diff options
| -rw-r--r-- | uk-ua/go-ua.html.markdown | 449 |
1 files changed, 449 insertions, 0 deletions
diff --git a/uk-ua/go-ua.html.markdown b/uk-ua/go-ua.html.markdown new file mode 100644 index 00000000..933b34f9 --- /dev/null +++ b/uk-ua/go-ua.html.markdown @@ -0,0 +1,449 @@ +--- +name: Go +category: language +language: Go +filename: learngo.go +contributors: + - ["Sonia Keys", "https://github.com/soniakeys"] + - ["Christopher Bess", "https://github.com/cbess"] + - ["Jesse Johnson", "https://github.com/holocronweaver"] + - ["Quint Guvernator", "https://github.com/qguv"] + - ["Jose Donizetti", "https://github.com/josedonizetti"] + - ["Alexej Friesen", "https://github.com/heyalexej"] + - ["Clayton Walker", "https://github.com/cwalk"] + - ["Leonid Shevtsov", "https://github.com/leonid-shevtsov"] +translators: + - ["AstiaSun", "https://github.com/AstiaSun"] +lang: uk-ua +--- + +Go був створений для того, щоб виконати задачу. Це не останній тренд в теорії мов програмування, а спосіб вирішення реальних проблем. + +Він увібрав принципи з імперативних мов зі статичною типізацією. +Go швидко компілюється та виконується, а його багатопоточність легка для +вивчення, оскільки багатоядерні CPU стали буденністю. Ця мова програмування успішно використовується у кодах великих продуктів (~100 мільйонів в Google, Inc.) + +Go має чудову стандартну бібліотеку та чимале ком'юніті. + +```go +// Однорядковий коментар +/* Багато- + рядковий коментар */ + +// Кожен файл вихідного коду має починатись із ключового слова package. +// main - це спеціальна назва, що оголошує виконуваний код, а не бібліотеку. +package main + +// import оголошує бібліотеки, що використовуються в даному файлі. +import ( + "fmt" // Пакет стандартної бібліотеки Go. + "io/ioutil" // Цей пакет реалізує деякі I/O функції утиліт. + m "math" // Бібліотека математичних операцій з локальним псевдонімом m. + "net/http" // Так, веб сервер! + "os" // Функції операційної системи, такі як робота з файловою системою. + "strconv" // Перетворення текстових змінних. +) + +// Оголошення функції. +// Функція main - особлива. Це вхідна точка для виконуваних програм. +// Ви можете любити це, або ж ненавидіти, але Go використовує фігурні дужки. +func main() { + // Println виводить рядок в stdout. + // Ця функція входить у пакет fmt. + fmt.Println("Hello world!") + + // Викликати іншу функцію з цього файлу. + beyondHello() +} + +// Аргументи функцій описуються у круглих дужках. +// Навіть якщо ніякі аргументи не передаються, пусті круглі дужки - обов`язкові. +func beyondHello() { + var x int // Оголошення змінної. Перед використанням змінні обов'язково мають бути оголошені. + x = 3 // Присвоєння значення. + // "Короткі" оголошення використовують := щоб окреслити тип, оголосити та присвоїти значення. + y := 4 + sum, prod := learnMultiple(x, y) // Функція повертає два значення. + fmt.Println("sum:", sum, "prod:", prod) // Просто вивід. + learnTypes() // < y хвилин, потрібно вивчити більше! +} + +/* <- багаторядковий коментар +Функції можуть мати параметри та повертати довільну кількість значень. +В цьому прикладі `x`, `y` - це аргументи, а `sum`, `prod` - це змінні, що повертаються. +Зверніть увагу, що `x` та `sum` мають тип `int`. +*/ +func learnMultiple(x, y int) (sum, prod int) { + return x + y, x * y // Повернути два значення. +} + +// Кілька вбудованих типів та літералів. +func learnTypes() { + // Короткі оголошення зазвичай виконують все, що необхідно. + str := "Вчи Go!" // рядок (string). + + s2 := `"Необроблений" текст +може містити переноси рядків.` // Також має тип рядок. + + // Не ASCII символи. Go використовує UTF-8. + g := 'Σ' // руничний тип, псевдонім для int32, містить позицію юнікод кода. + + f := 3.14195 // float64, IEEE-754 64-бітне число з плаваючою крапкою. + c := 3 + 4i // complex128, комплексні числа, що являють собою два float64. + + // Синтаксис ініціалізації з var. + var u uint = 7 // Беззнаковий цілочисельний тип, проте розмір залежить від імплементації, так само як і int. + var pi float32 = 22. / 7 + + // Синтаксис перетворення типів з коротким оголошенням. + n := byte('\n') // Байт - це переіменований uint8. + + // Розмір масива фіксований протягом часу виконання. + var a4 [4]int // Масив з 4 чисел, всі проініціалізовані 0. + a5 := [...]int{3, 1, 5, 10, 100} // Масив проініціалізованих чисел з фіксованим розміром у + // п'ять елементів, що мають значення 3, 1, 5, 10, та 100. + + // Зрізи мають динамічний розмір. Переваги є і у масивів, й у зрізів, проте + // останні використовуються частіше. + s3 := []int{4, 5, 9} // Порівняйте з a5. Тут немає трьокрапки. + s4 := make([]int, 4) // Виділяє пам'ять для зрізу з 4 чисел, проініціалізованих 0. + var d2 [][]float64 // Декларація, нічого не виділяється. + bs := []byte("a slice") // Синтаксис переведення у інший тип. + + // Оскільки зрізи динамічні, до них можна додавати елементи за необхідністю. + // Для цієї операції використовується вбудована функція append(). + // Перший аргумент - це зріз, до якого додається елемент. Зазвичай + // змінна масиву оновлюється на місці, як у прикладі нижче. + s := []int{1, 2, 3} // В результаті отримуємо зріз із 3 чисел. + s = append(s, 4, 5, 6) // додаємо 3 елементи. Зріз тепер довжини 6. + fmt.Println(s) // Оновлений зріз тепер має значення [1 2 3 4 5 6] + + // Щоб об'єднати два зрізи, замість того, щоб проходитись по всім елементам, + // можна передати посилання на зріз із трьокрапкою, як у прикладі нижче. Таким чином, + // зріз розпакується і його елементи додадуться до зріза s. + s = append(s, []int{7, 8, 9}...) + fmt.Println(s) // Оновлений зріз тепер дорівнює [1 2 3 4 5 6 7 8 9] + + p, q := learnMemory() // Оголошує змінні p, q, що є вказівниками на числа. + fmt.Println(*p, *q) // * іде попереду вказівника. Таким чином, виводяться числа. + + // Асоціативний масив (map) - це динамічно розширюваний тип даних, як хеш + // або словник в інших мовах програмування + m := map[string]int{"three": 3, "four": 4} + m["one"] = 1 + + // В Go змінні, які не використовуються, вважаються помилкою. + // Нижнє підкреслення дозволяє "використати" змінну, але проігнорувати значення. + _, _, _, _, _, _, _, _, _, _ = str, s2, g, f, u, pi, n, a5, s4, bs + // Зазвичай це використовується, щоб проігнорувати значення, що повертає функція. + // Наприклад, в скрипті нашвидкоруч можна проігнорувати помилку, яку повертає + // функція os.Create, вважаючи, що файл буде створений за будь-яких умов. + file, _ := os.Create("output.txt") + fmt.Fprint(file, "Приклад, як відбувається запис у файл.") + file.Close() + + // Вивід значень змінних. + fmt.Println(s, c, a4, s3, d2, m) + + learnFlowControl() // Рухаємось далі. +} + +// Навідміну від більшості інших мов програмування, функції в Go підтримують +// іменоване значення, що повертається. +// Змінні, значення яких повертається функцією, вказуються із зазначенням типу при +// оголошенні функції. Таким чином, можна з легкістю повернути їхні значення в різних +// точках коду, не перелічуючи їх після ключового слова return. +func learnNamedReturns(x, y int) (z int) { + z = x * y + return // z не потрібно вказувати, при оголошенні описано змінну для повернення. +} + +// Go використовує сміттєзбірник. В ньому використовуються вказівники, проте немає +// операцій з вказівниками. Можлива помилка при використовуванні вказівника nil, але не +// при збільшенні значення вказівника (перехід по адресам пам'яті). +func learnMemory() (p, q *int) { + // Іменовані змінні, що повертаються, p та q, мають тип вказівника на чисельне значення. + p = new(int) // Вбудована функція виділяє нову пам'ять. + // Виділена адреса пам'яті чисельного типу int ініціалізовується 0, p більше не nil. + s := make([]int, 20) // Виділити пам'ять для 20 чисел у вигляді суцільного блоку в пам'яті. + s[3] = 7 // Присвоїти значення одному з них. + r := -2 // Оголосити нову локальну змінну. + return &s[3], &r // Оператор & повертає адресу в пам'яті об'єкта. +} + +func expensiveComputation() float64 { + return m.Exp(10) +} + +func learnFlowControl() { + // if твердження вимагає фігурні дужки, але не вимагає округлих. + if true { + fmt.Println("Кажу ж") + } + // Форматування стандартизовано командою командного рядка "go fmt". + if false { + // Pout. + } else { + // Gloat. + } + // Використання перемикача (switch) замість ланцюга if-тверджень. + x := 42.0 + switch x { + case 0: + case 1: + case 42: + // Кейси не "провалюються". Натомість, є ключове слово `fallthrough`: + // https://github.com/golang/go/wiki/Switch#fall-through (англ) + case 43: + // Недоступний. + default: + // Кейс за замовчуванням не обов'язковий. + } + // Як і if, формат оголошення циклу for не вимагає круглих дужок: + // Змінні, оголошені всередині if та for - належать цій області видимості. + for x := 0; x < 3; x++ { // ++ - це твердження. + fmt.Println("iteration", x) + } + // Тут x == 42. + + // For - це єдиний цикл в Go, проте він має кілька різних форм. + for { // Ініціалізація циклу. + break // Упс, помилково зайшли. + continue // Недоступне твердження. + } + + // Можна використовувати діапазони, зрізи, рядки, асоціативні масиви, або ж + // канал для ітерації в циклі. Діапазон (range) повертає один (канал) або два + // значення (масив, зріз, рядок та асоціативний масив). + for key, value := range map[string]int{"one": 1, "two": 2, "three": 3} { + // для кожної пари в асоціативному масиві, надрукувати ключ та значення + fmt.Printf("key=%s, value=%d\n", key, value) + } + // якщо потрібне тільки значення, можна застосувати нижнє підкреслення як ключ + for _, name := range []string{"Bob", "Bill", "Joe"} { + fmt.Printf("Hello, %s\n", name) + } + + // так само, як і з циклом for, оператор := в розгалуженні означає оголосити + // локальну змінну в області видимості if та присвоїти значення. Далі + // значення змінної проходить перевірку y > x. + if y := expensiveComputation(); y > x { + x = y + } + // Літерали функцій - це замикання + xBig := func() bool { + return x > 10000 // Посилання на x, що був оголошений раніше, перед switch. + } + x = 99999 + fmt.Println("xBig:", xBig()) // true + x = 1.3e3 // Тобто, тепер x == 1300 + fmt.Println("xBig:", xBig()) // false тепер. + + // Функція може бути оголошена та викликана в одному рядку, поводячи себе + // як аргумент функції, але за наступних умов: + // 1) літерал функції негайно викликається за допомогою () + // 2) тип значення, що повертається, точно відповідає очікуваному типу аргументу + fmt.Println("Add + double two numbers: ", + func(a, b int) int { + return (a + b) * 2 + }(10, 2)) // Викликаємо з аргументами 10 та 2 + // => Додати + подвоїти два числа: 24 + + // Коли вам це знадобиться, ви полюбите це + goto love +love: + + learnFunctionFactory() // функція, що повертає функцію - це весело(3)(3) + learnDefer() // Швидкий обхід до важливого ключового слова. + learnInterfaces() // Тут на вас чекає крута штука! +} + +func learnFunctionFactory() { + // Два наступних твердження роблять однакові дії, але другий приклад частіше + // застосовується + fmt.Println(sentenceFactory("summer")("A beautiful", "day!")) + + d := sentenceFactory("summer") + fmt.Println(d("A beautiful", "day!")) + fmt.Println(d("A lazy", "afternoon!")) +} + +// Декоратори звична річ для багатьох мов програмування. В Go їх можна реалізувати +// за допомогою літералів функцій, що приймають аргументи. +func sentenceFactory(mystring string) func(before, after string) string { + return func(before, after string) string { + return fmt.Sprintf("%s %s %s", before, mystring, after) // новий рядок + } +} + +func learnDefer() (ok bool) { + // твердження defer змушує функцію посилатись на список. Список + // збережених викликів виконується ПІСЛЯ того, як оточуюча функція закінчує + // виконання. + defer fmt.Println("відкладені твердження виконуються у зворотньому порядку (LIFO).") + defer fmt.Println("\nЦей рядок надрукується першим, тому що") + // Відкладення зазвичай використовується для того, щоб закрити файл. Таким чином, + // функція, що закриває файл, залишається близькою до функції, що відкриває файл. + return true +} + +// Оголошує Stringer як тип інтерфейсу з одним методом, String. +type Stringer interface { + String() string +} + +// Оголошує pair як структуру з двома полями, цілими числами x та y. +type pair struct { + x, y int +} + +// Оголошує метод для типу pair. pair тепер реалізує Stringer, оскільки pair оголосив +// всі методи в цьому інтерфейсі. +func (p pair) String() string { // p тепер називається "приймачем" + // Sprintf - ще одна функція з пакету fmt. + // Крапка використовується, щоб звернутись до полів об'єкту p. + return fmt.Sprintf("(%d, %d)", p.x, p.y) +} + +func learnInterfaces() { + // Синтаксис з використанням фігурних дужок називається "літералом структури". + // Він застосовується до ініціалізованої структури. Оператор := оголошує + // та ініціалізує p цією структурою. + p := pair{3, 4} + fmt.Println(p.String()) // Викликає метод String об'єкта p типу pair. + var i Stringer // Оголошує і інтерфейсного типу Stringer. + i = p // Допустиме, оскільки pair реалізує Stringer + // Викликає метод String об'єкта і, що має тип Stringer. Виводить те ж саме, що й + // аналогічний метод вище. + fmt.Println(i.String()) + + // Функції з бібліотеки fmt викликають метод String, щоб запросити у об'єкта + // своє представлення, яке можна надрукувати. + fmt.Println(p) // Виводить те ж саме, що й раніше. + fmt.Println(i) // Виводить те ж саме, що й раніше. + + learnVariadicParams("great", "learning", "here!") +} + +// Кількість аргументів функції може бути змінною. +func learnVariadicParams(myStrings ...interface{}) { + // Пройтись по значенням всіх аргументів. + // _ - це ігнорування порядкового номеру аргумента в масиві. + for _, param := range myStrings { + fmt.Println("param:", param) + } + + // Передати значення аргументів як параметр змінної величини. + fmt.Println("params:", fmt.Sprintln(myStrings...)) + + learnErrorHandling() +} + +func learnErrorHandling() { + // Ідіома ", ok"використовується, щоб перевірити виконання команди без помилок. + m := map[int]string{3: "three", 4: "four"} + if x, ok := m[1]; !ok { // ok буде мати значення false, тому що 1 не знаходиться + // в асоціативному масиві. + fmt.Println("немає таких") + } else { + fmt.Print(x) // x буде мати значення 1, якщо 1 знаходиться в m. + } + // Значення помилки повідомляє не тільки, що все добре, але й може розповісти + // більше про проблему. + if _, err := strconv.Atoi("non-int"); err != nil { // _ ігнорує значення + // виводить помилку 'strconv.ParseInt: parsing "non-int": invalid syntax' + fmt.Println(err) + } + // Ми розглянемо інтерфейси дещо пізніше. А поки, розглянемо багатопоточність. + learnConcurrency() +} + +// Канал с - це потокозохищений об'єкт для спілкування між потоками. +func inc(i int, c chan int) { + c <- i + 1 // Оператор <- виконує операцію "надіслати",якщо змінна каналу + // знаходиться зліва від нього. +} + +// inc виконує збільшення значення на 1. Ми використаємо його, щоб збільшувати +// числа рівночасно. +func learnConcurrency() { + // вже знайома функція make, яка раніше використовувалась для виділення пам'яті, + // тут використовується для створення каналу. Make виділяє пам'ять та ініціалізує + // зрізи, асоційовані масиви та канали. Новостворений канал буде передавати + // цілочисельні значення. + c := make(chan int) + // Запустити три одночасні ґорутини. Числа будуть збільшуватись рівночасно, імовірно + // паралельно якщо пристрій здатний до цього та правильно сконфігурований. + // Всі три ґорутини надсилають значення в один канал. + go inc(0, c) // Твердження go запускає нову ґорутину. + go inc(10, c) + go inc(-805, c) + // Читаємо три результати з каналу та друкуємо їх. + // Порядок результатів - невідомий! + fmt.Println(<-c, <-c, <-c) // якщо канал знаходиться справа від оператора <-, + // він виконує функцію "приймача". + + cs := make(chan string) // Ще один канал, який примає рядки. + ccs := make(chan chan string) // Канал каналів рядків. + go func() { c <- 84 }() // Запустимо нову ґорутину, щоб надіслати значення в канал с. + go func() { cs <- "wordy" }() // Надсилаємо "wordy" в канал cs. + // Ключове слово select має синтаксис, подібний до switch, проте кожен кейс + // включає в себе операцію з каналом. Він обирає довільний кейс з наявних, які готові + // комунікувати (передавати дані). + select { + case i := <-c: // Отримане значення може бути присвоєно змінній, + fmt.Printf("it's a %T", i) + case <-cs: // або значення може бути проігнороване. + fmt.Println("it's a string") + case <-ccs: // Пустий канал, не готовий комунікувати. + fmt.Println("Не відбудеться.") + } + // На цьому етапі, значення було прочитане або з с або з cs. Одна з двох + // ґорутин завершилась, але інша все ще заблокована. + + learnWebProgramming() // Go вміє й у веб. Так, ти хочеш зробити це. +} + +// Лиш одна функція з пакету http запускає веб сервер. +func learnWebProgramming() { + + // перший аргумент ListenAndServe - це TCP адреса, який сервер буде слухати. + // Другий аргумент - це інтерфейс, а точніше http.Handler. + go func() { + err := http.ListenAndServe(":8080", pair{}) + fmt.Println(err) // не ігноруйте помилки + }() + + requestServer() +} + +// pair матиме тип http.Handler, якщо реалізувати один його метод, ServeHTTP. +func (p pair) ServeHTTP(w http.ResponseWriter, r *http.Request) { + // Відповідати на запити можна методом, що належить http.ResponseWriter. + w.Write([]byte("Ти вивчив Go за Y хвилин!")) +} + +func requestServer() { + resp, err := http.Get("http://localhost:8080") + fmt.Println(err) + defer resp.Body.Close() + body, err := ioutil.ReadAll(resp.Body) + fmt.Printf("\nWebserver said: `%s`", string(body)) +} +``` + +## Подальше вивчення + +Основним джерелом всієї інформації про Go залишається [офіційна веб-сторінка](http://golang.org/). Там можна знайти уроки, інтерактивно пограти та багато про що почитати. +Окрім туру, у [документації](https://golang.org/doc/) міститься інформація як писати чистий та ефективний код на Go, документація пакетів та окремих команд, а також історія релізів. + +Надзвичайно рекомендується ознайомитись із визначенням мови. Вона легко читається та на диво коротка (в порівнянні з іншими сучасними мовами). + +Можна погратись з кодом вище на [Go playground](https://play.golang.org/p/tnWMjr16Mm). Спробуй змінити його та запустити із свого браузера. Поміть, що можна використовувати [https://play.golang.org](https://play.golang.org) як [REPL](https://uk.wikipedia.org/wiki/REPL) до тестів та коду в твоєму браузері, без встановлення Go. + +В списку для прочитання новачкам в Go - [вихідний код стандартної бібліотеки](http://golang.org/src/pkg/). Код всеосяжно задокоментований, тому є найкращим прикладом з боку зручного для прочитання та швидкості розуміння коду на цій мові програмування. Приведений стиль та ідіоми Go. +Крім того, можна просто натиснути на назву функції в [документації](http://golang.org/pkg/), щоб перейти до її реалізації. + +Іншим прекрасним посиланням для вивчення Go є [Go by example](https://gobyexample.com/). + +Go Mobile додає підтримку мобільних платформ (Android та iOS). Можна написати нативний код на Go для мобільних застосунків або написати бібліотеку, що міститиме прив'язки (bindings) з пакету Go, які можуть бути викликані з Java (Android) та Objective-C (iOS). Деталі можна дізнатись на [веб-сторінці Go Mobile](https://github.com/golang/go/wiki/Mobile). |