmt.Println(p) // Виводить те ж саме, що й раніше. + fmt.Println(i) // Виводить те ж саме, що й раніше. + + learnVariadicParams("great", "learning", "here!") +} + +// Кількість аргументів функції може бути змінною. +func learnVariadicParams(myStrings ...interface{}) { + // Пройтись по значенням всіх аргументів. + // _ - це ігнорування порядкового номеру аргумента в масиві. + for _, param := range myStrings { + fmt.Println("param:", param) + } + + // Передати значення аргументів як параметр змінної величини. + fmt.Println("params:", fmt.Sprintln(myStrings...)) + + learnErrorHandling() +} + +func learnErrorHandling() { + // Ідіома ", ok"використовується, щоб перевірити виконання команди без помилок. + m := map[int]string{3: "three", 4: "four"} + if x, ok := m[1]; !ok { // ok буде мати значення false, тому що 1 не знаходиться + // в асоціативному масиві. + fmt.Println("немає таких") + } else { + fmt.Print(x) // x буде мати значення 1, якщо 1 знаходиться в m. + } + // Значення помилки повідомляє не тільки, що все добре, але й може розповісти + // більше про проблему. + if _, err := strconv.Atoi("non-int"); err != nil { // _ ігнорує значення + // виводить помилку 'strconv.ParseInt: parsing "non-int": invalid syntax' + fmt.Println(err) + } + // Ми розглянемо інтерфейси дещо пізніше. А поки, розглянемо багатопоточність. + learnConcurrency() +} + +// Канал с - це потокозохищений об'єкт для спілкування між потоками. +func inc(i int, c chan int) { + c <- i + 1 // Оператор <- виконує операцію "надіслати",якщо змінна каналу + // знаходиться зліва від нього. +} + +// inc виконує збільшення значення на 1. Ми використаємо його, щоб збільшувати +// числа рівночасно. +func learnConcurrency() { + // вже знайома функція make, яка раніше використовувалась для виділення пам'яті, + // тут використовується для створення каналу. Make виділяє пам'ять та ініціалізує + // зрізи, асоційовані масиви та канали. Новостворений канал буде передавати + // цілочисельні значення. + c := make(chan int) + // Запустити три одночасні ґорутини. Числа будуть збільшуватись рівночасно, імовірно + // паралельно якщо пристрій здатний до цього та правильно сконфігурований. + // Всі три ґорутини надсилають значення в один канал. + go inc(0, c) // Твердження go запускає нову ґорутину. + go inc(10, c) + go inc(-805, c) + // Читаємо три результати з каналу та друкуємо їх. + // Порядок результатів - невідомий! + fmt.Println(<-c, <-c, <-c) // якщо канал знаходиться справа від оператора <-, + // він виконує функцію "приймача". + + cs := make(chan string) // Ще один канал, який примає рядки. + ccs := make(chan chan string) // Канал каналів рядків. + go func() { c <- 84 }() // Запустимо нову ґорутину, щоб надіслати значення в канал с. + go func() { cs <- "wordy" }() // Надсилаємо "wordy" в канал cs. + // Ключове слово select має синтаксис, подібний до switch, проте кожен кейс + // включає в себе операцію з каналом. Він обирає довільний кейс з наявних, які готові + // комунікувати (передавати дані). + select { + case i := <-c: // Отримане значення може бути присвоєно змінній, + fmt.Printf("it's a %T", i) + case <-cs: // або значення може бути проігнороване. + fmt.Println("it's a string") + case <-ccs: // Пустий канал, не готовий комунікувати. + fmt.Println("Не відбудеться.") + } + // На цьому етапі, значення було прочитане або з с або з cs. Одна з двох + // ґорутин завершилась, але інша все ще заблокована. + + learnWebProgramming() // Go вміє й у веб. Так, ти хочеш зробити це. +} + +// Лиш одна функція з пакету http запускає веб сервер. +func learnWebProgramming() { + + // перший аргумент ListenAndServe - це TCP адреса, який сервер буде слухати. + // Другий аргумент - це інтерфейс, а точніше http.Handler. + go func() { + err := http.ListenAndServe(":8080", pair{}) + fmt.Println(err) // не ігноруйте помилки + }() + + requestServer() +} + +// pair матиме тип http.Handler, якщо реалізувати один його метод, ServeHTTP. +func (p pair) ServeHTTP(w http.ResponseWriter, r *http.Request) { + // Відповідати на запити можна методом, що належить http.ResponseWriter. + w.Write([]byte("Ти вивчив Go за Y хвилин!")) +} + +func requestServer() { + resp, err := http.Get("http://localhost:8080") + fmt.Println(err) + defer resp.Body.Close() + body, err := ioutil.ReadAll(resp.Body) + fmt.Printf("\nWebserver said: `%s`", string(body)) +} +``` + +## Подальше вивчення + +Основним джерелом всієї інформації про Go залишається [офіційна веб-сторінка](http://golang.org/). Там можна знайти уроки, інтерактивно пограти та багато про що почитати. +Окрім туру, у [документації](https://golang.org/doc/) міститься інформація як писати чистий та ефективний код на Go, документація пакетів та окремих команд, а також історія релізів. + +Надзвичайно рекомендується ознайомитись із визначенням мови. Вона легко читається та на диво коротка (в порівнянні з іншими сучасними мовами). + +Можна погратись з кодом вище на [Go playground](https://play.golang.org/p/tnWMjr16Mm). Спробуй змінити його та запустити із свого браузера. Поміть, що можна використовувати [https://play.golang.org](https://play.golang.org) як [REPL](https://uk.wikipedia.org/wiki/REPL) до тестів та коду в твоєму браузері, без встановлення Go. + +В списку для прочитання новачкам в Go - [вихідний код стандартної бібліотеки](http://golang.org/src/pkg/). Код всеосяжно задокоментований, тому є найкращим прикладом з боку зручного для прочитання та швидкості розуміння коду на цій мові програмування. Приведений стиль та ідіоми Go. +Крім того, можна просто натиснути на назву функції в [документації](http://golang.org/pkg/), щоб перейти до її реалізації. + +Іншим прекрасним посиланням для вивчення Go є [Go by example](https://gobyexample.com/). + +Go Mobile додає підтримку мобільних платформ (Android та iOS). Можна написати нативний код на Go для мобільних застосунків або написати бібліотеку, що міститиме прив'язки (bindings) з пакету Go, які можуть бути викликані з Java (Android) та Objective-C (iOS). Деталі можна дізнатись на [веб-сторінці Go Mobile](https://github.com/golang/go/wiki/Mobile). diff --git a/uk-ua/kotlin-ua.html.markdown b/uk-ua/kotlin-ua.html.markdown new file mode 100644 index 00000000..5e79cc48 --- /dev/null +++ b/uk-ua/kotlin-ua.html.markdown @@ -0,0 +1,464 @@ +--- +language: kotlin +filename: LearnKotlin-uk.kt +lang: uk-ua +contributors: + - ["S Webber", "https://github.com/s-webber"] +translators: + - ["AstiaSun", "https://github.com/AstiaSun"] +--- + +Kotlin - це мова програмування зі статичною типізацією для JVM, Android та браузера. +Вона має 100% сумісність із Java. + +[Детальніше](https://kotlinlang.org/) + +```kotlin +// Однорядкові коментарі починаються з // +/* +Такий вигляд мають багаторядкові коментарі +*/ + +// Ключове слово package працює так само, як і в Java. +package com.learnxinyminutes.kotlin + +/* +Точкою входу для програм на Kotlin є функція під назвою main. +Вона приймає масив із аргументів, що були передані через командний рядок. +Починаючи з Kotlin 1.3, функція main може бути оголошена без параметрів взагалі. +*/ +fun main(args: Array<String>) { + /* + Оголошення змінних відбувається за допомогою ключових слів var або val. + Відмінність між ними полягає в тому, що значення змінних, оголошених через + val, не можна змінювати. Водночас, змінній "var" можна переприсвоїти нове + значення в подальшому. + */ + val fooVal = 10 // більше ми не можемо змінити значення fooVal на інше + var fooVar = 10 + fooVar = 20 // fooVar може змінювати значення + + /* + В більшості випадків Kotlin може визначати, якого типу змінна, тому не + потрібно щоразу точно вказувати її тип. + Тип змінної вказується наступним чином: + */ + val foo: Int = 7 + + /* + Рядки мають аналогічне з Java представлення. Спеціальні символи + позначаються за допомогою зворотнього слеша. + */ + val fooString = "My String Is Here!" + val barString = "Printing on a new line?\nNo Problem!" + val bazString = "Do you want to add a tab?\tNo Problem!" + println(fooString) + println(barString) + println(bazString) + + /* + Необроблений рядок розмежовується за допомогою потрійних лапок ("""). + Необроблені рядки можуть містити переніс рядка (не спеціальний символ \n) та + будь-які інші символи. + */ + val fooRawString = """ +fun helloWorld(val name : String) { + println("Hello, world!") +} +""" + println(fooRawString) + + /* + Рядки можуть містити шаблонні вирази. + Шаблонний вираз починається із символа доллара "$". + */ + val fooTemplateString = "$fooString has ${fooString.length} characters" + println(fooTemplateString) // => My String Is Here! has 18 characters + + /* + Щоб змінна могла мати значення null, потрібно це додатково вказати. + Для цього після оголошеного типу змінної додається спеціальний символ "?". + Отримати значення такої змінної можна використавши оператор "?.". + Оператор "?:" застосовується, щоб оголосити альтернативне значення змінної + у випадку, якщо вона буде рівна null. + */ + var fooNullable: String? = "abc" + println(fooNullable?.length) // => 3 + println(fooNullable?.length ?: -1) // => 3 + fooNullable = null + println(fooNullable?.length) // => null + println(fooNullable?.length ?: -1) // => -1 + + /* + Функції оголошуються з використанням ключового слова fun. + Аргументи функції перелічуються у круглих дужках після назви функції. + Аргументи можуть мати значення за замовчуванням. Тип значення, що повертатиметься + функцією, вказується після оголошення аргументів за необхідністю. + */ + fun hello(name: String = "world"): String { + return "Hello, $name!" + } + println(hello("foo")) // => Hello, foo! + println(hello(name = "bar")) // => Hello, bar! + println(hello()) // => Hello, world! + + /* + Аргументи функції можуть бути помічені ключовим словом vararg. Це дозволяє + приймати довільну кількість аргументів функції зазначеного типу. + */ + fun varargExample(vararg names: Int) { + println("Argument has ${names.size} elements") + } + varargExample() // => Argument has 0 elements + varargExample(1) // => Argument has 1 elements + varargExample(1, 2, 3) // => Argument has 3 elements + + /* + Коли функція складається з одного виразу, фігурні дужки не є обов'язковими. + Тіло функції вказується після оператора "=". + */ + fun odd(x: Int): Boolean = x % 2 == 1 + println(odd(6)) // => false + println(odd(7)) // => true + + // Якщо тип значення, що повертається функцією, може бути однозначно визначено, + // його непотрібно вказувати. + fun even(x: Int) = x % 2 == 0 + println(even(6)) // => true + println(even(7)) // => false + + // Функції можуть приймати інші функції як аргументи, а також повертати інші функції. + fun not(f: (Int) -> Boolean): (Int) -> Boolean { + return {n -> !f.invoke(n)} + } + // Іменовані функції можуть бути вказані як аргументи за допомогою оператора "::". + val notOdd = not(::odd) + val notEven = not(::even) + // Лямбда-вирази також можуть бути аргументами функції. + val notZero = not {n -> n == 0} + /* + Якщо лямбда-вираз приймає лише один параметр, його оголошення може бути пропущене + (разом із ->). Всередині виразу до цього параметра можна звернутись через + змінну "it". + */ + val notPositive = not {it > 0} + for (i in 0..4) { + println("${notOdd(i)} ${notEven(i)} ${notZero(i)} ${notPositive(i)}") + } + + // Ключове слово class використовується для оголошення класів. + class ExampleClass(val x: Int) { + fun memberFunction(y: Int): Int { + return x + y + } + + infix fun infixMemberFunction(y: Int): Int { + return x * y + } + } + /* + Щоб створити новий об'єкт, потрібно викликати конструктор класу. + Зазначте, що в Kotlin немає ключового слова new. + */ + val fooExampleClass = ExampleClass(7) + // Методи класу викликаються через крапку. + println(fooExampleClass.memberFunction(4)) // => 11 + /* + Якщо функція була позначена ключовим словом infix, тоді її можна викликати через + інфіксну нотацію. + */ + println(fooExampleClass infixMemberFunction 4) // => 28 + + /* + Класи даних - це лаконічний спосіб створювати класи, що містимуть тільки дані. + Методи "hashCode"/"equals" та "toString" автоматично генеруються. + */ + data class DataClassExample (val x: Int, val y: Int, val z: Int) + val fooData = DataClassExample(1, 2, 4) + println(fooData) // => DataClassExample(x=1, y=2, z=4) + + // Класи даних також мають функцію "copy". + val fooCopy = fooData.copy(y = 100) + println(fooCopy) // => DataClassExample(x=1, y=100, z=4) + + // Об'єкти можуть бути деструктурувані кількома способами. + val (a, b, c) = fooCopy + println("$a $b $c") // => 1 100 4 + + // деструктурування у циклі for + for ((a, b, c) in listOf(fooData)) { + println("$a $b $c") // => 1 100 4 + } + + val mapData = mapOf("a" to 1, "b" to 2) + // Map.Entry також деструктурувуються + for ((key, value) in mapData) { + println("$key -> $value") + } + + // Функція із "with" працює майже так само як це ж твердження у JavaScript. + data class MutableDataClassExample (var x: Int, var y: Int, var z: Int) + val fooMutableData = MutableDataClassExample(7, 4, 9) + with (fooMutableData) { + x -= 2 + y += 2 + z-- + } + println(fooMutableData) // => MutableDataClassExample(x=5, y=6, z=8) + + /* + Список можна створити використовуючи функцію listOf. + Список буде незмінним, тобто елементи не можна буде додавати або видаляти. + */ + val fooList = listOf("a", "b", "c") + println(fooList.size) // => 3 + println(fooList.first()) // => a + println(fooList.last()) // => c + // доступ до елементів здійснюється через їхні порядковий номер. + println(fooList[1]) // => b + + // Змінні списки можна створити використовуючи функцію mutableListOf. + val fooMutableList = mutableListOf("a", "b", "c") + fooMutableList.add("d") + println(fooMutableList.last()) // => d + println(fooMutableList.size) // => 4 + + // Функція setOf створює об'єкт типу множина. + val fooSet = setOf("a", "b", "c") + println(fooSet.contains("a")) // => true + println(fooSet.contains("z")) // => false + + // mapOf створює асоціативний масив. + val fooMap = mapOf("a" to 8, "b" to 7, "c" to 9) + // Доступ до значень в асоціативних масивах здійснюється через їхні ключі. + println(fooMap["a"]) // => 8 + + /* + Послідовності представлені як колекції лінивих обчислень. Функція generateSequence + створює послідовність. + */ + val fooSequence = generateSequence(1, { it + 1 }) + val x = fooSequence.take(10).toList() + println(x) // => [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10] + + // Приклад використання послідовностей, генерація чисел Фібоначчі: + fun fibonacciSequence(): Sequence<Long> { + var a = 0L + var b = 1L + + fun next(): Long { + val result = a + b + a = b + b = result + return a + } + + return generateSequence(::next) + } + val y = fibonacciSequence().take(10).toList() + println(y) // => [1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34, 55] + + // Kotlin має функції вищого порядку для роботи з колекціями. + val z = (1..9).map {it * 3} + .filter {it < 20} + .groupBy {it % 2 == 0} + .mapKeys {if (it.key) "even" else "odd"} + println(z) // => {odd=[3, 9, 15], even=[6, 12, 18]} + + // Цикл for може використовуватись з будь-чим, що має ітератор. + for (c in "hello") { + println(c) + } + + // Принцип роботи циклів "while" не відрізняється від інших мов програмування. + var ctr = 0 + while (ctr < 5) { + println(ctr) + ctr++ + } + do { + println(ctr) + ctr++ + } while (ctr < 10) + + /* + if може бути використаний як вираз, що повертає значення. Тому тернарний + оператор ?: не потрібний в Kotlin. + */ + val num = 5 + val message = if (num % 2 == 0) "even" else "odd" + println("$num is $message") // => 5 is odd + + // "when" використовується як альтернатива ланцюгам "if-else if". + val i = 10 + when { + i < 7 -> println("first block") + fooString.startsWith("hello") -> println("second block") + else -> println("else block") + } + + // "when" може приймати аргумент. + when (i) { + 0, 21 -> println("0 or 21") + in 1..20 -> println("in the range 1 to 20") + else -> println("none of the above") + } + + // "when" також може використовуватись як функція, що повертає значення. + var result = when (i) { + 0, 21 -> "0 or 21" + in 1..20 -> "in the range 1 to 20" + else -> "none of the above" + } + println(result) + + /* + Тип об'єкта можна перевірити використавши оператор is. Якщо перевірка проходить + успішно, тоді можна використовувати об'єкт як данний тип не приводячи до нього + додатково. + */ + fun smartCastExample(x: Any) : Boolean { + if (x is Boolean) { + // x тепер має тип Boolean + return x + } else if (x is Int) { + // x тепер має тип Int + return x > 0 + } else if (x is String) { + // x тепер має тип String + return x.isNotEmpty() + } else { + return false + } + } + println(smartCastExample("Hello, world!")) // => true + println(smartCastExample("")) // => false + println(smartCastExample(5)) // => true + println(smartCastExample(0)) // => false + println(smartCastExample(true)) // => true + + // Smartcast (розумне приведення) також працює з блоком when + fun smartCastWhenExample(x: Any) = when (x) { + is Boolean -> x + is Int -> x > 0 + is String -> x.isNotEmpty() + else -> false + } + + /* + Розширення - це ще один спосіб розширити функціонал класу. + Подібні методи розширення реалізовані у С#. + */ + fun String.remove(c: Char): String { + return this.filter {it != c} + } + println("Hello, world!".remove('l')) // => Heo, word! +} + +// Класи перелічення також подібні до тих типів, що і в Java. +enum class EnumExample { + A, B, C // Константи перелічення розділені комами. +} +fun printEnum() = println(EnumExample.A) // => A + +// Оскільки кожне перелічення - це об'єкт класу enum, воно може бути +// проініціалізоване наступним чином: +enum class EnumExample(val value: Int) { + A(value = 1), + B(value = 2), + C(value = 3) +} +fun printProperty() = println(EnumExample.A.value) // => 1 + +// Кожне перелічення має властивості, які дозволяють отримати його ім'я +// та порядок (позицію) в класі enum: +fun printName() = println(EnumExample.A.name) // => A +fun printPosition() = println(EnumExample.A.ordinal) // => 0 + +/* +Ключове слово object можна використати для створення об'єкту сінглтону. Об'єкт не +можна інстанціювати, проте на його унікальний екземпляр можна посилатись за іменем. +Подібна можливість є в сінглтон об'єктах у Scala. +*/ +object ObjectExample { + fun hello(): String { + return "hello" + } + + override fun toString(): String { + return "Hello, it's me, ${ObjectExample::class.simpleName}" + } +} + + +fun useSingletonObject() { + println(ObjectExample.hello()) // => hello + // В Kotlin, "Any" - це корінь ієрархії класів, так само, як і "Object" у Java. + val someRef: Any = ObjectExample + println(someRef) // => Hello, it's me, ObjectExample +} + + +/* +Оператор перевірки на те, що об'єкт не рівний null, (!!) перетворює будь-яке значення в ненульовий тип і кидає виняток, якщо значення рівне null. +*/ +var b: String? = "abc" +val l = b!!.length + +// Далі - приклади перевизначення методів класу Any в класі-насліднику +data class Counter(var value: Int) { + // перевизначити Counter += Int + operator fun plusAssign(increment: Int) { + this.value += increment + } + + // перевизначити Counter++ та ++Counter + operator fun inc() = Counter(value + 1) + + // перевизначити Counter + Counter + operator fun plus(other: Counter) = Counter(this.value + other.value) + + // перевизначити Counter * Counter + operator fun times(other: Counter) = Counter(this.value * other.value) + + // перевизначити Counter * Int + operator fun times(value: Int) = Counter(this.value * value) + + // перевизначити Counter in Counter + operator fun contains(other: Counter) = other.value == this.value + + // перевизначити Counter[Int] = Int + operator fun set(index: Int, value: Int) { + this.value = index + value + } + + // перевизначити виклик екземпляру Counter + operator fun invoke() = println("The value of the counter is $value") + +} +// Можна також перевизначити оператори через методи розширення. +// перевизначити -Counter +operator fun Counter.unaryMinus() = Counter(-this.value) + +fun operatorOverloadingDemo() { + var counter1 = Counter(0) + var counter2 = Counter(5) + counter1 += 7 + println(counter1) // => Counter(value=7) + println(counter1 + counter2) // => Counter(value=12) + println(counter1 * counter2) // => Counter(value=35) + println(counter2 * 2) // => Counter(value=10) + println(counter1 in Counter(5)) // => false + println(counter1 in Counter(7)) // => true + counter1[26] = 10 + println(counter1) // => Counter(value=36) + counter1() // => The value of the counter is 36 + println(-counter2) // => Counter(value=-5) +} +``` + +### Подальше вивчення + +* [Уроки Kotlin](https://kotlinlang.org/docs/tutorials/) +* [Спробувати попрацювати з Kotlin в браузері](https://play.kotlinlang.org/) +* [Список корисних посилань](http://kotlin.link/) |