summaryrefslogtreecommitdiffhomepage
path: root/uk-ua/go-ua.html.markdown
blob: 6f294b1f55beaf3832e0e42b1ba2c7d5e0b06861 (plain)
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
51
52
53
54
55
56
57
58
59
60
61
62
63
64
65
66
67
68
69
70
71
72
73
74
75
76
77
78
79
80
81
82
83
84
85
86
87
88
89
90
91
92
93
94
95
96
97
98
99
100
101
102
103
104
105
106
107
108
109
110
111
112
113
114
115
116
117
118
119
120
121
122
123
124
125
126
127
128
129
130
131
132
133
134
135
136
137
138
139
140
141
142
143
144
145
146
147
148
149
150
151
152
153
154
155
156
157
158
159
160
161
162
163
164
165
166
167
168
169
170
171
172
173
174
175
176
177
178
179
180
181
182
183
184
185
186
187
188
189
190
191
192
193
194
195
196
197
198
199
200
201
202
203
204
205
206
207
208
209
210
211
212
213
214
215
216
217
218
219
220
221
222
223
224
225
226
227
228
229
230
231
232
233
234
235
236
237
238
239
240
241
242
243
244
245
246
247
248
249
250
251
252
253
254
255
256
257
258
259
260
261
262
263
264
265
266
267
268
269
270
271
272
273
274
275
276
277
278
279
280
281
282
283
284
285
286
287
288
289
290
291
292
293
294
295
296
297
298
299
300
301
302
303
304
305
306
307
308
309
310
311
312
313
314
315
316
317
318
319
320
321
322
323
324
325
326
327
328
329
330
331
332
333
334
335
336
337
338
339
340
341
342
343
344
345
346
347
348
349
350
351
352
353
354
355
356
357
358
359
360
361
362
363
364
365
366
367
368
369
370
371
372
373
374
375
376
377
378
379
380
381
382
383
384
385
386
387
388
389
390
391
392
393
394
395
396
397
398
399
400
401
402
403
404
405
406
407
408
409
410
411
412
413
414
415
416
417
418
419
420
421
422
423
424
425
426
427
428
429
430
431
432
433
434
435
436
437
438
439
440
441
442
443
444
445
446
447
448
449
---
name: Go
category: language
language: Go
filename: learngo-ua.go
contributors:
    - ["Sonia Keys", "https://github.com/soniakeys"]
    - ["Christopher Bess", "https://github.com/cbess"]
    - ["Jesse Johnson", "https://github.com/holocronweaver"]
    - ["Quint Guvernator", "https://github.com/qguv"]
    - ["Jose Donizetti", "https://github.com/josedonizetti"]
    - ["Alexej Friesen", "https://github.com/heyalexej"]
    - ["Clayton Walker", "https://github.com/cwalk"]
    - ["Leonid Shevtsov", "https://github.com/leonid-shevtsov"]
translators:
    - ["AstiaSun", "https://github.com/AstiaSun"]
lang: uk-ua
---

Go був створений для того, щоб виконати задачу. Це не останній тренд в теорії мов програмування, а спосіб вирішення реальних проблем.

Він увібрав принципи з імперативних мов зі статичною типізацією.
Go швидко компілюється та виконується, а його багатопоточність легка для
вивчення, оскільки багатоядерні CPU стали буденністю. Ця мова програмування успішно використовується у кодах великих продуктів (~100 мільйонів в Google, Inc.)

Go має чудову стандартну бібліотеку та чимале ком'юніті.

```go
// Однорядковий коментар
/* Багато-
 рядковий коментар */

// Кожен файл вихідного коду має починатись із ключового слова package.
// main - це спеціальна назва, що оголошує виконуваний код, а не бібліотеку.
package main

// import оголошує бібліотеки, що використовуються в даному файлі.
import (
	"fmt"       // Пакет стандартної бібліотеки Go.
	"io/ioutil" // Цей пакет реалізує деякі I/O функції утиліт.
	m "math"    // Бібліотека математичних операцій з локальним псевдонімом m.
	"net/http"  // Так, веб сервер!
	"os"        // Функції операційної системи, такі як робота з файловою системою.
	"strconv"   // Перетворення текстових змінних.
)

// Оголошення функції. 
// Функція main - особлива. Це вхідна точка для виконуваних програм.
// Ви можете любити це, або ж ненавидіти, але Go використовує фігурні дужки.
func main() {
	// Println виводить рядок в stdout.
	// Ця функція входить у пакет fmt.
	fmt.Println("Hello world!")

	// Викликати іншу функцію з цього файлу.
	beyondHello()
}

// Аргументи функцій описуються у круглих дужках.
// Навіть якщо ніякі аргументи не передаються, пусті круглі дужки - обов`язкові.
func beyondHello() {
	var x int // Оголошення змінної. Перед використанням змінні обов'язково мають бути оголошені.
	x = 3     // Присвоєння значення.
	// "Короткі" оголошення використовують := щоб окреслити тип, оголосити та присвоїти значення.
	y := 4
	sum, prod := learnMultiple(x, y)        // Функція повертає два значення.
	fmt.Println("sum:", sum, "prod:", prod) // Просто вивід.
	learnTypes()                            // < y хвилин, потрібно вивчити більше!
}

/* <- багаторядковий коментар
Функції можуть мати параметри та повертати довільну кількість значень.
В цьому прикладі `x`, `y` - це аргументи, а `sum`, `prod` - це змінні, що повертаються.
Зверніть увагу, що `x` та `sum` мають тип `int`.
*/
func learnMultiple(x, y int) (sum, prod int) {
	return x + y, x * y // Повернути два значення.
}

// Кілька вбудованих типів та літералів.
func learnTypes() {
	// Короткі оголошення зазвичай виконують все, що необхідно.
	str := "Вчи Go!" // рядок (string).

	s2 := `"Необроблений" текст
може містити переноси рядків.` // Також має тип рядок.

	// Не ASCII символи. Go використовує UTF-8.
	g := 'Σ' // руничний тип, псевдонім для int32, містить позицію юнікод кода.

	f := 3.14195 // float64, IEEE-754 64-бітне число з плаваючою крапкою.
	c := 3 + 4i  // complex128, комплексні числа, що являють собою два float64.

	// Синтаксис ініціалізації з var.
	var u uint = 7 // Беззнаковий цілочисельний тип, проте розмір залежить від імплементації, так само як і int.
	var pi float32 = 22. / 7

	// Синтаксис перетворення типів з коротким оголошенням.
	n := byte('\n') // Байт - це переіменований uint8.

	// Розмір масива фіксований протягом часу виконання.
	var a4 [4]int           // Масив з 4 чисел, всі проініціалізовані 0.
	a5 := [...]int{3, 1, 5, 10, 100} // Масив проініціалізованих чисел з фіксованим розміром у 
	// п'ять елементів, що мають значення 3, 1, 5, 10, та 100.

	// Зрізи мають динамічний розмір. Переваги є і у масивів, й у зрізів, проте
	// останні використовуються частіше.
	s3 := []int{4, 5, 9}    // Порівняйте з a5. Тут немає трьокрапки.
	s4 := make([]int, 4)    // Виділяє пам'ять для зрізу з 4 чисел, проініціалізованих 0.
	var d2 [][]float64      // Декларація, нічого не виділяється.
	bs := []byte("a slice") // Синтаксис переведення у інший тип.

	// Оскільки зрізи динамічні, до них можна додавати елементи за необхідністю.
	// Для цієї операції використовується вбудована функція append().
	// Перший аргумент - це зріз, до якого додається елемент. Зазвичай 
	// змінна масиву оновлюється на місці, як у прикладі нижче.
	s := []int{1, 2, 3}		// В результаті отримуємо зріз із 3 чисел.
	s = append(s, 4, 5, 6)	// додаємо 3 елементи. Зріз тепер довжини 6.
	fmt.Println(s) // Оновлений зріз тепер має значення [1 2 3 4 5 6]

	// Щоб об'єднати два зрізи, замість того, щоб проходитись по всім елементам,
	// можна передати посилання на зріз із трьокрапкою, як у прикладі нижче. Таким чином,
	// зріз розпакується і його елементи додадуться до зріза s.
	s = append(s, []int{7, 8, 9}...)
	fmt.Println(s)	// Оновлений зріз тепер дорівнює [1 2 3 4 5 6 7 8 9]

	p, q := learnMemory() // Оголошує змінні p, q, що є вказівниками на числа.
	fmt.Println(*p, *q)   // * іде попереду вказівника. Таким чином, виводяться числа.

	// Асоціативний масив (map) - це динамічно розширюваний тип даних, як хеш
	// або словник в інших мовах програмування
	m := map[string]int{"three": 3, "four": 4}
	m["one"] = 1

	// В Go  змінні, які не використовуються, вважаються помилкою.
	// Нижнє підкреслення дозволяє "використати" змінну, але проігнорувати значення.
	_, _, _, _, _, _, _, _, _, _ = str, s2, g, f, u, pi, n, a5, s4, bs
	// Зазвичай це використовується, щоб проігнорувати значення, що повертає функція.
	// Наприклад, в скрипті нашвидкоруч можна проігнорувати помилку, яку повертає
	// функція os.Create, вважаючи, що файл буде створений за будь-яких умов.
	file, _ := os.Create("output.txt")
	fmt.Fprint(file, "Приклад, як відбувається запис у файл.")
	file.Close()
	
	// Вивід значень змінних.
	fmt.Println(s, c, a4, s3, d2, m)

	learnFlowControl() // Рухаємось далі.
}

// Навідміну від більшості інших мов програмування, функції в Go підтримують 
// іменоване значення, що повертається. 
// Змінні, значення яких повертається функцією, вказуються із зазначенням типу при
// оголошенні функції. Таким чином, можна з легкістю повернути їхні значення в різних
// точках коду, не перелічуючи їх після ключового слова return.
func learnNamedReturns(x, y int) (z int) {
	z = x * y
	return // z не потрібно вказувати, при оголошенні описано змінну для повернення.
}

// Go використовує сміттєзбірник. В ньому використовуються вказівники, проте немає 
// операцій з вказівниками. Можлива помилка при використовуванні вказівника nil, але не 
// при збільшенні значення вказівника (перехід по адресам пам'яті). 
func learnMemory() (p, q *int) {
	// Іменовані змінні, що повертаються, p та q, мають тип вказівника на чисельне значення.
	p = new(int) // Вбудована функція виділяє нову пам'ять.
	// Виділена адреса пам'яті чисельного типу int ініціалізовується 0, p більше не nil.
	s := make([]int, 20) // Виділити пам'ять для 20 чисел у вигляді суцільного блоку в пам'яті.
	s[3] = 7             // Присвоїти значення одному з них.
	r := -2              // Оголосити нову локальну змінну.
	return &s[3], &r     // Оператор & повертає адресу в пам'яті об'єкта.
}

func expensiveComputation() float64 {
	return m.Exp(10)
}

func learnFlowControl() {
	// if твердження вимагає фігурні дужки, але не вимагає округлих.
	if true {
		fmt.Println("Кажу ж")
	}
	// Форматування стандартизовано командою командного рядка "go fmt". 
	if false {
		// Pout.
	} else {
		// Gloat.
	}
	// Використання перемикача (switch) замість ланцюга if-тверджень.
	x := 42.0
	switch x {
	case 0:
	case 1:
	case 42:
		// Кейси не "провалюються". Натомість, є ключове слово `fallthrough`:
		// https://github.com/golang/go/wiki/Switch#fall-through (англ)
	case 43:
		// Недоступний.
	default:
		// Кейс за замовчуванням не обов'язковий.
	}
	// Як і if, формат оголошення циклу for не вимагає круглих дужок:
	// Змінні, оголошені всередині if та for - належать цій області видимості.
	for x := 0; x < 3; x++ { // ++ - це твердження.
		fmt.Println("iteration", x)
	}
	// Тут x == 42.

	// For - це єдиний цикл в Go, проте він має кілька різних форм.
	for { // Ініціалізація циклу.
		break    // Упс, помилково зайшли.
		continue // Недоступне твердження.
	}

	// Можна використовувати діапазони, зрізи, рядки, асоціативні масиви, або ж
	// канал для ітерації в циклі. Діапазон (range) повертає один (канал) або два
	// значення (масив, зріз, рядок та асоціативний масив).
	for key, value := range map[string]int{"one": 1, "two": 2, "three": 3} {
		// для кожної пари в асоціативному масиві, надрукувати ключ та значення
		fmt.Printf("key=%s, value=%d\n", key, value)
	}
	// якщо потрібне тільки значення, можна застосувати нижнє підкреслення як ключ
	for _, name := range []string{"Bob", "Bill", "Joe"} {
		fmt.Printf("Hello, %s\n", name)
	}

	// так само, як і з циклом for, оператор := в розгалуженні означає оголосити 
	// локальну змінну в області видимості if та присвоїти значення. Далі
	// значення змінної проходить перевірку y > x.
	if y := expensiveComputation(); y > x {
		x = y
	}
	// Літерали функцій - це замикання
	xBig := func() bool {
		return x > 10000 // Посилання на x, що був оголошений раніше, перед switch.
	}
	x = 99999
	fmt.Println("xBig:", xBig()) // true
	x = 1.3e3                    // Тобто, тепер x == 1300
	fmt.Println("xBig:", xBig()) // false тепер.

	// Функція може бути оголошена та викликана в одному рядку, поводячи себе 
	// як аргумент функції, але за наступних умов:
	// 1) літерал функції негайно викликається за допомогою ()
	// 2) тип значення, що повертається, точно відповідає очікуваному типу аргументу
	fmt.Println("Add + double two numbers: ",
		func(a, b int) int {
			return (a + b) * 2
		}(10, 2)) // Викликаємо з аргументами 10 та 2
	// => Додати + подвоїти два числа: 24

	// Коли вам це знадобиться, ви полюбите це
	goto love
love:

	learnFunctionFactory() // функція, що повертає функцію - це весело(3)(3)
	learnDefer()      // Швидкий обхід до важливого ключового слова.
	learnInterfaces() // Тут на вас чекає крута штука!
}

func learnFunctionFactory() {
	// Два наступних твердження роблять однакові дії, але другий приклад частіше 
	// застосовується
	fmt.Println(sentenceFactory("summer")("A beautiful", "day!"))

	d := sentenceFactory("summer")
	fmt.Println(d("A beautiful", "day!"))
	fmt.Println(d("A lazy", "afternoon!"))
}

// Декоратори звична річ для багатьох мов програмування. В Go їх можна реалізувати
// за допомогою літералів функцій, що приймають аргументи.
func sentenceFactory(mystring string) func(before, after string) string {
	return func(before, after string) string {
		return fmt.Sprintf("%s %s %s", before, mystring, after) // новий рядок
	}
}

func learnDefer() (ok bool) {
	// твердження defer змушує функцію посилатись на список. Список 
	// збережених викликів виконується ПІСЛЯ того, як оточуюча функція закінчує
	// виконання.
	defer fmt.Println("відкладені твердження виконуються у зворотньому порядку (LIFO).")
	defer fmt.Println("\nЦей рядок надрукується першим, тому що")
	// Відкладення зазвичай використовується для того, щоб закрити файл. Таким чином,
	// функція, що закриває файл, залишається близькою до функції, що відкриває файл.
	return true
}

// Оголошує Stringer як тип інтерфейсу з одним методом, String.
type Stringer interface {
	String() string
}

// Оголошує pair як структуру з двома полями, цілими числами x та y.
type pair struct {
	x, y int
}

// Оголошує метод для типу pair. pair тепер реалізує Stringer, оскільки pair оголосив
// всі методи в цьому інтерфейсі.
func (p pair) String() string { // p тепер називається "приймачем"
	// Sprintf - ще одна функція з пакету fmt.
	// Крапка використовується, щоб звернутись до полів об'єкту p.
	return fmt.Sprintf("(%d, %d)", p.x, p.y)
}

func learnInterfaces() {
	// Синтаксис з використанням фігурних дужок називається "літералом структури".
	// Він застосовується до ініціалізованої структури. Оператор := оголошує
	// та ініціалізує p цією структурою.
	p := pair{3, 4}
	fmt.Println(p.String()) // Викликає метод String об'єкта p типу pair.
	var i Stringer          // Оголошує і інтерфейсного типу Stringer.
	i = p                   // Допустиме, оскільки pair реалізує Stringer
	// Викликає метод String об'єкта і, що має тип Stringer. Виводить те ж саме, що й 
	// аналогічний метод вище.
	fmt.Println(i.String())

	// Функції з бібліотеки fmt викликають метод String, щоб запросити у об'єкта
	// своє представлення, яке можна надрукувати.
	fmt.Println(p) // Виводить те ж саме, що й раніше.
	fmt.Println(i) // Виводить те ж саме, що й раніше.

	learnVariadicParams("great", "learning", "here!")
}

// Кількість аргументів функції може бути змінною.
func learnVariadicParams(myStrings ...interface{}) {
	// Пройтись по значенням всіх аргументів.
	// _ - це ігнорування порядкового номеру аргумента в масиві.
	for _, param := range myStrings {
		fmt.Println("param:", param)
	}

	// Передати значення аргументів як параметр змінної величини.
	fmt.Println("params:", fmt.Sprintln(myStrings...))

	learnErrorHandling()
}

func learnErrorHandling() {
	// Ідіома ", ok"використовується, щоб перевірити виконання команди без помилок.
	m := map[int]string{3: "three", 4: "four"}
	if x, ok := m[1]; !ok { // ok буде мати значення false, тому що 1 не знаходиться 
							// в асоціативному масиві.
		fmt.Println("немає таких")
	} else {
		fmt.Print(x) // x буде мати значення 1, якщо 1 знаходиться в m.
	}
	// Значення помилки повідомляє не тільки, що все добре, але й може розповісти 
	// більше про проблему.
	if _, err := strconv.Atoi("non-int"); err != nil { // _ ігнорує значення
		// виводить помилку 'strconv.ParseInt: parsing "non-int": invalid syntax'
		fmt.Println(err)
	}
	// Ми розглянемо інтерфейси дещо пізніше. А поки, розглянемо багатопоточність.
	learnConcurrency()
}

// Канал с - це потокозохищений об'єкт для спілкування між потоками.
func inc(i int, c chan int) {
	c <- i + 1 // Оператор <- виконує операцію "надіслати",якщо змінна каналу 
			   // знаходиться зліва від нього.
}

// inc виконує збільшення значення на 1. Ми використаємо його, щоб збільшувати
// числа рівночасно.
func learnConcurrency() {
	// вже знайома функція make, яка раніше використовувалась для виділення пам'яті, 
	// тут використовується для створення каналу. Make виділяє пам'ять та ініціалізує
	// зрізи, асоційовані масиви та канали. Новостворений канал буде передавати 
	// цілочисельні значення.
	c := make(chan int)
	// Запустити три одночасні ґорутини. Числа будуть збільшуватись рівночасно, імовірно
	// паралельно якщо пристрій здатний до цього та правильно сконфігурований.
	// Всі три ґорутини надсилають значення в один канал.
	go inc(0, c) // Твердження go запускає нову ґорутину.
	go inc(10, c)
	go inc(-805, c)
	// Читаємо три результати з каналу та друкуємо їх.
	// Порядок результатів - невідомий!
	fmt.Println(<-c, <-c, <-c) // якщо канал знаходиться справа від оператора <-, 
								// він виконує функцію "приймача".

	cs := make(chan string)       // Ще один канал, який примає рядки.
	ccs := make(chan chan string) // Канал каналів рядків.
	go func() { c <- 84 }()       // Запустимо нову ґорутину, щоб надіслати значення в канал с.
	go func() { cs <- "wordy" }() // Надсилаємо "wordy" в канал cs.
	// Ключове слово select має синтаксис, подібний до switch, проте кожен кейс
	// включає в себе операцію з каналом. Він обирає довільний кейс з наявних, які готові
	// комунікувати (передавати дані).
	select {
	case i := <-c: // Отримане значення може бути присвоєно змінній,
		fmt.Printf("it's a %T", i)
	case <-cs: // або значення може бути проігнороване.
		fmt.Println("it's a string")
	case <-ccs: // Пустий канал, не готовий комунікувати.
		fmt.Println("Не відбудеться.")
	}
	// На цьому етапі, значення було прочитане або з с або з cs. Одна з двох
	// ґорутин завершилась, але інша все ще заблокована.

	learnWebProgramming() // Go вміє й у веб. Так, ти хочеш зробити це.
}

// Лиш одна функція з пакету http запускає веб сервер.
func learnWebProgramming() {
	
	// перший аргумент ListenAndServe - це TCP адреса, який сервер буде слухати.
	// Другий аргумент - це інтерфейс, а точніше http.Handler.
	go func() {
		err := http.ListenAndServe(":8080", pair{})
		fmt.Println(err) // не ігноруйте помилки
	}()

	requestServer()
}

// pair матиме тип http.Handler, якщо реалізувати один його метод, ServeHTTP.
func (p pair) ServeHTTP(w http.ResponseWriter, r *http.Request) {
	// Відповідати на запити можна методом, що належить http.ResponseWriter.
	w.Write([]byte("Ти вивчив Go за Y хвилин!"))
}

func requestServer() {
	resp, err := http.Get("http://localhost:8080")
	fmt.Println(err)
	defer resp.Body.Close()
	body, err := ioutil.ReadAll(resp.Body)
	fmt.Printf("\nWebserver said: `%s`", string(body))
}
```

## Подальше вивчення

Основним джерелом всієї інформації про Go залишається [офіційна веб-сторінка](https://go.dev/). Там можна знайти уроки, інтерактивно пограти та багато про що почитати.
Окрім туру, у [документації](https://go.dev/doc/) міститься інформація як писати чистий та ефективний код на Go, документація пакетів та окремих команд, а також історія релізів.

Надзвичайно рекомендується ознайомитись із визначенням мови. Вона легко читається та на диво коротка (в порівнянні з іншими сучасними мовами).

Можна погратись з кодом вище на [Go playground](https://go.dev/play/p/tnWMjr16Mm). Спробуй змінити його та запустити із свого браузера. Поміть, що можна використовувати [https://go.dev/play/](https://go.dev/play/) як [REPL](https://uk.wikipedia.org/wiki/REPL) до тестів та коду в твоєму браузері, без встановлення Go.

В списку для прочитання новачкам в Go - [вихідний код стандартної бібліотеки](https://go.dev/src/). Код всеосяжно задокоментований, тому є найкращим прикладом з боку зручного для прочитання та швидкості розуміння коду на цій мові програмування. Приведений стиль та ідіоми Go.
Крім того, можна просто натиснути на назву функції в [документації](https://go.dev/pkg/), щоб перейти до її реалізації.

Іншим прекрасним посиланням для вивчення Go є [Go by example](https://gobyexample.com/).

Go Mobile додає підтримку мобільних платформ (Android та iOS). Можна написати нативний код на Go  для мобільних застосунків або написати бібліотеку, що міститиме прив'язки (bindings) з пакету Go, які можуть бути викликані з Java (Android) та Objective-C (iOS). Деталі можна дізнатись на [веб-сторінці Go Mobile](https://github.com/golang/go/wiki/Mobile).